Постанова Донецький апеляційний суд № 234/1709/21
від 24.05.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДЄдиний унікальний номер 234/1709/21 Номер провадження 33/804/274/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 травня 2021 року м. Бахмут Суддя судової палати з розгляду кримінальних справ та справ про адміністративні правопорушення Донецького апеляційного суду Стародуб О.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу захисника Шейка К.В., діючого в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , на постанову судді Краматорського міського суду Донецької області від 12 квітня 2021 року якою ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає: АДРЕСА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.130 ч.1 КУпАП та призначено адміністративне стягнення у виді штрафу на користь держави в розмірі 10200 гривень та позбавлення права керування транспортними засобами строком на 1 рік,- ВСТАНОВИВ: Згідно постанови, ОСОБА_1 05.02.2021 року о 23 год. 40 хв. в м. Краматорську по вул. Слов`янська біля буд. 10 керував транспортним засобом Kia Cerato, номерний знак НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння: запах алкоголю із порожнини роту, хитка хода, невнятна мова. В присутності двох свідків відмовився пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законом порядку на місці зупинки транспортного засобу за допомогою газоаналізатора «Alcotest» та у медичному закладі, що є порушенням п.п.2.5 ПДР України, за що передбачено відповідальність за ст.130 ч.1 КУпАП. В апеляційній скарзі захисник просить скасувати постанову судді першої інстанції, провадження по справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях особи складу адміністративного правопорушення. Зазначає, що ОСОБА_1 до відповідальності притягнутий безпідставно. Вважає що, наявними доказами не доводиться подія і склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КупАП. ОСОБА_1 та його захисник повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи в апеляційному суді. Від захисника надійшла заява, в якій він просить розглянути справу без його участі та участі ОСОБА_1 . Перевіривши матеріали справи, вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. З матеріалів справи вбачається, що суддя першої інстанції правильно дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, а саме, відмова від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Відповідно до ст. 266 КУпАП огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, проводиться з використанням спеціальних технічних засобів поліцейським. У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров`я. Відповідно пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Вказаних вимог чинного законодавства ОСОБА_1 не виконав, що й призвело до вчинення останнім адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Факт скоєння адміністративного правопорушення та винність ОСОБА_1 підтверджуються протоколом про адміністративне правопорушення ДПР18 №034832 від 06.02.2021 року, в якому зазначено, що ОСОБА_1 керував автомобілем Kia Cerato, реєстраційний номер НОМЕР_1 , з явними ознаками алкогольного сп`яніння, від проходження огляду на стан сп`яніння у встановленому законом порядку відмовився в присутності двох свідків; поясненнями свідків ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , які також підтвердили факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на встановлення стану алкогольного сп`яніння у визначеному законом порядку, відеозаписом, з якого вбачається, що ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду у встановленому законом порядку в присутності двох свідків. Протокол про адміністративне правопорушення складено уповноваженою особою відповідно до вимог ст. 256 КУпАП, отже доводи захисника в частині невідповідності протоколу вимогам законодавства не заслуговують на увагу. Посилання апелянта на неповноту розгляду справи є необґрунтованими, оскільки судею здійснювалися всі дії, спрямовані на об`єктивне дослідження доказів по справі, та недопущення порушення прав ОСОБА_1 . Згідно п.12 розділу 2 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої Наказом МВС України та МОЗ України 09.11.2015 року № 1452/735, у разі наявності підстав вважати, що водій транспортного засобу перебуває у стані наркотичного сп`яніння, згідно з ознаками, визначеними в пункті 4 розділу I цієї Інструкції, поліцейський направляє цю особу до найближчого закладу охорони здоров`я. Ця Інструкція покроково встановлює дії працівників поліції в разі підозри про перебування водія в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів. Аналіз статей 130 та 266 КУпАП в їх взаємозв`язку свідчать про те, що відповідальність за відмову від проходження огляду настає у випадку відмови від любого запропонованого (в разі підстав) огляду, а недійсним є безпосередньо огляд, проведений з порушенням його порядку проведення. Оскільки ОСОБА_1 відмовився від проходження медичного огляду на стан сп`яніння, вважаю, що дії працівників поліції жодним чином не суперечать вимогам вищевказаної Інструкції, яка передбачає порядок проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і у закладі охорони здоров`я. Не заслуговують на увагу доводи захисника про відсутність постанови про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення ПДР, що стало причиною зупинки транспортного засобу перед складанням протоколу за ч. 1 ст. 130 КУпАП, оскільки із відеозапису вбачається, що зафіксовано проведення розгляду справи із винесенням постанови відносно ОСОБА_1 саме за порушення пункту 9.2 б ПДР. Апеляційний суд не бере до уваги доводи захисника відносно того, що не встановлено місце скоєння правопорушення, оскільки в протоколі серії ДПР 18 № 034832 зазначено місце скоєння адміністративного правопорушення м. Краматорськ, вул. Слов`янська біля буд.
10. Посилання захисника на місце події - поворот з парку Бернадського на вул. Конрада Гампера, апеляційний суд не бере до уваги, оскільки ці дані стосуються іншої справи, яку було розглянуто поліцейським за порушення п. 9.2 б ПДР та винесено постанову, про що свідчить відеозапис. Проаналізувавши докази по справі, вважаю, що в діях ОСОБА_1 міститься склад правопорушення, передбаченого ст. 130 ч.1 КУпАП, оскільки він відмовився від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного сп`яніння. Таким чином, переконливих доводів, які б вказували про істотні порушення, які могли б вплинути на правильність і обґрунтованість постановленого по справі судового рішення, та які є безумовною підставою для його скасування, та які б спростовували висновки суду про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.130 КУпАП, апеляційний суд не вбачає. Вид і розмір адміністративного стягнення суддею визначені відповідно до вимог ст. 33 КУпАП. Таким чином, підстави для задоволення апеляційної скарги і скасування постанови судді відсутні. На підставі викладеного, керуючись ст. 294 КУпАП, -
ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу захисника залишити без задоволення. Постанову судді Краматорського міського суду Донецької області від 12.04.2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя