Постанова Волинський апеляційний суд № 163/1778/19

Справа № 163/1778/19 Провадження №33/802/53/21 Головуючий у 1 інстанції:Чишій С. С. Категорія:ст. 472 МК України. Доповідач: Денісов В. П. ВОЛИНСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 24 травня 2021 року місто Луцьк Суддя Волинського апеляційного суду Денісов В.П., з участю представника митниці Пікалюка М.С., захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності адвоката Таращук О.В., розглянувши в режимі відеоконференції апеляційну скаргу захисника Таращук О.В. на постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 , В С Т А Н О В И В: Вказаною постановою ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнаний винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та на нього накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 153 606 (сто п`ятдесят три тисячі шістсот шість) гривень 52 копійки з конфіскацією в дохід держави 195 штук запчастин до автомобілів 45 найменувань загальною вартістю 153 606,52 гривень. Також стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 420 гривень 40 копійок та 8150 (вісім тисяч сто п`ятдесят) гривень витрат на зберігання товарів. ОСОБА_1 притягнутий до адміністративної відповідальності за те, що він прямуючи 07 серпня 2019 року з Республіки Польща в Україну через митний пост «Ягодин» Волинської митниці ДФС водієм рейсового автобуса «Неоплан», номерний знак НОМЕР_1 , не задекларував за встановленою формою 195 штук запчастин до автомобілів 45 найменувань загальною вартістю 153 606,52 гривень, що знаходились в багажному відділенні автобуса разом із задекларованими товарами і були виявлені під час митного контролю, чим вчинив правопорушення, передбачене ст.472 МК України. В поданій апеляційній скарзі захисник ОСОБА_1 адвокат Таращук О.В. вважає постанову судді необґрунтованою. Посилається на те, що ОСОБА_1 частину переміщуваного товару задекларував письмово, а частину усно. Вказує на те, що під час проходження митного контролю ОСОБА_1 повідомив інспектора митниці про товар який переміщується, пред`явив його для огляду, відкривши багажне відділення. Також зазначає, що визначена у висновку експерта ціна можливої реалізації наданих для дослідження предметів не є однорідним та рівнозначним поняттям вартості товару, а тому вказаний висновок є необ`єктивним. Просить постанову судді скасувати, а провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, заслухавши захисника Таращук О.В., яка підтримувала подану апеляційну скаргу та просила скасувати постанову судді і закрити провадження у справі, представника митниці, який заперечив проти апеляційної скарги і просив рішення судді залишити без змін, доходжу висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з таких підстав. Відповідно до положень ч.7 ст.294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу у межах апеляційної скарги. Висновки судді про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у передбаченому законом порядку, належно дослідженими і оціненими судом доказами у їх сукупності. Відповідно до приписів ч.1 ст.458 МК України порушення митних правил є адміністративним правопорушенням, яке являє собою протиправні, винні (умисні або з необережності) дії чи бездіяльність, що посягають на відповідні суспільні відносини у сфері державної митної справи. Відповідно до вимог ч.1 ст.257 МК України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. Згідно наказу Міністерства фінансів України від 30.05.2012 № 651 «Про затвердження Порядку заповнення митних декларацій на бланку єдиного адміністративного документа» графа 31 МД повинна містити такі відомості про товар: опис, фізичні характеристики, кількісний та якісний склад, основні властивості товару тощо. Нормами ч.8 ст.264 Митного кодексу України визначено, що з моменту прийняття митним органом митної декларації вона є документом, що засвідчує факти, які мають юридичне значення, а декларант несе відповідальність за подання недостовірних відомостей, наведених у цій декларації. Відповідно до п.1 ч.1 ст.266 Митного кодексу України декларант зобов`язаний здійснити декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення відповідно до порядку, встановленому Митним кодексом України. Згідно положень ч.4 ст.266 Митного кодексу України у разі самостійного декларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення декларантом передбачену цим Кодексом відповідальність за вчинення порушення митних правил у повному обсязі несе декларант. Стаття 472 МК України передбачає адміністративну відповідальність за недекларування товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, тобто незаявлення за встановленою формою точних та достовірних відомостей (наявність, найменування або назва, кількість тощо) про товари, транспортні засоби комерційного призначення, які підлягають обов`язковому декларуванню у разі переміщення через митний кордон України. При цьому вина у вчиненні даного правопорушення може бути як у формі умислу, так і необережності. Незважаючи на заперечення апелянтом вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, така підтверджується сукупністю зібраних та перевірених судом доказів, яким суддя дав належну оцінку та прийшов до обґрунтованого висновку про наявність у діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Вина ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України, за наведених у постанові судді обставинах, підтверджується сукупністю зібраних та перевірених доказів, які узгоджуються між собою. Зокрема, протоколом про порушення митних правил № 2385/20500/19 від 07 серпня 2019 року, в якому викладені обставини вчиненого правопорушення (а.с.1-6); контрольним талоном (а.с.12), митною декларацією (а.с.10), актом про проведення огляду товарів (а.с.7), власноручними поясненнями ОСОБА_1 (а.с.9). Так, у протоколі про порушення митних правил ОСОБА_1 власноручно написав пояснення: «Зауважень не маю, з протоколом згідний» (а.с.5). А в своїх власноручних письмових поясненнях ОСОБА_1 також фактично визнав свою вину у порушенні митних правил, оскільки зазначив, що в своїй декларації він заявив, що переміщає 52 амортизатори. А під час огляду були виявлені ще запчастини, які він не задекларував, так як не знав їх точної назви. Інший водій до виявлених запчастин жодного відношення не має (а.с.9). Отже, власноручними визнавальними поясненнями ОСОБА_1 повністю спростовуються доводи апеляційної скарги про те, що ОСОБА_1 не мав порушувати митні правила і що в його діях відсутній склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. Доводи апеляційної скарги вже були предметом розгляду під час судового провадження у суді першої інстанції. Місцевий суд обґрунтовано та вмотивовано спростував всі доводи клопотання сторони захисту про закриття провадження у справі. Суддя в оскаржуваній постанові проаналізував всі докази і дав кожному з них відповідну оцінку, вказавши, які обставини ними підтверджуються чи спростовуються, та прийшов до обґрунтованого висновку, що в діях ОСОБА_1 є склад правопорушення, передбаченого ст.472 МК України. З такими висновками місцевого суду погоджується і суд апеляційної інстанції. Згідно протоколу про порушення митних правил, ОСОБА_1 не задекларував за встановленою формою запчастини до автомобілів 45 найменувань загальною вартістю 160 625 гривень. Під час розгляду справи апеляційним судом, захисник Таращук О.В. заявила клопотання про призначення судової товарознавчої експертизи вилучених товарів, оскільки на думку сторони захисту, вартість вилучених запчастин до автомобілів, яка встановлена висновком експерта, є такою, що не відповідає дійсності, оскільки згідно документів, що підтверджують придбання даних товарів, вартість запчастин є у декілька разів нижчою. Постановою Волинського апеляційного суду від 08 лютого 2021 року клопотання захисника задоволено, призначено у справі судову товарознавчу експертизу визначення вартості вилучених автомобільних запчастин. Так, згідно висновку експерта №O-4 від 26.04.2021 з додатками, загальна вартість вилученого в справі про порушення митних правил №163/1778/19, при ввезені на митну територію України, станом 07 серпня 2019 року могла становити 82 587,06 гривень (а.с.117-125 та додатки а.с.126-152). Враховуючі вказані обставини приходжу до висновку, що сукупність всіх зазначених обставин вказує на необхідність визначення вартості вилученого товару, встановлену саме експертною установою. Таким чином, доводи сторони захисту про необхідність врахування при накладенні адміністративного стягнення вартості переміщуваного товару, на думку суду апеляційної інстанції, є обґрунтованими, а тому суд приймає до уваги вартість вилучених товарів, яка визначена висновком вищезазначеної експертизи. Оскільки зменшилася вартість предмета правопорушення, а саме переміщуваних ОСОБА_1 товарів, апеляційний суд вважає за необхідне змінити постанову суду першої інстанції в частині розміру накладеного адміністративного стягнення у виді штрафу. На підставі викладеного, керуючись ст.294 КУпАП, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу захисника Таращук О.В. задовольнити частково. Постанову судді Любомльського районного суду Волинської області від 03 грудня 2020 року щодо ОСОБА_1 в частині накладення штрафу змінити. Зменшити розмір накладеного на ОСОБА_1 стягнення у виді штрафу до 82 587 (вісімдесят дві тисячі п`ятсот вісімдесят сім) гривень 06 копійок. В решті постанову залишити без змін Постанова набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Волинського апеляційного суду В.П. Денісов