Постанова 4811 № 461/9302/21

Справа № 461/9302/21 Головуючий у 1 інстанції: Зубачик Н.Б. Провадження № 33/811/149/22 Доповідач: Маліновська-Микич О. В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 березня 2022 року суддя Львівського апеляційного суду Маліновська-Микич О.В., з участю представника Львівської митниці Державної митної служби Сліпенко С.В., захисника Тришака О.Г., розглянувши апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тришака Олега Григоровича на постанову Галицького районного суду м.Львова від 16.11.2021 року, встановив: постановою Галицького районного суду м.Львова від 16.11.2021 року ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ст.472 МК України та накладено стягнення у виді штрафу в розмірі 53540 (п`ятдесят три тисячі п`ятсот сорок) грн. 10 коп. Вилучений згідно протоколу про порушення митних правил №2001/20900/21 від 11.10.2021 року товар, а саме: зарядний кабель до автомобіля «VOLVO» (без ознак користування) арт. 32257797 в кількості 5 шт.; зарядний кабель до автомобіля «VOLVO» (без ознак користування) арт. 32257777 в кількості 1шт.; зарядний кабель до автомобіля «HYUNDAI» (без ознак користування) арт. 91670-k4030 в кількості 3 шт. - конфісковано в дохід держави. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Львівської митниці ДМС України 65,12 грн. витрат за зберігання товару на складі митниці. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави в особі Державної судової адміністрації України 454 грн. судового збору. На постанову судді захисник особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвокат Тришак О.Г. подав апеляційну скаргу, в якій просить поновити строк на подання апеляційної скарги, оскаржувану постанову скасувати, а провадження у справі закрити за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення за ст. 472 МК України. Вилучений згідно з протоколом про порушення митних правил №2001/20900/21 від року товар, а саме: зарядний кабель до автомобіля «VOLVO» (без ознак користування) арт. 32257797 в кількості 5 шт., зарядний кабель до автомобіля «VOLVO» (без ознак користування) арт. 32257777 в кількості 1шт., зарядний кабель до автомобіля «HYUNDAI» (без ознак користування) арт. 91670-к4030 в кількості 3 шт. повернути ОСОБА_1 . Щодо поважності пропущення строку на апеляційне оскарження вказує, що ОСОБА_1 в період з 15.11.2021 до 28.11.2021 в силу вимог Постанови КМУ від 28.07.2021 №787 перебував на самоізоляції, а відтак не мав змоги прибути в судове засідання, що відбувалось 16.11.2021. Після прийняття оскаржуваної постанови, судом першої інстанції не було надіслано її копії ОСОБА_1 . Одразу після виходу із самоізоляції Князевич 01.12.2021 уклав договір про надання правничої допомоги, 02.12.2021 адвокат звернувся із заявою про ознайомлення з матеріалами справи, 06.12.2021 адвокату надано таку можливість і вже 09.12.2021 подано апеляційну скаргу, що свідчить про сумлінне виконання ОСОБА_1 своїх процесуальних прав та обов`язків та поважність пропуску ним строку на апеляційне оскарження. В обґрунтування своєї позиції вказує, що вважає постанову суду першої інстанції необґрунтованою та такою, що підлягає скасуванню, у зв`язку з тим що вона прийнята із грубим порушенням норм чинного законодавства та не відповідає фактичним обставинам справи. Зазначає, що 11.10.2021 ОСОБА_1 повертався з приватної поїздки та віз посилку товариша, йому було відомо, що вартість товару в посилці становить 310 євро, а вага не перевищує 50 кг. Вилучений товар з посилки, що є об`єктом експертизи був придбаний в Польщі, однак у Висновку Львівського відділу експертиз та досліджень №1420003400-0261, який є ключовим доказом у справі, не враховано цих обставин, тому загальна вартість товару визначалась без врахування країни їх придбання. Звертає увагу, що вартість вилученого у ОСОБА_1 товару становить 1305,80 злотих, що є еквівалентним сумі 310 євро та підтверджується відповідними документами на його придбання, які належним чином перекладені та додаються до апеляційної скарги. Захисник ставить під сумнів доданий митним органом висновок експерта в частині того, що експерт застосовував порівняльний метод, адже в такому випадку експерт би встановив, що ціна товару є нижчою 500 євро. Стверджує, що докази у справі збиралися митним органом після складання протоколу, тому відповідно вартість товару умисно могла бути завищена для того, щоб такий протокол було скеровано до суду. Водночас зазначає, що для виникнення у особи обов`язку декларувати товар, що ввозиться нею на митну територію України, необхідним є дотримання таких умов: вартість товару повинна перевищувати еквівалент 500 євро; сумарна вага товару повинна перевищувати 50 кг, однак вартість товару, яку перевозив ОСОБА_1 не перевищувала лімітів, визначених статтею 374 Митного кодексу України, тому в останнього не виникав обов`язок щодо декларування вище вказаного товару, а відтак в його діях відсутня об`єктивна сторона правопорушення, яка б полягала у недекларуванні товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, які підлягають обов`язковому декларуванню. Заслухавши пояснення захисника, який підтримав подану апеляційну скаргу, представника митного органу, який заперечив апеляційну скаргу, дослідивши матеріали справи №461/9302/21 та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить до наступних висновків. Матеріалами справи підтверджуються доводи апелянта щодо причин пропуску строку апеляційного оскарження. Суд вважає, що строк апеляційного оскарження пропущений апелянтом з поважних причин, а тому його слід поновити. Висновок суду про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні порушення митних правил, передбаченого ст.472 МК України є обґрунтованим і відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується наступними доказами: протоколом про порушення митних правил №2001/20900/21 від 11.10.2021 року, який складений уповноваженою посадовою особою митного органу (а.с.1-5); митною декларацією ОСОБА_1 від 11.10.2021 року, де останній задекларував особисті речі та 4 крісла (а.с.5); актом про проведення огляду (переогляду) товарів, транспортних засобів, ручної поклажі та багажу від 11.10.2021 року, яким зафіксовано факт перевезення ОСОБА_1 не задекларованих товарів (а.с.13); висновком експерта №1420003400-0261 від 05.11.2021 року (а.с.21-24). При накладенні адміністративного стягнення на ОСОБА_1 суддя в повній мірі врахував характер і спосіб вчиненого, особу правопорушника, ступінь його вини, інші обставини справи, що впливають на вид стягнення, і обґрунтовано застосував такий вид стягнення як штраф в розмірі 100 % від вартості вилученого товару та його конфіскацію в дохід держави. З огляду на викладене апеляційний суд не вважає обґрунтованими доводи апеляційної скарги захисника про відсутність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, оскільки зазначене спростовується дослідженими доказами, що містяться в матеріалах справи. Також апеляційний суд вважає необґрунтованими доводи апеляційної скарги про те, що висновки експерта про визначення вартості не задекларованого товару є неналежним доказом з мотивів того, що експертиза проведена в неналежний спосіб, оскільки товар наданий належному суб`єкту, уповноваженому на проведення експертних дослідження та здійснено на підставі безпосереднього дослідження предмету, вилученого на підставі протоколу про порушення митних правил. Разом з тим, апелянтом не було заявлено клопотання про проведення повторної експертизи на предмет визначення вартості переміщуваних товарів, а тому немає підстав ставити під сумнів висновок експерта, що міститься в матеріалах справи. При цьому, апеляційний суд не бере до уваги долучену до апеляційної скарги копію фіскального чеку на вилучений товар, оскільки як вбачається з наданих митному органу пояснень ОСОБА_1 , останній слідував з Німеччини, де знайомий передав йому коробку з товаром (а.с.14), однак з долученої копії вбачається, що такий було придбано на території Республіки Польща, а тому сумнівним є той факт, що долучений фіскальний чек має відношення до переміщуваного ОСОБА_1 товару, а тому таке апеляційним судом розцінюється як намагання апелянта ввести апеляційний суд в оману. Постанова суду є законна і обґрунтована, підстав для її скасування з мотивів, наведених в апеляційній скарзі захисника Тришака О.Г., апеляційний суд не знаходить. Керуючись ст. 294 КУпАП, суд, - постановив: апеляційну скаргу захисника особи, яка притягується до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 - адвоката Тришака Олега Григоровича - залишити без задоволення. Постанову Галицького районного суду м.Львова від 16.11.2021 року - залишити без змін. Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя О.В. Маліновська-Микич