Постанова 4813 № 523/17415/20

Номер провадження: 22-ц/813/3699/21 Номер справи місцевого суду: 523/17415/20 Головуючий у першій інстанції Аліна С. С. Доповідач Погорєлова С. О. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11.05.2021 року м. Одеса Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Одеського апеляційного суду у складі: головуючого судді: Погорєлової С.О. суддів: Таварткіладзе О.М., Князюка О.В. за участю секретаря: Дубрянської Н.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 у справі за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_2 про припинення іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна, на ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси про відмову у забезпеченні позову, постановлену під головуванням судді Аліної С.С. 18 листопада 2020 року у м. Одеса, - встановила: У листопаді 2020 року ОСОБА_1 звернулася до Суворовського районного суду м. Одеси з позовом до АТ «Альфа-Банк», третя особа: ОСОБА_2 про припинення іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна (а.с. 81-88). Одночасно, ОСОБА_1 звернулася до суду із заявою про забезпечення позову, в якій просила накласти арешт на трикімнатну квартиру, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 37,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 , на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого Криворотенко Л.І., приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу 06 лютого 2004 року під № 1281, право на яку зареєстроване згідно з Реєстраційним написом на право встановлювальному документі ОМБТІ та РОН від 23.02.2004 року в реєстровій книзі №515пр-80, номер запису 155, та заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо зміни щодо трикімнатної квартири, загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 37,1 кв. м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 (а.с. 2-5). Ухвалою Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову було відмовлено (а.с. 23-24). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, та постановити нове судове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити, посилаючись на порушення судом норм процесуального права. Так, на думку апелянта, судом першої інстанції не було враховано, що існує загроза з боку АТ "Альфа-Банк", яка полягає у повторному незаконному прийнятті у власність належної позивачці квартири на підставі ст. 37 Закону України «Про іпотеку», що унеможливить виконання рішення суду у разі задоволення позову (а.с. 25-31). Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши наведені у скарзі доводи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Згідно ч.1 ст. 376 ЦПК України, підставами для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 149 ЦПК України, забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду в разі задоволення позову, підставою для забезпечення позову є відповідне клопотання у формі мотивованої заяви. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулась з такою заявою, позовним вимогам. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів (Постанова Пленуму Верховного Суду України №9 від 22 грудня 2006 року "Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову"). В порядку ст. 150 ЦПК України, способами забезпечення позову є: накладення арешту на майно або грошові кошти, що належать відповідачеві і знаходяться у нього або в інших осіб; заборона вчиняти певні дії; встановлення обов`язку вчинити певні дії; заборона іншим особам здійснювати платежі або передавати майно відповідачеві чи виконувати щодо нього інші зобов`язання; зупинення продажу арештованого майна, якщо подано позов про визнання права власності на це майно і про зняття з нього арешту; зупинення стягнення на підставі виконавчого документа, який оскаржується боржником у судовому порядку; передача речі, яка є предметом спору, на зберігання іншим особам, тощо. З матеріалів справи вбачається, що предметом позову ОСОБА_1 є припинення іпотеки та заборони відчуження нерухомого майна Таким чином, пред`явлені позовні вимоги є вимогами майнового характеру, відтак, забезпечення їх накладенням арешту на нерухоме майно є обґрунтованим. Колегія суддів вважає також обґрунтованим висновок суду першої інстанції, що обраний вид забезпечення позову є співмірним із заявленими вимогами. Крім того, колегія суддів враховує, що метою забезпечення позову є вжиття судом, у провадженні якого знаходиться справа, заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача з тим, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі задля попередження потенційних труднощів у подальшому виконанні такого рішення. З урахуванням доказів, які містяться у матеріалах справи, колегія суддів доходить до висновку, що неприйняття заходів забезпечення позову може в майбутньому утруднити чи зробити неможливим виконання рішення суду у випадку реєстрації спірного нерухомого майна за АТ "Альфа-Банк". Таким чином, з огляду на пред`явлення вимог майнового характеру, які забезпечуються арештом майна, співмірність заходів забезпечення позову заявленим вимогам тощо, колегія суддів вбачає підстави для вжиття заявлених позивачем заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на спірне майно - квартиру загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 37, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 на праві приватної власності. Одночасно, колегія суддів не вбачає правових підстав для задоволення заяви про забезпечення позову в частині заборони вчинення будь-яких реєстраційних дій в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень щодо спірної трикімнатної квартири, оскільки накладення арешту на вказане нерухоме майно автоматично тягне за собою заборону вчинення реєстраційних дій в сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень. При викладених обставинах, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції не визначився з нормами права, які підлягають застосуванню, що, відповідно, призвело до неправильного вирішення питання про вжиття заходів забезпечення позову у справі, у зв`язку із чим ухвала Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року підлягає скасуванню із постановленням нового судового рішення про часткове задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову. Керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384, 390 ЦПК України, колегія суддів, - постановила: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Суворовського районного суду м. Одеси від 18 листопада 2020 року про відмову у забезпеченні позову - скасувати. Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову - задовольнити частково. Накласти арешт на квартиру загальною площею 62,3 кв.м., житловою площею 37, 1 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 ( НОМЕР_1 ) на праві приватної власності на підставі договору купівлі-продажу квартири, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Криворотенко Л.І. 06 лютого 2004 року під № 1281, право на яку зареєстроване згідно з Реєстраційним написом на правовстановчому документі ОМБТІ та РОН від 23 лютого 2004 року в реєстровій книзі №515пр-80, номер запису

155. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, та оскарженню у касаційному порядку не підлягає. Повний текст судового рішення складений 21 травня 2021 року. Головуючий С.О. Погорєлова Судді О.В. Князюк О.М. Таварткіладзе