Постанова 4818 № 643/14675/20

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ Справа № 643/14675/20 Головуючий суддя І інстанції Харченко А. М. Провадження № 22-ц/818/1463/21 Суддя доповідач Яцина В.Б. Категорія: визнання права власності ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 січня 2021 року м. Харків. Харківський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - Яцина В.Б. (суддя-доповідач), суддів - Бурлака І.В., Хорошевського О.М., за участю секретаря: Семикрас О.В., розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року, постановлену у складі головуючого судді Харченко А.М., за заявою ОСОБА_2 про забезпечення позову, по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до Державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленого Валентина Вікторовича, ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , треті особи: П`ята Харківська державна нотаріальна контора, Харківська міська рада, Приватний нотаріус Харківського міського нотаріального округу Ємець Іван Олександрович про визнання право власності в порядку спадкування, визнання незаконних дій державного реєстратора з зобов`язанням Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області внести до Державного реєстру речових прав запис про скасування державної реєстрації прав власності, витребування майна з чужого незаконного володіння зі скасування державної реєстрації прав власності, встановив: 23 вересня 2020 року позивач ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом, в якому просить визнати за ним право власності на 1/4 житлового будинку літ. «А-1» з прибудовами приналежними до нього будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , в порядку спадкування за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 - ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , визнати незаконними дій державного реєстратора Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зеленого В.В. та зобов`язати державного реєстратора скасувати запис про проведену державну реєстрацію прав власності від 04.02.2020, індексний номер витягу №199456014 від 07.02.2020 на об`єкт нерухомого майна житловий будинок літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в за адресою: АДРЕСА_1 , номер в реєстрі прав на нерухоме майно №35389156, реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно № 2025894363101 та витребувати нерухоме майно - житловий будинок літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в за адресою: АДРЕСА_1 з чужого незаконного володіння зі скасуванням державної реєстрації прав власності від 17.04.2020, індексний номер витягу № 072405242 від 22.04.2020 на об`єкт нерухомого майна житловий будинок літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в за адресою: АДРЕСА_1 , номер в реєстрі прав на нерухоме майно № 36307486, реєстраційний номер об`єкта в Державному реєстрі речових прав не нерухоме майно № 2025894363101 проведеної приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Ємець І.О. Одночасно з позовом позивач подав заяву про забезпечення вищевказаного позову, в якій просив вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в,, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер запису про право власності: 36307486, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2025894363101 та заборонити будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер запису про право власності: 36307486, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2025894363101. Свою заяву обґрунтовував тим, що, оскільки державний реєстратор Крисинської сільської ради Богодухівського району Харківської області Зелений В.В. не перевірив невідповідність технічної документації на спірний житловий будинок по АДРЕСА_1 , щодо знаходження одного і того же об`єкту, а саме: житловий будинок літ. «А-1» з господарськими будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в., на 1/4 частку якого ОСОБА_3 отримав спадщину відповідно до свідоцтва про право власності за законом, з тими же спорудами та технічними характеристиками, то після незаконних дій державного реєстратора ОСОБА_3 незаконно набув право власності на зазначений об`єкт, а у подальшому уклав договір іпотеки з ОСОБА_1 від 15.02.2020, що згідно з витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 22.04.2020 належить ОСОБА_1 та на теперішній час перебуває у її власності, то є ймовірність, що ОСОБА_1 може відчужити, закласти або продати спірне майно. Ухвалою Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року заяву позивача ОСОБА_2 про забезпечення позову - задоволено. Накладено арешт на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в,, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер запису про право власності: 36307486, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2025894363101. Заборонено будь-яким особам у будь-який спосіб вчиняти будь-які дії щодо житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в., що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер запису про право власності: 36307486, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2025894363101. Заходи зустрічного забезпечення не вжито. В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить ухвалу скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким відмовити повністю у задоволенні заяви. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала суду є необґрунтованою, постановлена з порушенням норм процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначила, що відповідно до рішення Апеляційного суду Харківської області від 08.04.2015 у справі 2/883/1999, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 про визнання права власності на 1/2 частину житлового будинку АДРЕСА_1 було відмовлено. ОСОБА_3 було оформлено право на спадщину та отримано свідоцтво про право на спадщину, відповідно до якого він набув право власності на 1/4 частки зазначеного житлового будинку. Будь-яких інших осіб, які прийняли спадщину на вказаний житловий будинок немає. Вказала, що ухвала порушує права та законні інтереси ОСОБА_1 як законного власника будинку. Доказів вчинення відповідачем дій чи прояву намірів щодо вчинення дій, спрямованих на утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у цій справі немає. Заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів, на підставі яких суд міг би дійти висновку щодо доцільності та необхідності забезпечення позову. Вжиті судом заходи забезпечення позову перешкоджають ОСОБА_1 як власнику вільно володіти, користуватись та розпоряджатись майном на власний розсуд, яке їй належить на законних підставах на праві приватної власності. Відповідно до статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, лише якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Згідно до ст. 368 ЦПК України суд апеляційної інстанції розглянув справу за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими для апеляційного провадження, з повідомленням учасників справи. Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, відповідно до ст.ст. 367, 368 ЦПК України, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з огляду на наступне. У статті 263 ЦПК України визначено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. За правилом п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставою для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що невжиття заходів забезпечення позову може призвести до відчуження спірного майна на користь інших осіб, які не є учасниками справи, а відтак - істотно ускладнити або унеможливити виконання можливого рішення суду, а також ефективний захист і поновлення прав та інтересів позивача, які згідно доводів позовної заяви порушені відповідачами. Проте, повністю погодитись з таким висновком суду першої інстанції в частині накладення арешту не можна, з огляду на наступне. Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених ст. 150 цього кодексу заходів забезпечення позову. Згідно із ч. 2 ст. 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до проявлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених або оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. У п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 9 від 22 грудня 2006 року «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» судам було роз`яснено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Також заходи забезпечення позову повинні узгоджуватися з предметом та підставами позову, а особа, що заявляє про необхідність вжиття заходів забезпечення позову судом, зобов`язана довести зв`язок між неприйняттям таких заходів і утрудненням чи неможливістю виконання судового рішення. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. Як вбачається із позовної заяви, позивачем оспорюється право власності на будинок, дії державного реєстратора та ставиться питання про витребування майна з володіння ОСОБА_1 . Так, метою забезпечення позову є вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача від можливих недобросовісних дій з боку відповідача, щоб забезпечити позивачу реальне та ефективне виконання судового рішення, якщо воно буде прийняте на користь позивача, в тому числі з метою запобігання потенційним труднощам у подальшому виконанні такого рішення. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отже, встановивши наявність реального спору між сторонами, надавши оцінку обставинам та доказам, долученим до заяви позивачем, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для частково задоволення заяви ОСОБА_2 . Згідно із ч. 2 ст. 2 ЦПК України суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі. Частиною третьою статті 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвідношення судом негативних наслідків від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, вартості майна, на яке він заявляє клопотання накласти арешт, чи майнових наслідків заборони відповідачу здійснювати певні дії. Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо. З огляду на те, що в межах даної справи оспорюється право власності на будинок, дії державного реєстратора та ставиться питання про витребування майна з володіння ОСОБА_1 з метою недопущення обмеження права позивача на ефективний захист її прав, співмірним та обґрунтованим способом забезпечення позову є заборона відчуження житлового будинку з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в,, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на право власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер запису про право власності: 36307486, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2025894363101. Враховуючи викладене, висновок суду першої щодо накладення арешту не відповідає обставинам справи, доводи скарги висновки суду спростовують, суд апеляційної інстанції на підставі п. 3 ч. 1 ст. 376 ЦПК України задовольняє апеляційну скаргу частково, скасовує оскаржувану ухвалу із ухваленням нового судового рішення про забезпечення позову шляхом накладення заборони на відчуження на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами. Керуючись ст.ст. 259, п. 2 ч. 1 ст. 374, ст.ст. 376, 381-384, 389-391 ЦПК України, суд апеляційної інстанції постановив : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Ухвалу Московського районного суду м. Харкова від 01 жовтня 2020 року - скасувати. Заяву ОСОБА_2 про забезпечення позову - задовольнити частково. Накласти заборону на відчуження на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами, загальною площею 67,1 кв.м., житловою площею 42,6 кв.в,, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 , яке зареєстровано на праві власності за ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , номер запису про право власності: 36307486, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна № 2025894363101. В іншій частині у задоволені заяви відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня прийняття, і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду. Повний текст судового рішення складено 25 січня 2021 року. Головуючий В.Б. Яцина. Судді І.В. Бурлака. О.М. Хорошевський.