Постанова КАС ВС № 160/3995/19
від 20.05.2021 · АдміністративнаПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 травня 2021 року м. Київ справа № 160/3995/19 адміністративне провадження № К/9901/20529/20 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Калашнікової О.В., суддів: Губської О.А., Соколова В.М., розглянувши у письмовому провадженні як суд касаційної інстанції справу за позовом арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області про визнання незаконним та скасування припису і розпорядження, провадження у якій відкрито за касаційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Київській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року (суд у складі головуючого судді - Сидоренко Д.В.), постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року (колегія суддів у складі головуючого судді - Шлай А.В., суддів: Кругового О.О., Прокопчук Т.С.) I. СУТЬ СПОРУ
1. У травні 2019 року арбітражний керуючий ОСОБА_1 (далі - позивач, ОСОБА_1, арбітражний керуючий) звернувся до суду із позовом до Головного територіального управління юстиції у Київській області (далі - відповідач, ГТУЮ у Київській області), в якому просив: - визнати протиправним та скасувати припис ГТУЮ у Київській області про недопущення повторних порушень від 29 березня 2019 року №03/19; - визнати протиправним та скасувати розпорядження відповідача про усунення порушень №03/19 від 29 березня 2019 року. 1.1. Позовні вимоги обґрунтовані протиправністю висновків відповідача, які зроблені внаслідок проведення позапланової невиїзної перевірки арбітражного керуючого. Складені оскаржувані рішення не відповідають нормам чинного законодавства, не містять правового обґрунтування та базуються на довільному трактуванні норм Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». ІІ. ОБСТАВИНИ СПРАВИ 2. 25 січня 2019 року до Міністерства юстиції України зі скаргою звернувся трудовий колектив Державного підприємства «Дослідне господарство «Руно» НААН України (далі - ДП ДГ «Руно» НААН України) в особі заступника директора з виробництва ОСОБА_2 У скарзі повідомлено Мін`юст про порушення арбітражним керуючим ліцензійних умов провадження господарської діяльності та висунуто вимогу щодо проведення позапланової перевірку діяльності ОСОБА_1 і вжиття заходів у відповідності до законодавства, шляхом позбавлення свідоцтва про право на здійснення діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора). 3. 08 лютого 2019 року заступник директора ДП ДГ «Руно» НААН України ОСОБА_2 подав скаргу до Головного управління Державної служби з питань праці у Дніпропетровській області про порушення трудового законодавства, у якій просив провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 як особи, що виконує обов`язки керівника підприємства і вжити до нього заходів у відповідності до законодавства.
4. Листом (вих.№194/2600-33-19/9.3.1) від 22 лютого 2019 року Директор Департаменту з питань судової роботи та банкрутства Міністерство юстиції України зобов`язав Головне територіальне управління юстиції у Київській області провести позапланову перевірку діяльності арбітражного керуючого ОСОБА_1 під час виконання відповідних повноважень у справі про банкрутство ДП «Руно» НААН України з питань, викладених у скаргах від 25 січня 2019 року і 08 лютого 2019 року.
5. ГТУЮ у Київській області видано доручення на проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 01 березня 2019 року №9-19/5. Підстави для здійснення перевірки - скарги від 25 січня 2019 року та від 08 лютого 2019 року. Предмет перевірки - додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 , вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та іншого законодавства з питань банкрутства під час виконання ним повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України, порушеній ухвалою господарського суду Дніпропетровської області від 05 квітня 2016 року, з питань відповідно до письмових звернень, що стали підставами для проведення перевірки.
6. ОСОБА_1 було проінформовано повідомленням про проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого від 04 березня 2019 року №9/19 про питання, які підлягають перевірці, а саме: - додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України стосовно розпорядження майном боржника, зокрема земельними ділянками з кадастровими номерами: 1222082700:01:001:0392, 1222082700:01:001:0175, 1222082700:01:001:0174, 1222082711:01:001:0173; -додержання арбітражним керуючим вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України стосовно здійснення заходів щодо захисту майна боржника; -додержання арбітражним керуючим вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України стосовно утримання худоби боржника у відповідності до встановлених норм; - додержання ОСОБА_1 вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України стосовно організації здійснення процедур санації боржника у встановлений строк; - додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України стосовно вжиття заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересі; -додержання арбітражним керуючим вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України стосовно виконання повноважень керівника (органів управління) боржника; -додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України стосовно укладання від імені боржника трудових угод; - додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України, в тому числі щодо своєчасної оплати праці найманих працівників, надання відпусток; - додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України стосовно звільнення із займаної посади ОСОБА_2 у встановленому порядку; - додержання арбітражним керуючим ОСОБА_1 вимог законодавства під час виконання повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України стосовно надання відпустка ОСОБА_2 у встановленому порядку.
7. За результатами позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого складено довідку №05/19 від 15 березня 2019 року.
8. За результатом проведеної перевірки відповідачем складено акт від 26 березня 2019 року №09/19, відповідно до якого встановлено, що під час виконання повноважень керуючого санації у справі №904/2032/16 про банкрутство ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України арбітражний керуючий ОСОБА_1 : - не розробив та не подав до суду плану санації ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України, погоджений з комітетом кредиторів, що є порушенням абз.4 частини шостої статті 28, частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Означене порушення підлягає усуненню арбітражним керуючим; - не дотримався вимог статті 43, частин першої-третьої статті 49-2 Кодексу законів про працю України під час прийняття рішення про звільнення ОСОБА_2 , що є порушенням пункту 1 частини другої статті 28, частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Арбітражним керуючим пропущено строк виконання повноважень і усунення означеного порушення є неможливим, у зв`язку з чим органом контролю буде винесено припис про недопущення повторних порушень. - не дотримався вимог частин п`ятої, сьомої статті 79 Кодексу законів про працю України під час прийняття рішення про надання відпустки ОСОБА_2 , що є порушенням пункту 1 частини другої статті 28, частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». Арбітражним керуючим пропущено строк виконання повноважень і усунення означеного порушення є неможливим, у зв`язку з чим органом контролю буде винесено припис про недопущення повторних порушень.
9. Враховуючи, що частина встановлених перевіркою порушень не підлягає усуненню через пропуск строку, відповідачем для недопущення арбітражним керуючим у подальшій діяльності відповідних порушень винесено 29 березня 2019 року ГТУЮ у Київській області Припис №03/19. 9.1. Вказаний припис стосувався наступних порушень: - не дотримання арбітражним керуючим вимог статті 43, частин першої-третьої статті 49-2 КЗпП України під час прийняття рішення про звільнення ОСОБА_2 , що є порушенням пункту 1 частини другої статті 28, частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»; - не дотримання вимог частин п`ятої, сьомої статті 79 КЗпП України під час прийняття рішення про надання відпустки ОСОБА_2 , що є порушенням пункту 1 частини другої статті 28, частини третьої статті 98 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом». 10. 29 березня 2019 року ГТУЮ у Київській області прийнято розпорядження про усунення порушення №03-19, згідно з яким вирішено: - у термін до 31 травня 2019 року усунути порушення шляхом подання до господарського суду розробленого плану санації ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України, оформленого у відповідності до вимог чинного законодавства, погодженого з органом, уповноваженим управляти державним майном та комітетом кредиторів та подати у цей термін у письмовій формі інформацію, з наданням належним чином завірених копій документів, на підтвердження усунення цього порушення. ІІІ. ОЦІНКА СУДІВ ПЕРШОЇ ТА АПЕЛЯЦІЙНОЇ ІНСТАНЦІЙ
11. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року, залишеного без змін постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року, позовні вимоги задоволено. 11.1. Визнано протиправним та скасовано припис Головного територіального управління юстиції у Київській області про недопущення повторних порушень від 29 березня 2019 року №03/19. 11.2. Визнано протиправним та скасовано розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області про усунення порушень від 29 березня 2019 року №03/19. 11.3. Стягнуто на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1536,80 грн. за рахунок бюджетних асигнувань ГТУЮ у Київській області.
12. При ухваленні оскаржуваних рішень суди попередніх інстанцій дійшли висновку щодо протиправності Припису та Розпорядження. 12.1. Вказали, що ГТУЮ у Київській області не відноситься до органів, які уповноважені розглядати трудові спори, отже відповідач, приймаючи оскаржуваний припис, вийшов за межі наданих йому повноважень. 12.2. Стосовно Розпорядження суди зазначили, що позиція комітету кредиторів щодо постійного відкладення питання схвалення плану санації та не надання органом уповноваженого управляти державним майном боржника ДП «Дослідне господарство «РУНО» НААН України, аргументованої позиції про погодження або відмову в погодженні запропонованого плану санації, унеможливлює здійснення висновку про допущення саме арбітражним керуючим ОСОБА_1 порушень, викладених в Розпорядженні. IV. ДОВОДИ КАСАЦІЙНОЇ СКАРГИ ТА ВІДЗИВУ (ЗАПЕРЕЧЕНЬ)
15. Не погодившись із рішеннями судів першої та апеляційної інстанцій, ГТУЮ у Київській області звернулась із касаційною скаргою до Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, в якій просило скасувати оскаржувані судові рішення, прийнявши нове про відмову у задоволенні позовних вимог.
16. Ухвалою Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 07 вересня 2020 року відкрито касаційне провадження за вказаною скаргою ГТУЮ у Київській області на підставі пункту 1 частини четвертої статті 328 КАС України (суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку).
17. У касаційній скарзі зазначено, що судами попередніх інстанцій не встановлено причинно-наслідкового зв`язку між протиправними діями (бездіяльність) позивача і наслідками, не враховано висновки Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, викладені в постанові від 15 листопада 2019 року у справі №813/4449/15.
18. В касаційній скарзі вказано, що на дату проведення перевірки арбітражним керуючим не надано документального підтвердження розроблення плану санації боржника відповідно до вимог Закону № 2343-XII та вимог щодо розроблення плану санації боржника відповідно до Типової форми плану санації боржника у справі про банкрутство. На думку представника відповідача, арбітражним керуючим не вчинено жодних заходів, направлених на погодження плану санації ДП «ДГ «РУНО» НААН України» з органом, уповноваженим управляти державним майном, подання до суду плану санації, погодженого з комітетом кредиторів. Така бездіяльність арбітражного керуючого призводить до збільшення строків процедури, у тому числі строків погашення кредиторської заборгованості, збільшення розмірів поточної кредиторської заборгованості та ставить під загрозу можливість відновлення платоспроможності боржника в цілому, що наносить суттєву шкоду правам та законним інтересам боржника та кредиторів боржника.
19. Також у касаційній скарзі зазначено, що позивач є керуючим санацією, тобто особою, до якої перейшло управління боржником, на цю особу покладено обов`язок звільнення працівників відповідно до вимог законодавства України про працю. В свою чергу, на державний орган з питань банкрутства як на орган контролю, покладено обов`язок здійснення контролю за діяльністю арбітражних керуючих на предмет дотримання ними вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці.
20. Окрім того, представник ГТУЮ у Київській області вказав, що позивачем не доведено суду, які саме його права та охоронювані законом інтереси порушені внаслідок винесення ГТУЮ у Київській області Припису, оскільки такий припис лише зобов`язує арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень у майбутньому і не містить вимогу щодо зобов`язання арбітражного керуючого вчиняти будь-які дії, які б останнім вважались незаконними і висування яких створювало б для позивача будь-які негативні наслідки, а розпорядження зобов`язує арбітражного керуючого виконати обов`язки, покладені Законом та ухвалами господарського суду. Отже, дії відповідача щодо винесення оскаржуваних рішень не мають безпосереднього впливу на суб`єктивні права та обов`язки позивача, не позбавляють можливості реалізувати належне позивачу право та не покладає на цю особу будь-якого обов`язку, не передбаченого вимогами Закону, підстави для задоволення позовних вимог відсутні.
21. ОСОБА_1 подано відзив на касаційну скаргу, в якому він просив оскаржувані судові рішення залишите без змін, а скаргу - без задоволення.
22. У відзиві арбітражний керуючий зазначив, що порушення встановлені відповідачем з посиланням на частину третю статті 98 Закону №2343-XII фактично є суб`єктивним припущенням перевіряючи, довільним трактуванням вимог нормативно-правових актів, прагнення виявити порушення шляхом їх штучного створення. V. ДЖЕРЕЛА ПРАВА
23. Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
24. На момент виникнення спірних відносин умови та порядок відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом та застосування ліквідаційної процедури з метою повного або часткового задоволення вимог кредиторів визначав Закон України від 14 травня 1992 року N 2343-XII «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі - Закон N 2343-XII).
25. Згідно з частинами першою, другою статті 4 Закону N 2343-XII арбітражні керуючі є суб`єктами незалежної професійної діяльності. Арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) з моменту винесення ухвали (постанови) про призначення його арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) до моменту припинення здійснення ним повноважень прирівнюється до службової особи підприємства - боржника.
26. Відповідно до вимог статті 28 Закону N 2343-XII під санацією розуміється система заходів, що здійснюються під час провадження у справі про банкрутство з метою запобігання визнанню боржника банкрутом та його ліквідації, спрямована на оздоровлення фінансово-господарського становища боржника, а також задоволення в повному обсязі або частково вимог кредиторів шляхом реструктуризації підприємства, боргів і активів та/або зміни організаційно-правової та виробничої структури боржника. Керуючий санацією боржника призначається господарським судом у порядку, встановленому цим Законом, з числа арбітражних керуючих, якщо інше не передбачено цим Законом. Керуючий санацією - фізична особа, яка відповідно до рішення господарського суду організовує здійснення процедури санації боржника. Ухвала господарського суду про ведення процедури санації та призначення керуючого санацією набирає чинності з дня її винесення. З моменту винесення ухвали про ведення процедури санації, зокрема: -керівник боржника звільняється з посади у порядку, визначеному законодавством; -управління боржником переходить до керуючого санацією Керуючий санацією зобов`язаний, зокрема: надавати господарському суду на його вимогу інформацію про здійснення плану санації. Керуючий санацією може бути звільнений господарським судом від виконання повноважень керуючого санацією, про що виноситься ухвала.
27. Частиною першою статті 29 Закону N 2343-XII визначено, що протягом трьох місяців з дня винесення ухвали про санацію боржника керуючий санацією у випадках, передбачених дим Законом, зобов`язаний подати суду розроблений та схвалений комітетом кредиторів план санації боржника. Керуючий санацією зобов`язаний попередньо погоджувати план санації державних підприємств або підприємств, у статутному капіталі яких частка державної власності перевищує п`ятдесят відсотків, з органом, уповноваженим управляти державним майном. Цей орган у десятиденний строк з дня одержання проекту плану санації зобов`язаний його розглянути та надати свій висновок про погодження або відмову у погодженні плану санації.
28. Згідно з частинами другою, третьою статті 98 Закону N 2343-XII арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог законодавства; 2) здійснювати заходи щодо захисту майна боржника; 3) аналізувати фінансову, господарську, інвестиційну та іншу діяльність боржника, його становище на ринках та надавати результати таких аналізів господарському суду разом з документами, що підтверджують відповідну інформацію; 4) подавати відомості, документи та інформацію щодо діяльності арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) у порядку, встановленому законодавством; 5) створювати умови для проведення перевірки додержання арбітражним керуючим (розпорядником майна, керуючим санацією, ліквідатором) вимог законодавства; 6) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці відповідно до встановлених законодавством вимог; 7) надавати державному реєстратору в електронній формі через портал електронних сервісів відомості, необхідні для ведення Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, у порядку, встановленому державним органом з питань банкрутства; 7 -1) вживати заходів до недопущення будь-якої можливості виникнення конфлікту інтересів та невідкладно повідомляти суду про наявність такого конфлікту; 8) надсилати органам Національної поліції чи органам прокуратури повідомлення про факти порушення законності, виявлені в діяльності працівників підприємств та організацій, що містять ознаки дії (бездіяльності), переслідуваної у кримінальному чи адміністративному порядку; 9) виконувати інші повноваження, передбачені законодавством про банкрутство. Під час реалізації своїх прав та обов`язків арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор) зобов`язаний діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою ці права та обов`язки надано (покладено), обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
29. Відповідно до пункту 1.3. Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 27 червня 2013 року №1284/5 (далі - Порядок) контроль за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів) (далі - арбітражний керуючий) здійснюють Мін`юст як державний орган з питань банкрутства та за його дорученням головні територіальні управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі як територіальні органи з питань банкрутства.
30. Пунктом 1.4 Порядку визначено, що він, зокрема, встановлює повноваження осіб, які здійснюють перевірки діяльності арбітражних керуючих.
31. Згідно з пунктом 2.11 Порядку предметом планової перевірки є відповідність арбітражного керуючого вимогам, визначеним у Законі, а також додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону, іншого законодавства з питань банкрутства та законодавства про оплату праці під час здійснення повноважень розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора у справах про банкрутство за період, що підлягає плановій перевірці. Предметом позапланової перевірки є додержання арбітражним керуючим вимог Конституції України, Господарського процесуального кодексу України, Закону та іншого законодавства з питань банкрутства з питань, необхідність перевірки яких стала підставою для здійснення цієї перевірки.
32. Відповідно до вимог пункту 6.9. Порядку у разі виявлення під час перевірки порушень у діяльності арбітражного керуючого орган контролю на підставі акта перевірки за наявності відповідних підстав виносить припис про недопущення повторних порушень (додаток 9) (далі - припис) та (або) розпорядження про усунення виявлених порушень (додаток 10) (далі - розпорядження). Орган контролю виносить розпорядження щодо порушень, які можуть бути усунені арбітражним керуючим, а щодо інших порушень - припис. У приписі міститься інформація про виявлені під час перевірки порушення, які усунути неможливо, та зобов`язання арбітражного керуючого не допускати аналогічних порушень. У разі якщо арбітражним керуючим протягом року не вчинено аналогічних вказаним у приписі порушень, припис вважається виконаним. VI. ОЦІНКА ВЕРХОВНОГО СУДУ 33. 08 лютого 2020 року набув чинності Закон України від 15 січня 2020 року N460-IX «Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України щодо вдосконалення порядку розгляду судових справ» (далі - Закон N 460-IX).
34. Відповідно до пункту 2 Прикінцевих положень Закону N 460-ІХ касаційні скарги на судові рішення, які подані і розгляд яких не закінчено до набрання чинності цим Законом, розглядаються в порядку, що діяв до набрання чинності Законом N 460-ІХ.
35. ГТУЮ у Київській області подало до Верховного Суду касаційну скаргу у цій справі у серпні 2020 року.
36. Враховуючи дату подання касаційної скарги та вказані процесуальні норми, касаційний розгляд справи здійснюється в порядку, передбаченому КАС України в редакції, що діє на момент прийняття рішення судом касаційної інстанції.
37. Частинами першою - третьою статті 341 КАС України передбачено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, та на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє правильність застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права. Суд касаційної інстанції не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати чи приймати до розгляду нові докази або додатково перевіряти докази. Суд не обмежений доводами та вимогами касаційної скарги, якщо під час розгляду справи буде виявлено порушення норм процесуального права, передбачені пунктами 1,4-7 частини третьої статті 353, абзацом другим частини першої статті 354 цього Кодексу, а також у разі необхідності врахування висновку щодо застосування норм права, викладеного у постанові Верховного Суду після подання касаційної скарги.
38. Предметом спору у справі, що розглядається, є Припис та Розпорядження, прийняті територіальним органом Міністерства юстиції України внаслідок проведення позапланової невиїзної перевірки діяльності арбітражного керуючого.
39. Суди першої та апеляційної інстанцій, приймаючи оскаржуючи рішення, дійшли висновку, що Припис та Розпорядження є протиправними та підлягають скасуванню.
40. Колегія суддів Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду частково погоджується із вказаними висновками з огляду на наступне.
41. Судами встановлено, що Розпорядження прийнято відповідачем внаслідок не розроблення та не подання арбітражним керуючим до суду плану санації ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України, погодженого з комітетом кредиторів.
42. Відповідно до приписів статті 4 Закону N 2343-XII керуючий санацією здійснює свої повноваження з моменту винесення судом ухвали про його призначення.
43. Статтею 28 Закону N 2343-XII передбачено, що керуючий санацією може бути звільнений від виконання своїх обов`язків господарським судом. Цією ж правовою нормою визначено, що керуючий санацією зобов`язаний, зокрема, надавати господарському суду на його вимогу інформацію про здійснення плану санації.
44. Судами попередніх інстанцій також встановлено, що ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 29 листопада 2018 року у справі №904/2032/16, зокрема, припинено повноваження керуючого санацією ДП "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України арбітражного керуючого Андросової В.Є. Призначено керуючим санацією Державного підприємства "Дослідне господарство "РУНО" Національної академії аграрних наук України" арбітражного керуючого ОСОБА_1 Зобов`язано керуючого санацією ОСОБА_3 вжити всіх заходів передбачених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" щодо погодження плану санації, проведення санації, збереження майна боржника та інше що передбачено статтями 28-36 Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" в 6-ти місячний строк.
45. Отже, колегія суддів Верховного Суду погоджується із висновками судів попередніх інстанцій, що встановлений господарським судом 6-місячний строк для вжиття позивачем заходів щодо погодження плану санації спливав 29 травня 2019 року. На час проведення відповідачем перевірки та складання спірних припису та розпорядження (29 березня 2019 року) строк на погодження плану санації ще тривав, тому висновки про допущену позивачем, як керуючим санацією, бездіяльності є безпідставними.
46. Щодо оскаржуваного Припису, Верховний Суд зазначає наступне.
47. Підставою для винесення Припису стали порушення вимог трудового законодавства під час прийняття керуючим санацією рішень про надання відпустки та про звільнення ОСОБА_2 .
48. Суди першої та апеляційної інстанції, приймаючи рішення про визнання протиправним та скасування Припису, дійшли висновку, що ГТУЮ у Київській області не відноситься до органів, які уповноважені розглядати трудові спори, а тому відповідач, приймаючи оскаржуваний припис, вийшов за межі наданих йому повноважень.
49. Однак, Верховний Суд вважає такий висновок судів передчасним з огляду на наступне.
50. Приписами статті 98 Закону N 2343-XII визначено обов`язок арбітражного керуючого, зокрема, діяти добросовісно, розсудливо, з метою, з якою йому надані права та обов`язки, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на підставі, у межах та спосіб, що передбачені Конституцією та законодавством України про банкрутство.
51. Відповідно до вимог статті 28 Закону N 2343-XII з моменту винесення ухвали про проведення процедури санації керівник боржника звільняється з посади, а управління боржником переходить до керуючого санацією.
52. Фактично з моменту початку процедури санації обов`язки керівника боржника, переходить до керівника санації.
53. Отже, виходячи із приписів Закону N 2343-XII та Порядку, що регулюють спірні правовідносини, винне невиконання або неналежне виконання покладених на арбітражного керуючого (розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) покладених на нього законодавством обов`язків є дисциплінарними проступком арбітражного керуючого, що тягне за собою притягнення його до дисциплінарної відповідальності.
54. Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 15 листопада 2019 року у справі №813/4449/15. Вказаний правовий висновок не був застосований судом апеляційної інстанції при ухваленні оскаржуваного рішення, що підтверджує наявність підстав для касаційного провадження цього рішення.
55. Колегія суддів Верховного Суду наголошує, що згідно із наданими повноваженнями, органи юстиції під час перевірки можуть встановлювати відповідні порушення, вчинені арбітражними керуючими та приймати з цього приводу приписи для не допущення аналогічних порушень у майбутньому. Лише у разі невиконання аналогічних порушень протягом року - припис вважається виконаним.
56. У свою чергу, Порядком визначено, що під час позапланової перевірки органами юстиції перевіряється додержання арбітражним керуючим вимог законодавства, необхідність перевірки яких стали підставою для здійснення такої перевірки.
57. Як встановлено судами та вбачається із посвідчення на проведення спірної перевірки, предметом перевірки, зокрема, було дотримання позивачем як арбітражним керуючим вимог Конституції України, ГПК України, Закону N 2343-XII та іншого законодавства з питань банкрутства під час виконання ним повноважень керуючого санацією у справі №904/2032/16.
58. Таким чином, колегія суддів Верховного Суду констатує необґрунтованість висновку судів попередніх інстанцій, що ГТУЮ у Київській області, приймаючи оскаржуваний припис, вийшло за межі наданих повноважень. Під час винесення Припису відповідач не здійснював вирішення трудового спору, як вказали суди першої та апеляційної інстанції, а лише констатував наявність порушень позивачем законодавства про працю під час виконання повноважень керуючого санацією ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України.
59. Доводи відповідача, викладені в касаційній скарзі щодо не порушення прав позивача оскаржуваним приписом є безпідставними, оскільки, відповідно до вимог Порядку, приписи, при перевірці органами юстиції діяльності арбітражного керуючого, завжди виноситься щодо виявлених під час перевірки порушень, які усунути неможливо. Мета такого припису вказати арбітражному керуючому на допущені ним порушень за для не допущення їх вчинення в майбутньому. Окрім того, нормами Порядку визначено, що такий припис підлягає виконанню і вважається виконаним у разі не вчинення арбітражним керуючим протягом року аналогічних вказаних у приписі порушень.
60. Відповідно до пункту 2 частини першої статті 349 КАС України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та (або) апеляційної інстанцій повністю або частково і передати справу повністю або частково на новий розгляд, зокрема за встановленою підсудністю або для продовження розгляду.
61. Пунктом 1 частини другої статті 353 КАС України визначено, що підставою для скасування судових рішень судів першої та (або) апеляційної інстанцій і направлення справи на новий судовий розгляд є порушення норм процесуального права, на які посилається скаржник у касаційній скарзі, яке унеможливило встановлення фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 328 цього Кодексу.
62. Враховуючи, обґрунтованість підстав для касаційного оскарження, заявлених ГТУЮ у Київській області у скарзі, та не встановлення судами першої та апеляційної інстанцій фактичних обставин, що мають значення для правильного вирішення справи (наявність чи відсутність порушень трудового законодавства ОСОБА_1 під час прийняття рішень про надання відпустки та про звільнення ОСОБА_2 як керуючим санацією ДП «Дослідне господарство «Руно» НААН України), колегія суддів Верховного Суду приходить до висновку про наявність підстав для часткового задоволення касаційної скарги і направлення справи №160/3995/19 до суду першої інстанції на новий розгляд в частині вимог про визнання протиправним та скасування припису ГТУЮ у Київській області про недопущення повторних порушень від 29 березня 2019 року №03/19.
63. В частині позовних вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження ГТУЮ у Київській області про усунення порушень №03/19 від 29 березня 2019 року - рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №160/3995/19- залишити без змін. V. СУДОВІ ВИТРАТИ
64. З огляду на результат касаційного розгляду та відсутність документально підтверджених судових витрат, понесених учасниками справи у зв`язку з переглядом справи в суді касаційної інстанції, судові витрати розподілу не підлягають.
65. Керуючись статтями 341, 345, 349, 353, 356, 359 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду ПОСТАНОВИВ: Касаційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області задовольнити частково. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №160/3995/19 скасувати в частині вимог про визнання протиправним та скасування припису ГТУЮ у Київській області про недопущення повторних порушень від 29 березня 2019 року №03/19. Направити в цій частині справу №160/3995/19 на новий розгляд до Дніпропетровського окружного адміністративного суду. Залишити без змін рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07 жовтня 2019 року та постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2020 року у справі №160/3995/19 в частині вимог про визнання протиправним та скасування розпорядження ГТУЮ у Київській області про усунення порушень №03/19 від 29 березня 2019 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Судді О.В. Калашнікова О.А. Губська В.М. Соколов