Постанова 4852 № 160/3995/19

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 05 травня 2020 року м. Дніпросправа № 160/3995/19 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Шлай А.В. (доповідач), суддів: Прокопчук Т.С., Кругового О.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. (суддя Сидеренко Д.В.) про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/3995/19 за позовом Арбітражного керуючого ОСОБА_1 до Головного територіального управління юстиції у Київській області, про визнання незаконними та скасування припису і розпорядження,- В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 03 травня 2019 р. звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовом, в якому просив визнати незаконними та скасувати припис Головного територіального управління юстиції у Київській області про недопущення повторних порушень від 29.03.2019 року №03/19; визнати незаконним та розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області про усунення порушень від 29.03.2019 року №03/19. Ухвалою суду від 07 травня 2019 р. відкрито провадження в адміністративній справі. 10 липня 2019 р. ОСОБА_1 подав до суду заяву про забезпечення позову шляхом зупинення дії припису Головного територіального управління юстиції у Київській області про недопущення повторних порушень від 29.03.2019 року №03/19 та розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області про усунення порушень від 29 березня 2019 року №03/19. Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. заяву позивача про забезпечення позову задоволено. Суд зупинив дію спірних припису та розпорядження до набрання законної сили рішенням, прийнятим за результатами розгляду адміністративної справи №160/3995/19. Зазначена ухвала суду оскаржена в апеляційному порядку Головним територіальним управлінням юстиції у Київській області. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 р. апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області було задоволено частково, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. - скасовано в частині зупинення дії припису Головного територіального управління юстиції у Київській області про недопущення повторних порушень від 29.03.2019 року №03/19. В іншій частині ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року у справі №160/3995/19 залишено без змін. Постановою Верховного Суду від 13 березня 2020 р., ухваленою за результатами розгляду касаційної скарги Головного територіального управління юстиції у Київській області, постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 р. скасовано в частині залишення без змін ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29 березня 2019 р. № 03/19, а справу в цій частині направлено до Третього апеляційного адміністративного суду для продовження розгляду. Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 р. адміністративну справу №160/3995/19 за апеляційною скаргою Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. прийнято до провадження та призначено до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження на 05 травня 2020 р. Скасовуючи в частині постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 29 серпня 2019 р. та направляючи справу для продовження розгляду до Третього апеляційного адміністративного суду, Верховний Суд керувався приписами статті 353 Кодексу адміністративного судочинства України. Частина п`ята цієї процесуальної норми визначає, що висновки і мотиви, з яких скасовані рішення, є обов`язковими для суду першої або апеляційної інстанції при новому розгляді. З урахуванням наведеного, перевірка ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. на предмет законності та обгрунтованості має бути здійснена з урахуванням висновків і мотивів, викладених Верховним Судом у постанові від 13 березня 2020 р. У пунктах 20-24 цієї постанови Верховний Суд вказав на передчасність висновків суду апеляційної інстанції в частині залишення без змін ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 року про забезпечення позову шляхом зупинення дії розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29 березня 2019 року № 03/19. Верховний Суд також зазначив, що такі висновки надані судом апеляційної інстанції без належної оцінки співмірності застосованих заходів забезпечення позову із позовними вимогами та відповідності їх меті і завданням правового інституту забезпечення позову. Крім того, Верховний Суд вказав на те, що доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду матеріали справи не містять, а судом не витребувано будь-яких підтверджень наявності чи відсутності обставин, які, в свою чергу, вказували б на очевидні ознаки протиправності дій відповідача. Судом також не зазначено в чому будуть полягати дії, направлені на відновлення прав позивача, не оцінено складність вчинення цих дій, не встановлено, що витрати, пов`язані з відновленням прав, будуть значними. Сама ж лише незгода позивача із діями суб`єкта владних повноважень та звернення до суду з позовом про визнання їх протиправними і зобов`язання вчинити певні дії ще не є достатньою підставою для застосування судом заходів забезпечення позову. Здійснюючи в апеляційному порядку перегляд ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. в частині зупинення дії розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29 березня 2019 року № 03/19, колегія суддів керується приписами статті статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, якою визначені межі перегляду судом апеляційної інстанції. Частиною 4 цієї статті передбачено, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Станом на 05 травня 2020 р. до Третього апеляційного адміністративного суду від сторін не надходило жодних заяв про прийняття будь-яких доказів, які не були надані суду першої інстанції при розгляді заяви про забезпечення позову. Витребування доказів з власної ініціативи судом апеляційної інстанції на стадії перегляду в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про забезпечення позову Кодексом адміністративного судочинства України не передбачено. Крім того, обгрунтування необхідності забезпечення позову здійснюється особою, яка подає відповідну заяву, як це визначено пунктами 3, 4 частини 1 статті 152 цього Кодексу. У свою чергу, суд в ухвалі про забезпечення позову зобов`язаний зазначити вид забезпечення позову та підстави його обрання ( частина 6 статті 154 Кодексу). Відповідно до статті 150 Кодексу адміністративного судочинства України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь - якій стадії рохгляду справи, якщо: 1) невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду; або 2) очевидними є ознаки протиправності рішення, дії чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень, та порушення прав, свобод або інтересів особи, яка звернулася до суду, таким рішенням, дією або бездіяльністю. Зупиняючи дію спірного Розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29 березня 2019 року № 03/19, суд першої інстанції в оскарженій ухвалі вказав на те, що невиконання розпорядження є підставою для накладення на арбітражного керуючого дисциплінарного стягнення, яким, окрім попередження, є позбавлення права на здійснення діяльності арбітражного керуючого. Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції залишив поза увагою обставини, наявність яких унеможливлює задоволення заяви позивача про забезпечення позову. Згідно пункту першого частини першої статті 151 Кодексу адміністративного судочинства України позов може бути забезпечено зупиненням дії індивідуального акта або нормативно-правового акта. ОСОБА_1 оскаржується Розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області про усунення порушень від 29 березня 2019 року № 03/19, яке є індивідуальним актом. Цим Розпорядженням Савченка В.А., як арбітражного керуючого, було зобов`язано усунути виявлені під час перевірки порушення у термін до 31 травня 2019 р. Таким чином, дія Розпорядження № 03/19 обмежується періодом є з 29 березня 2019 р. до 31 травня 2019 р. У п. 6.10 Порядку контролю за діяльністю арбітражних керуючих (розпорядників майна, керуючих санацією, ліквідаторів), затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 1284/5 від 27.06.2013, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 03 липня 2013 р. за № 1113/23645 (діяв до 06.12.2019), передбачено, що строк виконання розпорядження може бути продовжено органом контролю шляхом внесення змін до розпорядження. Як зазначалось вище, ОСОБА_1 подав до суду позов 03 травня 2019 р., тобто в період дії спірного Розпорядження. Проте, його заява про забезпечення позову, яка датована 09 липня 2019 р., надійшла до суду першої інстанції 10 липня 2019 р., тобто вже після спливу строку дії спірного Розпорядження № 03/19 за відсутності доказів продовження терміну його виконання, що не було враховано судом першої інстанції. Зважаючи на те, що Кодекс адміністративного судочинства України не передбачає забезпечення позову шляхом зупинення дії індивідуального акту, який вичерпав свою дію, у задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову в цій частині має бути відмовлено. Щодо можливого настання негативних наслідків у вигляді притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності за невиконання спірного Розпорядження, колегія суддів звертає увагу на приписи частини 3 статті 245 Кодексу адміністративного судочинства України, відповідно до яких у разі скасування індивідуального акта суд може зобов`язати суб`єкта владних повноважень вчинити необхідні дії з метою відновлення прав, свобод чи інтересів позивача, за захистом яких він звернувся до суду. З урахуванням висновків Верховного Суду щодо відсутності доказів того, що невжиття заходів забезпечення позову якимось чином може ускладнити чи зробити неможливим виконання рішення суду, а також обставини закінчення дії спірного Розпорядження № 03/19 станом на 11 липня 2019 р., колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для скасування ухвали Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. в частині зупинення дії розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області від 29 березня 2019 р. № 03/19 та ухвалення нового рішення про відмову у забезпеченні позву. Керуючись статтями 150, 151, 308, 311, 315, 317, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Головного територіального управління юстиції у Київській області на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. про забезпечення позову в адміністративній справі № 160/3995/19 шляхом зупинення дії Розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області про усунення порушень від 29 березня 2019 року №03/19 - задовольнити. Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11 липня 2019 р. в адміністративній справі № 160/3995/19 скасувати в частині задоволення заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинення дії Розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області про усунення порушень від 29 березня 2019 року №03/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/3995/19, та прийняти нове судове рішення в цій частині. У задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову та зупинення дії Розпорядження Головного територіального управління юстиції у Київській області про усунення порушень від 29 березня 2019 р. №03/19 до набрання законної сили судовим рішенням у справі № 160/3995/19 - відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили 05 травня 2020 р. та оскарженню в касаційному порядку не підлягає згідно частини 2 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя А.В. Шлай суддя Т.С. Прокопчук суддя О.О. Круговий