Постанова 4855 № 640/16194/20

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/16194/20 Суддя (судді) першої інстанції: Аблов Є.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 21 травня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: головуючого судді Кучми А.Ю., суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В. розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення,- В С Т А Н О В И Л А : ОСОБА_1 звернувся з позовом до суду, в якому просить визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення - рішення від 12 травня 2020 року №0247483304. Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем було подано податкові декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за період жовтень 2017 року - січень 2020 року з порушенням встановлених строків, проте на момент складання податковим органом акту про результати камеральної перевірки податкової декларації з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України від 16.04.2020 №2503/26-15-33-04-11/ НОМЕР_1 та податкового повідомлення-рішення №0247483304 штраф вже було сплачено позивачем добровільно, а отже відповідач при прийнятті оскаржуваного податкового повідомлення-рішення дійшов безпідставних висновків. Відповідачем подано відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити у задоволенні позову, зазначив, що відповідно до даних інтегрованої картки платника встановлено, що суму штрафних санкцій сплачено позивачем 26.02.2020, проте звертає увагу суду на те, що в позовній заяві позивач не заперечує факт порушення несвоєчасного подання декларацій з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року адміністративний позов задоволено. Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі. Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з`ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги повністю дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву. Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін. Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ГУ ДПС у м. Києві на підставі статей 75, 76, 86 Податкового кодексу України від проведено камеральну перевірку за звітній податковий період жовтень 2017 року- січень 2020 року по податковим деклараціям з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України платника податку ОСОБА_1 . На підставі проведеної камеральної перевірки, ГУ ДПС у м. Києві складено акт від 16.04.2020 №2503/26-15-33-04-11/ НОМЕР_1 згідно з яким нараховано штрафні санкції за несвоєчасне подання декларацій з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за звітній податковий період жовтень 2017 року- січень 2020 року на загальну суму 4760,00 грн. 12.05.2020 на підставі акту від 16.04.2020 №2503/26-15-33-04-11/ НОМЕР_1 ГУ ДПС у м. Києві винесено податкове повідомлення-рішення №0247483304. Позивач, вважаючи, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення є безпідставним та прийняте з порушенням норм податкового законодавства, звернувся з відповідним позовом до суду. Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки позивачем були виконано свій обов`язок щодо сплати суми штрафу за порушення строків відповідних декларацій добровільно до винесення податкового повідомлення-рішення, у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваного рішення. Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне. Відносини, які виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюється Податковим кодексом України. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи» від 28.12.2014 № 71-VIII, окремі платежі трансформовано в загальнодержавний податок - рентна плата. Згідно підпункту 251.1.3 пункту 251.1 статті 251 Податкового кодексу України однією із складових рентної плати є рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України. Відповідно до пункту 254.1 статті 254 Податкового кодексу України платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: 254.1.1 ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; 254.1.2 ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; 254.1.3 дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; 254.1.4 дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою. Відповідно до пункту 257.1 статті 257 Податкового кодексу України (в редакції, яка діяла до 01.01.2016) визначено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу. З 01.01.2016 до зазначеного положення законодавцем внесено зміни та встановлено, що базовий податковий (звітний) період для рентної плати дорівнює календарному кварталу, а для рентної плати за користування надрами для видобування корисних копалин за видобування нафти, конденсату, природного газу, у тому числі газу, розчиненого у нафті (нафтового (попутного) газу), етану, пропану, бутану, рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України та рентної плати транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України, дорівнює календарному місяцю. Підпунктом 49.18.1 пункту 49.18 статті 49 Податкового кодексу України передбачено, що податкова декларація з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України подається за базовий звітній (податковий) період, що дорівнює календарному місяцю - протягом 20 календарних днів, що настають за останнім календарним днем звітного (податкового) місяця. Пунктом 257.2 статті 257 Податкового кодексу України платники рентної плати самостійно обчислюють суму податкових зобов`язань рентної плати. Відповідно до підпункту 257.3.1 пункту 257.3 статті 257 Податкового кодексу України платник рентної плати до закінчення визначеного розділом II цього Кодексу граничного строку подання податкових декларацій за податковий (звітний) період, визначений цією статтею, подає до відповідного контролюючого органу за формою, встановленою у порядку, передбаченому статтею 46 цього Кодексу, податкову декларацію, яка містить додатки: 257.3.3 з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України - за місцем податкової реєстрації. Згідно з підпунктом 258.1.1 пункту 258.1 статті 258 Податкового кодексу України на платника рентної плати покладається відповідальність за правильність обчислення, повноту і своєчасність її внесення до бюджету, а також за своєчасність подання контролюючим органам відповідних податкових декларацій згідно із нормами цього Кодексу та інших законодавчих актів. Згідно з пунктом 120.1 статті 120 Податкового кодексу України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання. Як вбачається з матеріалів справи та не оспорюється відповідачем, позивачем 26.02.2020 було сплачено суму штрафних санкцій у розмірі 4930,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням від 26.02.2020, «призначення платежу - штрафні санкції (за рентну плату) за користування радіочастотними ресурсами України» (а.с.9). Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки позивачем були виконано свій обов`язок щодо сплати суми штрафу за порушення строків відповідних декларацій добровільно до винесення податкового повідомлення-рішення, у відповідача не було підстав для винесення оскаржуваного рішення. Суд першої інстанції вірно вказав, що за встановлених обставин та наведених норм права оскаржуване податкове повідомлення-рішення №0247483304 від 12.05.2020 прийнято Головним управлінням ДПС у м. Києві без урахування всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, а тому є протиправним та підлягає скасуванню. Відповідачем не доведено правомірність та обґрунтованість оскаржуваного рішення з урахуванням вимог, встановлених частиною другою статті 19 Конституції України та частиною другою статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України. Також, колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову. Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя . Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Враховуючи наведене колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, надав належну оцінку дослідженим доказам та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. У зв`язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 25 січня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України. Повний текст постанови виготовлено 21.05.2021. Головуючий суддя: А.Ю. Кучма В.О. Аліменко Н.В. Безименна