LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4855640/8622/21

від 23.06.2021 ·

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/8622/21 Суддя (судді) першої інстанції: Арсірій Р.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 23 червня 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі: Головуючого судді Кузьмишиної О.М., суддів: Кобаля М.І., Костюк Л.О., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, В С Т А Н О В И В : ОСОБА_1 звернувся до Окружного амдіністративного суду міста Києва із адміністративним позовом до ГУ Державної податкової служби у м. Києві (далі - відповідач-1), Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (далі - відповідач-2), в якому просив суд: - визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення №0027604203 від 01.04.2020 та податкове повідомлення-рішення № 0027614203 від 01.04.2020, видані Головним управлінням Державної податкової служби у місті Києві; - визнати протиправними дії Державного підприємства "Український державний центр радіочастот" (УДЦР) щодо визначення в дозволі на експлуатацію морської суднової станції від 20.05.2015 № МС-80-0101491, виданому позивачу, відомостей про ширину смуги радіочастот одного каналу одного РЕЗ щодо радіолокаційного відповідача Муссон-502" (300 МГц), Коспас-Сарсат SМ-511 (0,05 МГц), РЛС Raymarine (60 МГц). Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року позовну заяву ОСОБА_1 повернуто. Повертаючи позовну заяву, суд першої інстанції виходив із того, що позивачем порушено правила об`єднання позовних вимог. Не погоджуючись із такою ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 звернувся до суду апеляційної інстанції із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2021 та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Обґрунтовуючи заявлені в апеляційній скарзі доводи, апелянт зазначає, що судом першої інстанції протиправно не враховано ту обставину, що заявлені ним у позовній заяві вимоги пов`язані між собою підставою виникнення та поданими доказами. З цих та інших підстав апелянт вважає, що оскаржувана ним ухвала суду прийнята за неповно встановлених обставин та з порушенням норм процесуального права. Ухвалами Шостого апеляційного адміністративного суду від 25.05.2021 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою позивача, встановлено строк для подання відзиву на неї та призначено справу до розгляду у письмовому провадженні. Відповідачем-2 до суду апеляційної інстанції подано відзив на апеляційну скаргу, в якій він заперечує проти доводів апелянта, викладених в апеляційній скарзі, та просить залишити ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16.04.2021 без змін. Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду - скасуванню з наступних підстав. Відповідно до частини першої статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Відповідно до пункту 1 частини першої статті 4 КАС України, адміністративна справа - переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір. Публічно-правовий спір - спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв`язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій. Згідно пункту 1 частини першої статті 19 КАС України, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема спорах фізичних чи юридичних осіб із суб`єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження. Статтею 172 КАС України, визначено підстави об`єднання та роз`єднання позовів. Відповідно до частини першої статті 172 КАС України, в одній позовній заяві може бути об`єднано декілька вимог, пов`язаних між собою підставою виникнення або поданими доказами, основні та похідні позовні вимоги. Як зазначається апелянтом, оскаржувані податкові повідомлення-рішення видані Головним управлінням ДПС у м. Києві лише з тієї причини, що ДП «УДЦР» неправильно визначило у дозволі на експлуатацію морської суднової станції технічні характеристики радіообладнання, за якими розраховується рентна плата за використання частотного ресурсу (РЧР). Пункт 254.3 статті 254 Податкового кодексу України визначає, що об`єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм. Вищезазначена норма ПКУ відсилає до показників, наведених у дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу, для розрахунку об`єкту оподаткування. А відповідний дозвіл видає самое ДП «УДЦР», яке є відповідачем-2 у даній справі. Апелянт наполягає на тому, що саме через помилки ДП «УДЦР», як співвідповідача, через неправильні показники, зазначені у дозволі, ГУ ДПС неправомірно нараховувала позивачу суми рентної плати за використання радіочастотного ресурсу. Тому, не є можливим довести помилковість та неправомірність ППР, не довівши неправомірності дій ДП «УДЦР» щодо внесення помилкових показників до дозволу на використання суднової радіостанції. Отже, зміст обґрунтувань позовних вимог вказує на те, що судом першої інстанції не в повній мірі досліджено підстави, зазначені позивачем у позові, а саме те, що позивачем заявлено дві позовні вимоги, які дійсно є пов`язані між собою, при цьому суд першої інстанції на стадії вирішення питання про відкриття/відмови у відкритті провадження у справі мав вжити всі передбачені законодавством шляхи для з`ясування таких обставин. При цьому, суд першої інстанції, встановивши, що об`єднання позовних вимог ОСОБА_1 до ГУ ДПС у м. Києві та ДП «УДЦР» в одній позовній заяві не сприятиме виконанню завдання адміністративного судочинства, не був позбавлений можливості роз`єднати позовні вимоги, виділивши одну або декілька об`єднаних вимог в самостійне провадження відповідно до частини шостої статті 172 КАС України. Відповідно до пункту 6 частини четвертої статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо порушено правила об`єднання позовних вимог (крім випадків, в яких є підстави для застосування положень статті 172 цього Кодексу). Зазначена норма права вказує на те, що обов`язковою умовою повернення позовної заяви є не лише порушення правила об`єднання позовних вимог, а й неможливість їх роз`єднання судом у порядку, передбаченому статтею 172 КАС України. Отже, суд першої інстанції невірно застосував положення пункту 6 частини четвертої статті 169 та статті 172 КАС України. Наведені обставини у своїй сукупності вказують на те, що приймаючи ухвалу від 16 квітня 2021 року про повернення позовної заяви, суд першої інстанції порушив норми процесуального права. Відповідно до статті 320 Кодексу адміністративного судочинства України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є: 1) неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків суду обставинам справи; 4) неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Відповідно до частини третьої статті 312 КАС України, у випадках скасування судом апеляційної інстанції ухвал про відмову у відкритті провадження у справі, про повернення позовної заяви, зупинення провадження у справі, закриття провадження у справі, про залишення позову без розгляду справа (заява) передається на розгляд суду першої інстанції. Ураховуючи, що доводи апелянта стосовно порушення судом першої інстанції норм процесуального права знайшли своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції, колегія суддів дійшла висновку про необхідність задоволення апеляційної скарги ОСОБА_1 , скасування ухвали Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року та направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції. Керуючись статтями 242, 308, 310, 312, 320, 322 КАС України, Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів, - П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Ухвалу Окружного адміністративного суду міста Києва від 16 квітня 2021 року у справі №640/8622/21 скасувати, справу направити для продовження розгляду до суду першої інстанції. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач О.М. Кузьмишина Судді: М.І. Кобаль Л.О. Костюк

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»