Постанова 4855 № 640/7520/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7520/21 Головуючий у 1 інстанції: Шевченко Н.М. Суддя-доповідач: Вівдиченко Т.Р. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 листопада 2021 року м. Київ Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: Судді-доповідача Вівдиченко Т.Р. Суддів Сорочка Є.О. Чаку Є.В. За участю секретаря Мельник К.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" до Головного управління ДПС у м. Києві про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, - ВСТАНОВИЛА: Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" (далі - ТОВ "АЕРО ТЕЛЕКОМ") звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у м. Києві, в якому просив визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві № 147360411 від 14.12.2020. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року адміністративний задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення № 147360411 від 14.12.2020. Не погодившись з рішенням суду, відповідач - Головне управління ДПС у м. Києві звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Зокрема, апелянт посилається на пункт 1 Підрозділу 9-3 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, відповідно до якого, тимчасово, до 31 грудня 2020 року включно, ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за види радіозв`язку, передбачені підпунктом 16-1 пункту 254.4 статті 254 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 458,30 гривні на місяць за 1 мегагерц смуги радіочастот. 02 листопада 2021 року до Шостого апеляційного адміністративного суду від позивача - Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" надійшов відзив на апеляційну скаргу, яким підтримує позицію суду першої інстанції. Також, 08 листопада 2021 року до суду апеляційної інстанції від представника Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" - Цибенко Олексія Володимировича надійшла заява про відкладення розгляду справи, в якій вказує на його участь у судовому засіданні у іншій справі №640/15648/21 в Окружному адміністративному суді міста Києва, на підтвердження чого надає скрін-шот вебсайту Судової влади України. Враховуючи те, що з наданого до вищевказаної заяви скрін-шоту вебсайту Судової влади України не вбачається, що Цибенко О.В. є представником сторони у справі №640/15648/21, беручи до уваги, що явка сторін в судове засідання суду апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, а наданих сторонами матеріалів достатньо для прийняття рішення у справі, а також, що позивачем власну позицію викладено у відзиві на апеляційну скаргу, протокольною ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 11 листопада 2021 року у задоволенні заяви про відкладення розгляду справи відмовлено. Згідно ч. 1 ст. 308 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Заслухавши у відкритому судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав. Відповідно до частини 1 статті 2 КАС України, завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень. Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ» є користувачем радіочастотного ресурсу України в діапазоні 3400-3800 МГц та платником відповідної рентної плати. За жовтень 2020 року ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ» подано декларацію з рентної плати, в якій, застосовуючи ставку в 45,83 грн за 1 МГц, визначив 105 982,00 грн грошового зобов`язання. Згадана сума сплачена ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ», відповідно до платіжного доручення № 1 від 26.11.2020 на суму 106 000,00 грн. Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності по рентній платі за користування радіочастотним ресурсом України, результати якої викладено в Акті від 30 листопада 2020 року №6002/Ж5/26-15-04-11/35256270. За висновком контролюючого органу, ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ» порушено порядок заповнення податкової звітності, оскільки, застосовано ставку 45,83 грн за 1 МГц, замість визначеної в Підрозділі 9-3 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України ставки 458,30 грн за 1 МГц. Головне управління ДПС у м. Києві податковим повідомленням-рішенням № 147360411 від 14 грудня 2020 року збільшило податкове зобов`язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 1 039 768,01 грн та застосувало штрафну санкцію в розмірі 519 884,01 грн. Рішенням Державної податкової служби України у задоволенні скарги ТОВ «АЕРО ТЕЛЕКОМ» на згадане податкове повідомлення-рішення відмовлено. Не погоджуючись із податковим повідомленням-рішенням, позивач звернувся до суду з вищевказаним позовом. Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів зазначає наступне. Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. За приписами статті 67 Конституції України, кожен зобов`язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом. Спірні правовідносини, що склались між сторонами, регулюються Податковим кодексом України від 02 грудня 2010 року № 2755-VI (далі - ПК України), який регулює відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема визначає вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов`язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов`язки їх посадових осіб під час адміністрування податків, а також відповідальність за порушення податкового законодавства (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин). Статтею 251 ПК України передбачено склад рентної плати та зазначено, що рентна плата складається з: плати за користування надрами для видобування корисних копалин; рентної плати за користування надрами в цілях, не пов`язаних з видобуванням корисних копалин; рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України; рентної плати за спеціальне використання води; рентної плати за спеціальне використання лісових ресурсів; рентної плати за транспортування нафти і нафтопродуктів магістральними нафтопроводами та нафтопродуктопроводами, транзитне транспортування трубопроводами аміаку територією України. Згідно пункту 254.1 статті 254 ПК України, платниками рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України є загальні користувачі радіочастотного ресурсу України, визначені законодавством про радіочастотний ресурс, яким надано право користуватися радіочастотним ресурсом України в межах виділеної частини смуг радіочастот загального користування на підставі: ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України; ліцензії на мовлення та дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою, отриманого на підставі договору з власником ліцензії на мовлення; дозволу на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою. Пунктом 254.3 статті 254 ПК України визначено, що об`єктом оподаткування рентною платою за користування радіочастотним ресурсом України є ширина смуги радіочастот, що визначається як частина смуги радіочастот загального користування у відповідному регіоні та зазначена в ліцензії на користування радіочастотним ресурсом України або в дозволі на експлуатацію радіоелектронного засобу та випромінювального пристрою для технологічних користувачів та користувачів, які користуються радіочастотним ресурсом для розповсюдження телерадіопрограм. Відповідно до п.п. 12 п. 254.5 ст. 254 ПК України (в редакції, чинній станом на 01.01.2020), ставка рентної плати за радіозв`язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації в діапазоні частот 2-7 ГГц за 1 МГц смуги радіочастот становила 45,83 грн. Як вбачається з матеріалів справи, Головним управлінням ДПС у м. Києві проведено камеральну перевірку податкової звітності по рентній платі за користування радіочастотним ресурсом України, за результатами якої складено Акт від 30 листопада 2020 року №6002/Ж5/26-15-04-11/35256270 (далі - Акт перевірки) (а.с. 29-31). На підставі Акту перевірки Головним управлінням ДПС у м. Києві прийнято податкове повідомлення-рішення № 147360411 від 14 грудня 2020 року, яким збільшено податкове зобов`язання з рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України на 1 039 768,01 грн та застосовано штрафну санкцію в розмірі 519 884,01 грн (а.с. 34). З Акту перевірки вбачається, що податковий орган вказав на порушення ТОВ «Аеро Телеком» порядку заповнення податкової звітності, оскільки, позивачем застосовано ставку 45,83 грн за 1 МГц, замість визначеної в Підрозділі 9-3 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України ставки 458,3 грн за 1 МГц. З даного приводу, слід зазначити наступне. Законом України «Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо вдосконалення адміністрування податків, усунення технічних та логічних неузгодженостей у податковому законодавстві» від 16.01.2020 № 466-IX (Закон № 466-IX), який набрав чинності 23.05.2020 року, внесено зміни до п. 254.4 ст. 254 ПК України та доповнено Розділ ХХ Перехідні положення ПК України Підрозділом 9-3. Згідно пп. 16-1 п. 254.4 ст. 254 ПК України (в редакції, чинній станом на жовтень 2020 року) ставка рентної плати за види радіозв`язку (незалежно від служби, системи, радіотехнології, радіоелектронних засобів, випромінювальних пристроїв) в діапазоні частот 3400 - 3800 МГц за 1 МГц смуги радіочастот становить 3000,00 грн. Відповідно до пункту 1 Підрозділу 9-3 Розділу ХХ Перехідні положення ПК України, тимчасово, до 31 грудня 2020 року включно, ставка рентної плати за користування радіочастотним ресурсом України за види радіозв`язку, передбачені підпунктом 16-1 пункту 254.4 статті 254 цього Кодексу, встановлюється в розмірі 458,30 гривні на місяць за 1 мегагерц смуги радіочастот. Таким чином, Законом № 466, який набрав чинності 23 травня 2020 року, збільшено ставки плати за користування радіочастотним ресурсом України, зокрема, в діапазоні 3400-3800 МГц. Водночас, за приписами частини 1 статті 3 Бюджетного кодексу України, бюджетний період для всіх бюджетів, що складають бюджетну систему України, становить один календарний рік, який починається 01 січня кожного року і закінчується 31 грудня того ж року. Згідно вимог частини 3 статті 27 Бюджетного кодексу України, закони України або їх окремі положення, які впливають на показники бюджету (зменшують надходження бюджету та/або збільшують витрати бюджету) і приймаються: не пізніше 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку планового бюджетного періоду; після 15 липня року, що передує плановому, вводяться в дію не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Пунктом 9.1 статті 9 ПК України передбачено, що до загальнодержавних податків належать, зокрема, рентна плата. Із підпункту 4.9.1 пункту 4.9 статті 4 ПК України вбачається, що податкове законодавство України ґрунтується, зокрема, на принципу стабільності, який передбачає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів не можуть вноситися пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому будуть діяти нові правила та ставки. Податки та збори, їх ставки, а також податкові пільги не можуть змінюватися протягом бюджетного року. Отже, вищенаведені положення Бюджетного кодексу України узгоджуються, також, із основними принципами податкового законодавства, закріпленими у статті 4 ПК України, які визначають зміст і спрямованість правового регулювання податкових правовідносин та повинні застосовуватися як на стадії встановлення податків, їх основних елементів, при внесенні змін до окремих елементів податку, так і на стадії застосування норм, якими визначений обов`язок сплати податку. Фактично, ці спеціальні принципи податкового законодавства спрямовані, окрім іншого, на конкретизацію одного з аспектів принципу правової визначеності - вимоги розумної стабільності права, яка зумовлює необхідність незмінності правових приписів протягом певного часу. Аналогічні правові висновки було зроблено Верховним Судом у складі Касаційного адміністративного суду у постановах від 17 березня 2021 року у справі № 816/846/16, від 01 липня 2021 року у справі № 816/844/16, від 07 вересня 2018 року у справі №826/18755/15. Колегія суддів зазначає, що зміни до будь-яких елементів податків та зборів, що вносяться законом, який посилює податкове навантаження платника, та прийняті пізніш як за шість місяців до початку нового бюджетного періоду, в якому планується введення в дію таких змін, застосовуються не раніше початку бюджетного періоду, що настає за плановим. Такий висновок узгоджується із закріпленим у статті 4 ПК України принципом стабільності, як одним із ключових засад податкового законодавства, який застосовується безвідносно до виду податку (збору) - загальнодержавного чи місцевого. З огляду на вказане, вірним є висновок суду першої інстанції про те, що рентна плата за користування радіочастотним ресурсом України є загальнодержавним податком, елементи якого, зокрема, ставка, визначається виключно Верховною Радою України та, з урахуванням принципу стабільності податкового законодавства, не пізніше шести місяців до початку бюджетного періоду, в якому така ставка діятиме, який розпочинається з 01 січня року. Таким чином, оскільки, Закон № 466-IX набрав чинності 23 травня 2020 року, його положення в частині внесення змін до елементів податку, мають застосовуватись лише з нового бюджетного періоду, починаючи з 01 січня 2021 року. Враховуючи вищезазначене, правильним є висновок суду першої інстанції про те, що станом на 01 січня 2020 року ставка рентної плати за радіозв`язок у багатоканальних розподільчих системах для передавання та ретрансляції телевізійного зображення, передавання звуку, цифрової інформації в діапазоні частот 2-7 ГГц за 1 МГц смуги радіочастот становила 45,83 грн, а тому, позивач правомірно використовував її при поданні декларації та визначенні грошового зобов`язання за жовтень 2020 року. Апеляційна скарга, окрім посилання на норми пункту 1 підрозділу 9-3 розділу ХХ Перехідних положень ПК України, не містить обґрунтувань, у чому полягає неправильність чи неповнота встановлення судом першої інстанції обставин справи або невірність застосування норм матеріального чи процесуального права. На підставі викладеного, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення Головного управління ДПС у м. Києві від 14 грудня 2020 року № 147360411. Решта доводів та заперечень апелянта висновків суду першої інстанції не спростовують. Згідно п. 41 висновку №11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Слід зазначити, що згідно практики Європейського суду з прав людини та зокрема, рішення у справі "Серявін та інші проти України" від 10 лютого 2010 року, заява 4909/04, відповідно до п.58 якого суд повторює, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (рішення у справі "Руїс Торіха проти Іспанії" від 9 грудня 1994 року, серія A, N 303-A, п.29). Аналізуючи обставини справи та норми чинного законодавства, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "АЕРО ТЕЛЕКОМ" та наявність правових підстав для їх задоволення. Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача (ч. 2 ст. 77 КАС України). При цьому, доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неповно з`ясовано обставини, що мають значення для справи, неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права. Відповідно до ч. 3 ст. 242 КАС України, обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи. З підстав вищенаведеного, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається. Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 243, 250, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А: Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у м. Києві, як відокремленого підрозділу Державної податкової служби України залишити без задоволення. Рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 22 липня 2021 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду в порядку і строки, визначені статтями 328-329 КАС України. Суддя-доповідач Вівдиченко Т.Р. Судді Сорочко Є.О. Чаку Є.В. Повний текст постанови виготовлено 16.11.2021 р.