LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4854540/1473/20

від 21.05.2021 ·

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 21 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 540/1473/20 Головуючий в 1 інстанції: Кисильова О.Й. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., розглянувши в порядку письмового провадження в місті Одесі апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) на ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року (суддя Кисильова О.Й., м. Херсон, повний текст рішення складений 09.02.2021) про заміну боржника у виконавчому проваджені по адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Міністерства юстиції України, Головного територіального управління юстиції Херсонській області, про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,- В С Т А Н О В И В: Відповідно до постанови П`ятого апеляційного адміністративного суду від 20 січня 2021 року набрало законної сили рішенням Херсонського окружного адміністративного суду від 13 жовтня 2020 року у справі №540/1473/20, яким визнано протиправним та скасовано наказ Мін`юсту від 05.05.2020 №1616/к про звільнення ОСОБА_1 з посади заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління ДВС ГТУЮ у Херсонської області за пунктом 1-1 частини першої статті 87 Закону України "Про державну службу". Визнано протиправним та скасовано наказ ГТУЮ у Херсонській області від 06.05.2020 №19/2 "Про оголошення наказу Міністерства юстиції України "Про звільнення від 05.05.2020 №1616/к". Поновлено ОСОБА_1 на посаді заступника начальника Головного територіального управління юстиції з питань державної виконавчої служби - начальника Управління ДВС ГТУЮ у Херсонської області з 08 травня 2020 року. Стягнуто з ГТУЮ у Херсонській області на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу за період з 08.05.2020 по 13.10.2020 у сумі 79414,13 грн. з відрахуванням обов`язкових до сплати податків та зборів. 03 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до суду першої інстанції із заявою про заміну боржника у виконавчому провадженні (виконавчому листі), виданому Херсонським окружним адміністративним судом у справі №540/1473/20 в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу, замінивши ГТУЮ у Херсонській області на правонаступника Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Ухвалою Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року заяву ОСОБА_1 задоволено. У виконавчому листі від 28.10.2020 №1242, виданому Херсонським окружним адміністративним судом у справі №540/1473/20, замінено боржника - ГТУЮ у Херсонській області на Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції. Не погоджуючись з вищезазначеною ухвалою Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) подало апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні заяви про заміну боржника у виконавчому провадженні. В доводах апеляційної скарги зазначається, що правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. Правонаступництво же у контексті передання цивільних прав та обов`язків можливе лише у випадку припинення юридичної особи шляхом реорганізації, а не ліквідації, що не було враховано судом першої інстанції. Судом першої інстанції спірне питання було розглянуто в порядку письмового провадження. Апеляційним судом справа розглянута в порядку письмового провадження відповідно до статті 311 КАС України, якою передбачено, що суд апеляційної інстанції може розглянути справу без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами, якщо справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів у разі, в тому числі, відсутності клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість ухвали суду в межах апеляційної скарги, колегія суддів дійшла таких висновків. Задовольняючи заяву ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні суд першої інстанції виходив з того, що новостворена юридична особа Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) є правонаступником ГТУЮ у Херсонській області стосовно якої 23 грудня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесений запис про припинення юридичної особи. Таким чином суд вважав, що Південному міжрегіональному управлінню Міністерства юстиції (м. Одеса) передані всі права та обов`язки ГТУЮ у Херсонській області. Колегія суддів погоджується з судом першої інстанції, та надаючи правову оцінку його висновкам і встановленим обставинам справи, виходить з наступного. Так, згідно з частиною першою статті 129-1 Конституції України судове рішення є обов`язковим до виконання. Відповідно до частини першої статті 379 КАС України, у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Частиною четвертою статті 379 КАС України визначено, що положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження. За приписами статті 52 КАС України, у разі вибуття або заміни сторони чи третьої особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд допускає на будь-якій стадії судового процесу заміну відповідної сторони чи третьої особи її правонаступником. Усі дії, вчинені в адміністративному процесі до вступу правонаступника, обов`язкові для нього в такій самій мірі, у якій вони були б обов`язкові для особи, яку він замінив. Аналізуючи наведені норми права, колегія суддів враховує висновки Верховного Суду, який у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов`язкових платежів Касаційного адміністративного суду ухвалив постанову від 11 жовтня 2019 року у справі №812/1408/16, фактичні обставини у якій хоча і не є подібними, проте, безпосередній підхід до розуміння спірного у цій справі питання. Так, Верховний Суд у цій постанові здійснив системне тлумачення норм Закону України від 02.06.2016 №1404-VIII "Про виконавче провадження" у взаємозв`язку зі статтями 52 і 379 КАС України і сформулював висновок, відповідно до якого публічне правонаступництво органів державної влади є окремим, особливим видом правонаступництва, під таким терміном розуміється перехід в установлених законом випадках прав та обов`язків одного суб`єкта права іншому. При цьому обов`язок по відновленню порушених прав особи покладається на орган, компетентний відновити такі права. Такий підхід щодо переходу до правонаступника обов`язку відновити порушене право відповідає принципу верховенства права, оскільки метою правосуддя є ефективне поновлення порушених прав, свобод і законних інтересів. У спорах, які виникають з публічних правовідносин, де оскаржую ться рішення (дії, бездіяльність) державного органу, пов`язані зі здійсненням функції від імені держави, стороною є сама держава в особі того чи іншого уповноваженого органу. Функції держави, які реалізовувалися ліквідованим органом, не можуть бути припинені та підлягають передачі іншим державним органам, за винятком того випадку, коли держава відмовляється від таких функцій взагалі. Отже, правонаступництво у сфері управлінської діяльності органів державної влади (публічне правонаступництво) передбачає повне або часткове передання (набуття) адміністративної компетенції одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого або внаслідок припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення його адміністративної компетенції. У такому разі також відбувається вибуття суб`єкта владних повноважень із публічних правовідносин. Особливістю адміністративного (публічного) правонаступництва є те, що подія переходу прав та обов`язків, що відбувається із суб`єктами владних повноважень, сама собою повинна бути публічною та врегульованою нормами адміністративного права. При цьому можна виділити дві форми адміністративного (публічного) правонаступництва: 1) фактичне (або компетенційне адміністративне правонаступництво), тобто таке, де вирішуються питання передачі фактичних повноважень від одного до іншого органу, посадової особи (або повноважень за компетенцією) та 2) процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво. Фактичне (компетенційне) адміністративне (публічне) правонаступництво - це врегульовані нормами адміністративного права умови та порядок передання адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень (суб`єкта публічної адміністрації) до іншого, який набуває певні владні повноваження внаслідок ліквідації органу чи посади суб`єкта владних повноважень, припинення первісного суб`єкта, або внаслідок повного чи часткового припинення компетенції органу публічної адміністрації чи припинення повноважень посадової особи. Процесуальне адміністративне (публічне) правонаступництво - це унормована можливість заміни адміністративним судом (на будь-якій стадії процесу судового розгляду справи в суді першої, апеляційної та касаційної інстанцій (крім випадків перегляду справи за винятковими чи нововиявленими обставинами) сторони чи третьої особи іншим суб`єктом, коли права та обов`язки суб`єкта владних повноважень перейшли від сторони (в адміністративній справі) до іншого суб`єкта владних повноважень, а також можливість суб`єкта публічної адміністрації (правонаступника) вступити в судовий процес як сторона чи третя особа. При визначенні процесуального адміністративного (публічного) правонаступництва суд повинен виходити з того, хто є правонаступником у спірних правовідносинах, і враховувати таке: якщо під час розгляду адміністративної справи буде встановлено, що орган державної влади, орган місцевого самоврядування, рішення, дії чи бездіяльність яких оскаржуються, припинили свою діяльність, то суд повинен залучити до участі у справі їхніх правонаступників. У разі ж відсутності правонаступників суд повинен залучити до участі у справі орган, до компетенції якого належить ухвалення рішення про усунення порушень прав, свобод чи інтересів позивача. У разі зменшення обсягу компетенції суб`єкта владних повноважень, не пов`язаного з припиненням його діяльності, до участі у справі як другий відповідач суд залучає іншого суб`єкта владних повноважень, до компетенції якого передані або належать функції чи повноваження щодо вирішення питання про відновлення порушених прав, свобод чи інтересів позивача. Отже, підставою для переходу адміністративної компетенції від одного суб`єкта владних повноважень до іншого (набуття адміністративної компетенції) є події, що відбулися із суб`єктом владних повноважень. Також, аналогічну правову позицію висловив Верховний Суд у постановах від 12 червня 2018 року у справі №2а-23895/09/1270, від 13 березня 2019 року у справі №524/4478/17, від 20 лютого 2019 року у справі №826/16659/15, від 10 вересня 2020 року у справі №420/5772/18. Отже, з урахуванням наведеного, в межах вирішення спірного питання, яке є предметом розгляду в цій справі, для встановлення факту публічного правонаступництва визначальним є встановлення або припинення первісного суб`єкта - ГТУЮ у Херсонській області, з урахуванням встановлення переходу його функцій (адміністративної компетенції) до Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Інакше відсутність підстав публічного правонаступництва доводить неможливість його здійснення. У даній справі безспірним є те, що 09 жовтня 2019 року КМУ прийняв постанову №870 "Деякі питання територіальних органів Міністерства юстиції", якою постановлено ліквідувати як юридичні особи публічного права територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком 1 (в тому числі, ГТУЮ у Херсонській області), та утворити як юридичні особи публічного права міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції за переліком згідно з додатком

2. Установлено, що територіальні органи Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом і цієї постанови, продовжують здійснювати повноваження та функції, покладені на зазначені органи, до завершення здійснення заходів, пов`язаних з утворенням міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції; здійснення заходів, пов`язаних з ліквідацією територіальних органів згідно з пунктом 1 цієї постанови та утворенням міжрегіональних територіальних органів згідно з пунктом 2 цієї постанови, покладається на Міністерство юстиції; міжрегіональні територіальні органи Міністерства юстиції, що утворюються згідно з пунктом 2 цієї постанови, є правонаступниками територіальних органів Міністерства юстиції, які ліквідуються згідно з пунктом 1, зокрема: Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) Головного управління юстиції Міністерства юстиції України в Автономній Республіці Крим, Головного територіального управління юстиції у Миколаївській області, Головного територіального управління юстиції в Одеській області. Головного управління юстиції у м. Севастополі, Головного територіального управління юстиції у Херсонській області; На виконання вищевказаної постанови від 16 жовтня 2019 року Мін`юстом прийнято наказ №3173/5 "Про утворення міжрегіональних територіальних органів Міністерства юстиції України". 23 грудня 2020 року до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис, яким ГТУЮ у Херсонській області припинено. Враховуючи, що на день вирішення судом заяви про заміну сторони виконавчого провадження з ГТУЮ у Херсонській області на Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса) відбувся перехід публічних функцій, та до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис про припинення ГТУЮ у Херсонській області, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для заміну сторони виконавчого провадження по справі №540/1473/20, з ГТУЮ у Херсонській області на Південне міжрегіональне управління Міністерства юстиції (м. Одеса). Отже, колегія суддів погоджується з тим, що заява ОСОБА_1 про заміну боржника у виконавчому провадженні (виконавчому листі), виданому Херсонським окружним адміністративним судом у справі №540/1473/20, підлягає задоволенню. Підсумовуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги про невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення судом норм процесуального права не знайшли свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга на Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 311, 312, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса) залишити без задоволення, а ухвалу Херсонського окружного адміністративного суду від 09 лютого 2021 року про заміну боржника у виконавчому проваджені без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»