Ухвала КЦС ВС № 201/13093/16-ц

Ухвала 20 травня 2021 року м. Київ справа № 201/13093/16 провадження № 61-5909ск21 Верховний Суд у складі судді Касаційного цивільного суду Ткачука О. С. розглянув заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області, Криворізької міської ради, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про стягнення моральної і матеріальної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат, за касаційною скаргою Криворізької міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року, ВСТАНОВИВ : У вересні 2016 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом до прокуратури Дніпропетровської області, Криворізької міської ради про стягнення моральної і матеріальної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат. Рішенням Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2018 року ОСОБА_1 у задоволенні позову до прокуратури Дніпропетровської області, Криворізької міської ради, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про стягнення моральної і матеріальної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат, відмовлено. Постановою Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково, рішення Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська від 28 лютого 2018 року скасовано. Позовні вимоги ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області, Криворізької міської ради, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про стягнення моральної і матеріальної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат, задоволено частково. Стягнуто з Криворізької міської ради за рахунок коштів Державного бюджету України, шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 завдану майнову шкоду в сумі - 1 474 920 грн та моральну шкоду 25 000 грн. 09 квітня 2021 року до Верховного Суду засобами поштового зв`язку направлена касаційна скарга Криворізької міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року, у якій, посилаючись на неправильне застосування судами норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просила скасувати оскаржуване судове рішення та залишити в силі рішення суду першої інстанції. Також подано клопотання про зупинення виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 15 квітня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі № 201/13093/16-ц за касаційною скаргою Криворізької міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року, витребувано із Жовтневого районного суду м. Дніпропетровська вищевказану цивільну справу, задоволено клопотання Криворізької міської ради про зупинення виконання рішення та зупинено виконання Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року до закінчення його перегляду в касаційному порядку. 17 травня 2021 року ОСОБА_1 засобами електронного зв`язку звернувся до Верховного Суду із заявою про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. Ухвалою Верховного Суду від 17 травня 2021 року заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. визнано необґрунтованою та передано іншому судді. 18 травня 2021 року згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями заяву ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. передано на розгляд судді Верховного Суду Ткачуку О. С. Заява ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. задоволенню не підлягає з огляду на таке. Відповідно до частин першої, другої та третьої статті 40 ЦПК України питання про відвід (самовідвід) судді може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження у справі. Питання про відвід судді вирішує суд, який розглядає справу. Суд задовольняє відвід, якщо доходить висновку про його обґрунтованість. Якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу і заява про такий відвід надійшла до суду за три робочі дні (або раніше) до наступного засідання, вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 33 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Разом з цим, відповідно до статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо: 1) він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 2) він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав стороні чи іншим учасникам справи правничу допомогу в цій чи іншій справі; 3) він прямо чи побічно заінтересований у результаті розгляду справи; 4) було порушено порядок визначення судді для розгляду справи; 5) є інші обставини, що викликають сумнів в неупередженості або об`єктивності судді. Згідно з частиною третьою та четвертою статті 36 ЦПК України до складу суду не можуть входити особи, які є членами сім`ї, родичами між собою чи родичами подружжя. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Суддя підлягає відводу (самовідводу) також за наявності обставин, встановлених статтею 37 цього Кодексу. Відповідно до пункту 5 частини першої статті 36 ЦПК України суддя не може розглядати справу і підлягає відводу (самовідводу), якщо є обставини, що викликають сумніви у неупередженості або об`єктивності судді. Незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Вивчивши матеріали касаційного провадження, вважаю, що підстав для задоволення заяви про відвід суддів немає, оскільки доводи заявника не свідчать про існування обставин передбачених статтями 36, 37 ЦПК України, які є підставами для відводу судді. У заяві про відвід ОСОБА_1 стверджує, що існує політична фальсифікація касаційного провадження. Зазначає, що на його думку, «криворізька влада» узгодила процес з суддею Гульком Б. І. та Луспеником Д. Д. , а суддю Коломієць Г. В. ввели до складу колегії головуючим, щоб не виникали підозри у зговорі з «криворізькою владою». Крім того, посилаючись на пункт 5 частини першої статті 36 ЦПК України, вважає обґрунтованими сумніви в неупередженості та об`єктивності суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д., оскільки, на його думку, суд безпідставно відкрив провадження за касаційною скаргою Криворізької міської ради та зупинив виконання постанови Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року у справі № 201/13093/16-ц до закінчення його перегляду у касаційному порядку. Верховний Суд, оцінюючи наявність підстав для відводу за суб`єктивним критерієм, констатує відсутність будь-яких підстав стверджувати, що судді Коломієць Г. В., Гулько Б. І., Луспеник Д. Д. виявляють упередженість. Презумпція особистої неупередженості судді діє, допоки не з`являться докази на користь протилежного. Таких доказів не надано. Обставини, покладені в основу заяви про відвід суддів, не свідчать про існування підстав, які викликають чи можуть викликати сумнів у неупередженості та об`єктивності суддів. Заява ОСОБА_1 ґрунтується виключно на припущеннях, не підтверджених будь-якими доказами, які б вказували на те, що названі судді прямо чи побічно заінтересовані у результаті розгляду справи. Доводи заяви про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. по своїй суті зводяться до незгоди заявника із прийнятим судом процесуальним рішенням, що відповідно до статті 36 ЦПК України не є підставою для відводу судді. Враховуючи, що доводи заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. не ґрунтуються на вимогах закону і не свідчать про упередженість та необ`єктивність колегії суддів, тому підстави для відводу суддів відсутні. За таких обставин заява про відвід суддів задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 36, 37, 40 ЦПК України, УХВАЛИВ : Відмовити у задоволенні заяви ОСОБА_1 про відвід суддів Верховного Суду Коломієць Г. В., Гулька Б. І., Луспеника Д. Д. у справі за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Дніпропетровської області, Криворізької міської ради, третя особа - Головне управління Державної казначейської служби України у Дніпропетровській області, про стягнення моральної і матеріальної шкоди, зобов`язання вчинити певні дії, стягнення витрат, за касаційною скаргою Криворізької міської ради на постанову Дніпровського апеляційного суду від 10 березня 2021 року. Ухвала оскарженню не підлягає. Суддя О. С. Ткачук