Ухвала КАС ВС № 9901/148/21

УХВАЛА 18 травня 2021 року Київ справа №9901/148/21 адміністративне провадження №А/9901/24/21 Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача - Мартинюк Н.М., суддів - Мельник-Томенко Ж. М., Соколова В.М., за участю: секретаря судового засідання - Андрієнко Н.А., представника позивача - Сторожука А.Л., представника відповідача - Кулика А.Ю., представника третьої особи - Попова А.С., розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 - Попова Анатолія Степановича про відвід суддів Мартинюк Н.М. , Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М. у справі за адміністративним позовом Політичної партії «За Майбутнє» до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії, ВСТАНОВИВ: У провадженні Верховного Суду як суду апеляційної інстанції перебуває справа за цим позовом. Судове засідання у справі призначено на 18 травня 2021 року о 20 год 00 хв. У судовому засіданні 18 травня 2021 року представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 - Попов Анатолій Степанович заявив відвід суддям Мартинюк Н.М. , Мельник-Томенко Ж.М. , Соколову В.М . Обґрунтовуючи відвід представник третьої особи посилається на приписи статей 36, 39 КАС України. Вказує, що судді Мартинюк Н.М. , Мельник-Томенко Ж.М. , Соколов В.М. у різних справах ухвалювали судові рішення, які містили, на його думку, безпідставні твердження щодо неможливості їх оскарження у апеляційному порядку, що суперечить приписам частини шостої статті 29 КАС України та не відповідає приписам частини третьої статті 272 КАС України. Такі дії колегії суддів, на його думку, свідчать про їхню упередженість при розгляді цієї справи. Підстави для відводу (самовідводу) судді визначено статтею 36 КАС України. Відповідно до частини першої цієї статті суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу): 1) якщо він брав участь у справі як свідок, експерт, спеціаліст, перекладач, представник, адвокат, секретар судового засідання або надавав правничу допомогу стороні чи іншим учасникам справи в цій чи іншій справі; 2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи; 3) якщо він є членом сім`ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім`ї або близький родич цих осіб) сторони або інших учасників судового процесу, або осіб, які надавали стороні або іншим учасникам справи правничу допомогу у цій справі, або іншого судді, який входить до складу суду, що розглядає чи розглядав справу; 4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості або об`єктивності судді; 5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу. Частиною четвертою цієї ж статті КАС України передбачено, що незгода сторони з процесуальними рішеннями судді, рішення або окрема думка судді в інших справах, висловлена публічно думка судді щодо того чи іншого юридичного питання не може бути підставою для відводу. Відповідно до частини третьої статті 39 КАС України відвід (самовідвід) повинен бути вмотивованим і заявленим протягом десяти днів з дня отримання учасником справи ухвали про відкриття провадження у справі, але не пізніше початку підготовчого засідання або першого судового засідання, якщо справа розглядається за правилами спрощеного позовного провадження. Заявляти відвід (самовідвід) після цього дозволяється лише у виняткових випадках, коли про підставу відводу (самовідводу) заявнику не могло бути відомо до спливу вказаного строку, але не пізніше двох днів з дня, коли заявник дізнався про таку підставу. Колегія суддів вважає, що наведені представником позивача обґрунтування для відводу суддів не відповідають підставам, передбаченим статтею 36 КАС України. Крім того, колегія суддів зазначає, що згідно з усталеною практикою Європейського Суду з прав людини існування безсторонності суду для цілей пункту першого статті 6 Конвенції про захист прав і основоположних свобод повинно встановлюватися згідно з: (і) суб`єктивним критерієм, врахувавши особисті переконання та поведінку конкретного судді, тобто чи мав суддя особисту упередженість або чи був він об`єктивним у цій справі, та (іі) об`єктивним критерієм, іншими словами, шляхом встановлення того, чи забезпечував сам суд та, серед інших аспектів, його склад, достатні гарантії для того, щоб виключити будь-який обґрунтований сумнів у його безсторонності. Особиста безсторонність суду презюмується, поки не надано доказів протилежного. При визначенні наявності у відповідній справі законних підстав сумніватися в безсторонності певного судді позиція особи, про яку йдеться, має важливе, але не вирішальне значення. Вирішальне значення при цьому матиме можливість вважати такі сумніви об`єктивно обґрунтованими, іншими словами, "має не лише здійснюватися правосуддя - ще має бути видно, що воно здійснюється". Адже йдеться про необхідність забезпечення довіри, яку суди в демократичному суспільстві повинні вселяти у громадськість (рішення Європейського Суду з прав людини від 10 грудня 2009 року у справі "Мироненко і Мартенко проти України", заява №4785/02 та рішення Європейського Суду з прав людини від 9 січня 2013 року у справі "Олександр Волков проти України", заява №21722/11). Отже, не може бути підставою для відводу суддів заява, яка містить лише припущення про існування відповідних обставин, не підтверджених належними і допустимими доказами. Тобто, відвід повинен бути вмотивований, з наведенням відповідних аргументів, доказів, які підтверджують наявність підстав для відводу. Мотиви скаржника полягають у незгоді із ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року про передачу до Шостого апеляційного адміністративного суду адміністративного позову Політичної партії «За Майбутнє» до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Також заявник вказує, що аналогічні висновки щодо неможливості оскарження у апеляційному порядку судового рішення, зазначалися суддями Мартинюк Н.М. , Мельник-Томенко Ж.М. під час розгляду справи №9901/154/21. З цього приводу, колегія суддів зауважує, що приписами частини шостої статті 29 КАС України передбачено, що питання про передачу адміністративної справи, крім випадку, визначеного пунктами 4-6 частини першої цієї статті, суд вирішує ухвалою. Ухвалу про передачу адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого може бути оскаржено. Аналіз частини шостої статті 29 КАС України дає підстави для висновку, що ця норма передбачає оскарження ухвали про передачу саме адміністративної справи з одного адміністративного суду до іншого. Натомість, ухвалою Верховного Суду від 14 травня 2021 року вирішено питання про передачу адміністративного позову, а не адміністративної справи. До того ж, Велика Палата Верховного Суду в ухвалі від 17 травня 2021 року у цій справі вважала за можливе відкрити апеляційне провадження, виходячи з іншого критерію - з`ясування інстанційної юрисдикції Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду в розумінні предмета спору у цій справі. З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що вказані доводи представника третьої особи свідчать саме про незгоду сторони з судовими рішеннями суддів Мартинюк Н.М. , Мельник-Томенко Ж.М. , Соколова В.М., що відповідно до положень частини четвертої статті 36 КАС України, не може бути підставою для відводу. Отже, сумнів у неупередженості судді у зв`язку із вчиненням процесуальних дій та прийняттям рішення у справі не є чинником, що може свідчити про упередженість та необ`єктивність суду. Проаналізувавши викладені в заяві представника третьої особи доводи, Верховний Суд вважає за необхідне зазначити, що обставини, на які посилається заявник не дають достатніх підстав для висновку про наявність упередженості та/або необ`єктивності суддів Мартинюк Н.М. , Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М. при розгляді справи за вказаним позовом. За таких обставин колегія суддів вважає, що заявлений відвід є необґрунтованим. Частиною четвертою статті 40 КАС України встановлено, що якщо суд доходить висновку про необґрунтованість заявленого відводу, він вирішує питання про зупинення провадження у справі. У цьому випадку вирішення питання про відвід здійснюється суддею, який не входить до складу суду, що розглядає справу, і визначається у порядку, встановленому частиною першою статті 31 цього Кодексу. Такому судді не може бути заявлений відвід. Якщо заява про відвід судді надійшла до суду пізніше ніж за три робочі дні до наступного засідання, така заява не підлягає передачі на розгляд іншому судді, а питання про відвід судді вирішується судом, що розглядає справу. Отже, оскільки доводи заяви про відвід суддів ґрунтуються виключно на незгоді із судовими рішеннями, ухваленими за участю суддів Мартинюк Н.М. , Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М., тому підстав для висновку про наявність визначених статтями 36, 37 КАС України обставин та інших передумов для відводу вказаних суддів у цій справі немає. Керуючись статтями 29, 36, 39, 40 КАС України, Верховний Суд

УХВАЛИВ: Відмовити у задоволенні заяви представника третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - кандидата у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 - Попова Анатолія Степановича про відвід суддів Мартинюк Н.М. , Мельник-Томенко Ж.М., Соколова В.М. у справі за адміністративним позовом Політичної партії «За Майбутнє» до Центральної виборчої комісії, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - кандидат у народні депутати України в одномандатному виборчому окрузі №87 на проміжних виборах народного депутата України 28 березня 2021 року ОСОБА_1 про визнання протиправною бездіяльності, зобов`язання вчинити дії. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання і не може бути оскаржена. ........................... ........................... ........................... Н.М. Мартинюк Ж.М. Мельник-Томенко В.М. Соколов, Судді Верховного Суду