Постанова 4852 № 340/222/21

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 19 травня 2021 року м. Дніпросправа № 340/222/21 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Мельника В.В. (доповідач), суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» на ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року (головуючий суддя Сагун А.В.) в адміністративній справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про заміну сторони у виконавчому провадженні, - ВСТАНОВИВ: Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» звернулось до Кіровоградського окружного адміністративного суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження (стягувача) за виконавчим написом №1292, виданим 28 грудня 2012 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Кобелєвою А.М,, про звернення стягнення на житловий будинок з господарсько-побутовими будівлями АДРЕСА_1 , що в цілому є: цегляний, позначений на плані літ. А, літня кухня-гараж -літ. Б, погріб - літ. Б1, вбиральня - літ. У, житловою площею 62,8 кв.м., який належить ОСОБА_1 , на Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» (код ЄДРПОУ: 43285992, місцезнаходження: 01032, м. Київ, вул. Кловський узвіз, 7 поверх 5). Ухвалою Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року у відкритті провадження за заявою представника товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» щодо заміни сторони у виконавчому провадженні - відмовлено. Роз`яснено заявнику, що розгляд такої заяви віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства за місцем виконання виконавчого документа (а.с. 13-14). Ухвала суду першої інстанції мотивована, зокрема тим, що питання про заміну сторони (стягувача) з виконання виконавчого напису нотаріуса не підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства, оскільки нормами Кодексу адміністративного судочинства України передбачено лише вирішення питань, пов`язаних саме з виконанням судових рішень в адміністративних справах, тоді як питання щодо заміни сторони у виконавчому провадженні або у виконавчому написі нотаріуса підлягає вирішенню за нормами частини 2 статті 446 Цивільного процесуального кодексу України. Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», не погодившись з ухвалою суду першої інстанції, оскаржило її в апеляційному порядку (а.с. 18-20). В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким заяву задовольнити. Вимоги апеляційної скарги мотивовано, зокрема тим, що розгляд заяв про заміну сторони у виконавчому документі - виконавчому написі нотаріуса підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження у відповідності до приписів ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України. Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. За правилами ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що у разі вибуття стягувача у виконавчому провадженні, заміна сторони, що вибула, її правонаступником здійснюється саме в судовому порядку. Перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, визначений у ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». У відповідності до п. 3 ст. 1 ст. 3 вказаного Закону до переліку таких рішень віднесені також виконавчі написи нотаріусів. Разом з тим Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України передбачають можливість здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду та прямо не визначають порядку заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішень інших органів, у тому числі виконавчих написів нотаріусів. Закон України «Про виконавче провадження» також не містить норм, які б визначали суд, до повноважень якого віднесений розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса. Водночас вказаний Закон розмежовує юрисдикцію судів у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з ч. 2 ст. 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Згідно з ч. 1 ст. 287 КАС України учасники виконавчого провадження (крім державного виконавця, приватного виконавця) та особи, які залучаються до проведення виконавчих дій, мають право звернутися до адміністративного суду із позовною заявою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця порушено їхні права, свободи чи інтереси, а також якщо законом не встановлено інший порядок судового оскарження рішень, дій чи бездіяльності таких осіб. Частиною 1 ст. 379 КАС України передбачено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою заінтересованої особи суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, замінює сторону виконавчого провадження її правонаступником. Колегія суддів зазначає, що у разі оскарження рішень дій чи бездіяльності державного виконавця при виконані рішень інших органів (зокрема і виконавчого напису нотаріуса) такий спір має бути вирішений саме адміністративним судом в силу прямих приписів ст. 74 Закону України "Про виконавче провадження" та ст. 287 КАС України. Судовий контроль за виконанням рішень інших органів покладено законодавством на адміністративні суди. Враховуючи, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів Законом України «Про виконавче провадження» покладено саме на адміністративні суди, беручи до уваги, що питання правомірності заміни сторони у виконавчому провадженні є, по суті, превентивним судовим контролем у відповідному виконавчому провадженні, колегія суддів приходить до висновку про те, що питання про заміну сторони виконавчого провадження під час виконання рішень таких органів також належить здійснювати в порядку адміністративного судочинства. У справі №324/1018/17 Велика Палата Верховного Суду (постанова від 20.09.2018 року) розглянула питання щодо розмежування компетенції цивільних, господарських та адміністративних судів, та дійшла висновку про те, що якщо виконавче провадження відкрите на виконання не судового рішення, а виконавчого документу, виданого іншим органом, то на таку справу поширюється юрисдикція саме адміністративного суду, та розгляд такої справи в порядку цивільного судочинства є не можливим. Колегія суддів також враховує, що за правилами ч. 4 ст. 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, що висловлена під час розгляду справи «Беллет проти Франції» («Bellet v. France»), стаття 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що заява Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Даний висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 16 січня 2019 року по справі № 826/7941/17, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що викладена в постановах від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 та від 26 лютого 2020 року по справі № 826/7981/17. У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції в порушення вимог законодавства протиправно відмовлено у відкритті провадження за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про заміну сторони виконавчого провадження з підстав не підсудності, що є порушенням вимог процесуального права. Згідно пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку про те, що апеляційна скарга Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» підлягає частковому задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасуванню, а справу №340/222/21 належить направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 243, 311, 320, 321, 322, 325 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» задовольнити частково. Ухвалу Кіровоградського окружного адміністративного суду від 27 січня 2021 року по справі №340/222/21 скасувати. Справу №340/222/21 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Спектрум Ессетс» про заміну сторони виконавчого провадження направити до Кіровоградського окружного адміністративного суду для продовження розгляду. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова суддя Д.В. Чепурнов