Постанова Другий апеляційний адміністративний суд № 520/8152/2020

Головуючий І інстанції: Сагайдак В.В. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2020 р. Справа № 520/8152/2020 Другий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: Головуючого судді Бершова Г.Є., Суддів: Катунова В.В. , Ральченка І.М. , розглянувши в порядку письмового провадження у приміщенні Другого апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020, майдан Свободи, 6, м. Харків, 61022, повний текст складено 30.03.62 по справі № 520/8152/2020 за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні, ВСТАНОВИВ: 25.06.2020 р. до Харківського окружного адміністративного суду від ОСОБА_2 надійшла заява, в якій заявник просить суд: замінити вибулого Стягувана Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» на ОСОБА_3 (РНОКПП: НОМЕР_1 , паспорт № НОМЕР_2 , запис № 19841206-09073, виданий органом № 8037 від 08.11.2019 року, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , адреса для листування: АДРЕСА_2 ) у виконавчому провадженні щодо примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. від 20.05.2013 року, зареєстрованого в реєстрі за № 2956, відносно ОСОБА_2 . Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 30 червня 2020 року відмовлено у прийнятті до розгляду заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. Роз`яснено заявнику, що розгляд вказаної заяви віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів в порядку цивільного судочинства. Не погоджуючись з ухвалою суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, у якій просить ухвалу суду скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. В апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ`єктивність ухвали суду першої інстанції та порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування ухвали суду. Крім того, апелянт зазначає, що розгляд заяв про заміну сторони у виконавчому документі - виконавчому написі нотаріуса підлягає розгляду за правилами адміністративного судочинства. Відповідно до ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України справа розглядається в порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши в межах апеляційної скарги ухвалу суду та доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Так, колегія суддів зазначає, що зі змісту заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні вбачається наступне. 25.12.2007 між ВАТ «Комерційний банк «Надра» та ОСОБА_2 (надалі - Боржник) укладено Кредитний договір №6/4/2007/840-К/830 за умовами якого ПАТ «КБ «Надра» надав Позичальнику у тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, строковості та платності грошові кошти у сумі 60 006,36 доларів США. 25.12.2007 в забезпечення виконання умов Кредитного договору між ВАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 (надалі - Іпотекодавець) укладено Договір іпотеки №6/4/2007/980-1 /831, згідно якого Іпотекодавець передав в іпотеку ВАТ «КБ «Надра» нерухоме майно - земельну ділянку площею - 0,148 та, яка знаходиться на території АДРЕСА_3 , що належить на праві власності ОСОБА_2 , 20.05.2013 з метою задоволення грошових вимог ВАТ «КБ «Надра» приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Бондар І.М. на вищевказаному Договорі іпотеки вчинено виконавчий напис за реєстровим номером 2956, відповідно до якого звернуто стягнення на Предмет іпотеки - земельну ділянку площею - 0,148 га, яка знаходиться на території АДРЕСА_3 . 29.03.2017 постановою Міськрайонного ВДВС по Харківському району та місту Любшин ГТУЮ у Харківській області на підставі вищезазначеного виконавчого напису нотаріуса відкрито виконавче провадження №53630317 відносно ОСОБА_2 , яке на даний момент перебуває на стадії примусового виконання. 20.09.2019 між ПАТ «КБ «НАДРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено Договір №GL3N24068 купівлі-продажу майнових прав, відповідно до п. 1. якого останній став єдиним власником всіх прав вимоги за кредитними договорами, що зазначені у додатку №l до цього Договору, зокрема але не виключно, за Кредитним договором №6/4/2007/840-К/830 від 25.12.2007. Новий кредитор в день укладення цього Договору, відповідно до пункту 4 цього Договору, набуває усі права кредитора. Додаток №l до Договору №GL3N24068 про відступлення прав вимоги від 20.09.2019 містить інформацію про передачу прав вимоги до ОСОБА_2 , що виникли на підставі кредитного договору №6/4/840-К/830 від 25.12.2007. Крім того, 20.09.2019 між ПАТ «КБ «НАДРА» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Гефест» укладено Договір про відступлення прав вимоги за договорами іпотеки/застави, відповідно до п. 1.1. якого Банк - ПАТ «КБ «Надра» відступає Новому кредитору - ТОВ «ФК «Гефест» права вимоги Банку до іпотекодавців, заставодавців, зазначених у Додатку 1 до цього договору, зокрема але не виключно, за Договором іпотеки №6/4/2007/980-l/831 від 25.12.2007. Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 18.12.2019 року у справі № 520/13366/19 було замінено стягувача у вказаному виконавчому документі з ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «Фінансова компанія «Гефест». В подальшому, 11 червня 2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» та ОСОБА_1 було укладено договір № 11062020/1 купівлі-продажу права вимоги, згідно умов якого до ОСОБА_1 перейшли всі права та обов`язки кредитора у кредитному договорі № 6/4/2007/840-К/830 від 25.12.2007 року. Крім того, 11.06.2020 року між ТОВ «Фінансова компанія «Гефест» та ОСОБА_1 було укладено договір № б/н про відступлення права вимоги за договором іпотеки, який був посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Ланкевич Т.В., зареєстрований в реєстрі за № 662, згідно умов якого до Нового іпотекодержателя перейшли всі права за договором іпотеки № 6/4/2007/980-1/831 від 25.12.2007 року, що був посвідчений ПН ХМНО ОСОБА_4 , з подальшими змінами та доповненнями, який укладено з метою забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором № 6/4/2007/840-К/830 від 25.12.2007 року. Суд першої інстанції, приймаючи ухвалу про відмову в задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні виходив з того, що процесуальний закон передбачає можливість заміни адміністративним судом сторони виконавчого провадження виключно в рамках інституту виконання судового рішення, а тому питання щодо заміни сторони виконавчого провадження при виконанні виконавчого напису нотаріуса віднесено до юрисдикції місцевих загальних судів. Колегія суддів не погоджується із зазначеним висновком суду першої інстанції, оскільки він не знайшов свого підтвердження під час апеляційного розгляду справи. Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. У разі якщо сторона виконавчого провадження змінила найменування (для юридичної особи) або прізвище, ім`я чи по батькові (для фізичної особи), виконавець, за наявності підтверджуючих документів, змінює своєю постановою назву сторони виконавчого провадження. Згідно з п. 2 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок правонаступництва. За правилами ст. 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Зазначені норми права у своїй сукупності вказують на те, що у разі вибуття стягувача у виконавчому провадженні, заміна сторони, що вибула, її правонаступником здійснюється саме в судовому порядку. Перелік рішень, що підлягають примусовому виконанню, визначений у ст. 3 Закону України «Про виконавче провадження». У відповідності до п. 3 ст. 1 ст. 3 вказаного Закону до переліку таких рішень віднесені також виконавчі написи нотаріусів. Разом з тим Кодекс адміністративного судочинства України, Цивільний процесуальний кодекс України та Господарський процесуальний кодекс України передбачають можливість здійснення заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішення суду та прямо не визначають порядку заміни сторони у виконавчому провадженні з примусового виконання рішень інших органів, у тому числі виконавчих написів нотаріусів. Закон України «Про виконавче провадження» також не містить норм, які б визначали суд, до повноважень якого віднесений розгляду питання про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису нотаріуса. Водночас вказаний Закон розмежовує юрисдикцію судів у разі оскарження рішень, дій або бездіяльності виконавців та посадових осіб органів державної виконавчої служби. Відповідно до ч. 1 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження» рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом. Згідно з ч. 2 ст. 74 зазначеного Закону рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом. Враховуючи, що судовий контроль за виконанням рішень інших органів Законом України «Про виконавче провадження» покладено саме на адміністративні суди, колегія суддів приходить до висновку про те, що питання про заміну сторони виконавчого провадження під час виконання рішень таких органів також належить здійснювати в порядку адміністративного судочинства. Колегія суддів також враховує, що за правилами ч. 4 ст. 6 КАС України забороняється відмова в розгляді та вирішенні адміністративної справи з мотивів неповноти, неясності, суперечливості чи відсутності законодавства, яке регулює спірні відносини. Згідно з правовою позицією Європейського суду з прав людини, що висловлена під час розгляду справи «Беллет проти Франції» («Bellet v. France»), стаття 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. З огляду на викладене колегія суддів приходить до висновку про те, що заява ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження з примусового виконання виконавчого напису приватного нотаріуса підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства. Даний висновок узгоджується із правовою позицією Великої Палати Верховного Суду, що викладена у постанові від 16 січня 2019 року по справі № 826/7941/17, Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, що викладена в постановах від 22 липня 2019 року у справі № 822/1659/18 та від 26 лютого 2020 року по справі № 826/7981/17. У відповідності до ч. 5 ст. 242 КАС України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Враховуючи вищевикладене, колегія суддів доходить висновку, що судом першої інстанції в порушення вимог законодавства передчасно відмовлено в розгляді заяви про заміну сторони виконавчого провадження з підстав не підсудності, що є порушенням вимог процесуального права. Згідно пункту 2 частини 1 статті 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення. Статтею 320 КАС України визначено, що підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції, зокрема, є неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання. Колегія суддів доходить висновку, що апеляційна скарга апелянта підлягає задоволенню, ухвала суду першої інстанції підлягає скасування, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Керуючись ст. ст. 242, 246, 308, 310, 315, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити. Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 30.06.2020 по справі № 520/8152/2020 - скасувати, а справу №520/8152/2020 за заявою ОСОБА_1 про заміну сторони виконавчого провадження, направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Г.Є. Бершов Судді В.В. Катунов І.М. Ральченко