Постанова 4807 № 337/664/18

Дата документу 24.02.2021 Справа № 337/664/18 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 337/664/18 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/813/21 Гнатик Г.Є. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 24 лютого 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого: Бєлки В.Ю. Суддів: Кухаря С.В. Онищенко Е.А. За участю секретаря: Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2020 року у справі за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп», зацікавлені особи: ПАТ КБ «Надра», ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), боржники ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про заміну стягувача у виконавчих документах, В С Т А Н О В И В: У березні 2018 року Уповноважена особа Фонду гарантування вкладів фізичних осіб на ліквідацію ПАТ КБ «Надра» Стрюкова І.О. звернулась до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2020 року позов задоволено. У листопаді 2020 року ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» звернулось до суду з заявою про заміну стягувача у виконавчому провадженні та видачу виконавчих документів, зазначивши зацікавлених осіб: ПАТ КБ «Надра», ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт», Дніпровський ВДВС у м. Запоріжжі Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро), боржників ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . В заяві зазначало, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2020 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором від 09.02.2007 року у загальному розмірі 141 077,16 доларів США, що еквівалентно 3 832 277 грн. 26 коп. Стягнуто з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» судовий збір у розмірі 33 099 грн. 15 коп. з кожного окремо. Вказує, що згідно договору №GL3N217214 про відступлення права вимоги від 12.05.2020 року, право вимога за кредитним договором № 14/2007/0051/Фжк від 09.02.2007 року укладені між ПАТ КБ «Надра» (який відступив права вимоги на користь ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» згідно договору № GL3N217214 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 29.04 2020 року та ОСОБА_2 , первісний кредитор ТОВ «Фінансова компанія «Фінрайт» відступив права вимоги на користь ТОВ «Дніпрофінансгруп» разом з усіма додатками до нього (у т.ч. графіками здійснення платежів) та додатковими договорами (угодами), договорами про внесення змін, змінами і доповненнями, що є невід`ємними частинами, в тому числі за договором забезпечення При перевірці наглядової кредитної справи банку відносно позичальника ОСОБА_2 було виявлено, що в матеріалах відсутні виконавчі листи по справі № 337/644/18 від 15.06.2020 року про стягнення солідарної заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , а отже є підстави вважати, що вони не отримувалися. Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу. Посилаючись на ст. 512, 514 ЦК України, 442 ЦПК України та ст.15 ЗУ «Про виконавче провадження просило суд у виконавчому листі Хотицького районного суду м. Запоріжжя по справі 337/664/18 від 15.06.2010 року відносно ОСОБА_2 та ОСОБА_1 замінити сторону стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника, а саме ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» та видати виконавчі листи Хортицького районного суду м. Запоріжжя по справі № 337/664/18 від 15.06.2020 року про стягнення заборгованості з ОСОБА_2 та ОСОБА_1 . Ухвалою Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2020 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» задоволено. Замінено первісного стягувача ПАТ КБ «Надра» на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» у виконавчому провадженні з виконання рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15.06.2020 року у цивільній справі №337/6944/18, про солідарне стягнення з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 заборгованість за кредитним договором №14/2007/0051/Фжк від 09.02.2007 року. У апеляційній скарзі ОСОБА_1 зазначає, що ухвалу суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що судом не в повному обсязі досліджені обставини справи. Не враховано, що 24.09.2019 року між банком та ТОВ Фінансова компанія «Кредит-Капітал» було укладено договір про відступлення права вимоги, а згідно з додатком № 1 до договору відступлення, включено й ОСОБА_2 (основного боржника за кредитним договором), ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» та ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп є різними юридичними особами, не реорганізовувалися шляхом злиття чи приєднання. Залишилось поза увагою суду, що документально недоведеним є факт переходу права вимоги від первісного кредитора до заявника ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп». Просить скасувати ухвалу суду та прийняти нову, якою у задоволені заяви відмовити. На зазначену апеляційну скаргу ТОВ «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» подало відзив у якому зазначають, що оскаржувана ухвала винесена при повному та всебічному з`ясуванні обставин справи, на які сторони посилались, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права у відповідності до вимог ст. 263 ЦПК України. Просять апеляційну скаргу залишити без задоволення, а судове рішення залишити без змін. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно зі ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Відповідно до п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Суд першої інстанції, задовольняючи заяву, виходив із обґрунтованості заяви, оскільки звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу сторони виконавчого провадження відповідає змісту ст. 512, 514 ЦК України та ст. 15 Закону України "Про виконавче провадження". Колегія суддів погоджується із вказаним висновком суду першої інстанції. Судом встановлено, що рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 15 червня 2020 року стягнуто солідарно з ОСОБА_2 , ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором № 14/20007/005/ФЖК від 09.02.2007 року у розмірі 141 077,16 доларів США, що еквівалентно 3 832 277 грн. 26 коп. 29 квітня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Фінрайт» укладений договір відступлення прав вимоги №GL3N217214, за яким ТОВ «ФК «Фінрайт» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №14/2007/0051/Фжк від 09.02.2007 року, укладеним між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 12 травня 2020 року між ТОВ «ФК «Фінрайт» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладений договір відступлення прав вимоги №GL3N217214, за яким ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» набуло право грошової вимоги за кредитним договором №14/2007/0051/Фжк від 09.02.2007 року, укладеними між ПАТ «КБ «Надра» та ОСОБА_2 , ОСОБА_1 . Згідно з Додатком №1 до Договору № GL3N217214 про відступлення права вимоги, укладений 12 травня 2020 року "Реєстр договорів, права вимоги за якими відступаються, та Боржників/ Поручителів/Заставодавців/Дебіторів" права вимоги відступаються, в тому числі, за кредитним договором №14/2007/0051/Фжк від 09.02.2007 року та договором поруки від 09.02.2007 року Наразі рішення суду не виконане. Згідно з частиною першою статті 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу. Статтею 1 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно з частинами першою, другою та абзацом 1 частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" сторонами у виконавчому провадженні є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава, на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. У разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив. Таким чином, виконавче провадження є однією зі стадій судового процесу, яка завершує його. Ця стадія розпочинається з набранням судовим рішення законної сили або за інших умов, встановлених законом. Сторони судового процесу на стадії виконавчого провадження набувають відповідної процесуальної якості, користуються правами та несуть певні обов`язки, зумовлені статусом сторони. За законом на стадії виконавчого провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження. Така заміна є прийнятною, зокрема у правовідносинах, що допускають правонаступництво. Відповідно до пунктів 1 і 2 частини першої статті 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) і правонаступництва. Частинами першою та другою статті 442 ЦПК України визначено, що у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом. Така заміна кредитора відбувається поза межами виконавчого провадження у разі смерті кредитора, припинення юридичної особи чи відступлення права вимоги. При такій заміні кредитора відбувається вибуття цієї особи з виконавчого провадження, у зв`язку з чим припиняється її статус сторони виконавчого провадження і її заміна належним кредитором проводиться відповідно до частини п`ятої статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", статті 442 ЦПК України за заявою заінтересованої сторони зобов`язання, якою є правонаступник, що отримав від попереднього кредитора всі права та обов`язки в зобов`язанні, в тому числі й право бути стороною виконавчого провадження. Виходячи зі змісту статей 512, 514 ЦК України, статті 15 Закону України "Про виконавче провадження", з урахуванням положень статті 442 ЦПК України, заміна кредитора у зобов`язанні можлива з підстав відступлення вимоги (цесія), правонаступництва (смерть фізичної особи, припинення юридичної особи) тощо, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, у тому числі бути стороною виконавчого провадження шляхом подання ним та розгляду судом заяви про заміну стягувача. Викладене узгоджується з правовим висновком Верховного Суду України, викладеним у постанові від 20 листопада 2013 року у справі № 6-122цс13. Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням. Згідно з частиною другою статті 517 ЦК України боржник має право не виконувати свого обов`язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов`язанні. Отже, підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є правонаступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. По своїй суті заміна кредитора в зобов`язанні внаслідок відступлення права вимоги є різновидом правонаступництва та можлива на будь-якій стадії виконання судового рішення. Задовольняючи заяву про заміну сторони у виконавчому провадженні, суд першої інстанції, правильно виходив з того, що передання кредитором своїх прав іншій особі за договором відступлення права вимоги є правонаступництвом і звернення правонаступника кредитора із заявою про надання йому статусу стягувача відповідає змісту статей 512, 514 ЦК України та статті 15 Закону України "Про виконавче провадження". У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 09 грудня 2019 року у справі № 2-3627/09 (провадження № 61-16520сво18) зазначено, що підставою для заміни сторони виконавчого провадження, тобто процесуального правонаступництва, є наступництво у матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і переходу до іншої особи прав і обов`язків вибулої сторони в цих правовідносинах. Крім того, норма статті 442 ЦПК України має імперативний характер, оскільки в ній прямо визначено правило поведінки, а саме: замінити сторону виконавчого провадження, а не замінювати сторону виконавчого провадження лише у відкритому виконавчому провадженні чи за інших обставин. Таким чином, заміна сторони виконавчого провадження її правонаступником може відбуватися як при відкритому виконавчому провадженні, так і при відсутності виконавчого провадження, тобто може бути проведена на будь-якій стадії процесу. Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження та вчиняти інші дії згідно із Законом України "Про виконавче провадження". Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин". При цьому необхідно зазначити, що зміна кредитора у зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У постанові Верховного Суду в складі Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 викладено висновок, що вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом з урахуванням положень щодо перевірки та надання оцінки доказам, наданим в обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону. При цьому встановлення обставин, за яких цей правочин може бути визнаний недійсним (оспорюваний) за відсутності оспорення або визнання його недійсним у встановленому законом порядку, не входить у межі дослідження під час розгляду такої заяви, а тому відповідні обставини не можуть бути підставою для відмови у здійсненні заміни сторони процесу правонаступником, оскільки це суперечитиме презумпції правомірності правочину, визначеному статтею 204 ЦК України. Судом не встановлено, що Договір № GL3N217214 про відступлення права вимоги оспорюється або визнаний у встановленому порядку недійсним і на відповідні обставини не посилаються учасники справи та заявник. Нікчемність вказаного договору також не встановлена і такими доводами боржники свої заперечення щодо заміни стягувача у виконавчому провадженні не обґрунтовували. Висновки суду першої інстанції по суті вирішеного спору є правильними, законними та обґрунтованими, підтверджуються матеріалами справи. Ураховуючи викладене, вагомих, достовірних та достатніх доводів, які б містили інформацію щодо предмета доказування і спростовували висновки суду першої інстанції та впливали на законність і обґрунтованість оскаржуваної ухвали, апеляційна скарга не містить. На підставі вищезазначеного колегія суддів вважає, що апеляційна скарга та зміст оскаржуваної ухвали суду не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи були допущені порушення норм матеріального чи процесуального права, які могли б бути підставами для її скасування, тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382, 383, 384 ЦПК України, апеляційний суд, П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення. Ухвалу Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 11 грудня 2020 року по цій справі залишити без змін. Дата складання повної постанови 01 березня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар Е.А. Онищенко