Постанова 4850 № 360/4424/20

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 18 травня 2021 року справа №360/4424/20 приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15 Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Сіваченка І.В., суддів: Казначеєва Е.Г., Ястребової Л.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року (повне судове рішення складено 10 лютого 2021 року у м. Сєвєродонецьку) у справі № 360/4424/20 (суддя в І інстанції Свергун І.О.) за позовом ОСОБА_1 до Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці про визнання протиправною та скасування постанови про накладення штрафу, УСТАНОВИВ: У листопаді 2020 року Зайченко Олександр Володимирович, який діє в інтересах фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі ФОП ОСОБА_1 ), звернувся до суду з позовом до Головного управління Держпраці у Луганській області (далі ГУ Держпраці у Луганській області), в якому просив визнати протиправною та скасувати постанову відповідача про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами № ЛГ20927/2829НП/СП-ФС від 21.10.2020 (далі Спірна постанова), стягнути з відповідача понесені судові витрати, а саме витрати на правову допомогу в сумі 5000,00 грн. та судовий збір у сумі 840,80 грн. В обґрунтування позову зазначено, що позивачем 20.10.2020 отримано лист з поштовим повідомленням про вручення з «Направленням на інспекційну перевірку» від 06.10.2020 та Вимогою інспектора праці про надання документів № ЛГ-20927/2829/НД від 07.10.2020, в якій інспектор праці вимагав надати у строк до 10 год. 00 хв. 12.10.2020 наступні документи: витяг з єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань; паспорті дані керівника (ФОП); РНОКПП; договір оренди приміщення за місцем проведення господарської діяльності; розпорядження про встановлення графіку роботи магазину; трудові договори, заяви про прийняття на роботу, накази про прийняття на роботу з найманими працівниками; копії трудових книжок; документи на підтвердження праці осіб за відсутністю трудового договору та підстави оплати (цивільно-правова угода, акт виконаних робіт, розписка про отримання винагороди); повідомлення ДФС про прийняття працівників; штатний розпис; табелі обліку робочого часу працівників; відомості про нарахування заробітної плати; звіти по ЄСВ; наказ про встановлення графіку роботи магазина; правила внутрішнього трудового розпорядку; посадова інструкція; особисті письмові пояснення керівника (ФОП). Після отримання такої Вимоги позивач зателефонувала відповідачу та зауважила, що у вказаний у документі строк його виконання не можливе, тому що Вимога отримана нею тільки ввечері 20.10.2020, а зазначений строк виконання - до 10:00 год. 12.10.2020. Крім цього, звернула увагу, що вона хворіє, в неї діагностовано двосторонню легеневу пневмонію, знаходиться на самоізоляції, у зв`язку із підозрою на коронавірус COVID-19, є підтвердження з лікарні про лікування з 16.10.2020 по теперішній час, немає можливості виходити на вулицю, у зв`язку із забороною залишати свою домівку, дуже погано себе почуває, має труднощі зі збором документів, які знаходяться в архіві магазину, який знаходиться в іншому місті, просить надати додатковий строк для виконання Вимоги та укладення договору про надання правової допомоги з адвокатом. На виконання Вимоги про надання документів № ЛГ-20927/2829/НД від 07.10.2020 ФОП ОСОБА_1 23.10.2020 на адресу відповідача було особисто надано документи із супровідним листом, які отримано безпосередньо відповідачем. 21.10.2020 відповідачем складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЛГ20927/2829/НП та Спірну постанову, якою накладено на ФОП ОСОБА_1 штраф у розмірі 80 000,00 грн. Представник позивача вважав, що постанова винесена на підставі завідомо неправдивого повідомлення про дату одержання документів ФОП ОСОБА_1 «21.10.2020», що спростовується копією повідомлення про одержання документів на підставі опису вкладення, де зафіксовано отримання всіх документів тільки 27.10.2020. Акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЛГ20927/2829/НП та постанову № ЛГ20927/2829НП/СП-ФС від 21.10.2020 про накладення штрафу було направлено відповідачем на адресу ОСОБА_1 засобами поштового зв`язку з описам вкладення, яке вона отримала тільки 27.10.2020. ФОП ОСОБА_1 не погодилась зі Спірною постановою про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами, вважала її необґрунтованою (прийнятою без урахування усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення), упередженою, винесеною без дотримання необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення, а тому - протиправною та такою, що підлягає скасуванню, що стало підставою для звернення до суду. Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року позов задоволено. Визнано протиправною та скасовано Спірну постанову, якою на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80 000,00 грн. Стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору в сумі 840,80 грн. та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. Не погодившись з таким рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просив рішення місцевого суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити у задоволені позовних вимог. В обґрунтування зазначено, що позивач грубо порушила вимоги п. 11 Постанови Кабінету Міністрів України від 21.08.2019 № 823, якою затверджено Порядок здійснення державного нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю (далі Порядок № 823, наводиться в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), яким установлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, поступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. Згідно з вимогою ФОП ОСОБА_1 була зобов`язана надати відповідні документи у визначені строки у повному обсязі. Таким чином, внаслідок зазначених дій позивача посадовій особі відповідача були створені перешкоди у проведенні інспекційного відвідування, що свідчило про наявність у діях позивача правопорушення, передбаченого ст. 265 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України). Щодо посилання позивача на несвоєчасне отримання вимоги відповідач зазначає, що фактичне неотримання документів адресатом в час, котрий необхідний для виконання об`єктом відвідування вимоги, не залежить від відправника та не може свідчити про протиправність оскаржуваного рішення (постанова Верховного Суду від 20.06.2018 у справі № 809/1198/17). Апелянт вважає, що, оскільки 08.10.2020 ФОП ОСОБА_1 була повідомлена про необхідність надання відповідних документів, тому вона мала можливість протягом 4 днів підготувати необхідні документи, виконати вимогу та надати відповідні документи у строк до 12.10.2020. Апелянт наголошує, що спірна постанова є правомірною, оскільки прийнята відповідно до вимог чинного законодавства. Всі особи, які беруть участь у справі, у судове засідання не прибули, хоча вони були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому відповідно до п.2 ч.1 ст. 311 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами. Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає за необхідне вимоги, викладені в апеляційній скарзі, залишити без задоволення, з таких підстав. Судами першої та апеляційної інстанції встановлено таке. Позивачка зареєстрована в якості фізичної особи-підприємця, про що до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань внесено запис від 04.12.2019 № 23830000000014823, вид економічної діяльності 46.49 Оптова торгівля іншими товарами господарського призначення (основний) (а.с.88-90). Позивач здійснює свою господарську діяльність за адресою: АДРЕСА_1 , що не заперечується сторонами. 06.10.2020 ГУ Держпраці у Луганській області видано наказ № 658 «Про проведення інспекційного відвідування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 » у період з 07.10.2020 по 21.10.2020 (а.с.138). 06.10.2020 відповідачем винесено направлення на проведення інспекційного відвідування № 01-17/705 (а.с.119). 07.10.2020 відповідачем винесено вимогу про надання документів № ЛГ20927/2829/НД, відповідно до якої ФОП ОСОБА_1 зобов`язано у строк до 10 год. 00 хв. 12.10.2020 надати документи, необхідні для інспекційного відвідування, згідно з переліком (а.с.120-121). Згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення № 9312002287280 вимогу від 07.10.2020 № ЛГ20927/2829/НД вручено позивачці 20.10.2020 (арк. спр. 32). Також згідно з інформацією з офіційного сайту «Укрпошта» вимогу від 07.10.2020 № ЛГ20927/2829/НД (трек-номер 9312002287280) вручено позивачці 20.10.2020 о 15:50:00 (а.с.136). 23.10.2020 позивач звернулася до відповідача з листом, у якому зазначила, що у зв`язку з тим, що вимогу про надання документів вона отримала 20.10.2020, надати необхідні документи у визначений строк не було можливості. Також надала відповідачеві копії документів згідно з переліком (а.с.34). 21.10.2020 інспектором праці ГУ Держпраці у Луганській області складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування № ЛГ20927/2829/НП, згідно з яким інспекційне відвідування неможливо провести у зв`язку з ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, ненадання для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачене законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування (а.с.122-123). 21.10.2020 ГУ Держпраці у Луганській області винесено Спірну постанову про, згідно з якою на підставі акта про неможливість проведення інспекційного відвідування від 21.01.2020 № ЛГ20927/2829/НП, на підставі абзацу восьмого частини другої статті 265 КЗпП України на ФОП ОСОБА_1 накладено штраф у розмірі 80 000,00 грн. (а.с.125). Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно зі статтею 3 КЗпП законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами. Відповідно до статті 4 КЗпП України законодавство про працю складається з Кодексу законів про працю України та інших актів законодавства України, прийнятих відповідно до нього. Відповідно до пункту 1 Положення про Державну службу України з питань праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 11 лютого 2015 р. № 96 (далі Положення № 96), Державна служба України з питань праці (Держпраці) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства, і який реалізує державну політику у сферах промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, здійснення державного гірничого нагляду, а також з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, зайнятість населення, загальнообов`язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, у зв`язку з тимчасовою втратою працездатності, на випадок безробіття (далі - загальнообов`язкове державне соціальне страхування) в частині призначення, нарахування та виплати допомоги, компенсацій, надання соціальних послуг та інших видів матеріального забезпечення з метою дотримання прав і гарантій застрахованих осіб. Згідно з пунктом 7 Положення № 96 Держпраці здійснює свої повноваження безпосередньо та через утворені в установленому порядку територіальні органи. Порядок № 823 визначає процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування), з урахуванням особливостей, визначених Конвенцією Міжнародної організації праці № 81 1947 року про інспекцію праці у промисловості й торгівлі, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1985-IV, Конвенцією Міжнародної організації праці № 129 1969 року про інспекцію праці в сільському господарстві, ратифікованої Законом України від 8 вересня 2004 р. № 1986-IV, та Законом України «Про основі засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності». Відповідно до пункту 2 Порядку № 823 заходи державного контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються у формі інспекційних відвідувань, що проводяться інспекторами праці Держпраці та її територіальних органів. Заходи контролю за додержанням законодавства про працю здійснюються інспекторами праці виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, дотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад) у формі, визначеній абзацом першим цього пункту. Пунктом 9 Порядку № 823 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення. На вимогу об`єкта відвідування або уповноваженої ним посадової особи інспектор праці надає копію відповідного направлення на проведення інспекційного відвідування та вносить запис про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу реєстрації заходів державного нагляду (контролю) об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису. Пунктом 11 Порядку № 823 встановлено, що вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій або витягів з документів, пояснень, доступу до всіх видів приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання. Згідно із пунктом 16 Порядку № 823 у разі створення об`єктом відвідування перешкод у діяльності інспектора праці (відмова у допуску до проведення відвідування (ненадання інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування; перешкода в реалізації інших прав, передбачених пунктом 11 цього Порядку), відсутності об`єкта відвідування або уповноваженої ним особи за місцезнаходженням (адресою, зазначеною в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, інших документах, що стали підставою для проведення відвідування), відсутності документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, перевищення строків проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, визначених пунктом 10 цього Порядку, складається акт про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування із зазначенням відповідних підстав, який у разі можливості підписується об`єктом відвідування або іншою уповноваженою ним особою. У разі відсутності/ненадання документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, об`єкту відвідування надсилається копія акта про неможливість проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування та письмова вимога із зазначенням строку поновлення та/або надання документів. На час виконання такої вимоги строк проведення інспекційного відвідування або невиїзного інспектування зупиняється (пункт 18 Порядку № 823). Згідно з пунктом 19 Порядку № 823 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт інспекційного відвідування (невиїзного інспектування) (далі - акт), і в разі виявлення порушень вимог законодавства про працю - припис щодо їх усунення. Відповідно до пункту 20 Порядку № 823 акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та об`єктом відвідування або уповноваженою ним особою. Відповідно до пункту 1 Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 № 509 (далі Порядок № 509), цей Порядок визначає механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою - сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи). Згідно з пунктом 2 Порядку № 509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи). Штрафи накладаються на підставі, зокрема, акта про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування. Пунктом 3 Порядку № 509 визначено, що справа про накладення штрафу (далі - справа) розглядається у 45-денний строк з дня, що настає за днем одержання уповноваженою посадовою особою документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку. Про дату одержання документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, уповноважена посадова особа письмово повідомляє суб`єкту господарювання та роботодавцю не пізніше ніж через п`ять днів після їх отримання рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. Згідно з пунктом 4 Порядку № 509 під час розгляду справи досліджуються матеріали і вирішується питання щодо наявності підстав для накладення штрафу. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі документів, зазначених в абзацах третьому - сьомому пункту 2 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу може бути оскаржена у судовому порядку (пункт 10 Порядку № 509). Підставою для накладення відповідачем штрафу на позивача у цій справі став акт про неможливість проведення інспекційного відвідування/невиїзного інспектування від 21.10.2020 № ЛГ20927/2829/НП, який у свою чергу складено у зв`язку з ненаданням позивачкою документів на вимогу відповідача у визначений строк. При цьому, відповідачем не було взято до уваги, що вимогу від 07.10.2020 № ЛГ20927/2829/НД, якою позивача зобов`язано надати документи у строк до 10 год. 00 хв. 12.10.2020, позивачка отримала лише 20.10.2020. Апеляційним судом, як і судом першої інстанції, не беруться до уваги доводи відповідача про те, що позивач була повідомлена про необхідність надання відповідних документів 08.10.2020, оскільки матеріалами справи підтверджується вручення вищевказаної вимоги саме 20.10.2020. Отже, позивач не могла виконати вимогу про надання документів у строк, визначений відповідачем, проте, відповідач не взяв цього до уваги. Посилання відповідача на судову практику Верховного Суду у справах № 820/6755/20 та № 809/1198/17 є неприйнятними, оскільки правовідносини у вказаних справах є відмінними від тих, що виникли у цій справі. Також місцевий суд правильно не прийняв до уваги посилання позивача на те, що в порушення Порядку № 509 її не було повідомлено про розгляд справи про накладення штрафу не пізніше ніж за п`ять днів до дати такого розгляду, оскільки Порядком № 509 в редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин, не передбачалося відповідного повідомлення про розгляд справи. Відповідно до частини другої статті 2 КАС України У справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5) добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи всім формам дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку. У Рішенні від 20.10.2011 у справі «Rysovskyy v. Ukraine» Європейський суд з прав людини зазначив, що принцип «належного урядування» передбачає, що у разі, коли йдеться про питання загального інтересу, зокрема, якщо справа впливає на такі основоположні права людини, як майнові права, державні органи повинні діяти вчасно та в належний і якомога послідовніший спосіб («Beyeler v. Italy», «Oneryildiz v. Turkey», «Megadat.com S.r.l. v. Moldova», «Moskal v. Poland»). На державні органи покладено обов`язок запровадити внутрішні процедури, які посилять прозорість і ясність їхніх дій, мінімізують ризик помилок («Lelas v. Croatia» і «Toscuta and Others v. Romania») і сприятимуть юридичній визначеності у правовідносинах, які зачіпають майнові інтереси («Oneryildiz v. Turkey», та «Beyeler v. Italy»). Державні органи, які не впроваджують або не дотримуються своїх власних процедур, не повинні мати можливість отримувати вигоду від своїх протиправних дій або уникати виконання своїх обов`язків («Lelas v. Croatia»). Враховуючи наведене вище, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду, що при прийнятті Спірної постанови відповідачем не було враховано всі обставини, що мають значення для прийняття рішення, чим порушено вимоги статті 2 КАС України. Крім того, як було зазначено вище, оскарженим рішенням також було стягнуто за рахунок бюджетних асигнувань Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці на користь ФОП ОСОБА_1 витрати на професійну правничу допомогу в сумі 5000,00 грн. Так, відповідач в апеляційній скарзі просив скасувати рішення суду першої інстанції і цій частині, проте мотивів незгоди з висновками місцевого суду в частині розподілу судових витрат у вигляді правничої допомоги, скарга не містить. Отже, суд вважає, що незгоді зі стягненням витрат на правничу допомогу в апеляційній скарзі пов`язана виключно з доводами про необґрунтованість позовних вимог. Разом з тим, оскільки суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги задоволені правомірно, відсутні підстави для застосування ч. 6 ст. 139 КАС України та зміни розподілу судових витрат. За таких обставин, судова колегія дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, та ухвалено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому вона підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін. Відповідно до положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України розподіл судових витрат не здійснюється. Керуючись статями 139, 291, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці залишити без задоволення. Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 10 лютого 2021 року в справі № 360/4424/20 залишити без змін. Повне судове рішення 18 травня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення в порядку, передбаченому статтею 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Колегія суддів І. В. Сіваченко Е. Г. Казначеєв Л. В. Ястребова