Постанова 4809 № 404/8138/14-ц

ПОСТАНОВА Іменем України 13 травня 2021 року м. Кропивницький справа № 404/8138/14-ц провадження № 22-ц/4809/569/21 Кропивницький апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати у цивільних справах: Голованя А.М. (головуючий, суддя-доповідач), Карпенка О.Л., Мурашка С.І., за участю секретаря судового засідання Деменко О.І., учасники справи: заявник (стягувач) АКЦІОНЕРНЕ ТОВАРИСТВО КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК», заінтересована особа (боржник): ОСОБА_1 , розглянув у відкритому судовому засіданні за правилами спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНЕОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК на ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2020 року за участю судді Мохонько В.В. ВСТАНОВИВ: У березні 2020 року від АТ КБ «ПРИВАТБАНК» до суду надійшла заява в якій банк просить поновити строк пред`явлення виконавчого документу №404/8138/14-ц від 15.05.2015, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда та видати дублікат виконавчого листа №404/8138/14-ц від 15.05.2015. Посилається на те, що 15.05.2015 Кіровським районним судом м. Кіровограда було видано виконавчий лист по справі за позовом ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» до ОСОБА_1 про стягнення кредитної заборгованості. Вказує, що при підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС виконавчий лист було втрачено та пошуки не призвели до позитивного результату. У зв`язку з наведеним, просить визнати поважними причини пропуску строку пред`явлення виконавчого листа до виконання та видати його дублікат. Ухвалою Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2020 року у задоволенні заяви відмовлено. Ухвала суду мотивована тим, що, заявником не надано доказів поважності причин пропуску ним строку для пред`явлення виконавчого листа до виконання. В апеляційній скарзі АТ КБ «ПРИВАТБАНК» просить скасувати ухвалу суду першої інстанції та постановити нове судове рішення, яким задовольнити заяву про видачу дубліката виконавчого листа про стягнення заборгованості за кредитним договором та поновлення строку на пред`явлення виконавчого документа. Апеляційна скарга мотивована тим, що ухвала винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права, які призвели до помилкового вирішення справи. Зазначено, що суд не звернув увагу на те, що виконавчий документ втрачено з вини ВДВС. В судовому засіданні апеляційного суду представник боржника заперечила проти доводів апеляційної скарги. Представник АТ КБ «ПРИВАТБАНК», який був належними чином повідомленим про день, час та місце розгляду справу в судове засідання апеляційного суду не прибув. Згідно ч. 2 ст. 372 ЦПК України, неявка учасників справи, належним чином повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість судового рішення у встановлених статтею 367 ЦПК Українимежах, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Судом першої інстанції встановлено, що заочним рішенням Кіровського районного суду м. Кіровограда від 22.01.2015 з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» стягнуто 14958,72 грн заборгованості за кредитним договором та 243,60 грн судового збору. 15.05.2020, на виконання вказаного рішення суду Кіровським районним судом м. Кіровограда було видано виконавчий лист. Постановою державного виконавця Кіровського ВДВС Кіровоградського МУЮ Коваленко Т.В. від 16.06.2015 відкрито виконавче провадження з виконання виконавчого листа №404/8138/14-ц, виданого Кіровським районним судом м. Кіровограда про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» заборгованості в розмірі 14 958,72 грн та судового збору в розмірі 243,60 грн. Постановою державного виконавця Фортечного відділу державної виконавчої служби міста Кропивницький ГТУЮ у Кіровоградській області Олійник Ю.С. від 14.06.2017 було скасовано виконавчу дію «Відкриття ВП (з накладенням арешту на майно боржника)» від 16.06.2015 на підставі абзацу 4 частини 3 ст. 74 Закону України «Про виконавче провадження». Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК» не надало доказів, які б свідчили про добросовісну реалізацію стягувачем на стадії виконавчого провадження своїх процесуальних прав та належне виконання процесуальних обов`язків, зокрема вчинення усіх можливих та залежних від нього дій, спрямованих на своєчасний контроль за виконанням судового рішення. Зазначений висновок суду відповідає фактичним обставинам справи. Пунктом 17.4 розділу ХІІІ Перехідних положень ЦПК України у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви. За видачу стягувачу дубліката виконавчого документа справляється судовий збір у розмірі 0,03 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Ухвала про видачу чи відмову у видачі дубліката виконавчого документа може бути оскаржена в апеляційному та касаційному порядку. Отже, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата. Дублікат - це документ, що видається замість втраченого оригіналу та має силу первісного документу. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, вкрадено, знищено або істотно пошкоджено. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен повідомити суду обставини, за яких виконавчий лист було втрачено, подавши відповідні докази. Оригінал виконавчого листа вважається втраченим, коли його загублено, украдено, знищено або істотно пошкоджено, що унеможливлює його виконання. Дублікат виконавчого листа видається на підставі матеріалів справи та судового рішення, за яким був виданий втрачений виконавчий лист. Такий правовий висновок викладений Верховним Судом в постановах від 08 квітня 2019 року у справі № 2-1118/09 та від 30 січня 2020 року у справі № 405/12449/13-ц. Згідно частини 1 та 6 ст. 12 Закону України «Про виконавче провадження» № 1404-VIII, виконавчі листи та інші судові документи можуть бути пред`явлені до виконання протягом трьох років, стягувач, який пропустив строк пред`явлення виконавчого документа до виконання, має право звернутися із заявою про поновлення такого строку до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції. Звертаючись до суду із зазначеною заявою, стягувач зазначив, що при підготовці виконавчого документу для направлення до органів ДВС виконавчий лист було втрачено ПАТ КБ «ПРИВАТБАНК», а його пошуки не призвели до позитивного результату (а.с. 84). Водночас, стягувач надає до заяви докази, які свідчать про направлення ним виконавчого документа до органів ДВС, а саме постанову державного виконавця від 16.06.2015 про відкриття виконавчого провадження за виконавчим листом та постанову Фортечного відділу ДВС від 14.06.2017 про її скасування. Також, в апеляційній скарзі на ухвалу суду першої інстанції стягувач зазначає, що виконавчий лист було втрачено з вини органів ДВС. При цьому, в матеріалах справи відсутні будь які відомості, на підставі яких можна зробити висновок про втрату виконавчого документа. Сам по собі факт відсутності оригіналу виконавчого листа у стягувача не свідчить про його втрату органом ДВС. Статтею 12 ЦПК України встановлено принцип змагальності сторін в цивільному процесі, який полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, прямо встановлених Законом. При цьому сторона самостійно несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Обов`язок доведення своєї позиції за допомогою належних та допустимих доказів міститься і в ст. 81 ЦПК України. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. За таких умов суд може приймати та покладати в основу рішення по справі лише ті обставини, які були доведені сторонами. При цьому сторона сама визначає обсяг та достатність доказів, що надає до суду, а витребування таких доказів судом самостійно без наявності передбачених законом підстав у чітко визначених випадках було б порушення принципу змагальності сторін в судовому процесі, що є неприпустимим. Колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішив справу на підставі наданого заявником обсягу доказів і прийшов до обґрунтованого висновку про недоведеність тих обставин які б дозволяли задовольнити заяву. Доводи апеляційної скарги, які зводяться до переоцінки доказів, не дають підстав для скасування судового рішення з ухваленням нового про задоволення заяви АТ КБ «ПРИВАТБАНК». Загальний висновок суду за результатами розгляду апеляційної скарги Європейський суд з прав людини вказав, що пункт перший статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суді, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу АКЦІОНЕРНОГО ТОВАРИСТВА КОМЕРЦІЙНИЙ БАНК «ПРИВАТБАНК» залишити без задоволення. Ухвалу Кіровського районного суду м. Кіровограда від 18 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду у випадках передбачених ст.389 ЦПК України. Повний текст постанови складено 18 травня 2021 року. Головуючий суддя А.М. Головань Судді О.Л. Карпенко С.І. Мурашко