Постанова 4876 № 908/6167/15 (908/1348/20)

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.05.2021 року м.Дніпро Справа № 908/6167/15 (908/1348/20) Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого судді Паруснікова Ю.Б. (доповідач), суддів Коваль Л.А., Чередка А.Є., секретар судового засідання Саланжій Т.Ю., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Центрального апеляційного господарського суду апеляційні скарги Акціонерного товариства «Альфа-банк», арбітражного керуючого Комарової Анжеліки В`ячеславівни і Фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.09.2020 (суддя Черкаський В.І., повне рішення складено 25.09.2020) у справі № 908/6167/15 (908/1348/20) за позовом Фізичної особи ОСОБА_2 , м. Запоріжжя до відповідача-1 - Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа», м. Запоріжжя відповідача-2 - Департаменту реєстраційних послуг Запорізької міської ради, м. Запоріжжя про скасування в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запису щодо права власності № 3219 від 17.10.2012, - ВСТАНОВИВ:

1. Короткий зміст позовної заяви і рішення суду першої інстанції. Фізична особа ОСОБА_2 звернулася до Господарського суду Запорізької області з позовом, в якому з урахуванням заяви про зміну предмету позову, просила скасувати в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстрованого за Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа» запису про право власності від 17.10.2012 № 3219, книга 16 на недобудований житловий будинок, з реєстраційним номером майна 37914218, що знаходиться по АДРЕСА_1 і припинити право власності товариства на цей об`єкт. Позов мотивований порушенням майнових прав «права очікування» позивача з набуття у власність на майбутній об`єкт нерухомості. Позивач зазначає, що оскільки він є власником майнових прав на житлове приміщення (квартиру), що розташована в об`єкті незавершеного будівництва, йому належать права співвласника цього об`єкта, тому реєстрація в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно за Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа» цієї недобудови порушує його право власності. Крім того, реєстрація права власності за Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа» здійснена з порушенням вимог діючого законодавства, оскільки проведена за відсутності правовстановлюючих документів на земельну ділянку, на якій розташована недобудова, без дозволу на виконання будівельних робіт і без технічної характеристики об`єкта нерухомості. Рішенням Господарського суду Запорізької області від 23.09.2020 позов задоволено. Скасовано в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно запис про право власності від 17.10.2012 № 3219, книга 16 на об`єкт незавершеного будівництва - недобудований житловий будинок, з реєстраційним номером майна 37914218, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Припинено право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» на об`єкт незавершеного будівництва - недобудований житловий будинок, з реєстраційним номером майна 37914218, що знаходиться по АДРЕСА_1 . Рішення місцевого господарського суду мотивоване проведенням реєстрації права власності без державної реєстрації речового права на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва, що є порушенням пункту 72 «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень і Порядку надання інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно» №

703. Враховуючи порушення порядку реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, місцевий господарський суд дійшов висновку щодо неправомірності набуття у власність Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа» спірної недобудови і припинив право власності на цей об`єкт.

2. Короткий зміст вимог та узагальнені доводи апеляційної скарги. Акціонерне товариство «Альфа-банк», арбітражний керуючий Комарова Анжеліка В`ячеславівна і фізична особа ОСОБА_1 звернулися до Центрального апеляційного господарського суду із апеляційною скаргою, в якій просять рішення Господарського суду Запорізької області від 23.09.2020 у справі № 908/6167/15 (908/1348/20) скасувати і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. Скаржники зазначають, що місцевий господарський суд безпідставно за заявою сторони не застосував до спірних правовідносин позовну давність, оскільки про порушення своїх прав (реєстрацію 17.10.2012 спірної недобудови) позивач мав дізнатися після внесення його ухвалою суду від 07.04.2016 у справі № 908/6167/15 про банкрутство до реєстру вимог кредиторів, в той час як з позовом у даній справі звернувся 29.05.2020, тобто з пропуском трирічного строку. На думку скаржників державна реєстрації спірної недобудови за Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа» не порушує прав позивача, оскільки вимоги позивача як кредитора боржника, затверджені ухвалою суду від 07.04.2016 і мають бути задоволені за рахунок продажу майна банкрута. На момент реєстрації недобудови Товариство з обмеженою відповідальністю «Константа» мала речове право на земельну ділянку на підставі договору оренди від 13.11.2006, зареєстрованого в Державному реєстрі земель за № 040626100924. Відповідно до постанови Касаційного господарського суду Верховного Суду від 24.01.2020 у справі № 910/10987/18 державна реєстрація прав не є підставою виникнення права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що також спростовує доводи позивача про порушення його прав співвласника спірної недобудови. Скаржники звертають увагу, що не зважаючи на визнання рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 у справі № 826/1432/18 дозволу на виконання будівельних робіт і закінчення строку дії договору оренди земельної ділянки, на момент проведення реєстраційних дій, державному реєстратору надано всі необхідні документи для здійснення реєстрації спірного об`єкта незавершеного будівництва. Скаржники вважають, що місцевий господарський суд неправомірно задовольнив заяву позивача про зміну предмету позову, оскільки останній не надав доказів надсилання цієї заяви іншим учасникам провадження і не сплатив судовий збір за пред`явлення додаткової вимоги немайнового характеру. Крім того, місцевий господарський суд застосував до правовідносин редакцію Порядку № 703 від 01.01.2013, в той час як держреєстрацію права власності проведено 17.10.2012. Відповідно до Порядку № 703 у редакції на час проведення державної реєстрації та Земельного кодексу України, документом що посвідчує речове право на землю є договір оренди, який надано державному реєстратору (договір від 13.11.2006). Скаржники вважають, що суд безпідставно припинив право власності боржника на об`єкт незавершеного будівництва, мотивувавши своє рішення порушенням порядку реєстрації права власності на даний об`єкт, оскільки припинення права власності і скасування державної реєстрації права власності боржника на об`єкт незавершеного будівництва, порушує права його кредиторів, тому що позбавляє можливості задовольнити свої грошові вимоги до боржника шляхом реалізації майна банкрута.

3. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи. У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_2 заперечила її доводи, просила залишити без задоволення, а оскаржуване рішення місцевого господарського суду без змін. Позивач заперечує доводи скаржників, що місцевий господарський суд застосував редакцію «Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень» № 703 в редакції, яка набрала чинності після виникнення спірних правовідносин, оскільки при вирішенні спору у даній справі застосовано чинну на час реєстрації майна редакцію порядку. На думку позивача, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про порушення під час реєстрації Порядку № 703, оскільки її проведено за відсутності технічної характеристики майна та документів, що посвідчує речове право на земельну ділянку, на якій розташований об`єкт незавершеного будівництва. Крім того позивач зазначає, що наявний в матеріалах справи дозвіл на виконання будівельних робіт від 30.07.2012 втратив чинність внаслідок його переоформлення і видачі нового дозволу 18.10.2012, який в свою чергу скасований рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019, тому проведення будівельних робіт здійснене за відсутності дозвільних документів, що унеможливлює реєстрацію права власності на об`єкт незавершеного будівництва. Позивач вважає, що оскільки він здійснив грошові внески на будівництво житлового комплексу з метою отримання у власність житлової площі у новозбудованому багатоквартирному будинку, право власності на майно, створене за рахунок вкладників, не може бути зареєстроване за забудовником, оскільки є спільною сумісною власністю всіх інвесторів. Крім того, позивач заперечує припинення його права власності на створений за рахунок інвестицій вкладників об`єкт нерухомості внаслідок визнання інвесторів кредиторами боржника, який виступав забудовником за такими інвестиційними договорами. Позивач не погоджується з доводами скаржників щодо необхідності застосування до спірних правовідносин позовної давності, оскільки про порушення свого права він дізнався з доданої до позовної заяви інформаційної довідки з реєстру речових прав, а участь в судових засіданнях і ознайомлення з матеріалами справи про банкрутство є його правом, а не обов`язком, тому як кредитор у справі № 908/6167/15 про банкрутство він не зобов`язаний знайомитись з зареєстрованими за банкрутом речовими правами.

4. Рух справи в суді апеляційної інстанції. Ухвалами Центрального апеляційного господарського суду від 16.11.2020 і від 17.11.2020 відкриті апеляційні провадження за апеляційними скаргами арбітражного керуючого Комарової Анжеліки В`ячеславівни, Акціонерного товариства «Альфа-банк» та фізичної особи ОСОБА_1 на рішення Господарського суду Запорізької області від 23.09.2020 у справі № 908/6167/15 (908/1348/20). Розгляд апеляційних скарг об`єднано в одне апеляційне провадження. В судовому засіданні 12.05.2021 оголошено вступну та резолютивну частини постанови.

5. Встановлені судом першої та апеляційної інстанції обставини справи. Згідно з умовами договору від 13.11.2006 Запорізька міська рада передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа» в строкове платне користування земельну ділянку для розташування багатоповерхового житлового комплексу площею 0,6392 га, що знаходиться у межах вул. Бородінській-пров. Зірковий, у м. Запоріжжя і має кадастровий номер 2310100000:04:032:0237. Договір укладено строком на десять років (т. 70, а.с. 157-162). Договір зареєстровано в електронному реєстрі прав власності на нерухоме майно 17.10.2012. За актом прийому-передачі від 13.11.2006 Запорізька міська рада передала Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа» зазначену земельну ділянку на підставі умов договору від 13.11.2006 (т. 71, а.с. 12). Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю м. Запоріжжя 13.10.2006 Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа» надано дозвіл № 648 на виконання будівельних робіт багатоповерхового житлового комплексу у межах АДРЕСА_1 . Дозвіл перереєстровано 31.10.2007 і продовжено строк дії до 30.03.2009 (т. 71, а.с. 130). Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Запорізькій області 18.10.2012 Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа» надано дозвіл № ЗП 11412193187 на будівництво житлового комплексу у межах вул. Бородинській-пров. Зірковий (т. 70, а.с. 32). Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.01.2016 порушено провадження у справі № 908/6167/15 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа». Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 27.01.2016 визнано конкурсним кредитором у справі № 908/6167/15 фізичну особу ОСОБА_2 з грошовими вимогами у сумі 754175,08 грн (2-а черга задоволення). Місцевий господарський суд встановив, що на підставі затвердженої ухвалою Господарського суду Запорізької області від 29.05.2012 у справі № 19/157/10-25/195/10-12/5009/7270/11, ОСОБА_2 належать майнові права на квартиру АДРЕСА_2 для фінансування будівництва якого залучались кошти від фізичних та юридичних осіб. Дозвіл № ЗП 11412193187 від 18.10.2012 визнано недійсним рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 у справі № 826/1432/18, яке набрало законної сили. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.05.2019 у справі № 826/1432/18 встановлено, що дозвіл на виконання будівельних робіт № ЗП 114121229073 від 30.07.2012 переоформлено 18.10.2012 і видано дозвіл № ЗП 011412193187. Відповідно до інформаційної довідки № 208452844 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 07.05.2020 встановлено, що право власності на об`єкт незавершеного будівництва - недобудований житловий будинок за реєстраційним номером 37914218, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 23101000000:04:032:0237, що знаходиться по АДРЕСА_1 належить, належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа». Дата внесення запису - 17.10.2012 (т. 70, а.с. 18-19).

6. Оцінка аргументів учасників справи і висновків суду першої інстанції. Спір у даній справі стосується порушення майнових прав ОСОБА_2 «права очікування» на житлове приміщення, розташоване в об`єкті незавершеного будівництва, право власності на яке зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа». Позов мотивований тим, що реєстрація за Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа» права власності на недобудову у якій знаходиться житлове приміщення, майнові права на яке належать ОСОБА_2 , порушує її «право очікування», яке має бути реалізоване шляхом набуття права власності на вказане житло. Відносини, пов`язані з державною реєстрацією прав на нерухоме майно та їх обтяжень, регулюються Законом України від «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень». Відповідно до пункту 1 частини першої статті 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень - офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Згідно з інформаційною довідкою № 208452844 з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно станом на 07.05.2020, право власності на об`єкт незавершеного будівництва - недобудований житловий будинок за реєстраційним номером 37914218, розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 23101000000:04:032:0237, що знаходиться по АДРЕСА_1 належить Товариству з обмеженою відповідальністю «Константа». Дата внесення запису - 17.10.2012. Стаття 15 Цивільного кодексу України передбачає право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа також має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Частина перша статті 2 Господарського процесуального кодексу України встановлює, що завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов`язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке. Порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково (подібний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.05.2019 у справі № 910/16744/17). Звідси правом на звернення до суду за захистом наділена особа у разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси. Суд повинен встановити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні. Згідно із частиною першою статті 316 Цивільного кодексу України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. За частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном. Частиною першою статті 321 Цивільного кодексу України визначено, що право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Майном як особливим об`єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами (стаття 190 Цивільного кодексу України). Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Захист майнових прав здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах, визначених цивільним законодавством. До первинного способу набуття права власності, зокрема, належить набуття права власності на новостворену річ (в тому числі, на об`єкт незавершеного будівництва), на яку раніше не було і не могло бути встановлене нічиє право власності (стаття 331 Цивільного кодексу України). Підставою первинного способу набуття права власності є правопороджуючі юридичні факти, а для похідного - правовідносини, які виникли на підставі відповідних юридичних фактів. Право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом. Переданням майна вважається вручення його набувачеві, зокрема, на об`єкти нерухомості, права на які підлягають державній реєстрації. Для набуття набувачем права власності на майно передбачена наявність таких складових: укладення договору (в передбачених статтями 208, 209 Цивільного кодексу України випадках - нотаріальне посвідчення або письмова форма); виконання договору та у визначених законом випадках - державна реєстрація. Сторони договору вправі встановити додаткові (відкладальні або скасувальні) умови, а при переході права власності на рухомі речі - самостійно визначати момент переходу права власності. Тобто, укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно особа отримує обмежене речове право, за яким вона, як власник цього права, наділена певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому. Право власності на новозбудоване майно виникає в порядку, визначеному цивільним законодавством України. Таку правову позицію висловила Велика Палата Верховного Суду у постанові від 18.12.2019 у справі № 522/1029/18. Відповідно до частини другої статті 76 Господарського процесуального кодексу України предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Апеляційний господарський суд зазначає, що матеріали справи не містять доказів набуття ОСОБА_2 права власності на квартиру № 136 в об`єкті незавершеного будівництва, право власності на яке зареєстроване за Товариством з обмеженою відповідальністю «Конастанта». Водночас спір про скасування рішення, запису щодо державної реєстрації речового права на нерухоме майно має розглядатися як спір, що пов`язаний із порушенням цивільних прав позивача на нерухоме майно іншою особою, за якою зареєстроване речове право на це майно. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що реєстраційний запис про право власності Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» на об`єкт незавершеного будівництва, що знаходиться по АДРЕСА_1 не порушує майнове право «право очікування» ОСОБА_2 отримати право власності на нерухоме майно, розташоване у цій недобудові. Тобто реєстраційний запис про право власності № 37914218 не порушує права позивача, як власника майнових прав на квартиру АДРЕСА_2 . Крім того апеляційний господарський суд зазначає, що ОСОБА_2 , як один з інвесторів капітального будівництва житлового комплексу, має заінтересованість перебування об`єкта незавершеного будівництва, побудованого за рахунок інвесторів у його забудовника - Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа». З урахуванням правового становища Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа», яке перебуває в ліквідаційній процедурі у справі № 908/6167/15 про банкрутство, в тому числі особливого правового режиму майна банкрута, можливість законно реалізувати своє право на отримання проінвестованого кредиторами, але недобудованого боржником майна, залежить від того, щоб об`єкт незавершеного будівництва перебував у власності банкрута, в той час як припинення права власності боржника на нього утруднить чи зробить неможливим задоволення вимог інвесторів цього будівництва, які є кредиторами у справі про банкрутство. Враховуючи недоведеність порушення, невизнання або опарення спірним реєстраційним записом прав, свобод чи інтересів позивача, позов у даній справі підлягає залишенню без задоволення. Крім того, висновки місцевого господарського суду щодо підстав припинення права власності на спірний об`єкт недобудованого майна за Товариством з обмеженою відповідальністю «Константа», у зв`язку з порушенням порядку реєстрації права власності на об`єкт незавершеного будівництва, апеляційний господарський суд вважає таким, що не ґрунтується на нормах діючого законодавства. Державна реєстрація не є способом набуття права власності, а лише становить засіб підтвердження фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно. Згідно з абзацем 3 частини третьої статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» ухвалення судом рішення про скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав, визнання недійсними чи скасування документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, а також скасування державної реєстрації прав допускається виключно з одночасним визнанням, зміною чи припиненням цим рішенням речових прав, обтяжень речових прав, зареєстрованих відповідно до законодавства (за наявності таких прав). Перелік підстав припинення права власності наведено у частині першій статті 346 Цивільного кодексу України. Частиною другою статті 346 цього Кодексу встановлено, що право власності може бути припинене в інших випадках, встановлених законом. Законодавство України не містить такої підстави припинення права власності, як порушення правил реєстрації речових прав. Оскільки апеляційний господарський суд дійшов висновку про відсутність порушеного права позивача та про відмову у задоволенні позову, питання застосування позовної давності не досліджується. Апеляційний господарський суд відхиляє клопотання позивача про закриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства «Альфа-Банк» і фізичної особи ОСОБА_1 на підставі положень статті 264 Господарського процесуального кодексу, з огляду на наступне. Пунктом 3 частини першої статті 264 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що суд апеляційної інстанції закриває апеляційне провадження, якщо після відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою, поданою особою з підстав вирішення судом питання про її права, інтереси та (або) обов`язки, встановлено, що судовим рішенням питання про права, інтереси та (або) обов`язки такої особи не вирішувалося. Акціонерне товариство «Альфа-Банк» і ОСОБА_1 є кредиторами Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа», тому мають право звернення до господарського суду в межах справи про банкрутство за захистом своїх прав та інтересів, оскільки спір щодо ліквідаційної маси майна боржника безпосередньо стосуються кожного кредитора. Також апеляційний господарський суд відхиляє клопотання позивача про залишення без руху апеляційної скарги ОСОБА_1 через несплату скаржником судового збору за розгляд апеляційної скарги з огляду на наступне. Відповідно до пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються учасники бойових дій, постраждалі учасники Революції Гідності, Герої України - у справах, пов`язаних з порушенням їхніх прав. Правовий статус ветеранів війни, забезпечення створення належних умов для їх життєзабезпечення та членів їх сімей встановлено Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». У статті 22 цього Закону передбачено, що особи, на яких поширюється дія цього нормативного акта, отримують безоплатну правову допомогу щодо питань, пов`язаних з їх соціальним захистом, а також звільняються від судових витрат, пов`язаних з розглядом цих питань. Перелік пільг учасникам бойових дій та особам, прирівняним до них, визначено у статті 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту». ОСОБА_1 згідно з посвідченням серії НОМЕР_1 має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни - учасників бойових дій. Водночас заявлені ним вимоги у даній апеляційній скарзі не стосуються порядку, обсягу соціальних гарантій чи соціального і правового захисту ветеранів війни передбачених Законом України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», тому з урахуванням правил застосування положень пункту 13 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір» він не звільнений від сплати судового збору. Згідно з частинами одинадцятою, тринадцятою статті 176 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали. Якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, позовна заява залишається без розгляду. Разом з тим, у постанові Верховного Суду від 24.07.2018 у справі № 916/3255/17 сформульовано правову позицію про те, що суд першої інстанції, встановивши вже на стадії розгляду справи по суті, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 Господарського процесуального кодексу України, мав здійснити розгляд справи по суті, а судові витрати, пов`язані з розглядом справи, розподілити за результатами такого розгляду відповідно до статті 129 цього Кодексу. Те що місцевий суд через власний недогляд не звернув на стадії відкриття провадження у справі уваги на несплату позивачем суми судового збору, не повинно створювати такому учасникові перешкод у доступі до правосуддя на подальших стадіях провадження у справі. У суді апеляційної інстанції справи переглядаються за правилами розгляду справ у порядку спрощеного позовного провадження з урахуванням особливостей, передбачених у цій главі. Розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання (частини перша, друга статті 270 Господарського процесуального кодексу України). Згідно з частиною другою статті 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи по суті в порядку спрощеного позовного провадження починається з відкриття першого судового засідання. Таким чином, оскільки перше судове засідання у даній справі відкрито 15.12.2020, апеляційний господарський суд дійшов висновку про необхідність розглянути апеляційну скаргу по суті а питання розподілу судових витрат здійснити за результатами такого розгляду відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України.

7. Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги. Відповідно до частини 1 статті 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Враховуючи вищевикладене, апеляційний господарський суд доходить висновку, що наявні передбачені статтею 277 Господарського процесуального кодексу України підстави для скасування судового рішення повністю і ухвалення нового рішення про відмову у задоволенні позову. За таких обставин апеляційна скарга підлягає задоволенню. Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати по сплаті судового збору за подання апеляційних скарг підлягають стягненню з ОСОБА_2 . Оскільки ОСОБА_1 судовий збір за подання апеляційної скарги у даній справі не сплатив, судовий збір за його апеляційною скаргою підлягає стягненню з ОСОБА_2 на користь Державного бюджету України. Керуючись статтями 129, 269, 275, 277, 281-283 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги Акціонерного товариства «Альфа-банк», арбітражного керуючого Комарової Анжеліки В`ячеславівни і фізичної особи ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Господарського суду Запорізької області від 14.09.2020 у справі № 908/6167/15 (908/1348/20) скасувати і ухвалити нове. У задоволенні позову відмовити. Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Константа» (69063, м. Запоріжжя, пр. Леніна, 200/29, ЄДРПОУ 13622097) 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні 00 копійок). Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Акціонерного товариства «Альфа-Банк» (03150, м. Київ, вул. Велика Васильківська, 100, ЄДРПОУ 23494714) 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні 00 копійок). Стягнути з ОСОБА_2 ( АДРЕСА_4 , ідентифікаційний код НОМЕР_2 ) на користь Державного бюджету України 3153,00 грн (три тисячі сто п`ятдесят три гривні 00 копійок). Видачу наказу доручити Господарському суду Запорізької області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Право касаційного оскарження, строк на касаційне оскарження та порядок подання касаційної скарги передбачено статтями 286-289 Господарського процесуального кодексу України. Повне рішення складено 18.05.2021 Головуючий суддя Ю.Б. Парусніков Суддя Л.А. Коваль Суддя А.Є. Чередко