Постанова Львівський апеляційний суд № 450/1532/23
від 14.05.2025НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДСправа № 450/1532/23 Головуючий у 1 інстанції: Добош Н. Б. Провадження № 22-ц/811/3938/24 Доповідач в 2-й інстанції: Ванівський О. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 14 травня 2025 року Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого - судді: Ванівського О.М. суддів: Цяцяка Р.П., Шеремети Н.О., секретаря: Підлужного В.І., з участю: представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Маланюка М.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові цивільну справу за апеляційними скаргами ОСОБА_1 , ОСОБА_2 на рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2024 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ТзОВ "Саліс Агро Торг", ТзОВ "ВББ-Комфорт", ОСОБА_4 про визнання майнових прав, ВСТАНОВИВ: В березні 2023 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ТзОВ "Саліс Агро Торг", ТзОВ "ВББ-Комфорт", ОСОБА_4 про визнання майнових прав. В обґрунтування позовних вимог зазначав, що у відповідності до містобудівних умов та обмежень від 18.10.2016 року №318-24/20, дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ 1121811451404 від 25.05.2018 року, ОСОБА_4 отримав дозвіл на будівництво багатоповерхового житлового будинку у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424. 08.02.2018 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «Вестбетонбуд» код ЄДРПОУ 38505156 (змінило найменування на «Саліс Агро Торг» - Відповідач) були укладені: Договір купівлі-продажу майнових прав №012-03-0802 (додається) на квартиру АДРЕСА_1 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424; Договір купівлі-продажу майнових прав №013-03-0802 (додається) на квартиру АДРЕСА_2 , що розташований на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424. У відповідності до Довідок №17 та № 18 від 08.02.2018 року, що видані ТОВ «Вестбетонбуд» позивач ОСОБА_3 оплатив повну вартість квартири АДРЕСА_3 та квартири АДРЕСА_4 . Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання згідно укладених договорів, вчасно та у повному обсязі оплатив вартість майнових прав за квартири, а відповідач ТОВ «Вестбетонбуд» (на даний час змінило найменування на «Саліс Агро Торг» Відповідач) своїх зобов`язань за договором не виконало, в порушення п.п. 2.4., 2.5, 3.2, 3.3, 3.5, 5.2.3, 5.2.4., 5.2.5, 5.2.6 не передало закінчені будівництвом об`єкти нерухомості покупцю, не уклало з покупцем Акти приймання-передачі квартир, не оформило право власності на квартири на ім`я покупця. Позивач не отримував жодних повідомлень від продавця з приводу необхідності його прибуття для прийняття закінченого будівництва, підписання Актів приймання передачі квартир, не отримав жодних усних або письмових повідомлень від продавця щодо стадії (етапу) будівництва, а натомість у грудні 2022 року дізнався, що згідно даних ЄДРПОУ, ТОВ «Вестбетонбуд» змінило найменування на «Саліс Агро Торг», змінило юридичну адресу і на жодні звернення позивача не відповідає. Крім цього, 02.07.2019 року між ОСОБА_3 та Товариством з обмеженою відповідальністю «ВББ-Комфорт» був укладений: договір купівлі-продажу майнових прав № 221-03-0207 на комерційне приміщення №8.08 та №8.011, площею 99.23 м2, 1й поверх у об`єкті нерухомості (багатоквартирному житловому будинку), що знаходиться у с. Горішній Пасіки-Зубрицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області, що розташований на земельній ділянці за кадастровим номером 4623685100:02:001:0424. У відповідності до Довідки №92 від 02.07.2019 року, що видана ТОВ «ВББ Комфорт» позивач оплатив повну вартість комерційного приміщення №8.08 та №8.011. Таким чином, позивач виконав свої зобов`язання згідно укладеного договору, вчасно та у повному обсязі оплатив вартість майнових прав за комерційне приміщення, а відповідач ТОВ «ВББ-Комфорт» (Відповідач) своїх зобов`язань за договором не виконало, в порушення п.п. 2.4., 2.5, 3.2, 3.3, 3.5, 5.2.3, 5.2.4., 5.2.5, 5.2.6 не передало закінчений будівництвом об`єкт нерухомості покупцю, не уклало з покупцем Акт приймання-передачі комерційного приміщення, не оформило право власності на комерційне приміщення на ім`я покупця. Після подання позову позивачу стало відомо про проведення БТІ, без його відома, технічної інвентариції квартир та комерційного приміщення, які були придбані ним у Відповідачів, зміни фактичних площ (в межах допустимих 5% проектних площ, згідно укладених договорів), зміни номерів вказаних об`єктів нерухомості з проектних/будівельних на номери БТІ, що підтверджують отримані позивачем фотокопії частин інвентаризаційної справи БТІ багатоповерхового житлового будинку (корпус/секція 8) по АДРЕСА_5 . Виконання позивачем своїх обов`язків за укладеними договорами та грошових зобов`язань, а саме повна сплата вартості майнових прав об`єктів нерухомості, що підтверджується доданими Довідками, є доказом вчинення позивачем дій, спрямованих на виникнення юридичних фактів, необхідних і достатніх для отримання права вимагати переходу майнових прав на ці об`єкти нерухомості, отримання від Відповідачів об`єктів нерухомості за актами прийому-передачі після завершення будівництва та після цього набуття можливості державної реєстрації свого права власності на об`єкт будівництва. На підставі наведеного, просив позовні вимоги задоволити. Рішенням Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2024 року позовні вимоги ОСОБА_3 задоволено. Визнано за ОСОБА_3 , майнові права на квартиру АДРЕСА_6 площею 40.4 квадратних метра (будівельний/проектний номер квартири АДРЕСА_7 громада, Львівський район, Львівська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424, з 08.02.2018 року. Визнано за ОСОБА_3 , майнові права на квартиру АДРЕСА_5 площею 40.9 квадратних метра (будівельний/проектний номер квартири АДРЕСА_8 громада, Львівський район, Львівська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424, з 08.02.2018 року. Визнано за ОСОБА_3 , майнові права на комерційні приміщення площею 12.3 квадратних метра та 89.4 квадратних метра, загальною площею 101.7 квадратних метра (будівельні/проектні номери приміщень 8.08 та 8.011, будівельна/проектна загальна площа 99.23 квадратних метра,), які знаходяться на цокольному поверсі багатоповерхового житлового будинку (корпус/секція 8) по АДРЕСА_5 , на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424, з 02.07.2019 року. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саліс Агро Торг", в дохід держави судовий збір у розмірі 4 473, 33 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВББ-Комфорт" в дохід держави судовий збір у розмірі 4 473, 33 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 в дохід держави судовий збір у розмірі 4 473, 33 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Саліс Агро Торг" на корить ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "ВББ-Комфорт" на корить ОСОБА_3 , РНОКПП НОМЕР_1 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн. Стягнуто з ОСОБА_4 на корить ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу у розмірі 20 000, 00 грн. Рішення суду оскаржив ОСОБА_1 , подавши апеляційну скаргу. Вважає рішення суду в частині визнання за ОСОБА_3 майнових прав на квартиру АДРЕСА_6 площею 40.4 квадратних метра (будівельний/проектний номер квартири АДРЕСА_7 громада, Львівський район, Львівська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424, з 08.02.2018 року, незаконним. Суд ухвалюючи дане рішення, не з`ясував, що вказана квартира АДРЕСА_6 має власника. ОСОБА_1 . Зазначає, що 06.09.2018 року уклав з ТОВ «Вестбетонбуд» в особі в/о директора Глухенького Р.В. договір купівлі-продажу майнових прав на квартиру АДРЕСА_9 ) і в той же день вніс повністю орієнтовну вартість квартири в сумі 455810 грн. 27.12.2023 року у державному реєстрі речових прав зареєстрував своє право власності на дану квартиру. В даний час провів ремонт та проживає в ній. Вказує, що ухвалюючи оскаржуване рішення, суд не з`ясував того факту. що квартира АДРЕСА_6 належить йому на праві власності. Просить рішення суду скасувати в частині визнання за ОСОБА_3 майнових прав на квартиру АДРЕСА_6 площею 40.4 квадратних метра (будівельний/проектний номер квартири АДРЕСА_7 громада, Львівський район, Львівська область, на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424, з 08.02.2018 року та ухвалити яким в цій частині в позові відмовити. Рішення суду також оскаржив ОСОБА_2 подавши апеляційну скаргу. Вважає рішення суду таким, що прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, а тому підлягає скасуванню. Зазначає, що судом не було встановлено чи належали ТОВ «ВВБ Комфорт» майнові права, які були предметом договору та на підставі чого, та чи мало ТОВ «ВВБ Комфорт» право відчужувати такі. Вказує, що станом на час розгляду справи в суді першої інстанції право власності на нежитлове приміщення площею 60,3 кв.м., яке розташоване за адресою АДРЕСА_10 , реєстраційний номер 2847582646060 було зареєстроване 11.12.2023 року за ОСОБА_2 . Таким чином, позов було пред`явлено до неналежного відповідача, ОСОБА_2 не був залучений до участі у справі. Просить рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким в позові відмовити. 01 травня 2025 року від ОСОБА_3 та його представника адвоката Левицького І.В. надійшли заяви про відкладення розгляду справи, у зв`язку з відрядженням як волонтер. Колегія суддів приходить до висновку, що вказане клопотання не підлягає до задоволення. З урахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Сторони мали реальну можливість реалізувати свої процесуальні права з доведенням своєї позиції по справі, у тому числі через можливість брати участь в судовому засідання в режимі відеоконференції або через представника. Статтею 372 ЦПК України передбачено, що апеляційний суд відкладає розгляд справи в разі неявки у судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про вручення йому судової повістки або за його клопотанням, коли повідомлені ним причини неявки буде визнано поважними. Неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, законодавець передбачив, що явка до апеляційного суду належним чином повідомленого учасника справи не є обов`язковою. Апеляційний суд може розглянути справу за відсутності її учасників. Апеляційний суд може відкласти розгляд справи у разі, коли причини неявки належним чином повідомленого учасника справи будуть визнані апеляційним судом поважними. Таким чином, з врахуванням конкретної ситуації по справі, вирішення питання про розгляд справи або відкладення розгляду справи віднесено до дискреційних повноважень апеляційного суду. Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі "ЮніонАліментаріаСандерс С.А. проти Іспанії" зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Верховний Суд у постанові від 29 квітня 2020 року у справі №348/1116/16-ц зазначив, що якщо сторони чи їх представники не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, він може, не відкладаючи розгляду справи, вирішити спір по суті. Відкладення розгляду справи є правом суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні сторін чи представників сторін, а не можливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні без їх участі за умови їх належного повідомлення про час і місце розгляду справи. Виходячи з вищевказаного, враховуючи передбачені діючим процесуальним законодавством строки розгляду справи, баланс інтересів учасників справи у якнайшвидшому розгляді справи, усвідомленість учасників справи про її розгляд, створення апеляційним судом під час розгляду даної справи умов для реалізації її учасниками принципу змагальності сторін, достатньої наявності у справі матеріалів для її розгляду, колегія суддів вважає можливим розглянути справу за відсутності осіб, які не з`явилися в судове засідання. Апеляційний суд з метою дотримання строків розгляду справи, вважає можливим слухати справу у відсутність учасників справи, які своєчасно і належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, явка яких не визнавалась апеляційним судом обов`язковою. Заслухавши суддю - доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_1 адвоката Маланюка М.М., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах вимог та доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають до задоволення з огляду на наступне. Згідно ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції не відповідає зазначеним вимогам. Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин. Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції дійшов висновку, що позивачем правомірно пред`явлено вимоги до відповідачів, оскільки в межах даного спору доведено факт порушення з боку відповідачів договірних зобов`язань в частині передачі покупцю майнових прав на об`єкти нерухомості, що є предметом договорів, при цьому суд враховує, що на даний час запланований термін будівництва та здачі об`єкт в експлуатацію, сплинув, додаткових угод, які передбачали зміну умов договорів, в тому числі в частині визначення інших строків здачі будинку в експлуатацію, між сторонами не укладено, ці обставини не спростовано відповідачами, які не скористалися процесуальним правом подати відзив на позовну заяву та докази на спростування заявлених позовних вимог і підтвердження належного виконання зі свого боку договірних зобов`язань. Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду зважаючи на наступне. Встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому № НОМЕР_2 укладеного 08.02.2018 року між ТзОВ «Вестбетонбуд» (продавець) (змінило найменування на « ОСОБА_5 ») та ОСОБА_3 (покупець), продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм ЦК України. Сторони домовилися, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об`єкт нерухомості розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою : с. Горішній, Пасіки-Зубрицької сільської ради Пустомитівського району Львівської області за наступними характеристиками : квартира АДРЕСА_11 , загальна площа квартири 38, 2 кв.м. Плановий термін закінчення будівництва IV квартал 2018 року. Плановий термін введення в експлуатацію ІІ квартал 2019 року. Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому № 013-03-0802 укладеного 08.02.2018 року між ТзОВ «Вестбетонбуд» (продавець) (змінило найменування на « ОСОБА_5 ») та ОСОБА_3 (покупець), продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм ЦК України. Сторони домовилися, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об`єкт нерухомості розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою : АДРЕСА_12 за наступними характеристиками : квартира АДРЕСА_13 , загальна площа квартири 38, 33 кв.м. Плановий термін закінчення будівництва IV квартал 2018 року. Плановий термін введення в експлуатацію ІІ квартал 2019 року. Згідно п.п.2.4, 2.5 укладених Договорів, плановий термін закінчення будівництва 4 квартал 2018 року, плановий термін введення в експлуатацію 2 квартал 2019 року. У відповідності до п.5.2.6 укладених Договорів, продавець зобов`язаний письмово повідомляти про зміни умов даного договору щодо перенесення строків здачі житлового будинку у експлуатацію більше як на 90 днів. У відповідності до п.3.1 укладених Договорів, майнові права на об`єкт нерухомості закріплюються за Покупцем у момент підписання цього договорів і переходять у власність Покупця після повної оплати та з моменту підписання обома сторонами Акту приймання-передачі. Згідно п.п. 4.1., 4.2. укладених Договорів: загальна вартість майнових прав за квартиру АДРЕСА_3 складає 518.000 грн., що еквівалентно 19.100 дол.США, які Покупець ( ОСОБА_3 ) зобов`язується сплатити до 15.02.2018 року; загальна вартість майнових прав за квартиру АДРЕСА_4 складає 519.755 грн., що еквівалентно 19.165 дол.США, які Покупець ( ОСОБА_3 ) зобов`язується сплатити до 15.02.2018 року. Пунктами 3.2, 3.3. Договорів визначено, що після отримання продавцем декларації, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до введення в експлуатацію, продавець має надіслати покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 дн. з дня відправлення), коли покупець повинен з`явитись та фізично прийняти закінчені будівництвом об`єкти нерухомості та підписати Акти приймання-передачі квартир. Квартири мають передаватись покупцю шляхом підписання між ним та продавцем Актів приймання передачі квартир. Відповідно до довідки № 17 від 08.02.2018 року, що видана ТОВ «Вестбетонбуд» позивач ОСОБА_3 оплатив повну вартість квартири АДРЕСА_14 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №012-03-0802 від 08.02.2018 року у сумі 518.000 грн., що еквівалентно, 19 100 дол.США. Відповідно до довідки № 18 від 08.02.2018 року, що видана ТОВ «Вестбетонбуд» позивач ОСОБА_3 оплатив повну вартість квартири АДРЕСА_15 , згідно договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру №013-03-0802 від 08.02.2018 року у сумі 519.755 грн., що еквівалентно, 19.165 дол.США. Відповідно до договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру, що буде збудована в майбутньому № 221-03-0207 укладеного 02/07/2019 року між ТзОВ «ВББ-Комфорт» (продавець) та ОСОБА_3 (покупець), продавець продає, а покупець купує майнові права на об`єкт нерухомості у порядку та на умовах, передбачених цим договором, та у відповідності до норм ЦК України. Сторони домовилися, що об`єктом нерухомості, майнові права на який передаються за даним договором, є об`єкт нерухомості розташований в об`єкті капітального будівництва за будівельною адресою : с. Горішній, Пустомитівського району Львівської області, кадастровий № 46236851000:02:001:0424, за наступними характеристиками : комерційне приміщення № 8.08 та 8.011, 1-й поверх, загальна площа 99, 23 кв.м. Плановий термін закінчення будівництва IІІ квартал 2019 року. Плановий термін введення в експлуатацію ІV квартал 2019 року. Згідно п.п.2.4, 2.5 Договору, плановий термін закінчення будівництва 3 квартал 2019 року, плановий термін введення в експлуатацію 4 квартал 2019 року. У відповідності до п.5.2.6 Договору, продавець зобов`язаний письмово повідомляти про зміни умов даного договору щодо перенесення строків здачі житлового будинку у експлуатацію більше як на 90 днів. У відповідності до п.3.1 укладеного Договору, майнові права на об`єкт нерухомості закріплюються за Покупцем у момент підписання цього договору і переходять у власність Покупця після повної оплати. Згідно п.4.1.укладеного Договору, загальна вартість майнових прав за комерційне приміщення складає 1.300.409 грн., що еквівалентно 49.615 дол.США, які Покупець ( ОСОБА_3 ) зобов`язується сплатити до 01.12.2019 року. Пунктами 3.2, 3.3. Договору визначено, що після отримання продавцем декларації, що засвідчує відповідність закінченого будівництвом об`єкта проектній документації та підтверджує його готовність до введення в експлуатацію, продавець має надіслати покупцю повідомлення із зазначенням дати (протягом 30 дн. з дня відправлення), коли покупець повинен з`явитись та фізично прийняти закінчені будівництвом об`єкти нерухомості та підписати Акт приймання-передачі. Придбане покупцем комерційне приміщення має передаватись покупцю шляхом підписання між ним та продавцем Акту приймання передачі. Відповідно до довідки №92 від 02.07.2019 року, що видана ТОВ «ВББ Комфорт» позивач ОСОБА_3 оплатив повну вартість комерційного приміщення №8.08 та №8.011 загальною площею 99.23 кв.м. в житловому будинку в с. Горішній Пасіки-Зубрицької сільської ради Пустомитівського районному Львівської області, згідно договору купівлі-продажу майнових прав №221-03-0207 від 02.07.2019 року у сумі 1.300.409 грн., що еквівалентно 49.615 дол.США. У відповідності до містобудівних умов та обмежень від 18.10.2016 року №318-24/20 (додається), дозволу на виконання будівельних робіт №ЛВ 1121811451404 від 25.05.2018 року (додається) гр. ОСОБА_4 отримав дозвіл на будівництво багатоповерхового житлового будинку у с. Горішній Пустомитівського району Львівської області на земельній ділянці з кадастровим номером 4623685100:02:001:0424. Власником вищевказаної земельної ділянки, є ОСОБА_4 , що стверджується інформаційною довідкою з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно від 29.05.2023 року. Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом. Частиною першою статті 8 Конституції України передбачено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права. Суддя, здійснюючи правосуддя, керується верховенством права (частина перша статті 129 Конституції України). Суд, здійснюючи правосуддя на засадах верховенства права, забезпечує кожному право на справедливий суд та повагу до інших прав і свобод, гарантованих Конституцією і законами України, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України (стаття 2 Закону України «Про судоустрій і статус суддів»). Статтею 15 ЦК України визначено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Відповідно до частин першої та другої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків; правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори). Дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін (частина четверта цієї ж статті). Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами), або уповноваженими на те особами (частина друга статті 207 ЦК України). Згідно із частиною першою статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Відповідно до частини першої статті 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони досягли згоди з усіх істотних умов договору. Згідно із частиною першою статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Згідно зі статтею 177 ЦК України до об`єктів цивільних прав відносяться речі, майнові права та інше. Майном як особливим об`єктом вважаються окремі речі, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки (частина перша статті 190 ЦК України). За правилами статті 316 ЦК України правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Стаття 190 ЦК України визначає майно особливим об`єктом, яким вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов`язки. Окремо вказано, що майнові права є неспоживчою річчю та визнаються речовими правами. Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» майновими правами визнаються будь-які права, пов`язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовими частинами права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та права вимоги. Концепція «майна» у розумінні статті 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод має автономне значення, тобто не обмежується власністю на матеріальні речі та не залежить від формальної класифікації у внутрішньому праві: певні інші права та інтереси, що становлять активи, також можуть вважатися «правом власності», а відтак і «майном» (пункт 98 рішення Європейського суду з прав людини щодо прийнятності заяви у справі «Броньовські проти Польщі» (Broniowski v. Poland), заява № 31443/96; пункт 22 рішення від 10 березня 2011 року у справі «Сук проти України», заява № 10972/05). Майнове право, яке можна визначити як «право очікування», є складовою частиною майна як об`єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, та яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому. Захист майнових прав здійснюється у порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, захист майнового права здійснюється на загальних підставах цивільного законодавства. Визначення майнового права як «права очікування» та повноваження власника таких прав вказано у постановах Великої Палати Верховного Суду від 04 вересня 2019 року у справі № 2610/22985/2012, від 16 жовтня 2019 року у справі № 761/5156/13-ц та постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі № 520/4555/17, від 26 січня 2022 року у справі № 761/3462/13-ц, від 08 червня 2022 року у справі № 947/25597/19, від 21 червня 2022 року у справі № 947/25617/19. Таким чином, майнове право, яке є предметом договору купівлі-продажу - це обумовлене право на набуття в майбутньому права власності на нерухоме майно (право під відкладальною умовою), яке виникає тоді, коли виконані певні, але не всі правові передумови, необхідні й достатні для набуття речового права. Частиною першою статті 328 ЦК України передбачено, що право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема з правочинів. Відповідно до частини першої статті 331 ЦК України право власності на нову річ, яка виготовлена (створена) особою, набувається нею, якщо інше не встановлено договором або законом. Особа, яка виготовила (створила) річ зі своїх матеріалів на підставі договору, є власником цієї речі. Після завершення будівництва та здачі будинку в експлуатацію квартира як окремий об`єкт цивільних правовідносин ще не існує і набуває юридично статусу об`єкта цивільних правовідносин лише після державної реєстрації, здійсненої відповідно до закону (постанова Верховного Суду від 26 січня 2022 року у справі № 521/19092/17). Укладаючи договір купівлі-продажу майнових прав на новозбудоване майно, покупець отримує речове право, яке засвідчує правомочність його власника отримати право власності на нерухоме майно в майбутньому. Право власності на нерухоме майно виникає з моменту прийняття його в експлуатацію, якщо таке передбачено законом чи договором, а повноцінним об`єктом у розумінні ЦК України такий об`єкт стає після його державної реєстрації. Захист прав на новостворене майно, прийняте в експлуатацію, у разі невизнання відповідачем прав позивача на спірне майно здійснюється в порядку, визначеному законодавством, а якщо такий спеціальний порядок не визначений, то захист здійснюється на загальних засадах цивільного законодавства. Зазначений висновок щодо застосування норм права у подібних правовідносинах наведено у постанові Верховного Суду від 09 серпня 2023 року у справі № 753/6287/19. Отже, інвестор після виконання умов інвестування набуває майнові права (тотожні праву власності) на цей об`єкт і після завершення будівництва об`єкта нерухомості набуває права власності на об`єкт інвестування як первісний власник шляхом проведення державної реєстрації речових прав на зазначений об`єкт за собою. Визнаючи за ОСОБА_3 майнові права на квартиру АДРЕСА_6 площею 40.4 квадратних метра (будівельний/проектний номер квартири АДРЕСА_3 ), на квартиру АДРЕСА_5 площею 40.9 квадратних метра (будівельний/проектний номер квартири АДРЕСА_4 ) та на комерційні приміщення площею 12.3 квадратних метра та 89.4 квадратних метра, загальною площею 101.7 квадратних метра (будівельні/проектні номери приміщень 8.08 та 8.011), суд першої інстанції не з`ясував що квартира АДРЕСА_9 ) 27.12.2023 року зареєстрована на праві власності за ОСОБА_1 , а нежитлове приміщення площею 60,3 кв.м. було зареєстроване 11.12.2023 року за ОСОБА_2 . Сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава (стаття 48 ЦПК України). Відповідач це особа, яка має безпосередній зв`язок зі спірними матеріальними правовідносинами, та, на думку позивача, порушила, не визнала або оспорила його права, свободи чи інтереси і тому притягується до участі у цивільній справі для відповіді за пред`явленими вимогами. За результатами розгляду справи суд приймає рішення, в якому, серед іншого, робить висновок про задоволення позову чи відмову в задоволенні позову, вирішуючи питання про права та обов`язки сторін (позивача та відповідача). Згідно зі статтею 51 ЦПК України суд першої інстанції має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. У постанові від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц (провадження № 14-61цс18) Велика Палата Верховного Суду зробила висновок про те, що пред`явлення позову до неналежного відповідача не є підставою для відмови у відкритті провадження у справі, оскільки заміна неналежного відповідача здійснюється в порядку, визначеному ЦПК України. За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача та приймає рішення по суті заявлених вимог щодо належного відповідача. Тобто, визначення відповідачів, предмета та підстав спору є правом позивача. Натомість, встановлення належності відповідачів й обґрунтованості позову обов`язком суду, який виконується під час розгляду справи, а не на стадії відкриття провадження. У постанові Верховного Суду від 28 жовтня 2020 року у справі № 761/23904/19 (провадження № 61-9953св20) зазначено, що визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача) має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням потрібного кола осіб, які мають відповідати за позовом. Незалучення до участі у справі особи як співвідповідача за умови наявності обов`язкової процесуальної співучасті є підставою для відмови у задоволенні позову через неналежний суб`єктний склад. Незалучення співвідповідачів до участі у справі позбавляє їх права на вчинення процесуальних дій, які передбачені законом, зокрема, можливості подання відзиву на позовну заяву, зустрічного позову, заяви про застосування позовної давності тощо. Враховуючи, що квартира АДРЕСА_9 ) зареєстрована за ОСОБА_1 , а нежитлове приміщення площею 60,3 кв.м. зареєстроване за ОСОБА_2 , вирішення цього спору без залучення їх співвідповідачами є неможливим. Разом з тим, наведені обставини не перешкоджають заявнику звернутись із новим позовом, визначившись із належним суб`єктним складом відповідачів. До такого ж висновку за схожих обставин справи дійшов Верховний Суд у постанові від 31.05.2023 у справі № 331/5317/21 (провадження № 61-10144св22). З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції слід скасувати та постановити нове судове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Згідно ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року). Відповідно до ст. 129 Конституції України основними засадами судочинства є рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, а відповідно до ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод таке конституційне право повинно бути забезпечене судовими процедурами, які повинні бути справедливими. Згідно ч. 1 ст. 376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю та ухвалення нового рішення є:1) неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; 2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; 3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; 4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права. Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 383, 384 ЦПК України, Львівський апеляційний суд,-
УХВАЛИВ: апеляційні скарги ОСОБА_1 та ОСОБА_2 задовольнити. Рішення Пустомитівського районного суду Львівської області від 29 травня 2024 року скасувати. Ухвалити нове судове рішення, яким в позові ОСОБА_3 до ТзОВ "Саліс Агро Торг", ТзОВ "ВББ-Комфорт", ОСОБА_4 про визнання майнових прав відмовити. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її ухвалення, але може бути оскарженою у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня ухвалення повної постанови. Повний текст постанови складено 14 травня 2025 року. Головуючий: Ванівський О.М. Судді Цяцяк Р.П. Шеремета Н.О.