Постанова Київський апеляційний суд № 759/3248/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 759/3248/21 № апеляційного провадження: 33/824/2075/2021 Головуючий у суді першої інстанції: Коваль О.А. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 14 травня 2021 року суддя Київського апеляційного суду Судової палати з розгляду цивільних справ Семенюк Т.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , за ч. 1 ст. 130 КпАП України, - В С ТА Н О В И В: Постановою судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року, ОСОБА_2 визнано винним у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і піддано його адміністративному стягненню у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що складає 17 000 грн. з позбавленням права керування транспортними засобами строком на 1 рік. Стягнуто з ОСОБА_2 судовий збір за ухвалення судом постанови про накладення адміністративного стягнення у розмірі 0,2 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тобто у сумі 454,00 грн. Судом встановлено, що 13.11.2020 року о 07 год. 40 хв. ОСОБА_2 керував автомобілем Хюндай, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Святошинська, 30 в м. Києві, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Медичний огляд на стан наркотичного сп`яніння проводився у встановленому законодавством порядку у медичному закладі у лікаря-нарколога, що підтверджується висновком № 06480 від 13.11.2020 року, згідно якого ОСОБА_2 перебував у стані наркотичного (канабіноїди) сп`ягніння. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року, провадження у справі про притягнення його до адміністративної відповідальності за ознаками правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП закрити за відсутності складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що протокол про адміністративне правопорушення оформлений з порушенням порядку встановленого ч. 2 ст. 254 КУпАП, оскільки його було складено уповноваженою посадовою особою пізніше двадцяти чотирьох годин з моменту виявлення особи, яка вчинила таке правопорушення, а саме інкриміноване діяння мало місце 13.11.2020 року, що підтверджено висновком медичного закладу № 06480 від 13.11.2020 року, при цьому протокол про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_2 було складено 09.02.2021 року. Крім того, протокол було складено у його відсутність, пояснення від нього не відбиралось, права не роз`яснювались. Також зазначає, що про розгляд матеріалів в суді першої інстанції його не повідомляли, причини його неявки в судове засідання не з`ясовували. Вказує і на те, що судом не застосовано п.7 ст. 247 КУпАП, не враховано, що з моменту вчининення правопорушення (13.11.2020 року) на день ухвалення постанови 11.03.2020 року сплинув трьох місячний строк, передбачений ст. 38 КУпАП, для накладення стягнення. Разом з апеляційною скаргою, скаржник подав заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження постанови судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 березня 2021року, в якій вказав, що його не було належним чином повідомлено про дату і час розгляду справи, 15.03.2021 року подав клопотання про повідомлення інформації щодо стану розгляду справи, проте відповіді не отримав, із оскаржуваною постановою ознайомився 17.03.2021 року в єдиному державному реєстрі судових рішень. Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання призначено на 11.03.2021 року, на адресу скаржника направлено судову повістку, проте в матеріалах справи відсутні докази належного повідомлення ОСОБА_2 11 березня 2021 року ухвалено оскаржувану постанову судді, 17 березня 2021 року оприлюднено в єдиному державному реєстрі судових рішень, 18 березня 2021 року ОСОБА_2 отримав копію оскаржуваної постанови, згідно розписки (а.с. 33), апеляційну скаргу подано 25 березня 2021 року. Відповідно до вимог ч. 1 ст. 268 КпАП України справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З урахуванням наведеного, строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів викладених у апеляційній скарзі ОСОБА_2 , вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи зазначені апелянтом, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково з огляду на наступне. Згідно із статтею 245 Кодексу України про адміністративні правопорушення завданням провадження в справах про адміністративне правопорушення є: всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи, вирішення її в точній відповідності із законом. За змістом ст. 280 КУпАП при розгляді справи про адміністративне правопорушення суд зобов`язаний з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа у його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Відповідно до пункту 2.5 Правил дорожнього руху України, водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Згідно п.2.9 (а) ПДР України водієві забороняється керувати транспортним засобом у стані наркотичного сп'яніння. Як вбачається з матеріалів справи, суд дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_2 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідно до ч. 2 ст. 254 КУпАП протокол про адміністративне правопорушення, у разі його оформлення, складається у двох екземплярах, один з яких під розписку вручається особі, яка притягається до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ст. 256 КУпАП в протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: суть адміністративного правопорушення; пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; інші відомості, необхідні для вирішення справи. При складанні протоколу особі, яка притягається до адміністративної відповідальності, роз'яснюються його права і обов`язки, передбачені ст. 268 КУпАП, про що робиться відмітка у протоколі. Згідно протоколу серії ААБ №123441 від 09.02.2021 року про адміністративне правопорушення, ОСОБА_2 13.11.2020 року о 07 год. 40 хв. керував автомобілем Хюндай, д.н.з. НОМЕР_1 по вул. Святошинська, 30 в м. Києві, перебуваючи у стані наркотичного сп`яніння. Виходячи зі змісту ст.ст. 7, 254, 279 КУпАП розгляд справи про адміністративне правопорушення здійснюється щодо правопорушника та в межах протоколу про адміністративне правопорушення, який є єдиною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності. Відповідно до вимог ч.1 ст.130 КУпАП відповідальність настає у випадку керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Як вбачається зі змісту протоколу про адмінправопорушення, працівники поліції виявили вчинене ОСОБА_2 порушення 13 листопада 2020 року, протокол складено 09 лютого 2021 року на підставі висновку щодо результатів медичного огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції №06480 від 13.11.2020 року, тобто через 3 місяця після виявлення правопорушення, та без присутності особи, яка притягається до відповідальності, що не відповідає приписам статей 254, 256 КУпАП, якими визначено 24 години для складання протоколу та передбачено його складання у присутності особи, яка вчинила правопорушення, з роз`ясненням останній її прав і якими не передбачене складання такого протоколу у відсутність цієї особи. Даний протокол не містить підпису правопорушника. Проте, як вбачається з адміністративної справи, матеріали відносно ОСОБА_2 були направлені УПП м. Києва слідчим управлінням лише 18.12.2020 року у зв`язку із встановленням, що 13.11.2020 року під час ДТП, останній перебував у стані наркотичного сп`яніння. Суд вважає, що невчасне оформлення протоколу ніяким чином не впливає і не спростовує факт вчинення ОСОБА_2 адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Апеляційний суд не може прийняти до уваги доводи апеляційної скарги, що апелянту не повідомлялось про розгляд адміністративних матеріалів, оскільки, як вбачається зі справи, ОСОБА_2 неодноразово запрошувався до УПП м. Києва для розгляду адміністративних матеріалів по перевірці ДТП від 13.11.2020 року. Також ОСОБА_2 викликався і до суду першої інстанції на 11.03.2020 року, проте, ані до УПП м. Києва, ані до суду першої інстанції не з`являвся, про причини неявки не повідомляв. Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції щодо встановлення винуватості ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Разом з цим, при розгляді даної справи про адміністративне правопорушення суддя місцевого суду не звернув уваги на положення ч. 2 ст. 38 КУпАП (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин), відповідно до якої, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення, а при триваючому правопорушенні - не пізніш як через три місяці з дня його виявлення, крім справ про адміністративні правопорушення, зазначені у частинах третій - п`ятій цієї статті, зазначивши, що копії матеріалів із кримінального провадження для вирішення питання про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності, були направлені слідчим управлінням 18 грудня 2020 року. При цьому суд апеляційної інстанції зазначає, що відповідно до ч. 6 ст. 38 КУпАП (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин), у разі закриття кримінального провадження, але за наявності в діях порушника ознак адміністративного правопорушення, адміністративне стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня прийняття рішення про закриття кримінального провадження, проте в матеріалах справи відсутня постанова про закриття кримінального провадження. А довідка, що рішення про закриття кримінального провадження не приймалося у зв`зку із оголошенням про підозру іншому учаснику ДТП, яка сталася 13 листопада 2020 року не є документом, що свідчить про закриття кримінального провадження в розумінні ч. 6 ст. 38 КпАП України, оскільки рішення про закриття кримінального провадження приймається у формі постанови слідчого або прокурора. Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 247 КпАП Українипровадження по справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю якщо на момент розгляду справи закінчились строки накладення адміністративного стягнення, передбачені ст. 38 цього Кодексу. Враховуючи вищевикладене, приходжу до висновку, що суд першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення не врахував положення ч. 2 ст. 38 КУпАП (в редакції, яка діяла на час виникнення правовідносин) та наклав адміністративне стягнення на ОСОБА_2 після закінчення тримісячного строку накладення адміністративного стягнення. Правопорушення передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП ОСОБА_2 було вчинено 13.11.2020 року, однак розгляд справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції було проведено 11.03.2020 року, тобто після закінчення строку передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП. З огляду на те, що адміністративне стягнення на апелянта було накладено після спливу тримісячного строку, передбаченого ч. 2 ст. 38 КУпАП, то оскаржувана постанова Святошинського районного суду міста Києва від 11 березня 2020 року підлягає скасуванню, а провадження по справі відносно ОСОБА_2 за ч.1 ст.130 КУпАП - закриттю на підставі п.7 ч.1 ст.247 КУпАП. Керуючись п.1 ч.1 ст. 247, ст. 294 КпАП України, суддя - П О С Т А Н О В И В : Клопотання ОСОБА_2 про поновлення строку на апеляційне оскарження задовольнити. Поновити ОСОБА_2 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 задовольнити. Постанову судді Святошинського районного суду міста Києва від 11 березня 2021 року - скасувати, провадження в даній справі закрити на підставі п.7ч.1 ст. 247 КУпАП., за закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених ст. 38 КУпАП. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя Київського апеляційного суду Т.А. Семенюк