Постанова Київський апеляційний суд № 758/9891/22

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 27 лютого 2023 року м. Київ Унікальний номер справи № 758/9891/22 Суддя в суді першої інстанції: Кітов О.В. Провадження № 33/824/1173/2023 Київський апеляційний суд у складі судді судової палати з розгляду цивільних справ Левенця Б.Б., за участю секретаря судового засідання Гаврюшенко К.О., розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, - в с т а н о в и в : Постановою судді Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 850 (вісімсот п`ятдесят) гривень. ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП і накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. На підставі ч. 2 ст. 36 КУпАП визначено остаточне адміністративне стягнення у вигляді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень, з позбавленням права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 судовий збір в дохід держави в розмірі 496 (чотириста дев`яносто шість) гривень 20 коп. (а.с. 28-29). Не погодившись з вказаною постановою, 02 лютого 2023 року ОСОБА_1 подав до суду апеляційну скаргу, в якій просив поновити строк на подання апеляційної скарги, оскаржувану постанову скасувати та провадження у справі закрити у зв`язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення. Обґрунтовуючи клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження зазначав, що вперше апеляційна скарга на вказану постанову була подана 21 грудня 2022 року, тобто в межах строку на апеляційне оскарження. Однак скарга була помилково подана безпосередньо до Київського апеляційного суду та відповідно повернута без розгляду. Вказував, що копію судового рішення про повернення скарги не отримував, вважав скаргу поданою, що унеможливило вчасне подання документів повторно через суд першої інстанції. В обґрунтування вимог скарги зазначав, що постанову Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року про визнання його винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, винесено з порушенням норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права. При винесенні оскаржуваної постанови судом не було з`ясовано усі фактичні обставини справи, зокрема, що працівником поліції не було роз`яснено його права та обов`язки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення. Таким чином, поліцейськими не дотримано передбаченої законом процедури, яка має важливу роль для встановлення об`єктивної істини при розгляді справи, а саме розгляд справи починається з представлення поліцейського, який розглядає справу. Вважає, що наявний у матеріалах справи відеозапис з нагрудної камери поліцейського на диску є недопустимим доказом, оскільки запис не є безперервним. Звертав увагу на те, що працює водієм в ТОВ «Тенд Граунд», яке під час воєнного стану виготовляє амуніцію для ЗСУ, тому наявність у нього водійського посвідчення та права керування транспортним засобом є надзвичайно важливим для підприємства (а.с. 34-38). Доводів незаконності постанови Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року в частині визнання ОСОБА_1 винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП і накладення на нього адміністративного стягнення в цій частині, подана апеляційна скарга не містить. Відповідно до вимог ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. У судовому засіданні захисник ОСОБА_1 - адвокат Семенюк К.В. просив поновити строк на апеляційне оскарження, підтримав скаргу і просив її задовольнити, справу вважав можливим розглядати за відсутності ОСОБА_1 , підтвердивши його належне повідомлення про розгляд справи апеляційним судом, про що свідчить протокол та звукозапис судового засідання (а.с. 44-50). Прокурор був належним чином повідомлений про розгляд справи апеляційним судом, неявка прокурора за чинним законодавством України не перешкоджає розглядові адміністративної справи (а.с. 45). Поряд з цим, Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) неодноразово наголошував, що національні суди мають організовувати судові провадження таким чином, щоб забезпечити їх ефективність та відсутність затримок (див. рішення ЄСПЛ від 02.12.2010 у справі "Шульга проти України", № 16652/04). При цьому запобігати неналежній і такій, що затягує справу, поведінці сторін у процесі - завдання саме державних органів (див. рішення ЄСПЛ від 20.01.2011 у справі "Мусієнко проти України", № 26976/06). Відповідно до ст. 294 КУпАП, неявка в судове засідання особи, яка подала скаргу, інших осіб, які беруть участь у провадженні у справі про адміністративне правопорушення, не перешкоджає розгляду справи, крім випадків, коли є поважні причини неявки або в суду відсутня інформація про належне повідомлення цих осіб. Перевіривши матеріали справи про адміністративне правопорушення, заслухавши поясненнязахисника ОСОБА_1 - адвоката Семенюк К.В., який підтримав подану апеляційну скаргу та просив її задовольнити, перевіривши доводи клопотання про поновлення строку, проаналізувавши доводи апеляційної скарги, суд дійшов наступного висновку. Відповідно до ч. 2 ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена протягом десяти днів з дня винесення постанови. З метою реалізації права на апеляційне оскарження, в тому числі у випадку неотримання повного тексту судового рішення у строк, який би дозволяв своєчасно подати апеляційну скаргу, частиною 2 ст. 294 КУпАП встановлена можливість поновлення строку на апеляційне оскарження. Так, у вказаній частині статті зазначено, що у разі пропущення особою десятиденного строку на апеляційне оскарження постанови судді у справі про адміністративне правопорушення суд може поновити його за відповідним клопотанням апелянта. Як вбачається з постанови Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року ОСОБА_1 на розгляд справи не з`явився в судове засідання, про розгляд справи був повідомлений належним чином (а.с. 28-29). Встановлено, що вперше з апеляційною скаргою на вказану постанову ОСОБА_1 звернувся безпосередньо до Київського апеляційного суду 22 грудня 2022 року, проте, скаргу було повернуто 28 грудня 2022 року для її подання через суд першої інстанції. Як зазначив ОСОБА_1 про повернення апеляційної скарги не знав та вважав її поданою. Враховуючи, що вперше апеляційну скаргу на оскаржувану постанову було подано в межах десятиденного строку, апеляційний суд дійшов висновку, що апелянт пропустив строк на апеляційне оскарження постанови з поважних причин, а тому клопотання про поновлення строку підлягає задоволенню. Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. При цьому, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280, 256 КУпАП одним із завдань провадження у справах про адміністративне правопорушення є своєчасне, всебічне, повне й об`єктивне з`ясування обставин кожної справи. Необхідно також встановити, чи вчинено правопорушення, чи винна особа у його вчиненні, а також інші обставини, які мають значення для справи. Наявним у матеріалах справи доказам, суд повинен дати належну оцінку. За змістом ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Також згідно зі ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа), що розглядає справу про адміністративне правопорушення оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. Крім того, відповідно до ст. 251 КУпАП, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами. При розгляді справи про адміністративне правопорушення судом першої інстанції повно і всебічно встановлені фактичні обставини правопорушення на підставі наявних в матеріалах справи і досліджених в судовому засіданні доказів, які оцінені судом першої інстанції в їх сукупності, у відповідності з вимогами ст.ст. 251, 252 КУпАП, що відображено у мотивувальній частині постанови суду. На обґрунтування того, що ОСОБА_1 вчинив адміністративні правопорушення, передбачені ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, суд послався на протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 082590 від 30 вересня 2022 року; протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 367262 від 30 вересня 2022 року; схему ДТП, яка складена у відповідності з вимогами Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, затвердженої наказом МВС №1395 від 07 листопада 2015 року; направлення на огляд водія транспортного засобу з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції; письмові поясненнями ОСОБА_2 , який підтвердив обставини, викладені у протоколах; відеоматеріал з нагрудних камер працівників патрульної поліції (а.с. 1-6). Вказані докази отримані з дотриманням встановленого законом порядку та у передбачений законом спосіб, тому відсутні будь-які сумніви у їх достовірності та істинності. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ААД № 082590 від 30 вересня 2022 року о 22 год. 43 хв. в м. Київ, вул. Червонопільська, 2Г, водій ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом став учасником ДТП при цьому мав ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, нестійка хода, нечітка мова. Від проходження медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у встановленому законодавством порядку на місці чи у лікаря-нарколога відмовився, чим порушив вимоги п. 2.5 ПДР України, за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП (а.с. 1). До протоколу додані: направлення на огляд, диск з відеозаписом з БК 473605, пояснення ОСОБА_2 (а.с. 3, 5-6). Будь-яких невідповідностей протоколу про адміністративне правопорушення, складеного стосовно ОСОБА_1 вимогам ст. 256 КУпАП судом не встановлено. Пунктом 2.5 ПДР передбачено, що водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. У рішенні по справі «О' Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Таким чином, ОСОБА_1 реалізував своє право володіти та керувати автомобілем, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм закону держави Україна. Судом апеляційної інстанції здійснено перевірку постанови місцевого суду на відповідність зазначеним вимогам закону в межах доводів апеляційної скарги встановлено, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і вмотивованим, а висновки суду першої інстанції про винність ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП за наведених у постанові суду обставин є обґрунтованими, відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються представленими в матеріалах провадження доказами: протоколом про адміністративне правопорушення, направленням на огляд водія з метою виявлення стану алкогольного сп`яніння, відеозаписом з місця події. На переконання суду, вказані докази беззаперечно доводять те, що ОСОБА_1 порушив п. 2.5 ПДР, за що передбачена адміністративна відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП. З наявного у матеріалах справи відеозапису вбачається, що працівники поліції прибувши на місце ДТП, виявили у водія ОСОБА_1 ознаки алкогольного сп`яніння (запах алкоголю з порожнини рота, нечітка мова, нестійка хода) та запропонували йому пройти огляд на стан алкогольного сп`яніння на місці за допомогою газоаналізатора «Драгер» або проїхати до лікаря-нарколога. На відеозаписі зафіксовано, що ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, працівник поліції попередив, що за відмову від проходження огляду також передбачена адміністративна відповідальність. Також з відеозапису вбачається, що працівником поліції був складений протокол про адміністративне правопорушення, зачитувався та підписувався ОСОБА_1 , заперечень стосовно протоколу та дій поліцейських ОСОБА_1 не висловлював (а.с. 6). Зазначені в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки алкогольного сп`яніння, а саме: запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів, порушення мови виявлені працівниками поліції у ОСОБА_1 в розумінні п.п. 3, 4 розділу 1 Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, затвердженої наказом МВС України та МОЗ України № 1452/735 від 09 листопада 2015 року, є безпосередніми підставами для проведення огляду на стан алкогольного сп`яніння як на місці зупинки, так і в найближчому закладі охорони здоров`я, якому надано право на його проведення, а у випадку відмови від проходження огляду - працівники поліції визначають наявність в діях водія ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. Згідно з ч. 2 ст. 266 КУпАП огляд особи, яка керувала транспортним засобом, морським, річковим, малим, спортивним судном або водним мотоциклом, на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Долучений до матеріалів справи відеозапис свідчить про дотримання працівниками поліції Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції № 1452/735 від 09 листопада 2015 року під час проведення її огляду та вимог ст. 266 КУпАП. Відеозапис є одним із об`єктивних доказів у справі про адміністративне правопорушення, оскільки на ньому зафіксована подія правопорушення. Відеозапис суд оцінює в сукупності з іншими дослідженими судом та наведеними в даній постанові доказами, і така сукупність належних та допустимих доказів свідчить про беззаперечну доведеність вини ОСОБА_3 у скоєнні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП. При цьому, безпідставними є доводи апелянта стосовно того, що відеозапис не є безперервним, оскільки на диск, долучений до матеріалів справи, записано відеозаписи з різних нагрудних камер працівників поліції, які прибули на місце події, і на цих відеозаписах зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан сп`яніння. Апеляційний суд також відхилив доводи апелянта, що працівником поліції не було роз`яснено йому права та обов`язки при складанні протоколу про адміністративне правопорушення з огляду на наступне. Протокол про адміністративне правопорушення серії ААД № 082590 від 30 вересня 2022 року підписаний особою, яка його склала та безпосередньо ОСОБА_1 , якому були роз`яснені права та обов`язки, передбачені ст. 63 Конституції України, ст. 268 КУпАП. У графі «пояснення особи, яка притягується до адміністративної відповідальності, по суті порушення» водій ОСОБА_1 заперечень щодо дій працівників поліції не зазначив (а.с. 1). Переконливих доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції і були підставами для скасування оскаржуваної постанови та закриття провадження в справі у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП апелянтом не наведено і при розгляді апеляційної скарги не встановлено. Враховуючи вищевикладене, судом першої інстанції справу розглянуто повно, об`єктивно та всебічно, а висновки суду щодо доведення винуватості ОСОБА_1 у вчиненні ним правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, відповідають дійсним обставинам справи та ґрунтуються на зібраних по справі доказах. Отже, відсутні підстави для задоволення скарги ОСОБА_1 на постанову Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 КУпАП, та задоволення апеляційної скарги. Керуючись ст. 294 КУпАП,- п о с т а н о в и в : Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження постанови Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Постанову Подільського районного суду міста Києва від 12 грудня 2022 року про притягнення ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, місце проживання: АДРЕСА_1 ) до адміністративної відповідальності за ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП - залишити без змін. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Суддя _________________ Б.Б. Левенець