Постанова 4824 № 756/13294/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 756/13294/21 № апеляційного провадження: 33/824/277/2022 Головуючий у суді першої інстанції: Родіонов С.О. Доповідач у суді апеляційної інстанції:Семенюк Т.А. 17 червня 2022 року суддя Київського апеляційного суду Судової палати з розгляду цивільних справ Семенюк Т.А. розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Києві справу про адміністративне правопорушення за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , який проживає за адресою: АДРЕСА_1 , за ст. 124 КУпАП, - В С ТА Н ОВ И В: Постановою судді Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року, закрито провадження по справі про адміністративні правопорушення стосовно ОСОБА_2 заст. 124 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. Судом встановлено, що 08.08.2021 року о 17.15 годині ОСОБА_2 в м. Києві на вул. Лугова,12, в порушення п. 16.12 Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом Нісан, державний НОМЕР_1 , не надав перевагу у русі автомобілю, який рухався з правого боку, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Нісан, державний номер НОМЕР_2 , в наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. ОСОБА_2 вину не визнав, пояснив, що він відчув удар з правого боку, коли під`їжджав до перехрестя, вважає, що ДТП сталось з вини водія Нісан, державний номер НОМЕР_2 , який рухаючись по другорядній дорозі, порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху та не надав йому перевагу у русі, долучив відеозапис на DVD диску з відеореєстратора на якому видно, що пояснення ОСОБА_2 про обставини події підтверджуються. Не погодившись з постановою суду першої інстанції, 11 жовтня 2021 року ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року та ухвалити нове рішення, яким визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП наклавши стягнення у виді штрафу. В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що в матеріалах справи відсутні докази про порушення потерпілим (скаржником) ОСОБА_1 пункту 16.11Правил дорожнього руху оскільки наданий ОСОБА_2 відеозапис не впливає на кваліфікацію правопорушення, а відтворена у відео подія належним чином не перевірена та не встановлено відомості про те, коли, де і за яких обставин проводилися відеозйомка. Вважає, що відеозапис підлягає перевірці в обов`язковому порядку, як такий, що ставить під сумнів докази вини правопорушника, зокрема допиту осіб що складали адміністративний протокол і оформляли місце пригоди, та запросу в компетентних органах відомостей про те, чи є спірне перехрестя рівнозначним чи навпаки нерівнозначним. Зазначив, що наданий правопорушником відеозапис суперечить схемі дорожньо-транспортної пригоди, вірність якої підтвердили своїми підписами учасники пригоди (водії). На схемі відсутні знаки приорітету за №2.1 «Дати дорогу» чи №2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» по напрямку руху потерпілого ОСОБА_1 . Всвою чергу, норма пункту 16.12 Правил дорожнього руху зобов`язувала правопорушника ОСОБА_2 , дати дорогу потерпілому. Отже вважає, що правопорушник рухався по прилеглій території в розумінні пункту 1.10 Правил дорожнього руху, а потерпілий здійснював в`їзд із проїзної частини дороги вулиці Лугова у місті Києві, тобто, правопорушник ОСОБА_2 , рухаючись по прилеглій території і наближаючись до перехрестя де праворуч по напрямку його руху в`їзд із вулиці Лугова на цю територію, зобов`язаний був надати перевагу у русі потерпілому. Вважає, що в порушення вимог ст. ст. 245, 280 КУпАП суд першої інстанції не здійснив всебічне, повне та об`єктивне з`ясування обставин справи, не вирішив її в точній відповідності з законом. В апеляційній скарзі скаржник просив поновити строк на апеляційне оскарження постанови судді Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року мотивуючи тим, що ОСОБА_1 не повідомлено про розгляд справи та не викликано до суду першої інстанції як потерпілого. Також вказав, що лише 06 жовтня 2021 року отримав оскаржувану постанову в суді першої інстанції за заявою. Відповідно до ст. 294 КУпАП постанова судді у справі про адміністративне правопорушення може бути оскаржена особою, яку притягнуто до адміністративної відповідальності, її законним представником, захисником, потерпілим, його представником, а також прокурором у випадках, передбачених ч. 5 ст. 7 та ч. 1 ст. 287 цього Кодексу, протягом десяти днів з дня винесення постанови. Апеляційна скарга, подана після закінчення цього строку, повертається апеляційним судом особі, яка її подала, якщо вона не заявляє клопотання про поновлення цього строку, а також якщо у поновленні строку відмовлено. Згідно з положеннями КУпАП строк на апеляційне оскарження постанови судді в справі про адміністративне правопорушення може бути поновлений тільки у тому разі, коли він пропущений з поважних причин. Поважними причинами слід розуміти неможливість особи подати скаргу у визначений законом строк у зв`язку з такими обставинами, які були чи об`єктивно є непереборними, тобто не залежать від волевиявлення особи, що подала скаргу про перегляд судових рішень, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасного звернення до суду у визначений законом строк. При цьому такі обставини належить підтвердити доказами. Судом встановлено, що 17 вересня 2021 року ухвалено оскаржувану постанову судді, апеляційну скаргу подано 11 жовтня 2021 року, тобто з пропуском встановленого КУпАП строку, проте в матеріалах справи не міститься жодних даних про те, що ОСОБА_1 був належним чином повідомлений про місце і час розгляду справи. Відповідно до вимог ст. 268 КУпАП, справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. У разі відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. З врахуванням наведеного, вважаю, що строк на апеляційне оскарження апелянту слід поновити, так як він пропущений з поважних причин. Заслухавши доповідь судді апеляційного суду щодо змісту оскарженої постанови та доводів, викладених у апеляційній скарзі, вислухавши пояснення ОСОБА_1 , який підтримав наведені у ній обставини, вивчивши матеріали адміністративної справи, перевіривши та оцінивши доводи зазначені скаржником, приходжу до наступного висновку. Відповідно до ст. 1 КУпАП завданням Кодексу України про адміністративні правопорушення є охорона прав і свобод громадян, власності, конституційного ладу України, прав і законних інтересів підприємств, установ і організацій, встановленого правопорядку, зміцнення законності, запобігання правопорушенням, виховання громадян у дусі точного і неухильного додержання Конституції і законів України, поваги до прав, честі і гідності інших громадян, до правил співжиття, сумлінного виконання своїх обов`язків, відповідальності перед суспільством. Крім того, ст. 7 КУпАП визначено, що ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Застосування уповноваженими на те органами і посадовими особами заходів адміністративного впливу провадиться в межах їх компетенції, у точній відповідності з законом. Додержання вимог закону при застосуванні заходів впливу за адміністративні правопорушення забезпечується систематичним контролем з боку вищестоящих органів і посадових осіб, правом оскарження, іншими встановленими законом способами. Розглядаючи справу про адміністративне правопорушення суд, відповідно до вимог ст. 280 КУпАП, повинен з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, а також з`ясувати інші факти, що мають значення для правильного вирішення справи. Диспозиція статті 124 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність за порушення учасниками дорожнього руху правил дорожнього руху, що спричинило пошкодження транспортних засобів, вантажу, автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, дорожніх споруд чи іншого майна. Вирішуючи питання про доведеність вини ОСОБА_2 у вчиненні правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, апеляційний суд дослідивпояснення учасників ДТП, протокол про адміністративне правопорушення серії ААБ 218614 від 08.08.2021 року, схему місця ДТП від 08.08.2021 року, схему з погодженням Управлінням патрульної поліції у м. Києві Департаменту патрульної поліції 04.12.2018 року за №57499 та місцем заїзду на паркову ТРЦ «Караван» з проїжджої частини вул. Лугової. В ході апеляційного розгляду було встановлено, що 08.08.2021 року о 17.15 годині ОСОБА_2 в м. Києві на вул. Лугова,12, в порушення п. 16.12 Правил дорожнього руху, керуючи транспортним засобом Нісан, державний НОМЕР_1 , не надав перевагу у русі автомобілю, який рухався з правого боку, в результаті чого здійснив зіткнення з транспортним засобом Нісан, державний номер НОМЕР_2 , в наслідок ДТП автомобілі отримали механічні пошкодження. В своїх поясненнях ОСОБА_2 вину не визнав, пояснив, що він відчув удар з правого боку, коли під`їжджав до перехрестя, вважає, що ДТП сталось з вини водія Нісан, державний номер НОМЕР_2 , який рухаючись по другорядній дорозі, порушив п. 16.11 Правил дорожнього руху та не надав йому перевагу у русі, долучив відеозапис на ДВД диску з відеореєстратора на якому видно, що пояснення ОСОБА_2 про обставини події підтверджуються. З пояснень ОСОБА_1 слідує, що по напрямку руху скаржника дорожніх знаків приорітету № 2.1 «Дати дорогу» чи № 2.2 «Проїзд без зупинки заборонено» не було. Не було таких знаків і по напрямку руху правопорушника, що на його думку, безспірно вказує на рівнозначне перехрестя по напрямку руху обох водіїв, і порушення водієм об`єкту №1 (схема місця пригоди) пункту 16.12 Правил дорожнього руху, що причинило пошкодження транспортних засобів із завданням матеріальних збитків. Така дія правопорушника повністю утворює склад адміністративного правопорушення передбаченого статтею 124 КУпАП. Зі схеми місця ДТП вбачається, що зіткнення сталося на відстані 11 м. від краю проїзної частини, яка примикає до вул. Лугова. Стан покриття проїзної частини сухий, горизонтальна дорожня розмітка наявна. Проїзна частина по вул. Лугова є головною дорогою та на вказаній дорозівідсутні дорожні знаки проритету, проте наявні на другорядній дорозі. Справа розглядається лише в межах встановлення наявності чи відсутності в діях ОСОБА_2 складу вказаного адміністративного правопорушення. В судовому засіданні 17 червня 2022 року ОСОБА_2 в своїх письмових пояснення зазначив, що твердження суду першої інстанції про те, що в цій дорожній ситуації ОСОБА_2 діяв відповідно до Правил дорожнього руху, відповідає матеріалам справи та встановленим обставинам, а твердження наведені в апеляційній скарзі про порушення ОСОБА_2 п. 16.12 Правил дорожнього руху України є безпідставними. ОСОБА_1 також подав письмові доповнення, в яких просив посанову від 17 вересня 2021 року скасувати, визнати винним ОСОБА_2 у вчиненні адміністративного правопорушення за ст. 124 КУпАП, провадження у справі закрити на підставі ст. 38 КУпАП та п.7 ч.1 ст .247 КУпАП. Під час розгляду справи апеляційним судом прийнято рішення про виклик експерта Київського науково-дослідного інституту судових експертиз у галузі автотехнічних видів досліджень для надання об`єктивного висновку щодо дотримання водієм ОСОБА_2 правил дорожнього руху під час дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 08 серпня 2021 року за участю ОСОБА_1 . В судове засідання 27 травня 2022 року на виконання вимог ч. 2 ст. 273 КупАПз`явився експерт КНІДСЕ, який ознайомившись з матеріалами справи зазначив, що виходячи з наведених матеріалів справи та відеозапису, він приходить до висновку, що в діях водія ОСОБА_2 вбачається порушення вимог п. 16.12 ПДР України, який повинен був зупинитись перед перехрестям та надати дорогу транспорту засобу ОСОБА_1 , який наближався праворуч, оскільки перехрестя дорожніми знаками не регулюється. Разом з цим, зазначив, що водій ОСОБА_1 , виконуючи поворот ліворуч, також порушив вимоги п. 10.5 ПДР України, оскільки, як вбачається з матеріалів справи при виїзді з перехрещення проїздних частин його транспортний засіб опинився на смузі зустрічного руху. Окрім того, сторонами булопоставлено експерту ряд запитань, на які отримано вичерпні відповіді. Пунктом 16.12ПДР України визначено, що на перехресті рівнозначних доріг водій нерейкового транспортного засобу зобов`язаний дати дорогу транспортним засобам, що наближаються праворуч, крім перехресть, де організовано круговий рух. Згідно зст. 294 КУпАП України, суд апеляційної інстанції не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права. Частиною 1 ст. 38 КУпАП передбачено, якщо справи про адміністративні правопорушення відповідно до цього Кодексу чи інших законів підвідомчі суду (судді), стягнення може бути накладено не пізніш як через три місяці з дня вчинення правопорушення. Згідно з вимогами п. 7 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю у зв`язку з закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. При цьому наведена норма не містить положень про наявність у суду повноважень щодо встановлення обставин вчинення адміністративного правопорушення, наявності вини особи у його вчиненні у разі закриття провадження про адміністративні правопорушення. Таким чином, при вирішенні питання про притягнення особи до адміністративної відповідальності, першочерговим є встановлення судом дотримання строку накладення адміністративного стягнення, за умови закінчення якого суд або уповноважений орган взагалі позбавлені можливості досліджувати та вирішувати питання про наявність в діях особи ознак адміністративного проступку. Так, з матеріалів справи вбачається, що подія адміністративного правопорушення мала місце 08 серпня 2021 року, а тому на час розгляду справи в апеляційній інстанції сплинув тримісячний строк накладення адміністративного стягнення , який передбачений ч.2 ст. 38 КУпАП. З урахуванням того, що закінчився визначений ст.38 КУпАПстрок притягнення до адміністративної відповідальності, суд апеляційної інстанції позбавлений процесуальної можливості досліджувати докази та встановлювати обставини справи, а також виявляти причини та умови, що сприяли вчиненню адміністративного правопорушення, а тому провадження у справі підлягає закриттю на підставі п.7 ч.1ст. 247 КУпАП. Приписи ст. 247 КУпАП є імперативними і чітко вказують, що суд повинен лише закрити справу і не вирішувати жодних інших питань. Відповідно до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право скасувати постанову та закрити провадження у справі. Враховуючи, що на час розгляду справи судом апеляційної інстанції закінчилися передбачені ст. 38 КУпАПстроки накладення адміністративного стягнення за адміністративне правопорушення, тому справа відносно ОСОБА_2 підлягає закриттю на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП. Доводи ОСОБА_1 щодо закриття справи відносно ОСОБА_2 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП, знайшли своє підтвердження під час апеляційного перегляду справи, спростовують висновків суду та є підставою для скасування постанови. За таких обставин, з урахуванням вимог п. 7 ч.1ст.247 КУпАП, постанова підлягає скасуванню, а провадження стосовно ОСОБА_2 підлягає закриттю, у зв`язку з закінченням строків, передбаченихст. 38 КУпАП. Враховуючи наведене, керуючисьст. ст. 38, 247, 294 КУпАП, суд,- П О С Т А Н О В И В : Клопотання ОСОБА_1 про поновлення строку на апеляційне оскарження - задовольнити. Поновити ОСОБА_1 строк на апеляційне оскарження. Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову судді Оболонського районного суду міста Києва від 17 вересня 2021 року -скасувати. Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення за ст. 124 КУпАП відносно ОСОБА_2 на підставі п. 7 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку із закінченням на момент розгляду справи про адміністративне правопорушення строків, передбачених статтею 38 цього Кодексу. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною й оскарженню не підлягає. Повний текст постанови складено 29 червня 2022 року. Суддя Київського апеляційного суду Т.А. Семенюк