Постанова Запорізький апеляційний суд № 335/4125/20

Дата документу 17.05.2021 Справа № 335/4125/20 ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЄУН 335/4125/20 Головуючий у 1 інстанції Геєць Ю.В. Провадження №22ц/807/481/21 Суддя-доповідач: Поляков О.З. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 17 травня 2021 року м. Запоріжжя Колегія суддів судової палати з цивільних справ Запорізького апеляційного суду у складі: Головуючого: Полякова О.З., суддів: Кухаря С.В., Крилової О.В. розглянувши в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Орджонікідзевскього районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних,- В С Т А Н О В И Л А: У травні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ГУ ПФУ в Запорізькій області про індексацію грошового зобов`язання та сплату трьох процентів річних. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_1 зазначав, що постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-3109/2011 Управління Пенсійного фонду України в Якимівському районі Запорізької області, правонаступником якого є відповідач, зобов`язано здійснити позивачу перерахунок та виплачувати основну та додаткову пенсію починаючи з 18 лютого 2011 року, виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці, яка вже виплачена у цей період та виплачувати вказані пенсії до зміни законодавства або правового статусу особи позивача. Постанова суду набрала законної сили 10 травня 2011 року. На виконання цієї постанови відповідач провів перерахунок та нарахував до виплати позивачеві суму розміром 27170,28 грн., яка до теперішнього часу не виплачена. Посилаючись на наведені обставини ОСОБА_1 просив суд стягнути з ГУ ПФУ в Запорізькій області на його користь нараховані інфляційні втрати та три проценти річних за період з 10 травня 2011 року по 28 лютого 2020 року на суму заборгованості, нарахованої на виконання постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року по справі № 2а-3109/2011, у загальному розмірі 51002,64 грн. Рішенням Орджонікідзевскього районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2020 року позов залишено без задоволення. Залишаючи позов без задоволення, суд першої інстанції виходив з того, що постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-3109/2011 виконана в повному обсязі, пенсія позивачу нарахована та виплачена в повному обсязі, а саме 27170,28 грн., до змін в законодавстві, а отже відсутні правові підстави для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України. Не погоджуючись із зазначеним рішенням суду, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невідповідність оскаржуваного рішення вимогам, встановленим ст. 376 ЦПК України, просив скасувати рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2020 року, та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що він не отримував будь-яких грошових коштів на виконання постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року по справі № 2а-3109/2011, про що свідчить відсутність будь-яких первинних платіжних документів про сплату коштів у розмірі 27170,28 грн. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ ПФУ в Запорізькій області заперечувало проти її доводів, оскільки позивачу було проведено перерахунок пенсії та здійснено доплату пенсії в червні 2011 року, по інвалідності 3 групи в розмірі фактичних збитків, як ліквідатору аварії на ЧАЕС І категорії, а саме: в червні 2011 року виплачено 17229,11 грн. (з яких 4966 грн. - пенсія за червень + 12263,11 грн. - доплата з 18 лютого 2011 року по 31 травня 2011 року); в липні 2011 року виплачено 4966 грн.; в серпні 2011 року - 4975,17 грн. на загальну суму 27170,28 грн. Зазначене підтверджується листом надісланим представнику Урядового уповноваженого к справах Європейського суду з прав людини у Запорізькій області, доданого до позову ОСОБА_1 , та довідкою про розмір призначеної та фактично виплаченої суми. З 01 вересня 2011 року за особистою заявою позивача, його було переведено на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків. Отже, пенсія ОСОБА_1 на підставі постанови Якимівського районного суду від 27 квітня 2011 року по справі № 2а-3109/2011 нарахована та виплачена в повному обсязі. При цьому, управління не може надати списки або витяги на виплату пенсій через установу банку, оскільки відповідно до номенклатури справ Відділу з питань виплати пенсій їх строк зберігання становить 5 років після завершення виплати допомоги і пенсій. З огляду на наведені обставини, ГУ ПФУ в Запорізькій області просило витребувати з АТ «Альфа-Банк», яке є правонаступником Укрсоцбанку виписку з банку про рух коштів по особистому розрахунковому рахунку номер вкладу НОМЕР_1 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року та залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Орджонікідзевського районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2020 року - без змін. Відповідно до ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться. Пунктом 1 частини 4 статті 19 ЦПК України встановлено, що спрощене позовне провадження призначене для розгляду малозначних справ. Відповідно п. 1 ч. 6 ст. 19 ЦПК України для цілей цього Кодексу малозначними справами є справи, у яких ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. Відповідно до ч.1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного провадження, з особливостями, встановленими цією главою. Відповідно до ч. 3 цієї статті, розгляд справ у суді апеляційної інстанції здійснюється в судовому засіданні з повідомленням учасників справи, крім випадків, передбачених статтею 369 цього Кодексу. Відповідно до ч.1 ст. 369 ЦПК України, апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи. Зважаючи на те, що ціна позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд апеляційної скарги, відповідно до вимог ч.1 ст. 369 ЦПК України, здійснюється без повідомлення сторін. Учасники справи, своїм правом, передбаченим ст. 360 ЦПК України на подання відзиву на апеляційну скаргу не скористалися, що в силу ч. 3 цієї статті не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Ухвалою Запорізького апеляційного суду від 02 лютого 2021 року з метою всебічного, повного і об`єктивного дослідження питання щодо виплати ОСОБА_1 грошових коштів на виконання постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-3109/2011, колегією суддів витребувано у АТ «Альфа-Банк» виписку з банку про рух коштів по особистому розрахунковому рахунку ОСОБА_1 , номер вкладу НОМЕР_1 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року. 04 березня 2021 року на виконання вищезазначеної ухвали суду, від АТ «Альфа-Банк» надійшла виписка про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року. Заслухавши доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення з огляду на наступне. Судом першої інстанції встановлено, підтверджується матеріалами справи, та визнається учасниками справи, що постановою Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року (справа № 2а-3109/2011) визнано протиправними дії УПФ України в Якимівському районі Запорізької області щодо виплати ОСОБА_1 пенсії в розмірі, меншому, ніж передбачено ст. 50 ч. 4 ст. 54 ЗУ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи». Зобов`язано УПФ України в Якимівському районі Запорізької області, правонаступником якого є ГУ ПФУ в Запорізькій області здійснити позивачу перерахунок і виплачувати ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_1 , пенсію в розмірі не нижче 6 мінімальних пенсій за віком починаючи з 18 лютого 2011 року виходячи з розміру мінімальної пенсії за віком, визначеного залежно від розміру прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність відповідно до ст. 28 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», з урахуванням різниці, яка вже виплачена у цей період та виплачувати вказані пенсії до зміни законодавства або правового статусу особи - позивача (а.с. 7-8). На виконання вищезазначеної постанови видано виконавчий лист, копія якого міститься в матеріалах справи (а.с. 9). 11 травня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до Начальника УПФ України в Якимівському районі із заявою про прийняття на добровільне виконання постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року (а.с. 32). Відповідно до статті 63 Закону України « Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи » фінансування витрат, пов`язаних з реалізацією цього Закону, здійснюється за рахунок державного і місцевого бюджетів та інших джерел, не заборонених законодавством. Постановою Кабінету Міністрів України № 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету», були встановлені розміри на виплату державної пенсії та додаткової пенсії за шкоду, заподіяну здоров`ю які були враховані в Державному бюджеті України з 23.07.2011 по 31.12.2011 року, в подальшому, з 01.01.2012 року - постановою КМУ від 23.11.2011 року № 1210 «Про підвищення рівня соціального захисту громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (зі змінами). Отже, судом першої інстанції вірно встановлено, що ОСОБА_1 мав право на отримання пенсії відповідно до постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року (справа № 2а-3109/2011) в розмірі 6 мінімальних пенсій за віком з 18 лютого 2011 року по 31 серпня 2011 року (27170,28 грн.), до набуття чинності постанови КМУ від 06.07.2011 року № 745. 01 вересня 2011 року ОСОБА_1 звернувся до ПФ України із заявою про переведення його з пенсії по інвалідності в розмірі фактичних збитків, як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС І категорії відповідно до статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» на пенсію за віком відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» , яку він отримував по 15 вересня 2014 року (а.с. 34). 16 вересня 2014 року ОСОБА_1 за його особистою заявою було переведено на пенсію по інвалідності в розмірі фактичних збитків (а.с. 42). Листом від 16 березня 2015 року УПФ України в Якимівському районі Запорізької області повідомило ГТУЮ у Запорізькій області представника Урядового уповноваженого у справах Європейського суду з прав людини у Запорізькій області про проведення перерахунку пенсії, нарахування та виплату ОСОБА_1 грошових коштів на підставі постанови Якимівського районного суду від 27 квітня 2011 № 2а-3109/2011 з 18 лютого 2011 року. В червні 2011 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено 17229,11 грн. (з яких 4966 грн. - розмір пенсії за червень 2011 року + 12263,11 грн. - доплата з 18 лютого 2011 року по 31 травня 2011 року); в липні 2011 року ОСОБА_1 нараховано та виплачено 4966 грн.; в серпні - 4975,17 грн. (а.с. 10). Звертаючись до суду з позовом, ОСОБА_1 зазначав, що сума заборгованості, перерахована на підставі постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року (справа № 2а-3109/2011) фактично виплачена не була. За приписами ст.ст. 524, 533-535, 625 ЦК України грошовим є зобов`язання, виражене у грошових одиницях (національній валюті України чи у грошовому еквіваленті зобов`язання, вираженого в іноземній валюті), що передбачає обов`язок боржника сплатити гроші на користь кредитора, який має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Грошовим є будь-яке зобов`язання, в якому право кредитора вимагати від боржника сплати коштів кореспондує обов`язок боржника з такої сплати. Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Положення статті 625 ЦК України поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань. Так, з листа Управління забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) про надання інформації вбачається, що копії матеріалів виконавчого провадження № 444546431 з примусового виконання виконавчого листа № 2а-3109/2011 виданого 25 січня 2013 року Якимівським районним судом Запорізької області, надати суду неможливо, оскільки матеріали виконавчого провадження знищено у зв`язку із закінченням терміну зберігання в 2018 році (а.с. 19). Управлінням забезпечення примусового виконання рішень у Запорізькій області Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) до вищенаведеного листа долучено електронні копії постанов, зокрема від 29 серпня 2014 року постанови старшого державного виконавця про відкриття виконавчого провадження з виконання виконавчого листа № 2а-3109/2011 та копії постанови від 02 березня 2015 року про повернення виконавчого документа стягувачеві (а.с. 20-21, 22-24). При цьому, у постанові старшого державного виконавця про повернення виконавчого документа стягувачеві від 02 березня 2015 року міститься інформація, що боржником рішення суду виконано лише в частині здійснення нарахування за рішенням суду (27170,28 грн.), але зазначені грошові кошти не виплачені. Разом з цим, судом першої інстанції за матеріалами справи вірно встановлено, що відповідачем було проведено перерахунок пенсії та здійснено ОСОБА_1 доплату пенсії в червні 2011 pоку, по інвалідності 3 групи в розмірі фактичних збитків, як ліквідатору аварії на ЧАЕС І категорії відповідно до статті 50, 54 Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи », а саме нараховано та виплачено: в червні 2011 року - 17229,11 грн. = 4966 грн. ( розмір пенсії за червень 2011), 12263,11 грн. (доплата з 18 лютого 2011 року по 31 травня 2011 року), в липні 2011 року - 4966 грн.; в серпні 2011 року - 4975,17 грн., на загальну суму 27170,28 грн. Виплата вищезазначених грошових коштів підтверджена довідкою від 12 червня 2020 року № 122628 про розмір призначеної та фактично виплаченої суми, копіями з особової справи позивача (а.с. 31-44). Крім того, нарахування вищезазначеної грошової суми у розмірі 27170,28 грн. також підтверджується випискою АТ «Альфа-Банк» про рух коштів по картковому рахунку ОСОБА_1 НОМЕР_1 за період з 01 січня 2011 року по 31 грудня 2011 року (а.с. 83-84), яка є первинним бухгалтерським документом. Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Статтею 76 ЦПК України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими та електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків. Відповідно до статті 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Сторони мають право обґрунтовувати належність конкретного доказу для підтвердження їхніх вимог або заперечень. Згідно вимог статті 78 ЦПК України суд не бере до уваги докази, що одержані з порушенням порядку, встановленого законом. Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Відповідно до статті 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Стаття 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання. Статтею 89 ЦПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Отже, матеріалами справи підтверджено факт виконання відповідачем постанови Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-3109/2011. За приписами ч. 1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином. Враховуючи, що постанова Якимівського районного суду Запорізької області від 27 квітня 2011 року у справі № 2а-3109/2011 виконана в повному обсязі, пенсія позивачу нарахована та виплачена в повному обсязі, а саме 27170,28 грн., до змін в законодавстві, колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав для стягнення з відповідача на користь позивача інфляційних втрат та 3% річних згідно ст. 625 ЦК України. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення та не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи, фактично зводяться до незгоди з висновками суду по оцінці доказів. За вимогами п.1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до вимог ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права. З урахуванням наведеного колегія суддів вважає, що рішення суду постановлено з додержанням вимог закону і підстав для його скасування не вбачається. Керуючись ст. ст. 7 ч. 13, 367, 369 ч. 1 ст. 374, ст. 375, 381, 382, 384, п. 1 ч. 1 ст. 389 ЦПК України, колегія суддів,- ПОСТАНОВИЛА : Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення. Рішення Орджонікідзевскього районного суду м. Запоріжжя від 14 вересня 2020 рокуу цій справі - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повної постанови. Повна постанова складена 17 травня 2021 року. Головуючий: Судді: