Ухвала КГС ВС № 912/3249/20

УХВАЛА 17 травня 2021 року м. Київ Справа № 912/3249/20 Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду: Волковицької Н. О., розглянувши матеріали касаційної скарги ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2020 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_2 у справі за позовом Релігійної організації "Релігійна громада Успіння Пресвятої Богородиці Кропивницької єпархії Православної Церкви України с. Успенка" до Управління Олександрійської Єпархії Української Православної Церкви про визнання права власності та витребування майна з чужого незаконного володіння, ВСТАНОВИВ: 28.04.2021 до Касаційного господарського суду надійшла касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 912/3249/20, надіслана поштою 19.04.2021. Подана касаційна скарга ОСОБА_1 не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України (далі - ГПК України). Відповідно до пункту 2 частини четвертої статті 290 ГПК України до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. Правові засади справляння судового збору, платники, об`єкти, розміри ставок судового збору, порядок сплати та звільнення від сплати судового збору встановлено Законом України "Про судовий збір". Згідно положень пункту 7 частини другої статті 4 Закону України "Про судовий збір", за подання до господарського суду касаційної скарги на ухвалу суду ставка судового збору складає 1 розмір прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За приписами статті 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі. Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2021 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 1 січня 2021 року встановлено у розмірі 2 270,00 грн. Відтак, скаржник при зверненні з касаційною скаргою на ухвалу апеляційного господарського суду повинен сплатити судовий збір у розмірі 2 270,00 грн. Проте, в порушення зазначених вимог, до касаційної скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку та розмірі, або документів, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону. У зв`язку з цим, з метою усунення допущених недоліків оформлення касаційної скарги скаржнику слід надати докази сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн, який має бути перерахований за такими реквізитами ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102; код отримувача (код за ЄДРПОУ): 37993783; банк отримувача: Казначейство України (ЕАП) ; код банку отримувача: 899998; рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007; код класифікації доходів бюджету: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055»); призначення платежу: *; 101; __________(код клієнта за ЄДРПОУ для юридичних осіб (доповнюється зліва нулями до восьми цифр, якщо значущих цифр менше 8), реєстраційний номер облікової картки платника податків - фізичної особи (завжди має 10 цифр) або серія та номер паспорта громадянина України, в разі якщо платник через свої релігійні переконання відмовився від прийняття реєстраційного номера облікової картки платника податків і має відповідну відмітку у паспорті); Судовий збір, за позовом ___________ (ПІБ чи назва установи, організації позивача), на рішення від ______ (Дата оскаржуваного рішення) по справі _________ (Номер справи), ВЕРХОВНИЙ СУД (Касаційний господарський суд) (назва суду, де розглядається справа). Відповідно до пункту 5 частини другої статті 290 ГПК України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав). Відповідно до частини другої статті 287 ГПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права. За змістом частини другої статті 290 ГПК України у разі подання касаційної скарги на судове рішення, зазначене у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, в касаційній скарзі зазначається обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення (рішень). Обґрунтовуючи підстави звернення з касаційною скаргою на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 912/3249/20 про повернення апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає, що оскаржувана ухвала апеляційного суду позбавляє права на захист парафіян, у тому числі на оскарження ухвали Господарського суду Кіровоградської області від 07.10.2020 про забезпечення позову, оскільки апеляційне оскарження здійснювалось в інтересах всіх прихожан Свято-Успенської церкви с. Успенка. Однак, в порушення вимог статті 290 ГПК України в касаційній скарзі не зазначено обґрунтування того, в чому полягає неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, що призвело до ухвалення незаконного судового рішення. Крім цього, зі змісту касаційної скарги убачається, що скаржником ухвали Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 912/3249/20 є ОСОБА_1 , яка не брала участі у справі, та яка вважає, що безпосередньо оскаржуване рішення суду апеляційної інстанції порушує її права, інтереси та (або) обов`язки. Однак, заявником касаційної скарги не зазначено, які саме її права, інтереси та (або) обов`язки порушує оскаржуване судове рішення та не наведено належного обґрунтування такого порушення. Скаржник повинен розуміти, що призначення Верховного Суду як найвищої судової установи в Україні - це, у першу чергу, формування обґрунтованої правової позиції стосовно застосування всіма судами у подальшій роботі конкретної норми матеріального права або дотримання норми процесуального права, що була неправильно використана судом і таким чином спрямувати судову практику в єдине і правильне правозастосування (вказати напрямок у якому слід здійснювати вибір правової норми); на прикладі конкретної справи роз`яснити зміст акта законодавства в аспекті його розуміння та реалізації на практиці в інших справах з вказівкою на обставини, що потрібно враховувати при застосуванні тієї чи іншої правової норми, але не нав`язуючи, при цьому, нижчестоящим судам результат вирішення конкретної судової справи. Забезпечення єдності судової практики є реалізацією принципу "правової визначеності", що є одним із фундаментальних аспектів верховенства права та гарантує розумну передбачуваність судового рішення. Крім того, саме така діяльність Верховного Суду забезпечує дотримання принципу рівності всіх осіб перед законом, який втілюється шляхом однакового застосування судом тієї самої норми закону в однакових справах щодо різних осіб. Відповідно до прецедентної практики Європейського суду з прав людини, яка є джерелом права в Україні (стаття 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини") умови прийнятності касаційної скарги, відповідно до норм законодавства, можуть бути більш суворими ніж для звичайної заяви. Зважаючи на особливий статус суду касаційної інстанції, процесуальні процедури у суді можуть бути більш формальними, особливо, якщо провадження здійснюється судом після їх розгляду судом першої, а потім судом апеляційної інстанції (рішення у справах: "Levages Prestations Services v. France" від 23 жовтня 1996 року; "Brualla Gomes de la Torre v. Spain" від 19 грудня 1997 року). Оскільки у касаційній скарзі скаржником не зазначено передбачених статтею 287 цього Кодексу підстав подання цієї скарги з належним їх обґрунтуванням, відповідно до частини другої статті 292 ГПК України її слід залишити без руху. За змістом частини другої статті 292 ГПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала. Відповідно до частини другої статті 174 ГПК України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити). З огляду на викладене, касаційна скарга ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 912/3249/20 підлягає залишенню без руху на підставі частини другої статті 292 ГПК України, із наданням скаржникові строку для усунення зазначених недоліків, шляхом надання суду відповідної заяви з обґрунтуванням підстави касаційного оскарження, передбаченої частиною другою статей 287 та 290 ГПК України, для оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2 і 3 частини першої статті 287 цього Кодексу, а також обґрунтуванням порушення його прав, інтересів та (або) обов`язків оскаржуваним рішенням та доказу сплати судового збору у розмірі 2 270,00 грн. Частиною третьою статті 169 ГПК України встановлено, що заяви, клопотання і заперечення подаються та розглядаються в порядку, встановленому цим Кодексом. У випадках, коли цим Кодексом такий порядок не встановлений, він встановлюється судом. Оскільки порядок подання заяви про усунення недоліків касаційної скарги, саме у вигляді незазначення передбачених ГПК України підстав оскарження судових рішень чинним ГПК України не встановлений, Суд визначає, що скаржнику необхідно направити заяву про усунення недоліків іншим учасникам справи та надати Суду докази такого направлення. Крім цього, статтею 291 ГПК України визначено, що особа, яка подає касаційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення. До матеріалів касаційної скарги не додано доказів надіслання її копії іншим учасникам справи. Таким чином, скаржнику слід виконати вимоги статті 291 ГПК України. Керуючись статтями 174, 169, 234, 287, 290, 292 ГПК України, Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду

УХВАЛИВ:

1. Касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Центрального апеляційного господарського суду від 16.12.2020 у справі № 912/3249/20 залишити без руху та надати скаржнику строк для усунення її недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення даної ухвали скаржникові.

2. Роз`яснити ОСОБА_1 , що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали касаційну скаргу буде повернуто.

3. Копію цієї ухвали надіслати скаржникові. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає. Суддя-доповідач Н. О. Волковицька