Постанова Одеський апеляційний суд № 523/19563/20

Номер провадження: 33/813/508/21 Номер справи місцевого суду: 523/19563/20 Головуючий у першій інстанції Шкорупеєв Д.А. Доповідач Журавльов О. Г. ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12.05.2021 року м. Одеса Одеський апеляційний суд у складі головуючого судді Журавльова О.Г., за участі секретаря судового засідання Янковської Ю.Л., особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 та його захисника Грицак К.В., розглянувши апеляційну скаргу захисника Грицак К.В. на постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 09.01.2021 відносно: ОСОБА_1 , який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 , , громадянина України, працюючого слюсарем в ПП «АМИ», проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , про накладення адміністративного стягнення за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП, установив: Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції. Зазначеною постановою суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП України, та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340 грн. та стягнуто на користь держави судовий збір у розмірі 454 грн. Відповідно до змісту мотивувальної частини постанови суду першої інстанції, 05.12.2020 об 11 год. 53 хв. водій ОСОБА_1 рухаючись в м. Одесі по вул. Миколаївська дорога, 142, керуючи т.з. «Opel» д.н.з. НОМЕР_1 , виїжджаючи з прилеглої території, не надав перевагу в русі автомобілю марки «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 , та скоїв з ним зіткнення. В результаті ДТП транспорті засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками. Вимоги наведені в апеляційній скарзі та узагальнення доводів особи яка її подала. Не погодившись з постановою, захисник Грицак К.В. подала апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати та провадження по адміністративній справі закрити, у зв`язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. Скарга обґрунтована тим, що: -за фактом подій, які викладені в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №062285 від 05.12.2020 було складено ще один протокол на іншого учасника ДТП - ОСОБА_2 , відносно якого судом першої інстанції 23.02.2021 винесено постанову (справа №523/19567/20), якою його визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП саме за проїзд перехрестя на червоний сигнал світлофору. Тобто, дії, в яких визнаний винним ОСОБА_2 прямо спростовують обставини, викладені в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 , оскільки він виїжджаючи із прилеглої території на головну дорогу, упевнився в тому, що учасникам дорожнього руху по ній заборонено рух червоним сигналом світлофору; -ОСОБА_2 у справі №523/19567/20 визнав свою вину, що вказує на відсутність в діях ОСОБА_1 ознак складу адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП; -до апеляційної скарги долучені фотознімки з місця пригоди із камер відеоспостереження, на яких зображено рух автомобілю під керуванням ОСОБА_1 та який вже перебував на проїжджій частині в момент, коли ОСОБА_2 продовжив рух на заборонений червоний сигнал світлофору. Посилаючись на зазначені доводи, захисник Грицак К.В. просить скасувати постанову суду першої інстанції та закрити провадження у справі у зв`язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. В судовому засіданні суду апеляційної інстанції ОСОБА_1 та його захисник Грицак К.В. наполягали на вимогах апеляційної скарги захисника і просили її задовольнити. Заслухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисник Грицак К.В., перевіривши доводи апеляційної скарги та повторно дослідивши матеріали справи, апеляційний суд приходить до висновків про таке. Мотиви суду апеляційної інстанції. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП України апеляційний суд переглядає справу в межах апеляційної скарги. Згідно ст. 245 КУпАП завданням провадження в справах про адміністративні правопорушення є своєчасне, всебічне, повне і об`єктивне з`ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності із законом. При розгляді справ зазначеної категорії необхідно з`ясовувати всі обставини, перелічені у статтях 247 і 280 КУпАП, у тому числі шляхом допиту свідків та за обов`язкової участі особи, відповідно якої складено протокол про адміністративне правопорушення. Зміст постанови судді має відповідати вимогам, передбаченим статтями 283 і 284 КУпАП. У постанові, зокрема, потрібно навести докази, на яких ґрунтується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, та зазначити мотиви відхилення інших доказів, на які посилався правопорушник, чи висловлених останнім доводів. Відповідно до вимог статей 251, 252 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчинені та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, свідків, а також іншими документами. Згідно ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Апеляційний суд вважає, що зазначені вимоги закону при розгляді справи в районному суді не були з огляду на таке. Так, свій висновок про доведеність вини ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, суд першої інстанції мотивував: -протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №062285 від 05.12.2020 (а.п. 1); -схемою місця ДТП (а.п. 4); -поясненнями ОСОБА_1 від 05.12.2020, відповідно до яких він пояснив, що перетинав вул. Миколаївську дорогу з другорядної дороги в бік санаторію «Куяльник» переконавшись, що рух праворуч і ліворуч зупинений у зв`язку із забороненим червоним сигналом світлофора. Він почав рух та відчув удар в передню ліву частину свого автомобілю, що було здійснено автомобілем Жигулі 2106 д.н.з. НОМЕР_2 та його відкинуло в бік пішохідного переходу. Автомобіль Жигулі рухався на червоний сигнал світлофора (а.п. 5); -поясненнями ОСОБА_2 , який пояснив, що він рухався по вул. Миколаївська дорога в бік сел. Котовського та на зелений мигаючий сигнал світлофору на вул. Лимання хотів проскочити перехрестя, однак здійснив зіткнення з автомобілем Опель д.н.з. НОМЕР_1 , який виїжджав з прилеглої території та не надав йому перевагу у русі (а.п. 6). Посилаючись на досліджені в судовому засіданні докази, суд першої інстанції дійшов висновку про наявність в діях водія ОСОБА_1 ознак адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Водночас, апеляційний суд не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції з огляду на наступне. Відповідно до п. п. 1.1 Розділу 1 Правил дорожнього руху, ці Правила відповідно до Закону України «Про дорожній рух» встановлюють єдиний порядок дорожнього руху на всій території України. Інші нормативні акти, що стосуються особливостей дорожнього руху (перевезення спеціальних вантажів, експлуатація транспортних засобів окремих видів, рух на закритій території тощо), повинні ґрунтуватися на вимогах цих Правил. Згідно ст. 19 Закону України «Про міжнародні договори України», ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» стала практика Європейського суду з прав людини є частиною національного законодавства та обов`язкова до застосування судами як джерело права. У рішенні ЄСПЛ від 21 липня 2011 року по справі «Коробов проти України» Європейський суд з прав людини вказав, що при оцінці доказів Суд, як правило, застосовує критерій доведення «поза розумним сумнівом». Проте, така доведеність може випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. У рішенні по справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, Європейський суд з прав людини у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі. Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №062285 від 05.12.2020 зазначено, що водій ОСОБА_1 05.12.2020 об 11 год. 53 хв. керуючи т/з «Опель» д.н.з. НОМЕР_1 за адресою: Миколаївська дорога, 142, виїжджаючи з прилеглої території на дорогу перед проїжджою частиною не дав дорогу т/з «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 під керування ОСОБА_2 , що рухався по ній, внаслідок чого сталося зіткнення та транспорті засоби тримали механічні пошкодження, чим ОСОБА_1 порушив п.п. 2.3 в) та 10.2 ПДР. Водночас, п. 2.3 в) ПДР визначає, що для забезпечення безпеки дорожнього руху водій зобов`язаний на автомобілях, обладнаних засобами пасивної безпеки (підголовники, ремені безпеки), користуватися ними і не перевозити пасажирів, не пристебнутих ременями безпеки. Дозволяється не пристібатися в населених пунктах водіям і пасажирам з інвалідністю, фізіологічні особливості яких унеможливлюють користування ременями безпеки, водіям і пасажирам оперативних та спеціальних транспортних засобів. З огляду на що, апеляційний суд не може взяти до уваги обставини, зазначені в протоколі щодо порушення водієм ОСОБА_1 п. 2.3 в) ПДР, оскільки зазначені обставини не знайшли свого відображення в протоколі про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №062285 від 05.12.2020, складеного відносно ОСОБА_1 . В свою чергу, згідно з п. 10.2 ПДР передбачено, що виїжджаючи на дорогу з житлової зони, дворів, місць стоянки, автозаправних станцій та інших прилеглих територій, водій повинен перед проїзною частиною чи тротуаром дати дорогу пішоходам і транспортним засобам, що рухаються по ній, а з`їжджаючи з дороги - велосипедистам і пішоходам, напрямок руху яких він перетинає. Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №062285 від 05.12.2020, а також поясненнями ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , вбачається, що водій ОСОБА_1 виїжджав з прилеглої території вул. Миколаївська дорога, 142 на саму вул. Миколаївська дорога, яка є головною відносно його руху. В свою чергу захисником Грицак К.В. до своєї апеляційної скарги додані фотознімки з місця ДТП, яке мало місце 05.12.2020 за участі водія ОСОБА_1 , а також долучені додаткові пояснення та офіційну відповідь з КУ «Центр інтегрованої системи відеоспостереження та відеоаналітики міста Одеси» Одеської міської ради від 20.04.2021 за вих. №01.1-10/41-6 з компакт-диском відеозапису з камер зовнішнього спостереження з місця події, яка є предметом розгляду зазначеної апеляційної скарги. Відповідно до ч. 7 ст. 294 КУпАП апеляційний суд може дослідити нові докази, які не досліджувалися раніше, якщо визнає обґрунтованим ненадання їх до місцевого суду або необґрунтованим відхилення їх місцевим судом. При цьому, апеляційний суд погоджується з доводами захисника, що не забезпечивши безпосередню участь ОСОБА_1 в судовому засідання в суді першої інстанції, суд порушив вимоги ч. 2 ст. 268 КУпАП, відповідно до яких особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право подавати докази, однак таке право останнього було порушене, з огляду на що суд апеляційної інстанції бере до уваги докази, які долучені захисником до апеляційної скарги, а також у судовому засіданні. Згідно з п. 8.1 ПДР регулювання дорожнього руху здійснюється за допомогою дорожніх знаків, дорожньої розмітки, дорожнього обладнання, світлофорів, а також регулювальниками. Пунктом 8.7 Правил дорожнього руху визначено, що світлофори призначені для регулювання руху транспортних засобів і пішоходів, мають світлові сигнали зеленого, жовтого, червоного і біло-місячного кольорів, які розташовані вертикально чи горизонтально. Відповідно до фотознімків з камер зовнішнього спостереження, що долучені до апеляційної скарги захисника встановлено, що по вул. Миколаївська дорога на ділянці з вул. Лиманна в бік сел. Котовського 05.12.2020 об 11 год. 53 хв. 05 сек. сигнал світлофору, який регулює рух по вул. Миколаївська дорога на ділянці з вул. Лиманна мав червоний колір. Тобто, рух на вказаній ділянці дороги регулювався сигналами світлофору, та водій ОСОБА_1 на виконання вимог п. 10.2 ПДР повинен керуватися сигналами вказаного світлофору, тобто після зупинки транспортних засобів, що рухаються на його сигнали, здійснювати рух з прилеглої території. При цьому, відповідно до п.п. 8.7.3 ґ) ПДР сигнал світлофору жовтого кольору забороняє рух і попереджає про наступну зміну сигналів, а п.п. 8.7.3 е) червоний сигнал, у тому числі миготливий, або два червоних миготливих сигнали забороняють рух. З фотознімків, зроблених з відеозапису камер зовнішнього спостереження, долучених захисником вбачається, що об 11 год. 53 хв. 05 сек. 05.12.2020 сигнал світлофору, розташований по вул. Миколаївська дорога на ділянці з вул. Лиманна, який регулює рух в бік сел. Котовського змінив свій колір на червоний, транспортні засоби, що рухались по вул. Миколаївська дорога, яка є головною відносно руху водія ОСОБА_1 , припинили рух, та автомобіль під керуванням ОСОБА_1 виїхав з прилеглої території з перетином вул. Миколаївська дорога в бік вул. Лиманна, та в цей час автомобіль, під керуванням водія ОСОБА_2 , відносно якого складено протокол про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №062284 (а.п. 3) на заборонений сигнал світлофору здійснив зіткнення з автомобілем ОСОБА_1 . Пояснення ОСОБА_2 , які додані до матеріалів справи, та на які послався суд першої інстанції про те, що він рухався на миготливий зелений сигнал світлофору, що відповідно до п. 8.7.3 в) дозволяє рух, але інформує про те, що незабаром буде ввімкнено сигнал, який забороняє рух, спростовані в суді апеляційної інстанції, шляхом огляду фотознімків, зроблених з відеозапису з камер зовнішнього спостереження. Окрім того, 23.02.2021 постановою Суворовського районного суду м. Одеси ОСОБА_2 притягнутий до адміністративної відповідальності за ст. 124 КУпАП за порушення п. 8.7.3 е) ПДР, а саме проїзд на червоний сигнал світлофора, що спричинило ДТП з водієм ОСОБА_1 та свою вину ОСОБА_2 в судовому засіданні визнав, що підтверджує обставини встановлені судом апеляційної інстанції під час розгляду апеляційної скарги захисника Грицак К.В. Пунктом 1.4 Правил дорожнього руху передбачено, що кожний учасник дорожнього руху має право розраховувати на те, що й інші учасники виконують ці Правила. При цьому, з огляду на обставини дорожньо-транспортної пригоди, а також докази, які були досліджені в суді апеляційної інстанції, встановлено, що в діях водія ОСОБА_1 відсутні ознаки порушення Правил дорожнього руху, які б могли бути підставою для притягнення його до адміністративної відповідальності. Склад правопорушення - це сукупність передбачених законом об`єктивних і суб`єктивних ознак протиправного соціально шкідливого діяння, за вчинення якого винна особа несе юридичну відповідальність. Об`єктивна сторона правопорушення включає в себе сукупність зовнішніх ознак, що характеризують дане правопорушення: протиправне діяння (дія чи бездіяльність) суб`єкта права; його шкідливі наслідки (спричинений шкідливий результат або погроза його настання); причинно-наслідковий зв`язок між діянням і шкідливим результатом. В свою чергу, беручи до уваги встановлені судом апеляційної інстанції обставини вбачається, що в діях водія ОСОБА_1 відсутній причинно-наслідковий зв`язок між подією, яка мала місце 05.12.2020 за участі його автомобілю та автомобілю «ВАЗ» д.н.з. НОМЕР_2 та наслідками, які настали в результаті вказаної ДТП, оскільки водій ОСОБА_1 здійснив виїзд на регульоване перехрестя на заборонений сигнал світлофору для водія ОСОБА_2 , тобто в діях водія ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП. Відповідно до положень ч. 1 та 2 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. Провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності. Згідно з приписами ст. 252 КУпАП, орган (посадова особа) оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю. У відповідності до п. 2 ч. 8 ст. 294 КУпАП, за наслідками розгляду апеляційної скарги суд апеляційної інстанції має право: скасувати постанову та закрити провадження у справі. Пунктом першим статті 247 КУпАП передбачено, що провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за відсутністю події і складу адміністративного правопорушення. Європейський суд з прав людини в рішенні по справі «Кобець проти України» від 14 лютого 2008 року вказує, що відповідно до його прецедентної практики при оцінці доказів він керується критерієм доведення «поза розумним сумнівом». Таке доведення повинно випливати із сукупності ознак чи неспростованих презумпцій, достатньо вагомих, чітких і узгоджених між собою. Тобто усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь. За обставин, встановлених під час апеляційного розгляду справи, вважаю, що у діях ОСОБА_1 відсутній склад адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП, адже обставини, наведені у постанові суду першої інстанції, не відповідають фактичним обставинам справи та диспозиції зазначеної норми закону, тому постанова судді суду першої інстанції є незаконною і підлягає скасуванню, а провадження у справі закриттю. Керуючись статтями 7, 247, 252, 280, 293, 294 Кодексу України про адміністративні правопорушення апеляційний суд, постановив: Апеляційну скаргу захисника Грицак К.В., подану в інтересах особи, яку притягнуто до адміністративної відповідальності - ОСОБА_1 - задовольнити частково. Постанову Суворовського районного суду м. Одеси від 09.01.2021 про накладення адміністративного стягнення на ОСОБА_1 за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого за ст. 124 КУпАП - скасувати, а провадження у справі закрити на підставі, передбаченої п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП у зв`язку з відсутністю складу зазначеного правопорушення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили негайно після її винесення, є остаточною та оскарженню не підлягає. Суддя Одеського апеляційного суду О.Г. Журавльов