LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4873910/12108/20

від 12.05.2021 ·
Резолютивна:Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектормед» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/12108/20 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА (додаткова) ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "12" травня 2021 р. Справа№ 910/12108/20 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Мальченко А.О. суддів: Чорногуза М.Г. Козир Т.П. при секретарі судового засідання Найченко А.М., розглянувши заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектормед» про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі № 910/12108/20 за позовом Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектормед» про визнання укладеною додаткової угоди та стягнення 785 624,70 грн за відсутності представників учасників справи, ВСТАНОВИВ: Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» (далі - Центр, позивач) звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектормед» (далі - ТОВ «Вектормед», відповідач) про визнання укладеною додаткової угоди та стягнення 785 624,70 грн. Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 у справі №910/12108/20 у задоволенні позову відмовлено. Додатковим рішенням Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у вищевказаній справі заяву ТОВ «Вектормед» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/12108/20 задоволено, стягнуто з Центра на користь ТОВ «Вектормед» витрати на правову допомогу у розмірі 17 500,00 грн. Не погодившись із вищезазначеними рішеннями, Центр звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати оскаржувані рішення та постановити нове, яким позовні вимоги задовольнити, а в задоволенні заяви відповідача про стягнення витрат на правову допомогу відмовити. Постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 апеляційну скаргу Центру на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/12108/20 залишено без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/12108/20 залишено без змін. 26.04.2021 через відділ забезпечення автоматизованого розподілу, контролю та моніторингу виконання документів Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Вектормед» надійшла заява про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу у справі №910/12108/20. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 призначено судове засідання для ухвалення додаткового рішення у справі №910/12108/20 щодо вирішення питання про покладення на позивача судових витрат на професійну правничу допомогу на 12.05.2021. У судове засідання позивач та відповідач не з`явились, своїх уповноважених представників не направили (про місце, день та час розгляду даної справи повідомлені належним чином). Відповідно до ч.ч. 3, 4 ст. 244 ГПК України визначено, що додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви. Розглянувши доводи заявника, дослідивши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для задоволення вказаної заяви, виходячи з наступного. Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 282 ГПК України постанова суду апеляційної інстанції має містити новий розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з розглядом справи у суді першої інстанції, - у випадку скасування або зміни судового рішення, та розподіл судових витрат, понесених у зв`язку з переглядом справи у суді апеляційної інстанції. Статтею 221 ГПК України визначено, що у разі якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною 2 цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу. Статтею 123 ГПК України унормовано, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу. У відповідності до статті 131-2 Конституції України для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Право учасників справи користуватися правничою допомогою передбачено ст. 16 ГПК України. Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи. Відповідно до статті 126 ГПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: - розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; - розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Вирішуючи питання про такий розподіл, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. За змістом наведених законодавчих приписів необхідною умовою для вирішення питання про розподіл судових витрат на професійну правничу допомогу є наявність доказів, які підтверджують фактичне здійснення таких витрат учасником справи. Як вбачається з матеріалів справи, 15.04.2021 представником ТОВ «Вектормед» подано відзив на апеляційну скаргу Центру, в якому відповідач зазначив, що у зв`язку з розглядом апеляційної скарги, він очікує понести судові витрати на професійну правничу допомогу, орієнтовний розмір яких становить 12 000,00 грн. У судовому засіданні 21.04.2021 до закінчення судових дебатів представник відповідача заявив про намір подати додаткові докази понесених останнім витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в порядку та строки, передбачені ч. 8 ст. 129 ГПК України. Так, частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. Як вбачається з матеріалів справи, в порядку та строки, визначені вказаною нормою, позивачем було подано заяву про ухвалення додаткового рішення у справі №910/12108/20, до якої останнім на підтвердження вимоги про стягнення з відповідача витрат на правову допомогу у сумі 10 500,00 грн додано копії наступних документів: - договору про надання правової допомоги б/н від 08.04.2021 (далі - договір); - додаткової угоди б/н від 08.04.2021 до договору; - актів про надання правової допомоги від 12.04.2021 та від 22.04.2021; - платіжних доручень № 186 від 08.04.2021 на суму 8 000,00 грн та №208 від 20.04.2021 на суму 2 500,00 грн; - ордеру серія АА № 1096453 від 09.04.2021. Оцінивши надані відповідачем докази на підтвердження понесених ним витрат на правову допомогу, враховуючи відсутність заперечень позивача щодо відшкодування за його рахунок таких витрат, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви ТОВ «Вектормед» про відшкодування витрат, пов`язаних із правничою допомогою адвоката, виходячи з наступного. Як вбачається з укладеного між ТОВ «Вектормед» (у тексті договору - клієнт) та Адвокатським об`єднанням «ВІТРАЖ» (у тексті договору - АО) договору про надання правової допомоги б/н від 08.04.2021, АО бере на себе зобов`язання надавати правову допомогу на умовах, передбачених даним договором, а клієнт зобов`язаний оплачувати правову допомогу, обсяг якої, вартість та порядок сплати встановлюється в додаткових угодах про порядок розрахунків до цього договору. Відповідно до п.п. 1.1, 1.2 додаткової угоди б/н від 08.04.2021 до договору АО бере на себе зобов`язання надати правову допомогу по складанню відзиву на апеляційну скаргу та процесуальних документів в судовій справі №910/12108/20 та представляти інтереси клієнта в Північному апеляційному господарському суді в судових засіданнях. За умовами п.п. 2.1, 2.2 вказаної додаткової угоди, відповідно до погодженого обсягу правової допомоги, згідно п 1.1. цієї додаткової угоди, клієнт має оплатити АО кошти в розмірі 8 000,00 грн; Відповідно до погодженого обсягу правової допомоги, згідно п.1.2 цієї Додаткової угоди, клієнт має оплатити АО кошти в розмірі 2 500,00 грн за кожне судове засідання. На виконання вимог ч. 3 ст. 126 ГПК України у поданій заяві про ухвалення додаткового рішення у справі відповідачем наведено детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом Книшовим І.Г. з метою представництва інтересів відповідача у Північному апеляційному господарському суді у справі № 910/12108/20, із зазначенням часу, витраченого адвокатом на виконання відповідних робіт, а саме, підготовки та подання до суду відзиву на апеляційну скаргу (8 000,00 грн) та участь у судовому засіданні 21.04.2021 (2 500,00 грн). Вищевказаними доказами, зокрема актами про надання правової допомоги від 12.04.2021 та від 22.04.2021, а також наявними матеріалами справи підтверджується надання адвокатом Книшовим І.Г. відповідачеві послуг з професійної правничої допомоги у погодженому між адвокатом та клієнтом розмірі, а також здійснення оплати за вказані послуги останнім у сумі 10 500,00 грн. Разом з тим, вирішуючи питання про розподіл судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути неспіврозмірним, тобто явно завищеним порівняно з ціною позову. У зв`язку з цим суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність» гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. При цьому, за приписами ч. 6 ст. 126 ГПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. У постанові від 03.10.2019 у справі №922/445/19 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу, зокрема вказавши, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи. Надалі об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду підтвердила цей висновок у постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 та у постанові від 22.11.2019 у справі № 910/906/18, зазначивши, що у разі недотримання вимог частини 4 статті 126 ГПК України суду надано право зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами, лише за клопотанням іншої сторони. При цьому, обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, що підлягають розподілу між сторонами (частини 5-6 статті 126 ГПК України). У постанові від 22.11.2019 у справі № 902/347/18 об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду зауважила, що викладена в постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 03.10.2019 у справі № 922/445/19 правова позиція має враховуватись при вирішенні усіх наступних спорів у подібних правовідносинах. При цьому, колегія суддів наголошує, що за приписами ч. 4 ст. 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Однак, під час розгляду апеляційної скарги Центру на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/12108/20 позивачем, який належним чином повідомлявся як про розгляд даної скарги, так і про розгляд заяв про розподіл судових витрат, не було заявлено клопотання про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу адвоката та заперечень стосовно розміру заявлених позивачем витрат на правничу допомогу, у тому числі розрахунків, які свідчили б про неправильність розрахунку витрат або про неналежність послуг адвоката, орієнтовний розмір яких було вказано в апеляційній скарзі, а точна сума до стягнення - у заяві про покладення на відповідача судових витрат, що були направлені на адресу останнього. Таким чином, відповідачем, відповідно до ст. 126 ГПК України, не доведено належними та допустимим доказами неспівмірності заявлених відповідачем витрат на професійну правничу допомогу із складністю справи, обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт. При цьому, суд апеляційної інстанції враховує, що до переліку виконаних адвокатом робіт, витрати щодо яких заявлені відповідачем, були включені виключно ті роботи, що були необхідними для розгляду поданої ним апеляційної скарги. Витрати по жодним іншим роботам адвоката не включалися відповідачем до судових витрат. Суд апеляційної інстанції також вважає, що розмір заявлених витрат є розумним, адже відповідає часу, витраченому адвокатом на виконання робіт, що були необхідними в даній справі для представництва інтересів відповідача. За таких обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що заявником при зверненні до суду з заявою про покладення судових витрат на професійну правничу допомогу на позивача було дотримано вимог ст.ст. 123, 124, 126, 129 ГПК України. У зв`язку з тим, що постановою Північного апеляційного господарського суду від 21.04.2021 апеляційну скаргу Центру на рішення Господарського суду міста Києва від 27.01.2021 та додаткове рішення Господарського суду міста Києва від 10.02.2021 у справі №910/12108/20 залишено без задоволення, на підставі статті 129 ГПК України, судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги відповідачеві в сумі 10 500,00 грн, покладаються на апелянта. Керуючись ст.ст. 124, 126, 129, 221, 234, 235, 244 ГПК України, Північний апеляційний господарський суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектормед» про ухвалення додаткового рішення у справі №910/12108/20 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

2. Судові витрати, пов`язані із наданням правничої допомоги Товариству з обмеженою відповідальністю «Вектормед» в сумі 10 500,00 грн покласти на Комунальне некомерційне підприємство Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр».

3. Стягнути з Комунального некомерційного підприємства Львівської обласної ради «Львівський регіональний фтизіопульмонологічний клінічний лікувально-діагностичний центр» (79066, Львівська обл., місто Львів, вул. Зелена, будинок 477; ідентифікаційний код 01998147) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Вектормед» (04080, місто Київ, вул. Межигірська, будинок 82-А; ідентифікаційний код 33308206) 10 500 (десять тисяч п`ятсот) грн 00 коп. судових витрат, понесених у зв`язку з наданням професійної правничої допомоги.

4. Видачу наказу доручити Господарському суду міста Києва.

5. Матеріали справи №910/12108/20 повернути до Господарського суду міста Києва. Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст.286-291 ГПК України. Повний текст додаткової постанови складено 13.05.2021. Головуючий суддя А.О. Мальченко Судді М.Г. Чорногуз Т.П. Козир

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»