Постанова 4852 № 183/4367/20 (2-а/183/185/20)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 травня 2021 року м. Дніпросправа № 183/4367/20 (2-а/183/185/20) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач), суддів: Чередниченка В.Є., Панченко О.М., за участю секретаря судового засідання Чорнова Є.С. розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Іваницького Володимира Олександровича на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2020р. в адміністративній справі №183/4367/20 (2-а/183/185/20) за позовом:ОСОБА_1 до: про:Інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Іваницького Володимира Олександровича скасування постанови про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: 10.08.2020р. ОСОБА_1 за допомогою поштового зв`язку звернувся до Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області з адміністративним позовом до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Іваницького В.О. про скасування постанови про адміністративне правопорушення /а.с. 2-5/. Ухвалою Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 13.08.2020р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у справі №183/4367/20(2-а/183/185/20) та справу призначено до розгляду в порядку загального позовного провадження /а.с. 13/. Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що 31.07.2020р. він керуючи транспортним засобом в складі тягача марки DAF FT XT 105.410, держномер НОМЕР_1 з напівпричепом марки ОДАЗ 830030 держномер НОМЕР_2 перевозив вантаж та був зупинений інспектором патрульної поліції та відносно нього інспектором було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2903889 про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП. Позивач вважає таку постанову необґрунтованою та незаконною, оскільки він не вчиняв порушення Правил дорожнього руху, перевезення вантажу здійснював відповідно до наданого дозволу за погодженим з Національною поліцією маршрутом, а тому просив визнати протиправною та скасувати постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2903889 від 31.07.2020р. про застосування до нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого 132-1 КУпАП та закрити справу про притягнення до адміністративної відповідальності. Рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2020р. у справі №183/4367/20(2-а/183/185/20) адміністративний позов ОСОБА_1 до інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Іваницького В.О. про скасування постанови про адміністративне правопорушення серія ЕАМ №2903889 від 31.07.2020р. задоволено (суддя Сорока О.В.) / а.с. 29-35/. Відповідач, не погодившись з вищезазначеним рішенням суду, подав апеляційну скаргу /а.с. 44-51/, у якій, посилаючись на те, що судом першої інстанції під час розгляду даної справи не було з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення та зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до постановлення ним рішення у справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, просив скасувати рішення суду першої інстанції від 04.09.2020р. та постановити у справі нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог у повному обсязі. Матеріали адміністративної справи №183/4367/20(2-а/183/185/20), разом з вищезазначеною апеляційною скаргою надійшли до Третього апеляційного адміністративного суду 03.02.2021р. /а.с. 79/. Разом з апеляційною скаргою заявником було заявлено клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2020р. у справі №183/4367/20(2-а/183/185/20). Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 05.02.2021р. у справі №183/4367/20(2-а/183/185/20) поновлено інспектору роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенанту поліції Іваницькому В.О. строк апеляційного оскарження рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2020р. у справі №183/4367/20(2-а/183/185/20), апеляційну скаргу на рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2020р. у справі №183/4367/20(2-а/183/185/20) було залишена без руху, та заявнику апеляційної скарги було надано строк для усунення зазначених судом недоліків апеляційної скарги /а.с. 82/. 15.03.2021р. на електронну адресу суду апеляційної інстанції від відповідача надійшло на виконання вищезазначеної ухвали - платіжне доручення №2758 від 09.03.2021р. про сплату судового збору у розмірі 630,6 грн. /а.с. 86,87/. Ухвалами Третього апеляційного адміністративного суду від 05.04.2021р. у справі №183/4367/20(2-а/183/185/20) відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою відповідача на рішення суду першої інстанції від 04.09.2020р. /а.с. 97/ та апеляційний розгляд справи у судовому засіданні призначено на 13-00 годин 11.15.2021р. /а.с. 98/, та судом апеляційної інстанції у встановлений чинним процесуальним законодавством спосіб та строки було повідомлено учасників справи, відповідача повідомлено засобами електронного зв`язку / а.с. 101,102/. У судове засідання 11.05.2021р. представники учасників справи не з`явились. Позивач та відповідач про день, годину та місце розгляду справи повідомлені судом належним чином / а.с. 101,102/. За таких обставин колегія суддів вважає можливим розглянути справу у відсутність учасників справи за наявними в матеріалах справи доказами. Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали даної адміністративної справи, законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Під час розгляду даної справи судом встановлено, що 31.07.2020р., приблизно о 11-08 год., ОСОБА_1 керуючи транспортним засобом DAF FT XT 105.410, держномер НОМЕР_1 , рухався на 243 км автомобільної дороги М-21 Вінницької області, де був зупинений патрульним поліції (відповідачем), який повідомив позивача проте, що він здійснив перевезення великогабаритного вантажу, шириною 3,7м, без відповідного дозволу узгодженого з органами національної поліції, що є порушенням правил дорожнього руху, та відповідачем було складено постанову про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2903889 від 31.07.2021р. про застосування до позивача адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн., за вчинення правопорушення, передбаченого ст. 132-1 КУпАП, яка і є предметом оскарження у даній адміністративній справі /а.с. 6/. Під час розгляду цієї справи встановлено, як судом першої інстанції, так і судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач мав затверджений начальником Управління поліції в Дніпропетровській області дозвіл №020-13128901-622 НГ від 09.07.2020р. на участь у дорожньому русі транспортних засобів, вагові або габаритні параметри яких перевищують нормативні, строком дії з 09.07.2020р. по 07.08.2020р., згідно якому має право перевезення вантажу, параметри якого не перевищують ширину до 3.5 м, довжину до 22 м, висоту до 4,49 м /а.с.10/, і зазначений дозвіл був наданий інспектору поліції. Спірні відносини, які виникли між сторонами у даній справі, врегульовано положеннями Законів України «Про національну поліцію», «Про дорожній рух», Правилами дорожнього руху України (далі Правила), а також нормами Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП). Статтями 8, 18, 23 Закону України «Про національну поліцію» встановлено, що на поліцію покладено завдання регулювати дорожній рух та здійснювати контроль за дотриманням Правил дорожнього руху України та його учасниками, також у випадках визначених законом поліція здійснює провадження у справах про адміністративне правопорушення і приймає рішення про застосування адміністративних стягнень та забезпечує їх виконання ( п. 8 ч. 1 ст. 23 цього Закону) при цьому поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією, законами України та іншими нормативно-правовими актами, що регламентують діяльність поліції. Частиною 1 ст. 35 вищевказаного Закону встановлено, що поліцейський може зупиняти транспортні засоби у разі: 1) якщо водій порушив Правила дорожнього руху; 2) якщо є очевидні ознаки, що свідчать про технічну несправність транспортного засобу; 3) якщо є інформація, що свідчить про причетність водія або пасажирів транспортного засобу до вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, або якщо є інформація, що свідчить про те, що транспортний засіб чи вантаж можуть бути об`єктом чи знаряддям учинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення; 4) якщо транспортний засіб перебуває в розшуку; 5) якщо необхідно здійснити опитування водія чи пасажирів про обставини вчинення дорожньо-транспортної пригоди, кримінального чи адміністративного правопорушення, свідками якого вони є або могли бути; 6) якщо необхідно залучити водія транспортного засобу до надання допомоги іншим учасникам дорожнього руху або поліцейським або як свідка під час оформлення протоколів про адміністративні правопорушення чи матеріалів дорожньо-транспортних пригод; 7) якщо уповноважений орган державної влади прийняв рішення про обмеження чи заборону руху; 8) якщо спосіб закріплення вантажу на транспортному засобі створює небезпеку для інших учасників дорожнього руху; 9) порушення порядку визначення і використання на транспортному засобі спеціальних світлових або звукових сигнальних пристроїв. Поліцейський зобов`язаний поінформувати водія про конкретну причину зупинення ним транспортного засобу з детальним описом підстави зупинки, визначеної у цій статті (частина 2). Відповідно до ч. 1 ст. 32 цього ж Закону поліцейський має право вимагати в особи пред`явлення нею документів, що посвідчують особу, та/або документів, що підтверджують відповідне право особи, у таких випадках: 1) якщо особа володіє зовнішніми ознаками, схожими на зовнішні ознаки особи, яка перебуває в розшуку, або безвісно зниклої особи; 2) якщо існує достатньо підстав вважати, що особа вчинила або має намір вчинити правопорушення; 3) якщо особа перебуває на території чи об`єкті із спеціальним режимом або в місці здійснення спеціального поліцейського контролю; 4) якщо в особи є зброя, боєприпаси, наркотичні засоби та інші речі, обіг яких обмежений або заборонений, або для зберігання, використання чи перевезення яких потрібен дозвіл, якщо встановити такі права іншим чином неможливо; 5) якщо особа перебуває в місці вчинення правопорушення або дорожньо-транспортної пригоди, іншої надзвичайної події; 6) якщо зовнішні ознаки особи чи транспортного засобу або дії особи дають достатні підстави вважати, що особа причетна до вчинення правопорушення, транспортний засіб може бути знаряддям чи об`єктом вчинення правопорушення. Статтею 132-1 КУпАП передбачено, що порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Відповідно до ст. 33 Закону України «Про автомобільні дороги» рух транспортних засобів, навантаження на вісь, загальна маса або габарити яких перевищують норми, встановлені державними стандартами та нормативно-правовими актами, дозволяється за погодженнями з відповідними органами у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18.01.2001р. №30, згідно п.2 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великогабаритним, якщо його габарити перевищують хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 жовтня 2001 р. № 1306. Пунктом 22.5 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001р. №1306, встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2007р. №879 «Про заходи щодо збереження автомобільних доріг загального користування» затверджено Порядок здійснення габаритно-вагового контролю та справляння плати за проїзд автомобільними дорогами загального користування транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, вагові та/або габаритні параметри яких перевищують нормативні, який визначає механізм здійснення габаритно-вагового контролю великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів та інших самохідних машин і механізмів, що використовуються на автомобільних дорогах загального користування (надалі - Порядок). Відповідно до п.п.4 п.2 Порядку, габаритно-ваговий контроль контроль за проїздом великовагових та/або великогабаритних транспортних засобів автомобільними дорогами загального користування, який включає перевірку відповідності габаритно-вагових параметрів таких транспортних засобів установленим законодавством параметрам і нормам, наявності дозволу на рух за визначеними маршрутами, а також дотримання визначених у дозволі умов та режиму руху транспортних засобів. Отже, враховуючи вищенаведені норми законодавства, які регулюють відносини, що виникли між сторонами у даній справі, а також приймаючи до уваги фактичні обставини справи, які були встановлені судом, колегія суддів вважає, що працівник поліції - інспектор роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Іваницького В.О. до повноважень якого відповідно до положень ст. 23 Закону України «Про національну поліцію» та ст. 222 КУпАП, віднесено контроль дотримання учасниками дорожнього руху встановлених правил дорожнього руху, і у разі встановлення порушень певними учасниками дорожнього руху порушень правил розгляд справ про порушення правил дорожнього руху та прийняття відповідних рішень (постанов), мав право на розгляд справи про адміністративне правопорушення та прийняття відповідного рішення за результатами розгляду такої справи, відповідачем в оскаржуваній постанові зафіксовано, що вантаж, який перевозив ОСОБА_1 31.07.2020р., транспортним засобом DAF FT XT 105.410, держномер НОМЕР_1 , є великогабаритним вантажом шириною 3,7м без відповідного дозволу, узгодженого з органами національної поліції. Статтею 280 Кодексу України про адміністративні правопорушення передбачено, що орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов`язаний з`ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом`якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з`ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Враховуючи те, що предметом оскарження у даній справі є постанова про накладення адміністративного стягнення у справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі, серії ЕАМ №2903889 від 31.07.2021р., що складена відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, то, з урахуванням положень ч. 2 ст. 77 КАС України, обов`язок щодо доказування правомірності прийнятого рішення та дотримання встановленої чинним законодавством процедури (порядку) розгляду справи певної категорії, нормами чинного процесуального законодавства покладено саме на суб`єкта владних повноважень, тобто на відповідача у даній справі. Відповідачем, на підтвердження правомірності прийнятого ним рішення, під час розгляду справи судом першої інстанції надано відеозапис (файл « 20200731204450000211» ) /а.с. 25/ обставин зупинення позивача 31.07.2020р., який керував DAF FT XT 105.410, держномер НОМЕР_1 , з якого не можливо побачити чи дійсно ширина великогабаритного багажу становить 3,7 м, так як відеозапис не підтверджує точку, з якої починається відлік, що ставить під сумнів зазначену у постанові ширину вантажу 3,7 м, а тому даний відеозапис не може бути належним та допустимим доказом перевезення великогабаритного вантажу без відповідного дозволу. Під час розгляду даної справи судом першої інстанції встановлено, що відповідачем у справі, який у спірних відносинах виступає у якості суб`єкта владних повноважень, не було надано належного доказу на підтвердження правомірності прийняття ним постанови серії ЕАМ №2903889 від 31.07.2021р., яка є предметом оскарження у даній справі, що стало підставою для скасування судом першої інстанції цієї постанови. Приймаючи до уваги вищенаведені фактичні обставини справи, та враховуючи положення ст. 62 Конституції України, ст. 280, 251 КУпАП, ст. 77 КАС України, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції зробив правильний висновок про наявність підстав для задоволення заявлених позивачем позовних вимог та постановив правильне рішення про скасування постанови відповідача серії ЕАМ №2903889 від 31.07.2021р. та про закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення. Враховуючи вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку про те, що суд першої інстанції об`єктивно, повно, всебічно дослідив обставини, які мають суттєве значення для вирішення даної адміністративної справи, застосував до правовідносин, які виникли між сторонами у справі, норми права, які регулюють саме ці правовідносини, зроблені судом першої інстанції висновки відповідають фактичним обставинам справи та підтверджуються зібраними у справі доказами, та постановив обґрунтоване рішення про задоволення заявлених позивачем позовних вимог , і оскільки під час апеляційного розгляду даної справи будь-яких порушень судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, яке б потягло за собою наявність підстав для скасування або зміни оскаржуваного судового рішення, не було встановлено, рішення суду першої інстанції від 04.09.2020р. у даній адміністративній справі необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскільки доводи, які викладені у апеляційній скарзі, суперечать зібраним у справі доказам та фактичним обставинам справи, зводяться до переоцінки заявником апеляційної скарги доказів, які були досліджені судом першої інстанції під час розгляду даної адміністративної справи і незгоди з висновками суду з оцінки обставин у справі, а тому не можуть бути підставою для скасування постанови суду першої інстанції у даній справі. На підставі викладеного, керуючись ст. 310, 315, 316, 321, 322 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу інспектора роти №3 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області Департаменту патрульної поліції лейтенант поліції Іваницького Володимира Олександровича - залишити без задоволення. Рішення Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 04.09.2020р. у справі №183/4367/20(2-а/183/185/20) - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття і може бути оскаржена у строки та в порядку, які встановлені ст. 329,331 КАС України. Повний текст виготовлено 13.05.2021р. Головуючий - суддя А.О. Коршун суддя В.Є. Чередниченко суддя О.М. Панченко