LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852205/4094/19(2а/205/111/19)

від 28.01.2020 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 28 січня 2020 року м. Дніпросправа № 205/4094/19(2а/205/111/19) Суддя І інстанції Приходченко О.С. Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чепурнова Д.В. (доповідач), суддів: Мельника В.В., Сафронової С.В., за участю секретаря судового засідання Царьової Н.П. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до капрала поліції батальйону роти №1 Управління патрульної поліції у Вінницькій області Шемчук Інни Миколаївни про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження по справі про адміністративне правопорушення, - ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, в якому просив: - скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №592241 від 03.05.2019 року винесену інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Шемчук Інною Миколаївною відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн; - справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 03.05.2019 року закрити. Рішенням Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року у задоволенні позовних вимог відмовлено. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. Апеляційна скарга обґрунтована протиправністю винесеної патрульним поліцейським постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, з огляду на відсутність вини позивача. В судове засідання апеляційної інстанції сторони не з`явились, про час та місце слухання справи повідомлялися належним чином, а тому відповідно до ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, суд апеляційної інстанції вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав. Встановлені обставини справи свідчать про те, що 03 травня 2019 року інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Шемчук Інною Миколаївною винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ДП18 №592241, згідно з якою позивач 03 травня 2019 року о 22:15 год. на АД М21 перевозив великоваговий вантаж, без відповідного узгодження з органами Національної поліції, за що передбачена відповідальністю за ст.132-1 КУпАП. Правомірність та обґрунтованість вказаної постанови є предметом спору, який передано на вирішення суду. За наслідками перегляду судового рішення колегія суддів не погоджується з висновками суду першої інстанції щодо відсутності підстав для задоволення позову з огляду на наступне. Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Порядок дорожнього руху на території України, відповідно до Закону України Про дорожній рух встановлюють Правила дорожнього руху, затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року № 1306. Особи, які порушують ці Правила, несуть відповідальність згідно із законодавством. В свою чергу, конкретні правовідносини, які виникли між сторонами, врегульовані нормами Кодексу адміністративного судочинства України, Кодексу України про адміністративні правопорушення, Закону України Про дорожній рух, Закону України Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, Закону України Про Національну поліцію, Правил дорожнього руху. Згідно із ст.132-1 КУпАП Порушення правил дорожнього перевезення небезпечних вантажів, правил проїзду великогабаритних і великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями або залізничними переїздами тягне за собою накладення штрафу на водіїв у розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян і на посадових осіб, відповідальних за технічний стан, обладнання, експлуатацію транспортних засобів, уповноважених з питань безпеки перевезення небезпечних вантажів, громадян - суб`єктів господарської діяльності - у розмірі сорока неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. В свою чергу, постановою Кабінету Міністрів України від 30 березня 1994 року № 198 затверджено Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, залізничних переїздів, правила користування ними та охорони, відповідно до п. 16 яких перевезення небезпечних, великогабаритних і великовагових вантажів автомобільним транспортом по дорожніх об`єктах допускається за окремим дозволом в порядку і за плату, що визначається окремими актами законодавства. Правила проїзду великогабаритних та великовагових транспортних засобів автомобільними дорогами, вулицями та залізничними переїздами затверджені постановою Кабінету Міністрів України від 18 січня 2001 року № 30, згідно п. 3 яких транспортний засіб чи автопоїзд з вантажем або без вантажу вважається великоваговим, якщо максимальна маса або осьова маса перевищує хоча б один з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Пунктом 22.5 ПДР встановлено, що за спеціальними правилами здійснюється дорожнє перевезення небезпечних вантажів, рух транспортних засобів та їх составів у разі, коли хоч один з їх габаритів перевищує за шириною 2,6 м, за висотою від поверхні дороги - 4 м (для контейнеровозів на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією маршрутах - 4,35 м), за довжиною - 22 м (для маршрутних транспортних засобів - 25 м), фактичну масу понад 40 т (для контейнеровозів - понад 44 т, на встановлених Укравтодором і Державтоінспекцією для них маршрутах - до 46 т), навантаження на одиночну вісь - 11 т (для автобусів, тролейбусів - 11,5 т), здвоєні осі - 16 т, строєні - 22 т (для контейнеровозів навантаження на одиночну вісь - 11 т, здвоєні осі - 18 т, строєні - 24 т) або якщо вантаж виступає за задній габарит транспортного засобу більш як на 2 м. Осі слід вважати здвоєними або строєними, якщо відстань між ними (суміжними) не перевищує 2,5 м. Тобто, з означено вбачається, що підставою для притягнення водія до адміністративної відповідальності за відсутність дозволу, виданого органом Національної поліції для перевезення великовагового вантажу є перевищення максимальної маси або осьової маси хоча б одного з параметрів, зазначених у пункті 22.5 Правил дорожнього руху. Згідно з п.1 ст. 247 КУпАП, обов`язковою умовою притягнення особи до адміністративної відповідальності є наявність події адміністративного правопорушення. Наявність події правопорушення доводиться шляхом надання доказів. Статтею 251 КУпАП передбачено, що доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішенні справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функцію фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, які використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом вилучення речей і документів, а також іншими документами. Водночас, матеріали справи не містять жодних доказів проведення патрульним поліцейським будь-яких замірів маси або осьової маси вантажу та/бо транспортного засобу в цілому, яким керував позивач. Законодавство України про адміністративні правопорушення має каральну направленість, а тому, з урахуванням принципів і загальних засад Кодексу України про адміністративні правопорушення, практики Європейського Суду з прав людини, передбачається принцип презумпції невинності особи, поки її винуватість не буде доведена у встановленому законом порядку. Таким чином, оскільки вина позивача не доведена належними та допустимими доказами, оскаржувана постанова про притягнення його до адміністративної відповідальності є незаконною та підлягає скасуванню. Враховуючи те, що висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи та з огляду на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи, постанова суду першої інстанції підлягає скасуванню з прийняттям нової постанови про задоволення адміністративного позову. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 321, 322 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити. Рішення Ленінського районного суду м. Дніпропетровська від 15 липня 2019 року - скасувати та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити. Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ДП18 №592241 від 03.05.2019 року винесену інспектором роти №1 батальйону Управління патрульної поліції у Вінницькій області капралом поліції Шемчук Інною Миколаївною відносно ОСОБА_1 про притягнення до адміністративної відповідальності за ст. 132-1 КУпАП та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу у розмірі 510 грн. Справу про притягнення до адміністративної відповідальності за ст.132-1 КУпАП ОСОБА_1 від 03.05.2019 року закрити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає. Головуючий - суддя Д.В. Чепурнов суддя В.В. Мельник суддя С.В. Сафронова

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»