Постанова 4820 № 686/21093/20

УКРАЇНА ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ____________________________________________________________________ Справа № 686/21093/20 Провадження № 22-ц/4820/719/21 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 11 травня 2021 року м. Хмельницький Хмельницький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Купельського А.В., Янчук Т.О., секретар судового засідання Шевчук Ю.Г., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області, Державної казначейської служби України про відшкодування моральної шкоди, завданої незаконним рішенням, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 3 березня 2021 року, встановив: 1.

Описова частина Короткий зміст позовних вимог У серпні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Держави Україна в особі Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області (далі - Суд), Державної казначейської служби України (далі - Держказначейство) про відшкодування шкоди, завданої незаконним рішенням. ОСОБА_1 зазначив, що 18 грудня 2017 року він звернувся до Суду з позовом до Прокуратури Хмельницької області, Держказначейства про визнання постанови незаконною та відшкодування шкоди. Рішенням Суду від 15 травня 2018 року позов задоволено частково, постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Прокуратури Хмельницької області від 8 листопада 2017 року про відмову у відшкодуванні шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду, скасовано, в решті позову відмовлено. Постановою Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року скасовано рішення суду першої інстанції та ухвалено нове рішення. Внаслідок ухвалення Судом незаконного та протиправного рішення позивачу завдано моральної шкоди, зокрема, він зазнав душевних страждань і приниження, переніс душевний біль і розчарування через відчуття незахищеності, були порушені його честь і гідність, він вживав додаткових зусиль для організації свого життя та захисту порушеного права. За таких обставин ОСОБА_1 просив суд стягнути з державного бюджету України через Держказначейство на свою користь 1 000 000 грн моральної шкоди. Короткий зміст рішення суду першої інстанції Рішенням Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 3 березня 2021 року в позові відмовлено. Суд виходив з того, що ОСОБА_1 не довів неправомірність дій або бездіяльності Суду та факт заподіяння йому моральної шкоди, а також причинний зв`язок між прийняттям судового рішення та настанням шкоди. Короткий зміст вимог апеляційної скарги В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про задоволення позову посилаючись на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права. Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу Апеляційна скарга мотивована тим, що незаконним судовим рішенням позивачеві завдано моральної шкоди, наразі, суд зробив неправильні висновки з установлених обставин, не застосував норми чинного законодавства, які регулюють спірні правовідносини, та правові висновки Верховного Суду, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про необґрунтованість позову. Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи Суд і Держказначейство не подали відзив на апеляційну скаргу. 2.

Мотивувальна частина Позиція суду апеляційної інстанції Частиною 1 статті 375 ЦПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню. Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини Рішенням Суду від 15 травня 2018 року позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано неправомірною та скасовано постанову прокурора відділу нагляду за додержанням законів органами фіскальної служби Прокуратури Хмельницької області Балюка В.О. від 8 листопада 2017 року, якою було відмовлено у відшкодуванні ОСОБА_1 шкоди, завданої незаконними діями органів дізнання, попереднього слідства, прокуратури і суду. В задоволенні решти вимог відмовлено. Хмельницький апеляційний суд постановою від 20 вересня 2019 року рішення Суду від 15 травня 2018 року скасував та ухвалив нове судове рішення, стягнув з Держказначейства за рахунок коштів Державного бюджету України шляхом списання коштів з єдиного казначейського рахунку на користь ОСОБА_1 7 539 грн 69 коп. втраченого заробітку, 63 287 грн 07 коп. премії, 1 841 грн 50 коп. інфляційних втрат, 17 794 грн збитків від арешту майна та 28 000 грн витрат на правову допомогу в кримінальній справі, а всього - 118 462 грн 26 коп. Застосовані норми права Частиною 1 статті 56 Конституції України встановлено, що кожен має право на відшкодування за рахунок держави чи органів місцевого самоврядування матеріальної та моральної шкоди, завданої незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їх посадових і службових осіб при здійсненні ними своїх повноважень. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, в тому числі, у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім`ї чи близьких родичів, або у приниженні честі та гідності фізичної особи. За змістом ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. В силу ч.ч. 1, 6 ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній особі внаслідок її незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт, відшкодовується державою у повному обсязі незалежно від вини посадових і службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, прокуратури або суду. Шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок іншої незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується на загальних підставах. Згідно з ч. 1 ст. 1173 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, дією чи бездіяльністю органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні ними своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цих органів. Як передбачено ч. 1 ст. 1174 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю посадової або службової особи органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування при здійсненні нею своїх повноважень, відшкодовується державою, Автономною Республікою Крим або органом місцевого самоврядування незалежно від вини цієї особи. Відповідно до ч.ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що в деліктних правовідносинах юридичною підставою відповідальності, яка виникає внаслідок заподіяння шкоди, є склад цивільного правопорушення. До його елементів належать протиправна поведінка завдавача шкоди, настання шкоди, причинний зв`язок між двома першими елементами і вина завдавача шкоди. При цьому на потерпілого покладається обов`язок доведення факту неправомірної поведінки відповідача, заподіяння ним шкоди та її розмір, а також причинний зв`язок між протиправною поведінкою завдавача шкоди та негативними наслідками. У свою чергу, відповідач має довести відсутність своєї вини у завданні потерпілому шкоди. У випадку завдання громадянинові шкоди внаслідок незаконної дії або бездіяльності чи незаконного рішення органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу досудового розслідування, прокуратури або суду, ця шкода відшкодовується у повному обсязі незалежно від вини посадових осіб указаних органів. Спеціальні підстави відповідальності за шкоду, завдану органом державної влади, зокрема органами дізнання, попереднього (досудового) слідства, прокуратури та суду, визначені ст. 1176 ЦК України. Ці підстави характеризуються особливостями суб`єктного складу заподіювачів шкоди, серед яких законодавець виокремлює посадових чи службових осіб органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органи досудового розслідування, прокуратури або суду, та особливим способом заподіяння шкоди. Сукупність цих умов і є підставою покладення цивільної відповідальності за завдану шкоду саме на державу. Шкода, завдана незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органу, що здійснює оперативно-розшукову діяльність, органу розслідування, прокуратури або суду, відшкодовується державою лише у випадках вчинення незаконних дій, вичерпний перелік яких охоплюється ч. 1 ст. 1176 ЦК України, а саме у випадку незаконного засудження, незаконного притягнення до кримінальної відповідальності, незаконного застосування запобіжного заходу, незаконного затримання, незаконного накладення адміністративного стягнення у вигляді арешту чи виправних робіт. За відсутності підстав для застосування ч. 1 ст. 1176 ЦК України, в інших випадках заподіяння шкоди цими органами діють правила частини шостої цієї статті - така шкода відшкодовується на загальних підставах, тобто виходячи із загальних правил про відшкодування шкоди, завданої органом державної влади, їх посадовими та службовими особами (ст.ст. 1173, 1174 цього Кодексу). За змістом приписів ст.ст. 1173, 1174 ЦК України обов`язок відшкодувати завдану шкоду потерпілому покладається не на орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування чи посадових осіб цих органів, незаконним рішенням, дією чи бездіяльністю яких завдано шкоду, а на державу. ОСОБА_1 обґрунтував свої вимоги про відшкодування моральної шкоди тим, що ухвалення Судом рішення, яке в подальшому було скасоване судом апеляційної інстанції, призвело до його душевних страждань. На підтвердження цих вимог ОСОБА_1 подав суду рішення Суду від 15 травня 2018 року (а.с. 8-11) та постанову Хмельницького апеляційного суду від 20 вересня 2019 року (а.с. 12-16). Матеріали справи не містять належних і допустимих доказів про те, що відносно ОСОБА_1 були вчинені неправомірні дії, які знаходяться у прямому причинному зв`язку із завданням останньому моральної шкоди. Сам по собі факт, що ухвалене Судом рішення було скасоване судом апеляційної інстанції не свідчить про незаконність дій відповідача та заподіяння ОСОБА_1 моральної шкоди. За таких обставин суд першої інстанції правильно керувався тим, що ОСОБА_1 не довів склад цивільного правопорушення, що є юридичною підставою відповідальності Держави Україна перед ним за завдані збитки. Посилання ОСОБА_1 на обґрунтованість позову та неналежну оцінку судом досліджених доказів не відповідають фактичним обставинам справи. Суд першої інстанції правильно визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини, внаслідок чого доводи апеляційної скарги про те, що суд не дотримався норм матеріального права, є помилковими. Висновки суду першої інстанції відповідають установленим обставинам справи та не суперечать правовим позиціям Верховного Суду, на які ОСОБА_1 вказує в апеляційній скарзі. Щодо представництва Судом інтересів держави Відповідно до ст. 2 ЦК України учасниками цивільних відносин є фізичні та юридичні особи, а також держава Україна, Автономна Республіка Крим, територіальні громади, іноземні держави та інші суб`єкти цивільного права. Держава набуває і здійснює цивільні права та обов`язки через органи державної влади у межах їхньої компетенції, встановленої законом (ч. 1 ст. 170 ЦК України). За змістом ст. 1176 ЦК України шкода, завдана фізичній або юридичній особі внаслідок ухвалення судом незаконного рішення відшкодовується державою в повному обсязі. Згідно зі ст. 48 ЦПК України сторонами в цивільному процесі є позивач і відповідач. Позивачем і відповідачем можуть бути фізичні і юридичні особи, а також держава. Із положень ч. 4 ст. 58 ЦПК України слідує, що держава бере участь у справі через відповідний орган державної влади відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник або представник. Аналіз указаних норм права дає підстави для висновку, що відповідачем за позовом про відшкодування шкоди, завданої у процесі здійснення правосуддя, може бути лише держава. У цивільному судочинстві держава бере участь у справі як сторона через відповідний її орган, наділений повноваженнями саме у спірних правовідносинах, зокрема і представляти державу в суді. Відповідно до положень розділу VІІІ «Правосуддя» Конституції України та Закону України від 2 червня 2016 року №1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» суд не наділений повноваженнями представляти державу у суді за позовами про відшкодування шкоди, завданої під час здійснення правосуддя, в тому числі внаслідок ухвалення неправильного судового рішення. За таких обставин ОСОБА_1 безпідставно відніс Суд до учасників справи як представника відповідача - Держави Україна. 3.Висновки суду апеляційної інстанції Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається. Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, постановив: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Ярмолинецького районного суду Хмельницької області від 3 березня 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Повне судове рішення складено 12 травня 2021 року. Судді: О.І. Ярмолюк А.В. Купельський Т.О. Янчук Головуючий у першій інстанції - Кульбаба А.В. Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 33