Постанова 4856 № 824/366/20-а

П О С Т А Н О В А ІМЕНЕМ УКРАЇНИ Справа № 824/366/20-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Дембіцький П.Д. Суддя-доповідач - Сапальова Т.В. 28 квітня 2021 року м. Вінниця Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії: головуючого судді: Сапальової Т.В. суддів: Смілянця Е. С. Капустинського М.М. , за участю: секретаря судового засідання: Бень Я.О., представника відповідача: Верешка І.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним акту, В С Т А Н О В И В : в березні 2020 року ОСОБА_1 звернувся до Чернівецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області про визнання протиправним та скасування п. 1 Наказу Головного управління національної поліції України в Чернівецькій області № 57 від 31.01.2020 року "Про застосування дисциплінарного стягнення", яким за вчинення дисциплінарного проступку до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність, позбавлено премії в повному обсязі за лютий місяць 2020 року, щоб розмір грошового забезпечення був не нижчим мінімальної заробітної плати; зобов`язання відповідача провести перерахунок належних ОСОБА_1 платежів та нарахувати невиплачену премію та інші відповідні платежі. Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року в задоволенні позову відмовлено. Не погодившись з прийнятим рішенням, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить його скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що в матеріалах службового розслідування відсутні прямі докази вчинення ним дисциплінарного проступку, його фактичні наслідки, їх тяжкість. У висновку відсутній опис наявності причинного зв`язку між неправомірними діяннями та їх наслідкам, умов, що передували вчиненню дисциплінарного проступку або спонукали до нього. Крім того, апелянт стверджує, що суд першої інстанції не встановив чи мав місце дисциплінарний проступок та не надав оцінку діям дисциплінарної комісії та наявним у матеріалах службового розслідування розбіжностям. Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Позивач в судове засідання не з`явився, повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи. Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. Представник відповідача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв`язку з чим просив залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного. Судом першої інстанції встановлено, що наказом Головного управління національної поліції України в Чернівецькій області № 9 о/с від 22.01.2018 року ОСОБА_1 прийнято на службу до поліції та призначено дільничним офіцером поліції сектору превенції Новодністровського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області (т.1 а.с. 180). 11.12.2019 року громадянка ОСОБА_2 звернулась на гарячу лінію НП України та повідомила про перевищення службових обов`язків ДОП Новодністровського ВП Кельменецького ВП ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 16.12.2019 начальник Департаменту внутрішньої безпеки Чернівецької області звернувся з листом № 2160/42-25/01/2019 до начальника ГУНП в Чернівецькій області про проведення службового розслідування за зверненням громадянки ОСОБА_2 від 11.12.2019 року щодо неправомірних дій окремих працівників Новодністровського ВП, які мали місце 11.12.2019 року, згідно заяви ОСОБА_2 (т.2 а.с.25). Наказом Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області № 1566 від 20.12.2019 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування, проведення якого доручено комісії, у складі: голови комісії ОСОБА_13., членів комісії ОСОБА_12, ОСОБА_10, ОСОБА_11. (т.1 а.с.78). Матеріали службового розслідування в частині можливих протиправних дій поліцейського ОСОБА_1 по відношенню до громадянки ОСОБА_4 , що можливо мали місце 11.12.2019 в м. Новодністровськ, скеровано до Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Хмельницькому для вирішення питання в порядку ст. 214 КПК України. (т. 2 а. с. 19-22). 31.01.2020 року за наслідками службового розслідування т.в.о. начальником ГУ Національної поліції в Чернівецькій області видано наказ ГУ НП в Чернівецькій області "Про застосування дисциплінарного стягнення" № 57, п.1 якого за скоєння дисциплінарного проступку, що виразився у неналежному виконані своїх функціональних обов`язків, недотримання Присяги поліцейського, порушення вимог статті 19, статті 68 Конституції України, частини 1 статті 6, частини 1 статті 7, частини 1 статті 8, підпункту 1, підпункту 2, підпункту 3 пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію України", пункту 3, пункту 6, пункту 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6, абзацу 7, абзацу 8, абзацу 10 пункту 1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом СВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2 та 3 розділу І, а також підпункту 3 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ та пункту 1 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, пункту 6 розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, до дільничного офіцера поліції сектору превенції Новодністровського відділення поліції Кельменецького відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області рядового поліції ОСОБА_1 застосувати дисциплінарне стягнення у виді попередження про неповну службову відповідність та позбавити премії в повному обсязі за лютий місяць 2020 року, щоб розмір грошового забезпечення був не нижчим мінімальної заробітної плати (т.1 а.с. 182-185). Вважаючи вказаний наказ протиправним, позивач звернувся до суду з адміністративним позовом у даній справі. Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач своїми діями, які встановлені та зафіксовані матеріалами службового розслідування, дискредитував діяльність поліції, підірвав її авторитет у суспільстві, грубо порушив вимоги статті 19, статті 68 Конституції України, частини 1 статті 6, частини 1 статті 7, частини 1 статті 8, підпункту 1, підпункту 2, підпункту 3 пункту 1 статті 18 Закону України «Про Національну поліцію України», пункту 3, пункту 6, пункту 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6, абзацу 7, абзацу 8, абзацу 10 пункту 1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом СВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2 та 3 розділу І, а також підпункту 3 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ та пункту 1 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, пункту 6 розділу ІІ «Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події», затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100, тому оскаржуваний наказ є правомірним. Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції по суті заявлених позовних вимог, виходячи з наступного. Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України регулюється Законом України "Про Національну поліцію" від 02.07.2015 №580-VIII (далі Закон №580-VIII), Дисциплінарним статутом Національної поліції України, затвердженим Законом України від 15 березня 2018 року № 2337-VIII (далі - Дисциплінарний статут) та Правилами етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС від 09.11.2016 №1179. Згідно з ч.1 ст.59 Закону №580-VIII служба в поліції є державною службою особливого характеру, яка є професійною діяльністю поліцейських з виконання покладених на поліцію повноважень. Відповідно до ч.1 ст. 19 Закону №580-VIII у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Згідно з ч.2 ст.19 Закону №580-VIII підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Ч.1 ст.11 Дисциплінарного статуту передбачено, що за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. Згідно зі ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. Відповідно до ч.1-4 ст.14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Згідно з ч.10 ст.14 Дисциплінарного статуту порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до п.1 Розділу ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07 листопада 2018 року № 893 (далі - Порядок №893), службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. З матеріалів справи встановлено, що підставою для проведення службового розслідування відносно ОСОБА_1 стало звернення громадянин ОСОБА_2 із заявою щодо неправомірних дій окремих працівників Новодністровського ВП, які мали місце 11.12.2019 року. Відповідно до наказу Головного управління Національної поліції України в Чернівецькій області № 1566 від 20.12.2019 року "Про призначення службового розслідування та утворення дисциплінарної комісії" призначено службове розслідування за зверненням громадянки ОСОБА_2 від 11.12.2019 року. Згідно з п.1 наказу ГУ НП в Чернівецькій області "Про застосування дисциплінарного стягнення" № 57 від 31.01.2020 позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності за неналежне виконання своїх функціональних обов`язків, недотримання Присяги поліцейського, порушення вимог статті 19, статті 68 Конституції України, частини 1 статті 6, частини 1 статті 7, частини 1 статті 8, підпункту 1, підпункту 2, підпункту 3 пункту 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію України", пункту 3, пункту 6, пункту 7 частини 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, абзацу 6, абзацу 7, абзацу 8, абзацу 10 пункту 1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом СВС України від 09.11.2016 № 1179, пунктів 2 та 3 розділу І, а також підпункту 3 пункту 1 розділу ІІ, пункту 3 розділу ІІІ та пункту 1 розділу V Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650, пункту 6 розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події", затвердженого наказом МВС України від 08.02.2019 № 100 (т.1 а.с. 182-185). Діяльність дільничного інспектора поліції Новодністровського відділу поліції ГУНП в Чернівецькій області ОСОБА_1 регулюють функціональні обов`язки затверджені т.в.о. начальника Новодністровського ВП КВП ГУНП в Чернівецькій області 03.01.2019 року. (далі - Функціональні обов`язки). Згідно з Функціональними обов`язками ОСОБА_1 повинен знати Конституцію України, закони України, укази президента України та розпорядження Кабінету міністрів України, нормативно-правові акти МВС України та національної поліції; порядок використання автоматизованих інформаційних систем та банків даних; види та форми звітності; правила ділового етикету та професійної етики. Відповідно п. 1 Функціональних обов`язків повинен своєчасно реагувати на всі звернення та повідомлення про вчинені кримінальні, адміністративні правопорушення або події, надавати населенню всебічну допомогу, здійснювати профілактичну діяльність, спрямовану на запобігання вчиненню правопорушень. Згідно п. 4 Функціональних обов`язків під час несення служби виконувати покладені на нього завдання та функції, усні та письмові доручення старшого сектору реагування патрульної поліції. Згідно п. 13 Функціональних обов`язків у своїй щоденній службовій діяльності дотримується наказів, розпоряджень МВС України, національної поліції України, ГУНП в Чернівецькій області, щодо недопущення порушення прав людини, жорсткого поводження з людьми, порушення транспортної дисципліни, антикорупційного законодавства, дотримання правил пожежної безпеки та охорони праці (т. 1 а. с. 178-179). Відповідно до ст.19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з ч.1 ст.68 Конституції України кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. Ч.1 ст.6 Закону №580-VIII передбачено, що поліція у своїй діяльності керується принципом верховенства права, відповідно до якого людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Відповідно до ч.1 ст.7 Закону №580-VIII під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації. Ч.1 ст.8 Закону №580-VIII передбачено, що поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Згідно з пп.1-3 ч.1 ст.18 Закону №580-VIII поліцейський зобов`язаний: неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва; поважати і не порушувати прав і свобод людини. Відповідно до п.3, 6, 7 ч.3 ст.1 Дисциплінарного статуту службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України "Про Національну поліцію", зобов`язує поліцейського: поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; утримуватися від висловлювань та дій, що порушують права людини або принижують честь і гідність людини. Згідно з абз.6-8,10 п.1 Розділу ІІ Правил етичної поведінки поліцейських під час виконання службових обов`язків поліцейський повинен: виявляти повагу до гідності кожної людини, справедливо та неупереджено ставитися до кожного, незважаючи на расову чи національну приналежність, мову, стать, вік, віросповідання, політичні чи інші переконання, майновий стан, соціальне походження чи статус, освіту, місце проживання, сексуальну орієнтацію або іншу ознаку; поводитися стримано, доброзичливо, відкрито, уважно і ввічливо, викликаючи в населення повагу до поліції і готовність співпрацювати; контролювати свою поведінку, почуття та емоції, не дозволяючи особистим симпатіям або антипатіям, неприязні, недоброму настрою або дружнім почуттям впливати на прийняття рішень та службову поведінку; дотримуватися норм ділового мовлення, не допускати використання ненормативної лексики. Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_2 , які долучені до висновку службового розслідування, 11.12.2019 її донька ОСОБА_4 поскаржилась ОСОБА_2 на те, що в цей день поліцейський ОСОБА_1 звинуватив її у крадіжці засобів гігієни у малознайомого на ім`я ОСОБА_5 , після чого вивіз її у безлюдне місце, де вдарив декілька разів, та задля владнання ситуації обманом відібрав наявні у неї грошові кошти в сумі 200 грн., після чого відвіз її на місце зустрічі та відпустив. ОСОБА_2 зателефонувала до поліцейського ОСОБА_6 , якого знала особисто, та запитала чому дільничний ОСОБА_1 посадив її доньку до машини та відвіз у ліс, при цьому вдаривши її декілька разів, та забрав гроші у сумі 200 гривень. Останній відповів, що не є керівником ОСОБА_1 та завершив розмову. Після розмови з ОСОБА_6 , у вхідні двері квартири ОСОБА_2 хтось постукав. Відчинивши їх, вона побачила на порозі ОСОБА_1 , вдягненого у поліцейську форму, який був у вкрай збудженому стані та почав в агресивній формі ображати її різними непристойними словами, в тому числі із застосуванням нецензурної лайки, наголошуючи при цьому, що посадить її доньку в тюрму. Зі слів ОСОБА_1 ОСОБА_2 зрозуміла, що його обурив факт її звернення до ОСОБА_6 ОСОБА_2 намагалася заспокоїти ОСОБА_1 , на що останній відповів нецензурною лайкою, показавши при цьому середній палець правої руки в її обличчя (т.1 а.с.84-87). Згідно з письмовими поясненнями ОСОБА_6 повідомив про те, шо 11.12.2019 до нього дійсно телефонувала ОСОБА_2 та питала про підстави, з яких дільничний офіцер ОСОБА_1 викликав до себе її доньку, на що ОСОБА_6 відповів, що перебуває вдома після добового чергування і жодні обставини щодо ОСОБА_4 повідомити не може (т.1 а.с.105-107) Службовим розслідуванням встановлено, що свідком даної ситуації стала донька ОСОБА_2 , а також лайку ОСОБА_1 , зі слів ОСОБА_2 , чув майстер, який, тим часом, здійснював монтування дверей у ванну кімнату. В ході службового розслідування члени дисциплінарної комісії зателефонували за номером мобільного телефону ОСОБА_8 , який підтвердив, що 11.12.2019 він дійсно перебував вдома у ОСОБА_2 , де встановлював двері у ванній кімнаті. ОСОБА_8 чув конфлікту ситуацію, яка відбувалася за участю ОСОБА_2 та якогось чоловіка. Самого чоловіка він не бачив, однак достеменно чув, як невідомий чоловік, агресивно кричав, що посадить дочку ОСОБА_2 в тюрму, а також лаявся на їхню адресу нецензурними словами. Письмові пояснення ОСОБА_8 надати відмовився, мотивуючи це тим, що це може ускладнити його відносини з місцевою поліцією. Опитаний в межах службового розслідування ОСОБА_1 повідомив, що дійсно проводив профілактичну бесіду з ОСОБА_4 та підвозив її своїм автомобілем до адреси ЇЇ проживання. Факт нанесення ним тілесних ушкоджень ОСОБА_4 , вимагання та отримання від останньої неправомірної вигоди заперечив (т.1 а.с.100-102). В ході проведення службового розслідування також встановлено, що 13.12.2019 ОСОБА_2 звернулась із письмовою заявою до начальника Новодністровського ВП Конфедрата В. де вона була прийнята, при цьому помилково в заяві зазначила, що події відбулись 13, а не 11.12.2019. Під час проведення службового розслідування ОСОБА_2 пояснила, що випадково переплутала дату подій у поданій нею заяві на ім`я начальника Новодністровського ВП., та підтвердила, що незаконні дії поліцейського ОСОБА_1 по відношенню до її доньки мали місце саме 11.12.2019. Крім того, дисциплінарною комісією з`ясовано, що під час опитування ОСОБА_1 з приводу письмової заяви ОСОБА_2 останній повідомив, що знайомий з її змістом та з цього приводу склав рапорт. Згідно з вказаним рапортом ОСОБА_1 не повідомив про конфлікт, що стався між ним і гр. ОСОБА_2 11.12.2019, натомість описав свій робочий день 13.12.2019 (т.1 а.с.129). У зв`язку з цим комісія дійшла висновку про те, що позивач, ознайомившись із змістом заяви ОСОБА_2 , скористався тим, що вона у своїй заяві помилково зазначила дату події не 11, а 13.12.2019, про які мова йшла вище, нібито мали місце 13.12.2019, умисно приховав від особи, яка проводила перевірку - ОСОБА_9 , достовірну інформацію про обставини проступку, шляхом викладенням інформації, не пов`язаної з досліджуваною подією. Згідно з письмовими поясненнями на пропозицію Дисциплінарної комісії ОСОБА_1 спочатку погодився пройти дослідження щирості своїх показів на поліграфі, однак в назначений день категорично письмово від цього відмовився, що підтверджується поясненнями членів дисциплінарної комісії ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 (т.2 а.с.183-190). Отже, з урахуванням пояснень громадянок ОСОБА_2 і ОСОБА_4 , а також інформації, повідомленої громадянином ОСОБА_8 , у сукупності з прихованням ОСОБА_1 в рапорті факту наявності конфліктної ситуації, яка сталася 11.12.2019, дисциплінарна комісія дійшла обґрунтованого висновку про підтвердження обставин щодо неетичної поведінки позивача по відношенню до ОСОБА_2 та її доньки, що виявилася у агресивній поведінці та використанні ненормативної лексики, і, відповідно, вчинення дисциплінарних проступків. Таким чином, доводи апеляційної скарги щодо відсутності в матеріалах службового розслідування доказів вчинення позивачем дисциплінарного проступку не знайшли свого підтвердження. В обґрунтування апеляційної скарги ОСОБА_1 зазначає про те, що у письмових поясненнях ОСОБА_2 і ОСОБА_4 наявні відмінності, оскільки ОСОБА_2 вказує про те, що позивач зателефонував її донці і призначив зустріч, в той час як ОСОБА_4 зазначила про перебування у відділенні, коли до неї підійшов позивач. Водночас, вказані доводи щодо обставин зустрічі ОСОБА_1 та ОСОБА_4 не спростовують встановлений під час службового розслідування факт неетичної поведінки позивача біля квартири ОСОБА_2 . Оцінюючи доводи апеляційної скарги щодо характеристики ОСОБА_4 та її упередженого і неприязного ставлення до позивача, колегія суддів виходить з наступного. П.2, 3 Розділу І Інструкції з організації діяльності дільничних офіцерів поліції, затвердженої наказом МВС України від 28.07.2017 № 650 (далі - Інструкція), передбачено, що дільничні офіцери поліції (далі - ДОП) здійснюють свою діяльність відповідно до Конституції України, Законів України "Про Національну поліцію", "Про запобігання та протидію домашньому насильству", "Про адміністративний нагляд за особами, звільненими з місць позбавлення волі", "Про соціальну адаптацію осіб, які відбувають чи відбули покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк", "Про участь громадян в охороні громадського порядку і державного кордону", інших актів законодавства, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України. ДОП провадять свою діяльність на принципах верховенства права, дотримання прав і свобод людини, законності, відкритості та прозорості, політичної нейтральності, взаємодії з населенням на засадах партнерства. Відповідно до пп.3 п.1 Розділу ІІ Інструкції завданнями ДОП є, зокрема, виконання завдань, спрямованих на дотримання прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави. Згідно з п.3 Розділу ІІІ Інструкції ДОП у межах поліцейської дільниці проводить серед населення роз`яснювальну роботу для формування у населення правової культури, негативного ставлення до суспільно небезпечних явищ з метою підняття іміджу поліції та про способи захисту і самооборони від злочинних посягань. П. 1 Розділу V Інструкції передбачено, що ДОП здійснює превентивні заходи щодо осіб, схильних до вчинення правопорушень, та осіб, які перебувають на обліку в органах поліції, для попередження вчинення ними правопорушень із залученням до цієї роботи громадськості. Отже, превентивні заходи застосовуються до осіб, схильних до вчинення правопорушень, та осіб, які перебувають на обліку в органах поліції. Згідно з матеріалами службового розслідування ОСОБА_4 позитивно характеризується по місцю проживання (характеристика Новодністровської міської ради від 24.12.2019 № 255 - т.1 а.с.95); на превентивному обліку в ІТС ТПНП Новодністровського ВП ГУНП не перебуває (довідка Новодністровського ВП від 28.12.2019 № 4681 - т.1 а.с.116); не перебуває на «Д» обліку у лікаря-нарколога (лист Новодністровської міської лікарні від 23.12.2019 №462 - т.1 а.с.93); упродовж 2018-2019 років один раз притягувалася до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 182 КУпАП «Порушення вимог законодавчих та інших нормативно-правових актів щодо захисту населення від шкідливого впливу шуму чи правил додержання тиші в населених пунктах і громадських місцях» (довідка Новдністровського ВП від 26.12.2019 № 4657 - т.1 а.с.113). Водночас, перебування ОСОБА_4 на обліку у психіатра з діагнозом «помірна розумова відсталість» та притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 2 ст. 182 КУпАП не підтверджують доводи позивача про те, що ОСОБА_4 зловживає спиртними напоями та схильна до порушень громадського порядку. В позовній заяві ОСОБА_1 зазначає про неодноразове отримання повідомлень від громадян щодо неналежної поведінки ОСОБА_4 . Відповідно до п.6 Розділу ІІ "Порядку ведення єдиного обліку в органах (підрозділах) поліції заяв і повідомлень про кримінальні правопорушення та інші події" поліцейський незалежно від місця свого перебування в разі виявлення або отримання інформації про кримінальне правопорушення та іншу подію чи звернення до нього громадян із заявою (повідомленням) невідкладно повідомляє про це за скороченим номером екстреного виклику поліції «102» і зобов`язаний ужити заходів щодо запобігання правопорушенню, його припинення, рятування людей, надання допомоги особам, які її потребують, установлення і затримання осіб, які вчинили правопорушення, та охорони місця події. Водночас, ані під час проведення службового розслідування, ані під час судового розгляду даної справи позивач не надав доказів про неодноразові звернення до нього громадян з приводу поведінки ОСОБА_4 . З урахуванням наведеного колегія суддів дійшла висновку про те, що у ОСОБА_1 не було правових підстав вважати ОСОБА_4 схильною до вчинення протиправних дій, а отже і проводити превентивні заходи і профілактичні бесіди щодо неї. Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що ОСОБА_1 своїми діями, які встановлені та зафіксовані матеріалами службового розслідування, дискредитував діяльність поліції, підірвав її авторитет у суспільстві та грубо порушив вимоги чинного законодавства. Оцінюючи обґрунтованість обрання виду дисциплінарного стягнення, застосованого до позивача, колегія суддів виходить з наступного. Статтею 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що дисциплінарне стягнення є засобом підтримання службової дисципліни, що застосовується за вчинення дисциплінарного проступку з метою виховання поліцейського, який його вчинив, для безумовного дотримання службової дисципліни, а також з метою запобігання вчиненню нових дисциплінарних проступків. Дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: 1) зауваження; 2) догана; 3) сувора догана; 4) попередження про неповну службову відповідність; 5) пониження у спеціальному званні на один ступінь; 6) звільнення з посади; 7) звільнення із служби в поліції. Таким чином, вчинення поліцейським дисциплінарного проступку є підставою для застосування до нього дисциплінарного стягнення, передбаченого Статутом. При цьому наявність в діях поліцейського складу дисциплінарного проступку, його характер, обставини, за яких він був вчинений, визначаються за наслідками службового розслідування. З урахуванням вищенаведеного та встановлених у справі обставин, колегія суддів дійшла висновку про те, що матеріалами службового розслідування підтверджено вчинення ОСОБА_1 дисциплінарного проступку, тому відповідач обґрунтовано притягнув позивача до дисциплінарної відповідальності та з урахуванням характеру дисциплінарного проступку правомірно застосував дисциплінарне стягнення у вигляді попередження про неповну службову відповідність. Отже, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову в задоволенні позовних вимог. Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами. Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року слід залишити без змін. Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд П О С Т А Н О В И В : апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Чернівецькій області залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2021 року - без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України. Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення Постанова суду складена в повному обсязі 11 травня 2021 року. Головуючий Сапальова Т.В. Судді Смілянець Е. С. Капустинський М.М.