Постанова 4855 № 640/7710/21

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Справа № 640/7710/21 Суддя першої інстанції: Григорович П.О. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 20 жовтня 2021 року м. Київ Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача - Степанюка А.Г., суддів - Бужак Н.П., Єгорової Н.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на проголошене о 09 годині 16 хвилин рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року, повний текст якого складено 15 червня 2021 року, у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції у м. Києві про визнання протиправним та скасування наказу в частині, - В С Т А Н О В И Л А: У березні 2021 року ОСОБА_1 (далі - Позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовом до Головного управління Національної поліції у м. Києві (далі - Відповідач, ГУ НП у м. Києві) про визнання протиправним та скасування наказу ГУ НП у м. Києві від 12.03.2021 №250 «Про застосування дисциплінарного стягнення до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 » в частині застосування до старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення у виді звільнення зі служби в поліції. Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 03.06.2021 у задоволенні позову відмовлено повністю. При цьому суд першої інстанції виходив з того, що оскільки встановлені обставини підтверджують порушення ОСОБА_1 службової дисципліни, що виразилося у дискредитації працівників поліції та вчиненні діяння, що несумісне із службою у поліції, то оскаржуваний наказ скасуванню не підлягає. Не погоджуючись із рішенням суду першої інстанції, Позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати його та постановити постанову, якою позов задовольнити повністю. Свою позицію обґрунтовує тим, що судом першої інстанції не було враховано упередженість висновку службового розслідування та невідповідності його фактичним обставинам. Зауважує, що матеріали відеозаписів не свідчать про те, що ОСОБА_1 саме керував автомобілем, а протокол за ч. 1 ст. 130 КпАП України щодо Позивача взагалі складено без наявних на те підстав. Підкреслює, що на час розгляду справи судом першої інстанції рішення суду у справі про адміністративне правопорушення не було прийнято, а всупереч вимог чинного законодавства висновок службового розслідування не містить обгрунтування тяжкості наслідків вчиненого проступку. Наголошує на неврахуванні судом першої інстанції принципу презумпції невинуватості та застосуванні надмірно суворого стягнення до Позивача. Після усунення визначених в ухвалі від 09.07.2021 про залишення апеляційної скарги без руху ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 26.07.2021 відкрито апеляційне провадження у справі за даною апеляційною скаргою та встановлено строк для подачі відзиву на апеляційну скаргу. У відзиві на апеляційну скаргу ГУ НП у м. Києві просить залишити її без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Наголошує на правильності встановлених судом першої інстанції обставин справи та на тому, що відмова поліцейського від проходження огляду на стан сп`яніння свідчить про вчинення діяння, несумісного з посадою. Крім того, зауважує, що до відома Позивача було доведено категоричну заборону керування та використання транспортних засобів, які є нерозмитненими в установленому законом порядку. Звертає увагу, що в апеляційній скарзі відсутні аргументи, які б спростовували позицію суду першої інстанції, а звільнення у зв`язку з реалізацією дисциплінарного стягнення не залежить до встановлення вини особи у вчиненні іншого правопорушення. Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 28.08.2021 справу призначено до розгляду у порядку письмового провадження. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін, виходячи з такого. Як вбачається з матеріалів справи та було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 з серпня 2014 року проходив службу в органах внутрішніх справ та з листопада 2015 року - у Національній поліції. З серпня 2019 року Позивач обіймав посаду оперуповноваженого відділу кримінальної поліції Голосіївського управління поліції Головного управління Національної поліції у м. Києві (а.с. 65-66). Пунктом 1 наказу ГУ НП у м. Києві від 12.03.2021 №250 за вчинення дисциплінарного проступку, що виразився в порушенні вимог пп. 6 та 13 ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію», абз. 2 п. 1 розд. ІІ Правил етичної поведінки поліцейських, затверджених наказом МВС України від 09.11.2016 №1179, ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України, до ОСОБА_1 застосовано дисциплінарне стягнення у виді звільнення зі служби в поліції (а.с. 98-99). При цьому судом першої інстанції встановлено, що відповідно до наказу ГУ НП у м. Києві від 16.02.2021 №291 «Про призначення та проведення службового розслідування» (а.с. 43-44) проведено службове розслідування за фактом викладених в інформаційній довідці від 12.03.2021 (а.с. 42) відомостей щодо порушення ОСОБА_1 Правил дорожнього руху та службової дисципліни по вул. Добрий Шлях, 12, у м. Києві . За результатами вказаного розслідування 09.03.2021 складено затверджений начальником ГУ НП у м. Києві Андрієм Крищенком висновок службового розслідування за фактом порушення ПДР та службової дисципліни старшим лейтенантом поліції ОСОБА_1 (а.с. 88-97). У ході службового розслідування встановлено, що 12.02.2021 о 22.00 автопатрулем Управління патрульної поліції в місті Києві «Рубін-0105» у складі інспектора роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 з обслуговування правого берега рядового поліції ОСОБА_3 і поліцейського цієї ж роти капрала поліції ОСОБА_4 по вул. Добрий Шлях, 8, у м. Києві було зупинено автомобіль «Рено Сценік», номерний знак НОМЕР_1 (реєстрація Республіки Болгарія), під керуванням ОСОБА_1 . Під час перевірки документів в ОСОБА_1 поліцейські виявили, що він перебував з ознаками алкогольного сп`яніння, а саме: відчувався запах алкоголю з порожнини рота, порушення координації рухів та мови. У зв`язку з цим йому запропонували пройти огляд на стан сп`яніння у встановленому законом порядку. Останній у присутності свідків від проходження огляду відмовився. За порушення вимог п. 2.5 ПДР відносно ОСОБА_1 складено протокол серії ДПР 18 № 046048 про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та одночасно винесено постанову про накладення адміністративного стягнення по справі про адміністративне правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксоване не в автоматичному режимі серії ЕАН № 3781278, за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КУпАП, вигляді штрафу в розмірі 425 грн. Для розгляду адміністративний матеріал за ст. 130 КУпАП направлено до Голосіївського районного суду м. Києва. Опитаний у ході проведення службового розслідування старший лейтенант поліції ОСОБА_1 , що підтверджується копією власноручно написаних пояснень, пояснив, що 12.02.2021 о 22.00 він закінчив роботу та через втому зателефонував своєму знайомому ОСОБА_5 (моб. тел. НОМЕР_2 ), щоб останній завіз його додому. Його товариш приїхав до вказаного ним місця та сів за кермо автомобіля «Рено Сценік», номерний знак НОМЕР_3 (реєстрація республіки Болгарія), який придбала дружина ОСОБА_1 з метою розмитнення та постановки на державний облік. На вказаному автомобілі цього ж дня, його привезла на роботу дружина та залишила автомобіль через брак часу і ускладнений рух на дорогах. Його товариш розпочав рух та рухаючись по вул. Добрий Шлях, навпроти будинку № 8, через слизьку дорогу не впоравшись з керуванням, з`їхав з дороги та загруз у снігу. Розуміючи, що виїхати він не в змозі, ОСОБА_5 повідомив Позивачу, що з`їздить за своїм автомобілем, щоб витягти «Рено». Коли товариш уїхав, він вирішив спробувати виїхати зі снігу, але у нього це не вийшло. У цей час до автомобіля під`їхали патрульні поліцейські. З ними у нього виник словесний конфлікт та останні склали відносно нього адміністративний протокол за ст. 130 КУпАП. Вживання алкогольних напоїв та керування автомобілем в рамах пояснень Позивач заперечив, відмову від проходження огляду на стан сп`яніння пояснив втомою. На додаткові питання відповів, що адміністративний штраф за ст. 126 КУпАП, а саме: за керування транспортним засобом, не маючи при собі необхідних документів, ним сплачений у 10 денний термін. Станом на 02.03.2021 ним скарг на дії працівників патрульної поліції не подавалось, постанову не оскаржував. Повідомити, хто керував автомобілем після оформлення поліцейськими адміністративних матеріалів, не зміг. Під час зупинки транспортного засобу та складання адміністративного матеріалу відносно ОСОБА_1 поліцейськими, відповідно до вимог ст. 40 Закону України «Про Національну поліцію» та ст. 251 КУпАП, здійснювався відеозапис. У висновку службового розслідування міститься текстове відтворення відеозаписів події, правильність текстового відображення яких Позивачем не заперечується. Крім того, опитаний у ході проведення службового розслідування інспектор роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 з обслуговування правого берега УПП в місті Києві рядовий поліції ОСОБА_3 пояснив, що 12.02.2021 близько 22.00, під час патрулювання Голосіївського району міста Києва, поліцейські отримали інформацію, що по вул. Добрий Шлях водій з ознаками алкогольного сп`яніння в`їхав у кучугуру снігу та не може виїхати. Прибувши на вказану вулицю, членами їх екіпажу було виявлено автомобіль «Рено Сценік», номерний знак НОМЕР_3 (реєстрація Республіки Болгарія), сірого кольору, водій якого намагався виїхати зі снігу. При спілкуванні з водієм, як пізніше було встановлено, ОСОБА_1 , у нього було виявлено ознаки алкогольного сп`яніння. Останній спочатку погодився пройти огляд на стан сп`яніння у лікаря-нарколога в Київській міській наркологічній клінічній лікарні «Соціотерапія», а пізніше ОСОБА_1 у присутності свідків відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння. Поводився тактовно та ввічливо. Опитаний у ході проведення службового розслідування поліцейський роти № 1 батальйону № 3 полку № 1 з обслуговування правого берега УПП в місті Києві ДПП капрал поліції ОСОБА_4 надав аналогічні свідчення. В адміністративному протоколі серії ДПР 18 № 046048, складному за ст. 130 КУпАП відносно ОСОБА_1 у розділі «Свідки чи потерпілі» зазначено громадян: ОСОБА_7 , м.т. НОМЕР_4 , ОСОБА_8 , м.т. НОМЕР_5 . З метою повного та всебічного проведення службового розслідування, 16.02.2021 о 14.51 та 22.02.2021 о 17.16 відповідачем здійснено телефонний дзвінок на номер мобільного телефону, який зазначено в поясненні ОСОБА_7 , однак абонент не відповідав - за вказаним номером відсутній зв`язок. 16.02.2021 о 16.54 здійснено телефонний дзвінок на номер мобільного телефону НОМЕР_5 , яким користується ОСОБА_8 . У телефонній розмові останній повідомив, що не має змоги прибути до Головного управління Національної поліції у м. Києві для надання письмового пояснення. Щодо події, яка мала місце 12.02.2021, повідомив, що він перебував у якості пасажира в автомобілі таксі, коли їх зупинили поліцейські та запросили бути свідками для проведення огляду водія на стан сп`яніння. Водій таксі та він підійшли до автомобіля, який знаходився в заметі снігу. Поліцейський пред`явив службове посвідчення та розповів про подію, що сталася. Водія їм представили поліцейські, як ОСОБА_1 . Останній у їх присутності від проходження огляду на стан сп`яніння на місті або у медичному закладі відмовився. ОСОБА_8 бачив, що водій мав ознаки алкогольного сп`яніння. Відтак, за змістом висновку про результати службового розслідування щодо Позивача особи, які проводили службове розслідування, прийшли до переконання про вчинення ним дисциплінарного проступку, про що свідчать протокол (ст.130 КпАП України) і постанова (ст.126 КпАП України) про адміністративні правопорушення. У результаті реалізації постанови Позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 126 КпАП України, а саме: за керування транспортним засобом, не маючи при собі необхідних документів. Штраф в сумі 425 грн за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 126 КпАП України, був самостійно сплачений Позивачем, що останнім не заперечувалось. Під час розгляду справи Позивач не надавав суду інформації та доказів на її підтвердження щодо оскарження/скасування постанови про накладення адміністративного стягнення серії ЕАН № 3781278. Крім того, судом першої інстанції встановлено, що жодних заперечень щодо керування автомобілем без посвідчення водія та реєстраційних документів на нього, а також порушення ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України, ОСОБА_1 не висловлено. На підставі встановлених вище обставин, суд першої інстанції, здійснивши системний аналіз положень ст. 18 Закону України «Про Національну поліцію» (далі - Закон), ст. ст. 1, 11, 12, 13, 14 Дисциплінарного статуту Національної поліції України (далі - Дисциплінарний статут), прийшов до висновку про необґрунтованість позовних вимог з огляду на існування у Відповідача об`єктивних причин для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення із служби у поліції. З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитися з огляду на таке. Закон України «Про Національну поліцію» визначає правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України. Відповідно до ст. 8 Закону поліція діє виключно на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією та законами України. Поліцейському заборонено виконувати злочинні чи явно незаконні розпорядження та накази. Накази, розпорядження та доручення вищих органів, керівників, посадових та службових осіб, службова, політична, економічна або інша доцільність не можуть бути підставою для порушення поліцейським Конституції та законів України. За правилами п. п. 1, 2 ч. 1 ст. 18 Закону поліцейський зобов`язаний, зокрема, неухильно дотримуватися положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції, та Присяги поліцейського; професійно виконувати свої службові обов`язки відповідно до вимог нормативно-правових актів, посадових (функціональних) обов`язків, наказів керівництва. Згідно ч. ч. 1-2 ст. 19 Закону у разі вчинення протиправних діянь поліцейські несуть кримінальну, адміністративну, цивільно-правову, матеріальну та дисциплінарну відповідальність відповідно до закону. Підстави та порядок притягнення поліцейських до дисциплінарної відповідальності, а також застосування до поліцейських заохочень визначаються Дисциплінарним статутом Національної поліції України, що затверджується законом. Затверджений Законом України від 15.03.2018 № 2337-VIII Дисциплінарний статут Національної поліції України визначає сутність службової дисципліни в Національній поліції України, повноваження поліцейських та їхніх керівників з її додержання, види заохочень і дисциплінарних стягнень, а також порядок їх застосування та оскарження. Приписи ч. ч. 1, 2 ст. 1 Дисциплінарного статуту визначають, що службова дисципліна - дотримання поліцейським Конституції і законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, наказів Національної поліції України, нормативно-правових актів Міністерства внутрішніх справ України, Присяги поліцейського, наказів керівників. Службова дисципліна ґрунтується на створенні необхідних організаційних та соціально-економічних умов для чесного, неупередженого і гідного виконання обов`язків поліцейського, повазі до честі і гідності поліцейського, вихованні сумлінного ставлення до виконання обов`язків поліцейського шляхом зваженого застосування методів переконання, заохочення та примусу. Зі змісту ч. 3 ст. 1 Дисциплінарного статуту випливає, що службова дисципліна, крім основних обов`язків поліцейського, визначених статтею 18 Закону України «Про Національну поліцію», зобов`язує поліцейського, зокрема, бути вірним Присязі поліцейського, мужньо і вправно служити народу України; знати закони, інші нормативно-правові акти, що визначають повноваження поліції, а також свої посадові (функціональні) обов`язки; поважати права, честь і гідність людини, надавати допомогу та запобігати вчиненню правопорушень; безумовно виконувати накази керівників, віддані (видані) в межах наданих їм повноважень та відповідно до закону; утримуватися від дій, що перешкоджають іншим поліцейським виконувати їхні обов`язки, а також які підривають авторитет Національної поліції України; підтримувати рівень своєї підготовки (кваліфікації), необхідний для виконання службових повноважень; поважати честь і гідність інших поліцейських і працівників поліції, надавати їм допомогу та стримувати їх від вчинення правопорушень; сприяти керівникові в організації дотримання службової дисципліни, інформувати його про виявлені порушення, у тому числі вчинені іншими працівниками поліції Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом. За вчинення адміністративних правопорушень поліцейські несуть дисциплінарну відповідальність відповідно до цього Статуту, крім випадків, передбачених Кодексом України про адміністративні правопорушення. Згідно ст. 12 Дисциплінарного статуту дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов`язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції. За правилами ст. 13 Дисциплінарного статуту дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони. До поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень, зокрема, звільнення із служби в поліції. Отже, службова дисципліна полягає у виконанні (дотриманні) законодавчих та підзаконних актів із питань службової діяльності та бездоганному і неухильному додержанні порядку та правил, що такими нормативними актами передбачені. Службова дисципліна базується на високій свідомості та зобов`язує кожного працівника поліції, зокрема дотримуватися законодавства, неухильно виконувати вимоги Присяги, статутів і наказів начальників; з гідністю і честю поводитися в позаслужбовий час, бути прикладом у дотриманні громадського порядку, припиняти протиправні дії осіб, які їх учиняють. З тексту Присяги поліцейського, неухильне дотримання якої визначено законом, вбачається, що в основі поведінки працівника поліції закладені етичні, правові та службово-дисциплінарні норми поведінки, недодержання яких утворює факт порушення Присяги. Тому, складаючи Присягу, поліцейський покладає на себе не тільки певні службові зобов`язання, але й моральну відповідальність за їх виконання. Порушення Присяги слід розуміти як скоєння поліцейським проступку (вчинку) проти інтересів служби, який суперечить покладеним на нього обов`язкам, підриває довіру до нього як до носія влади, що призводить до приниження авторитету органів поліції та унеможливлює подальше виконання ним своїх обов`язків. Присяга поліцейського передбачає зобов`язання виконувати обов`язки сумлінно. Тобто, порушення Присяги - це несумлінне, недобросовісне виконання обов`язків поліцейським. Про несумлінність дій (бездіяльності) поліцейського свідчить невиконання обов`язків умисно або внаслідок недбалого ставлення до них. Невиконання чи неналежне виконання поліцейським службової дисципліни є дисциплінарним проступком, вчинення якого є підставою для дисциплінарної відповідальності. Такий висновок щодо застосування наведених вище правових норм сформульовано у постановах Верховного Суду від 24.02.2020 у справі №804/2711/17 та від 20.10.2020 у справі № 340/1502/19. Підстави проведення службового розслідування визначені статтею 14 Дисциплінарного статуту, за якою службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об`єктивного з`ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації (далі - повідомлення), рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою. Порядок проведення службових розслідувань у Національній поліції України встановлюється Міністерством внутрішніх справ України. Відповідно до п. 1 розд. ІІ Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України, затвердженого наказом МВС України від 07.11.2018 № 893 (далі - Порядок №893) службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставами для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку. Розділ VІ Порядку №893 містить вимоги щодо оформлення матеріалів службового розслідування. Зокрема, в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема, обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, час, місце, спосіб, мотив учинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв`язку з цим; посада, звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата і місце народження, освіта, період служби в поліції і на займаній посаді - із дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), відомості, що характеризують поліцейського, стосовно якого проводиться службове розслідування, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; пояснення поліцейського щодо обставин справи, а в разі відмови від надання такого пояснення - інформація про засвідчення цього факту відповідним актом про відмову надати пояснення чи поштове повідомлення про вручення або про відмову від отримання виклику для надання пояснень чи повернення поштового відправлення з позначкою про невручення; пояснення безпосереднього керівника поліцейського щодо обставин справи; пояснення інших осіб, яким відомі обставини справи; документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку; обставини, що обтяжують або пом`якшують відповідальність поліцейського, визначені статтею 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України; причини та умови, що призвели до вчинення виявленого дисциплінарного проступку, обставини, що знімають із поліцейського звинувачення. Мета службового розслідування полягає в тому, щоб повністю, об`єктивно та всебічно встановити обставини і наслідки правопорушення, з приводу якого було призначено розслідування; осіб, винних у правопорушенні; наявність причинного зв`язку між неправомірним діянням особи, щодо якої призначено службове розслідування, та його наслідками; вимоги законів чи інших нормативно-правових актів, розпорядчих документів або службових обов`язків, що були порушені; ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення, та мотиви протиправної поведінки особи та її ставлення до вчиненого. Відповідно до ст. 18 Дисциплінарного статуту під час проведення службового розслідування поліцейський має право на захист, що полягає в наданні йому можливості надавати письмові пояснення щодо обставин вчинення дисциплінарного проступку та докази правомірності своїх дій. Поліцейський, стосовно якого проводиться службове розслідування, має право: 1) надавати пояснення, подавати відповідні документи та матеріали, що стосуються обставин, які досліджуються; 2) подавати клопотання про отримання і залучення до матеріалів розслідування нових документів, отримання додаткових пояснень від осіб, які мають відношення до справи; 3) ознайомлюватися з матеріалами, зібраними під час проведення службового розслідування, робити їх копії за допомогою технічних засобів з урахуванням обмежень, передбачених Кримінальним процесуальним кодексом України, законами України «Про захист персональних даних», «Про державну таємницю» та іншими законами; 4) подавати скарги на дії осіб, які проводять службове розслідування; 5) користуватися правничою допомогою. Вимоги до висновку за результатами службового розслідування та оформлення його результатів викладені у ч. 1 ст. 19 Дисциплінарного статуту, якому кореспондують наведені вище положення Порядку №893. При цьому, судовою колегією враховується, що матеріали справи свідчать, що службове розслідування проведено з дотриманням вимог чинного законодавства, та не містять відомостей, які б вказували на порушення вимог щодо оформлення його результатів. Надаючи оцінку безпосередньо висновкам службового розслідування, з якими погодився суд першої інстанції, а також положенням законодавства, які стали підставою для притягнення Позивача до дисциплінарної відповідальності у вигляді звільнення з посади, судова колегія у розрізі доводів апеляційної скарги та відзиву на неї вважає за необхідне зазначити таке. Як було встановлено раніше, за наслідками проведеного службового розслідування дисциплінарною комісією було встановлено, що під час керування автомобілем «Renault Scenic», номерний знак « НОМЕР_6 » (Республіка Болгарія) без реєстраційних документів на транспортний засіб та документів, що підтверджують наявність права керування, ОСОБА_1 перебував з ознаками алкогольного сп`яніння. Однак від проходження освідування чи проходження огляду на стан сп`яніння відмовився. Судом апеляційної інстанції враховується, що відповідні обставини були підтверджені наявними у справі матеріалами службового розслідування (а.с. 43-97), у тому числі поясненнями інспектора поліції ОСОБА_3 (а.с. 48-49), інспектора поліції ОСОБА_4 (а.с. 50-51), особи, що повідомила про можливе адміністративне правопорушення ОСОБА_9 (а.с. 52-53), протоколом про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №046048 (а.с. 55), постановою серії ЕАН №3781278 (а.с. 58). Закон України «Про дорожній рух» регулює суспільні відносини у сфері дорожнього руху та його безпеки, визначає права, обов`язки і відповідальність суб`єктів - учасників дорожнього руху, міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, об`єднань, підприємств, установ і організацій незалежно від форм власності та господарювання (далі - міністерств, інших центральних органів виконавчої влади та об`єднань). Відповідно до ст. 14 вказаного Закону учасниками дорожнього руху є особи, які використовують автомобільні дороги, вулиці, залізничні переїзди або інші місця, призначені для пересування людей та перевезення вантажів за допомогою транспортних засобів. До учасників дорожнього руху належать водії та пасажири транспортних засобів, пішоходи, велосипедисти, погоничі тварин. Учасники дорожнього руху зобов`язані, у тому числі, знати і неухильно дотримувати вимог цього Закону, Правил дорожнього руху та інших нормативних актів з питань безпеки дорожнього руху. Постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 року №1306 затверджено Правила дорожнього руху (далі - ПДР України), відповідно до п. 2.5 яких водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. За правилами Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 (далі - Правила №1103), огляду підлягають водії транспортних засобів, щодо яких у поліцейського є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції (далі - стан сп`яніння), згідно з ознаками такого стану, установленими МОЗ і МВС. Огляд проводиться: поліцейським на місці зупинки транспортного засобу з використанням спеціальних технічних засобів, дозволених до застосування МОЗ і Держспоживстандартом; лікарем закладу охорони здоров`я (в сільській місцевості за відсутності лікаря - фельдшером фельдшерсько-акушерського пункту, який пройшов спеціальну підготовку). Матеріали справи та висновки службового розслідування, а також показання ОСОБА_1 свідчать, що Позивач відмовився від проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння у присутності двох свідків. Викладене, на переконання судової колегії, свідчить що ОСОБА_1 , будучи посадовою особою ГУ НП у м. Києві, ухилявся від проведення медичного огляду на стан алкогольного сп`яніння, розуміючи можливі негативні наслідки обставин керування ним транспортним засобом у такому стані. Твердження Позивача про безпідставне неврахування судом першої інстанції презумпції невинуватості з огляду на те, що станом на час розгляду справи і складання висновку не було прийнято рішення суду за матеріалами протоколу ДПР18 №046048, судовою колегією оцінюється критично. Верховний Суд неодноразово висловлював позицію, що відсутність факту притягнення до кримінальної або адміністративної відповідальності позивача не спростовує наявності в його діях дисциплінарного проступку, за який, в порядку Дисциплінарного статуту, відповідач має право застосувати такий вид дисциплінарного стягнення як звільнення з органів Національної поліції, який входить до його компетенції. Наведена правова позиція викладена, зокрема, у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №120/860/19, від 04.12.2019 у справі № 824/355/17-а та від 05.03.2020 у справі №823/1468/17. При цьому аналіз змісту висновку службового розслідування, який став підставою для винесення спірного у цій справі наказу, дозволяє дійти висновку, що результати цього службового розслідування ґрунтуються на самостійних правових підставах, та не засновані на матеріалах адміністративної справи про притягнення Позивача до відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення. Таким чином, враховуючи, що матеріалами справи підтверджується відмова працівника поліції від проходження медичного огляду за наявності в останнього ознак алкогольного сп`яніння під час керування транспортним засобом, судова колегія погоджується з позицією суду першої інстанції про те, що такі дії Позивача є несумісними з проходженням служби у поліції, суперечать змісту Присяги працівника Національної поліції України, адже підривають довіру громадян до працівників поліції, до її органів та до авторитету їх у цілому. Крім іншого, суд апеляційної інстанції звертає увагу, що будь-яких зауважень щодо порушення Правил дорожнього руху в частині керування транспортним засобом без реєстраційних документів та документів, що підтверджують право керування, а також порушення вимог ч. 5 ст. 380 Митного кодексу України, Позивачем взагалі не було висловлено. З урахуванням встановлених вище обставин суд першої інстанції прийшов до правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання протиправними та скасування оскаржуваного наказу ГУ НП у м. Києві. При цьому, колегією суддів враховується, що при визначенні виду дисциплінарного стягнення мають враховуватися тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, заподіяна шкода, попередня поведінка особи та визнання нею своєї вини, її ставлення до виконання службових обов`язків, рівень кваліфікації, тощо. Звільнення осіб рядового і начальницького складу з органів поліції як вид стягнення є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Разом з тим, як було зазначено вище, встановлені у висновку службового розслідування обставини були достатніми стверджувати про порушення скаржником вимог чинного законодавства, що не породжує сумніви у правомірності оскаржуваного у цій справі наказу. До того ж, судова колегія звертає увагу, що у межах обставин цієї справи не досліджуються питання наявності або відсутності вини Позивача у вчиненні адміністративного правопорушення, а надається правова оцінка обставинам наявності або відсутності вчинення ним дисциплінарного проступку у вигляді порушення службової дисципліни. При цьому, наявність факту притягнення до адміністративної відповідальності або відсутність такого факту не спростовує можливості притягнення поліцейського до дисциплінарної відповідальності за відповідних підстав. Обрання виду стягнення за дисциплінарний проступок перебуває у площині дискреційних повноважень суб`єкта його накладення, який, приймаючи рішення про обрання конкретного виду дисциплінарного стягнення, повинен урахувати, зокрема, тяжкість проступку, обставини, за яких його скоєно, попередню поведінку особи, її ставлення до виконання посадових обов`язків тощо. Застосування дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби в Національній поліції є крайнім заходом дисциплінарного впливу, проте його застосування здійснюється на розсуд уповноваженої особи з урахуванням обставин у справі та не потребує наведення неможливості застосування інших видів дисциплінарних стягнень. Аналогічна правова позиція неодноразово була висловлена Верховним Судом, зокрема у постановах від 12.12.2019 у справі №816/70/16, від 01.04.2020 у справі №806/647/15, від 21.01.2021 у справі № 826/4681/18. Судом апеляційної інстанції враховується, що згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд. Таким чином, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а викладені в апеляційній скарзі доводи позицію суду першої інстанції не спростовують. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін. Приписи ст. 316 КАС України визначають, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись ст. ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 КАС України, колегія суддів, - ПОСТАНОВИЛА: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 03 червня 2021 року - без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття. Касаційна скарга на рішення суду апеляційної інстанції подається безпосередньо до Верховного Суду у порядку та строки, визначені ст.ст. 328-331 КАС України. Суддя-доповідач А.Г. Степанюк Судді Н.П. Бужак Н.М. Єгорова Повний текст постанови складено «20» жовтня 2021 року.