Постанова П'ятий апеляційний адміністративний суд № 420/6555/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ___________________________________________________________________________________ П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 12 травня 2021 р.м.ОдесаСправа № 420/6555/20 Головуючий в 1 інстанції: Танцюра К.О. П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді-доповідача Скрипченка В.О., суддів Косцової І.П. та Осіпова Ю.В., за участю секретаря судового засідання Цандура М.Р., представників апелянта/відповідача - Негоди Л.П., позивача - Ткаченко А.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року (суддя Танцюра К.О., м. Одеса, повний текст рішення складений 05.01.2021) по справі за адміністративним позовом Головного управління ДПС в Одеській області до Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса про стягнення заборгованості,- В С Т А Н О В И В: 20 липня 2020 року ГУ ДПС в Одеській області звернулося до адміністративного суду з адміністративним позовом до КЕВ м. Одеса, в якому, з урахуванням уточнень від 21 серпня 2020 року та 19 жовтня 2020 року, просило стягнути з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих відповідача, суму податкового боргу у сумі 4 085 629,14 грн. Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року позов ГУДПС задоволено. Стягнуто з усіх відкритих рахунків в банках, обслуговуючих КЕВ м. Одеса, заборгованість: - по земельному податку по м. Подільську у розмірі 3 582 973,89 грн. на бюджетний рахунок UA048999980334169811000015019, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37984302, КБК 18010500, отримувач коштів УК у Подільс. р-ні/м. Подільськ/18010500; - по земельному податку по м. Чорноморськ (Біляївському району) у розмірі 92 135,73 грн. на бюджетний рахунок UA858999980334159811000015113, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37913781, КБК 18010500, отримувач коштів УК у Біляївськму р-ні/смт.Хлібод./18010500; - по земельному податку по м. Чорноморськ (Овідіопольському району) у сумі 69 986,04 грн. на бюджетний рахунок UA858999980334169811000015598, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37929461, КБК 18010500, отримувач коштів УК в Овідіопольському районі/отг смт Авангард/18010500; - по земельному податку по м. Чорноморськ (Овідіопольському району) у сумі 340 533,48 грн. на бюджетний рахунок UA968999980334129811000015363, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код 37929461, КБК 18010500, отримувач коштів УК в Овідіопольському районі/смт Великодолин./18010500. Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням КЕВ м. Одеса подав апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, що призвело до порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким у задоволенні вимог ГУДПС відмовити в повному обсязі. В обґрунтування скарги апелянт зазначив, що 19 жовтня 2020 року ухвалою суду першої інстанції, яка занесена до протоколу судового засідання, прийнято до провадження уточнену позовну заяву, проте ні зазначену ухвалу ні уточнену позовну заяву відповідач не отримував, що в свою чергу призвело до порушення його прав та законних інтересів. На переконання апелянта, ГУДПС заявою про уточнення позовних вимог змінило не тільки предмет позову, а і підставу позову, що є порушенням частини першої статті 47 КАС України. Апелянт зауважує, що в разі одночасної зміни предмета та підстав позову фактично виникає нова матеріально-правова вимога, яка обґрунтовується іншими обставинами, а це за своєю суттю - уже новий позов, тому суд першої інстанції повинен був повернути таку заяву позивачу. Позивач надіслав до апеляційного суду відзив на апеляційну скаргу, у якій, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін. Заслухавши суддю-доповідача, доводи апеляційної скарги, відзиву на неї, пояснення представників апелянта/відповідача - Негоди Л.П., позивача - Ткаченко А.О., вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів і вимог апеляційної скарги, апеляційний суд дійшов таких висновків. Судом першої інстанції встановлено, що згідно інтегрованої картки платника податків заборгованість КЕВ м. Одеси по земельному податку м. Подольськ у сумі 3582973,89 грн. виникла в результаті нарахування по податковій декларації з плати за землю №90319444459 від 20.02.2020 року на загальну суму 3 582 828,15 грн. (основний платіж) та нарахування по податковій декларації з плати за землю №9030929002 від 21.02.2020 р. на загальну суму 145,74 грн. (основний платіж) (а.с. 86-88, 89-91). Заборгованість по земельному податку по м. Чорноморськ (Біляївському району) виникла в результаті нарахування по податковій декларації з плати за землю №9031951392 від 21.02.2020 року на загальну суму 92 135,73 грн. (основний платіж) (а.с. 83-85). Заборгованість по земельному податку по м. Чорноморськ (Овідіопольському району) виникла в результаті нарахування по податковій декларації з плати за землю №9031953054 від 21.02.2020 р. на загальну суму 69 986,04 грн. (основний платіж) (а.с. 92-94). Заборгованість по земельному податку по м. Чорноморськ (Овідіопольському району) у сумі 340533,48 грн. виникла в результаті нарахування по податковій декларації з плати за землю №9031952427 від 21.02.2020 року на загальну суму 336 622,56 грн. (основний платіж) та нарахування по податковій декларації з плати за землю №9138457543 від 17.06.2020 р. на загальну суму 3 910,92 грн. (основний платіж) (а.с. 95-97, 98-100). Стягуючи з відповідача заборгованість у розмірі 4 085 629,14 грн. суд першої інстанції виходив з того, що КЕВ не було спростовано факту існування за ним вказаної заборгованості. Надаючи правову оцінку законності і обґрунтованості рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає наступне. Частиною другою статті 19 Конституції України обумовлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Функції та правові основи діяльності контролюючих органів визначено Податковим кодексом України (далі ПК України). За визначенням пункту 41.1 статті 41 ПК України контролюючими органами є центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну податкову, державну митну політику, державну політику з адміністрування єдиного внеску, державну політику у сфері боротьби з правопорушеннями під час застосування податкового та митного законодавства, законодавства з питань сплати єдиного внеску та іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючий орган, його територіальні органи. За змістом підпункту 20.1.34 пункту 20.1 статті 20 ПК України контролюючі органи мають право, зокрема, звертатися до суду щодо стягнення коштів платника податків, який має податковий борг, з рахунків у банках, що обслуговують такого платника податків, на суму податкового боргу або його частини. Податковий борг - сума узгодженого грошового зобов`язання, не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, та непогашеної пені, нарахованої у порядку, визначеному цим Кодексом (підпункт 14.1.175 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Податкове зобов`язання - сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету або на єдиний рахунок як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк), та/або сума коштів, сформована за рахунок податкових пільг, що були використані платником податків не за цільовим призначенням чи з порушенням порядку їх надання, встановленим цим Кодексом та/або Митним кодексом України (підпункт 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 ПК України). Платник податків зобов`язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи (підпункт 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 ПК України). У разі коли у платника податків виник податковий борг, контролюючий орган надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення (пункт 59.1 статті 59 ПК України). Пункт 95.1 статті 95 ПК України встановлює, що контролюючий орган здійснює за платника податків і на користь держави заходи щодо погашення податкового боргу такого платника податків шляхом стягнення коштів, які перебувають у його власності, а в разі їх недостатності - шляхом продажу майна такого платника податків, яке перебуває у податковій заставі. Пункт 95.3 статті 95 ПК України регламентує, що стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Пунктом 95.2 статті 95 ПК України визначено, що стягнення коштів та продаж майна платника податків провадяться не раніше ніж через 30 календарних днів з дня надіслання (вручення) такому платнику податкової вимоги. Податкова вимога вважається надісланою (врученою) юридичній особі, якщо її передано посадовій особі такої юридичної особи під розписку або надіслано листом з повідомленням про вручення. Як вбачається з матеріалів справи, ГУ ДПС в Одеській області у липні 2020 року звернулося до суду з даним позовом про стягнення з КЕВ м. Одеса податкового боргу, якій станом на 13.07.2020 року, відповідно до розрахунку податкового боргу, довідки-розрахунку заборгованості до бюджету та інтегрованої картки платника (ІКП) перед бюджетом становив 1 398 076,64 грн. по податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) з урахуванням 1 379,90 грн. пені. Передумовою для звернення до суду слугувала винесена 15 травня 2020 року податкова вимога форми "Ю" №63393-50, яку 22 травня 2020 року було направлено рекомендованим листом з повідомленням про вручення поштового відправлення на адресу КЕВ м. Одеси (а.с. 39). 21 серпня 2020 року до суду першої інстанції надійшла уточнена позовна заява ГУДПС, про стягнення з КЕВ податкового боргу у сумі 4 422 545,78 грн., з якої вбачається, що станом на 04.08.2020 року, крім 1 398 076,64 грн. боргу податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) по Південному управління у м. Одесі, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати земельного податку: по м. Подільську у сумі 2 687 360,04 грн.; по м. Чорноморськ (Біляївському району) у сумі 61 423,82 грн.; по м. Чорноморськ (Овідіопольському району) у сумі 46 657,36 грн.; по м. Чорноморськ (Овідіопольському району) у сумі 229 027,92 грн. 19 жовтня 2020 року до суду першої інстанції надійшла уточнена позовна заява ГУДПС про стягнення з КЕВ податкового боргу у сумі 4 085 629,14 грн., з якої вбачається, що станом на 28.09.2020 року, за відповідачем рахується заборгованість зі сплати земельного податку м. Подільську сумі 3 582 973,89 грн.; по м. Чорноморськ (Біляївському району) у сумі 92 135,00 грн.; по м. Чорноморськ (Овідіопольському району) у сумі 69 986,04 грн.; по м. Чорноморськ (Овідіопольському району) у сумі 340 533,48 грн. Сума податкового боргу підтверджується даними інтегрованої картки платника податків та не оспорюється КЕВ м. Одеси, що також випливає з пояснень представника апелянта у відкритому судовому засіданні апеляційного суду. Як вже зазначалося вище, контролюючий орган 22.05.2020 року надіслав відповідачу податкову вимогу форми "Ю" №63393-50 від 15.05.2020 року на суму 1 437 772,78 грн. Відповідно до пункту 59.5 статті 59 ПК України у разі, якщо у платника податків, якому надіслано (вручено) податкову вимогу, сума податкового боргу збільшується (зменшується), погашенню підлягає вся сума податкового боргу такого платника податку, що існує на день погашення. У разі якщо після направлення (вручення) податкової вимоги сума податкового боргу змінилася, але податковий борг не був погашений в повному обсязі, податкова вимога додатково не надсилається (не вручається). Враховуючи вказану норму, доводи апелянта про те, що уточнюючи позовні вимоги шляхом збільшення позовних вимог, контролюючий орган змінив предмет та підставу позову, є помилковими. Слід також додати, що за змістом частини першої статті 47 КАС України позивач має право змінити предмет або підстави позову, збільшити або зменшити розмір позовних вимог шляхом подання письмової заяви до закінчення підготовчого засідання або не пізніше ніж за п`ять днів до першого судового засідання, якщо справа розглядається в порядку спрощеного позовного провадження. При цьому, під предметом позову розуміється певна матеріально-правова вимога позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення. Підставу позову становлять обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу. Відтак зміна предмета позову означає зміну вимоги, з якою позивач звернувся до відповідача, а зміна підстав позову - це зміна обставин, на яких ґрунтується вимога позивача. Одночасна зміна і предмета, і підстав позову не допускається. Разом з тим, не вважаються зміною підстав позову доповнення його новими обставинами при збереженні в ньому первісних обставин та зміна посилання на норми матеріального чи процесуального права. Така правова позиція щодо застосування норм процесуального права міститься у постанові Верховного Суду від 13.03.2018 у справі №916/1764/17. При цьому колегія суддів підкреслює, що в даному випадку предметом адміністративного позову слугував узгоджений податковий борг, який не змінювався під час розгляду справи судом першої інстанції, адже змінювалася лише сума цього боргу. Щодо доводів апелянта про неотримання уточненого у жовтні 2020 року позову, то колегія суддів вважає, що зазначене не призвело до порушення прав відповідача, оскільки уточненою позовною заявою від 19.10.32020 року контролюючий орган зменшив розмір позовних вимог (з 4422545,78 грн. на 4085629,14 грн.). При цьому з матеріалів справи вбачається, що уточнена позовна заява від 20.08.2020 року, якою розмір позовних вимог був збільшений (з 1398076,64 грн. на 4422545,78 грн.) направлено відповідачу 21 серпня 2020 року (а.с. 68) і заперечень на нею суду надано не було. Також, ще раз варто зауважити, що відповідач не заперечує наявність у нього суми податкового боргу, стягнутого судом першої інстанції. Враховуючи викладене, колегія суддів дійшла висновку, що суд першої інстанції порушень норм матеріального і процесуального права при вирішенні даної справи не допустив, вірно встановив фактичні обставини справи та надав їм належну правову оцінку. Наведені ж у апеляційній скарзі доводи, правильність висновків суду не спростовують. Відповідно до частини першої статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Відтак, апеляційна скарга КЕВ м. Одеса задоволенню не підлягає. Керуючись статтями 292, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,- П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу Квартирно-експлуатаційного відділу м. Одеса залишити без задоволення, а рішення Одеського окружного адміністративного суду від 05 січня 2021 року без змін. Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення апеляційного суду, або з дня вручення учаснику справи повного судового рішення. Головуючий суддя-доповідач В.О.Скрипченко Суддя І.П.Косцова Суддя Ю.В.Осіпов Повне судове рішення складено 12 травня 2021 року.