LLegalAIпошук судової практики
← повернутись до результатів

Постанова 4852280/5708/20

від 11.05.2021 ·
Резолютивна:Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району залишити без задоволення.

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 11 травня 2021 року м. Дніпросправа № 280/5708/20 (суддя Прасов О.О., м. Кропивницький) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Чередниченка В.Є. (доповідач), суддів: Іванова С.М., Панченко О.М., розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району на рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №280/5708/20 за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,- ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 21 серпня 2020 року звернувся до суду з позовом до Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району, згідно з яким просить: - визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району щодо виплати ОСОБА_1 суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком; - визнати протиправними дії Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району щодо відмови у перерахуванні та виплаті ОСОБА_1 суми недоотриманої разової грошової допомоги з 2016 по 2019 роки, яка виплачувалась щорічно до 5 травня учасникам бойових дій в розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму недорахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми, а саме 6800,00 грн.; - зобов`язати Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району здійснити перерахунок та виплатити ОСОБА_1 суму недорахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня з 2016 по 2019 роки у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплачених сум, а саме 28075,00 грн. Позов обґрунтовано тим, що відповідач протиправно не провів позивачу виплату щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2016, 2017, 2018, 2019, 2020 року у встановленому законом розмірі. Рішенням Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року позов задоволено частково. Суд, визнав «протиправними дії відповідача щодо виплати позивачу суми разової грошової допомоги за 2020 рік, яка виплачується щорічно до 5 травня учасникам бойових дій, в розмірі меншому, ніж п`ять мінімальних пенсій за віком. Зобов`язав відповідача здійснити перерахунок та виплатити позивачу суми недорахованої щорічної разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком з урахуванням фактично виплаченої суми, а саме 6800 грн. 00 коп. В іншій частині позовної заяви відмовив». Рішення суду мотивовано тим, що відповідачем безпідставно не виплачено позивачу разову грошову допомогу до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій відповідно до приписів ст.12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» (з урахуванням Рішення Конституційного Суду України №10-рп/2008 від 22.05.2008). Аналогічне застосування норм права здійснено Великою Палатою Верховного Суду при розгляді зразкової справи №440/2722/20 (Пз/9901/14/20) у постанові від 13.01.2021 року. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга фактично обґрунтована тим, що виплата позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік здійснена відповідачем в межах видатків затверджених в кошторисі на 2020 рік. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та знайшло підтвердження під час апеляційного розгляду справи, що 24 липня 2020 року позивач звернувся до відповідача із запитами про надання інформації щодо розміру виплачених йому сум грошової допомоги до 5 травня за 2016-2020 роки та вимогою нарахувати йому таку допомогу за ці періоди у сумі 28075 грн. (а.с.10, 13-14). Відповідач листами від 04.08.2020 за №07-10/4-73 та від 04.08.2020 за №01-09/Р-432 повідомив, що виплата позивачу щорічної разової грошової допомоги як учаснику бойових дій до 5 травня: за 2020 рік здійснена у сумі 1390 грн. 00 коп.; за 2019 рік здійснена у сумі 1295,00 грн.; за 2018 рік здійснена у сумі 1265,00 грн.; за 2017 рік здійснена у сумі 1200,00 грн.; за 2016 рік здійснена у сумі 920,00 грн. відповідно до приписів постанови Кабінету Міністрів України від 19.02.2020 за №112 «Деякі питання виплати у 2020 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», постанови Кабінету Міністрів України від 20.03.2019 за №237 «Деякі питання виплати у 2019 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», постанови Кабінету Міністрів України від 14.03.2018 за №170 «Деякі питання виплати у 2018 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», постанови Кабінету Міністрів України від 05.04.2017 за №223 «Деякі питання виплати у 2017 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», постанови Кабінету Міністрів України від 02.03.2016 за №141 «Деякі питання виплати у 2016 році разової грошової допомоги, передбаченої Законами України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» і «Про жертви нацистських переслідувань», а, отже, у порядку та розмірі встановленому нормами права (а.с.11-12, 15-16). Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухвалені оскарженого рішення виходить з наступного. Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Правомірність дій відповідача щодо виплати позивачу грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік у розмірі меншому ніж визначено законом є предметом спору переданого на вирішення суду. Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно із частиною другою статті 95 Конституції України виключно законом про Державний бюджет України визначаються будь-які видатки держави на загальносуспільні потреби, розмір і цільове спрямування цих видатків. Пунктом 3 статті 116 Конституції України визначено, що до повноважень Кабінету Міністрів України належить забезпечення проведення фінансової, цінової, інвестиційної та податкової політики; політики у сферах праці й зайнятості населення, соціального захисту, освіти, науки і культури, охорони природи, екологічної безпеки і природокористування. Рішеннями Конституційного Суду України від 26 грудня 2011 року № 20-рп/2011 та від 25 січня 2012 року № 3-рп/2012 підтверджена конституційність повноважень Кабінету Міністрів України щодо реалізації політики у сфері соціального захисту, в тому числі регулювання порядку та розмірів соціальних виплат і допомоги, які фінансуються за рахунок коштів Державного бюджету України, виходячи з фінансових можливостей держави. Правовий статус ветеранів війни, створення належних умов для їх життєзабезпечення визначає Закон України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту» № 3551-XII (далі- Закон № 3551-XII). 01 січня 1999 року набрав чинності Закон № 367-ХІV, яким статтю 12 Закону № 3551-XII доповнено частиною в такій редакції: «Щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірі п`яти мінімальних пенсій за віком». Підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону України від 28 грудня 2007 року № 107-VI «Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України» (далі - Закон № 107-VI) текст вказаної вище частини статті 12 Закону № 3551-XII викладено в новій редакції, відповідно до якої щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах, які визначаються Кабінетом Міністрів України в межах бюджетних призначень, встановлених законом про Державний бюджет України. Рішенням Конституційного Суду України від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008 зміни, внесені підпунктом «б» підпункту 2 пункту 20 розділу ІІ Закону № 107-VI, визнані неконституційними. Протягом 2012-2014 років на підставі законів України про Державний бюджет України на відповідні роки норми і положення статті 13 Закону № 3551-XII застосовувалися у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів бюджетів усіх рівнів, бюджету Пенсійного фонду України та бюджетів інших фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Відповідно до частини першої статті 17 Закону № 3551-XII фінансування витрат, пов`язаних з введенням в дію цього Закону, здійснюється за рахунок коштів державного та місцевих бюджетів. Правові засади функціонування бюджетної системи України, її принципи, основи бюджетного процесу і міжбюджетних відносин та відповідальність за порушення бюджетного законодавства визначаються БК України. Згідно із підпунктом 5 пункту 63 розділу І Закону України від 28 грудня 2014 року № 79-VIII «Про внесення змін до Бюджетного кодексу України щодо реформи міжбюджетних відносин» розділ VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України доповнено пунктом 26, відповідно до якого норми і положення, зокрема, статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, установлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. Конституційний Суд України Рішенням від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 визнав таким, що не відповідає Конституції України (є неконституційним), окреме положення пункту 26 розділу VI «Прикінцеві та перехідні положення» БК України у частині, яка передбачає, що норми і положення статей 12, 13, 14, 15 та 16 Закону № 3551-XII застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України, виходячи з наявних фінансових ресурсів державного і місцевого бюджетів та бюджетів фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування. При цьому Конституційний Суд України у пункті 2.2 мотивувальної частини вказаного Рішення, посилаючись на положення свого Рішення від 22 травня 2008 року № 10-рп/2008, дійшов висновку про те, що БК України не можна вносити зміни до інших законів України, зупиняти їх дію чи скасовувати їх, а також встановлювати інше (додаткове) законодавче регулювання відносин, відмінне від того, що є предметом спеціального регулювання іншими законами України. Таким чином, на час виникнення спірних відносин Рішенням Конституційного Суду України від 27 лютого 2020 року № 3-р/2020 відновлено дію частини п`ятої статті 12 Закону № 3551-XII у редакції Закону № 367-ХІV, згідно з якою щорічно до 5 травня учасникам бойових дій виплачується разова грошова допомога у розмірах: інвалідам I групи - десять мінімальних пенсій за віком; II групи - вісім мінімальних пенсій за віком; III групи - сім мінімальних пенсій за віком. Водночас Кабінет Міністрів України у Постанові № 112 установив, що у 2020 році виплата разової грошової допомоги до 5 травня, передбаченої Законом № 3551-XII, учасникам бойових дій здійснюється у розмірі 1390 грн (підпункт 1 пункту 1), тобто у розмірі меншому, ніж це передбачено частиною п`ятою статті 12 цього Закону. Отже, на час виплати позивачу у квітні 2020 року щорічної разової грошової допомоги до 5 травня одночасно діяли Закон № 3551-XII і Постанова №

112. Виходячи із визначених у частині четвертій статті 7 КАС України загальних засад пріоритетності законів над підзаконними актами, для визначення розміру разової грошової допомоги учасникам бойових дій у 2020 році слід застосовувати не Постанову № 112, а Закон № 3551-XII, який має вищу юридичну силу. Аналогічна правова позиція щодо застосування вищезазначених норм права викладена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 13.01.2021 року прийнятої у справі №440/2722/20 (Пз/9901/14/20), яка враховуючи частину 5 статті 242 КАС України повинна враховуватися судом апеляційної інстанції. При цьому, суд апеляційної інстанції зазначає, що обов`язок по нарахуванню та виплаті вказаної допомоги, передбаченої ч. 5 ст. 12 Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту», покладено на відповідний орган праці та соціального захисту населення. Проте суд першої інстанції помилково зобов`язав відповідача виплатити позивачу конкретну суму разової допомоги до 5-го травня, оскільки адміністративний суд визначає саме право на нарахування та виплату позивачу допомоги до 5-го травня, тому визначивши конкретну суму такої допомоги суд перебирає на себе повноваження Державного органу, який і має нарахувати та здійснити таку виплату в розмірі, встановленому законом. З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок суду щодо недоплати відповідачем позивачу разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій 6800 грн. та виключити з абзацу третього резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №280/5708/20 словосполучення «…а саме 6800 грн. 00 коп.». В іншій частині рішення суду першої інстанції слід залишити без змін. Керуючись: пунктом 2 частини 1 статті 315, статтями 316, 321, 322, 327, 329 КАС України, Третій апеляційний адміністративний суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Управління соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району залишити без задоволення. Рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №280/5708/20 - змінити, виключивши з його мотивувальної частини висновок суду щодо недоплати Управлінням соціального захисту населення Запорізької міської ради по Олександрівському району ОСОБА_1 разової грошової допомоги до 5 травня за 2020 рік як учаснику бойових дій 6800 грн. та виключити з абзацу третього резолютивної частини рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року у справі №280/5708/20 словосполучення «…а саме 6800 грн. 00 коп.». В іншій частині рішення Запорізького окружного адміністративного суду від 01 лютого 2021 року - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених частиною 5 статті 291, пунктом 2 частини 5 статті 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Повне судове рішення складено 11 травня 2021 року. Головуючий - суддя В.Є. Чередниченко суддя С.М. Іванов суддя О.М. Панченко

релевантний фрагмент
Посилання у тексті:
· понад 3 посилання поспіль згортаються у «+N»