Постанова 4811 № 943/53/21

Справа № 943/53/21 Головуючий у 1 інстанції: Кос І.Б. Провадження № 33/811/589/21 Доповідач: Урдюк Т. М. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 06 травня 2021 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Урдюк Т.М., за участю особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , захисника - адвоката Малиняка В. А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Малиняка Віктора Андрійовича в інтересах особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 06 квітня 2021 року про притягнення останнього до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, в с т а н о в и в : вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 600 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 10 200 грн. в дохід держави із позбавленням його права керування транспортними засобами на строк один рік. Стягнуто з ОСОБА_1 в дохід держави 454 грн. судового збору. Згідно з постановою судді, 11 січня 2021 року о 03 год. 30 хв. на вулиці Петрушевича, 51 у місті Буську Львівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi A4», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширення зіниць очей, що не реагують на світло; підвищена жвавливість ходи та мови), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись із рішенням судді першої інстанції, захисник особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, - адвокат Малиняк В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову судді Буського районного суду Львівської області від 06 квітня 2021 року скасувати та закрити провадження у справі за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування своїх апеляційних вимог адвокат покликається на те, що постанова судді першої інстанції є незаконною, необґрунтованою, прийнятою з неповним з`ясуванням всіх обставин справи. Зазначає, що ОСОБА_1 не вживає наркотиків та жодних кримінальних чи адміністративних справ, пов`язаних з наркотиками, проти нього ніколи не було. Крім цього, захисник покликається на незаконність дій поліцейських та протиправне складення ними адміністративного протоколу щодо ОСОБА_1 , оскільки останній не відмовлявся від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння, а хотів пройти його у встановленому законом порядку, проте працівниками поліції йому пройти такий огляд у встановленому законом порядку не було запропоновано. Крім того, захисник покликається й на безпідставність зупинки транспортного засобу ОСОБА_1 , відсутність на відеозаписі події 11.01.2021 будь-яких доказів відмови його від проходження огляду на стан сп`яніння у встановлену законом порядку, недотримання поліцейськими процедури такого огляду, фальсифікацію самого відеозапису події як доказу по справі через неспівпадіння дати відеозапису (30.07.2008) та самої події (11.01.2021). З огляду на наведене, захисник вважає, що зазначена в протоколі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 інформація є недостовірною, працівниками поліції допущено істотні порушення щодо підстав зупинки водія, не дотримано процедуру його освідування на стан наркотичного сп`яніння за відсутності ознак такого. Заслухавши особу, яка притягається до відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника - адвоката Малиняка В.А. на підтримання поданої апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що така не підлягає до задоволення. Відповідно до вимог ст.ст. 245, 280 КУпАП, при розгляді справи про адміністративне правопорушення необхідно з`ясувати питання: чи було вчинено таке правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Всупереч тверджень апеляційної скарги ці вимоги закону суддею першої інстанції при розгляді справи про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 були дотримані, а висновок судді про доведеність винуватості останнього у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, за обставин, викладених у протоколі та постанові судді, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується зібраними по справі доказами у їх сукупності, які були досліджені в судовому засіданні та наведені у постанові. Так, згідно з протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №028785 від 11 січня 2021 року, який відповідає вимогам ст.256 КУпАП, 11 січня 2021 року о 03 год. 30 хв. на вулиці Петрушевича, 51 у місті Буську Львівської області ОСОБА_1 керував транспортним засобом марки «Audi A4», реєстраційний номерний знак « НОМЕР_1 », з явними ознаками наркотичного сп`яніння (розширення зіниць очей, що не реагують на світло; підвищена жвавливість ходи та мови), від проходження медичного огляду на стан наркотичного сп`яніння у встановленому законом порядку водій відмовився у присутності двох свідків, чим порушив вимоги пункту 2.5 ПДР, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Таким чином, згідно з вказаним протоколом ОСОБА_1 ставиться у провину порушення вимог п.2.5 ПДР, згідно з яким водій повинен на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Викладені у протоколі про адміністративне правопорушення обставини підтверджуються також письмовими поясненнями свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , в присутності яких водій автомобіля «Audi A4», р. н. з. « НОМЕР_1 », ОСОБА_1 відмовився від проходження огляду на стан сп`яніння, про що ствердили останні у своїх письмових поясненнях. Крім цього, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП підтверджена відеозаписом події за участю останнього та поліцейських, який об`єктивно свідчить про те, що водій на неодноразові запитання та пропозиції поліцейських проїхати до найближчого медичного закладу для його огляду на стан наркотичного сп`яніння не погодився, уникав позитивної відповіді на дані запитання, зазначаючи при цьому, що не вбачає підстав їхати з працівниками поліції з метою проходження медичного огляду, та на це не має часу, чим спростовуються доводи апеляційної скарги. Також у долученому захисником до справи письмовому клопотанні від 02.02.2021 року сам ОСОБА_1 підтвердив свою відмову від проходження огляду, оскільки «при керуванні транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння він не перебував, а тому відмовився від огляду для визначення такого стану». Відповідно до п. 2.5 ПДР водій повинен на вимогу працівника поліції пройти в установленому порядку медичний огляд для визначення стану алкогольного сп`яніння, впливу наркотичних чи токсичних речовин. Диспозиція ч.1 ст.130 КУпАП передбачає адміністративну відповідальність не тільки за керування транспортним засобом у стані алкогольного сп`яніння, але й за відмову особи, яка керує транспортним засобом, від проходження, відповідно до встановленого порядку, огляду на стан алкогольного сп`яніння. Тому, відмовляючись від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння, ОСОБА_1 , який отримав посвідчення водія та знає Правила дорожнього руху, порушив вимоги п.2.5 ПДР, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Як вбачається з протоколу про адміністративне правопорушення факт відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан алкогольного сп`яніння засвідчувався у присутності свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 . Будь-яких підстав для обмови свідками й працівниками поліції ОСОБА_1 судом апеляційної інстанції не встановлено, останній не оскаржував у встановленому законом порядку дії працівників поліції та на неправомірні дії таких до правоохоронних органів не звертався. Крім цього, щодо тверджень захисника про відсутність виписаного поліцейськими письмового направлення ОСОБА_1 на медичний огляд в Буську ЦРЛ, та невідповідність дати відеозапису події та інші формальні доводи захисника, на увагу не заслуговують, оскільки такі не спростовують факту керування ОСОБА_1 транспортним засобом у стані наркотичного сп`яніння та його подальшу відмову від проходження відповідного огляду в присутності двох свідків, що узгоджується з іншими доказами, які є належними та допустимими, та були досліджені в судовому засіданні судом першої інстанції, а сам ОСОБА_1 в судовому засіданні підтвердив те, що відтворені на відеозаписі фактичні обставини щодо спілкування його з поліцейськими за участю двох свідків мали місце, заперечивши виключно свою відмову від огляду на стан наркотичного сп`яніння. Оскільки ОСОБА_1 ставиться у провину відмова від проходження огляду на стан сп`яніння, тому в матеріалах справи відсутні дані щодо його направлення до медичного закладу, окрім цього таке направлення надається не водієві, а медичному закладу в разі доставляння водія туди на огляд. Що стосується доводів захисника про закриття провадження у справі з підстав порушення процедури освідування ОСОБА_1 на стан наркотичного сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу, від огляду на стан якого (наркотичного сп`яніння) він не відмовлявся, судом не приймаються, оскільки такі доводи є безпідставними, не знайшли свого підтвердження в ході судового розгляду справи, були спростовані дослідженими належними та допустимими доказами, а окремі помилки в долучених до справи документах (неспівпадіння дати відеозапису) вищевказаних висновків щодо винуватості ОСОБА_1 не спростовують, мають формальний характер і спрямовані на ухилення останнього від адміністративної відповідальності за вчинене ним адміністративне правопорушення, а відтак наявний у діях ОСОБА_1 склад адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, виключає можливість закриття провадження у даній справі. Ураховуючи наведене, у ході апеляційного розгляду апеляційним судом не встановлено порушення в діях працівників поліції вимог Інструкції «Про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції», затвердженої наказом МОЗ та МВС України від 09.11.2015 року № 1452/735. Суддею першої інстанції досліджені та перевірені доказами обставини у своїй сукупності поза розумним сумнівом свідчать про беззастережну винуватість ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованого йому адміністративного правопорушення, а саме відмови від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан наркотичного сп`яніння за ч. 1 ст. 130 КУпАП та узгоджується зі стандартом доказування «поза розумним сумнівом» (рішення від 18 січня 1978 року у справі «Ірландія проти Сполученого Королівства» (Ireland v. theUnitedKingdom), п. 161, Series A заява № 25), який застосовується при оцінці доказів, а такі докази можуть «випливати зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпцій факту» (рішення Європейського суду з прав людини, справа «Коробов проти України» № 39598/03 від 21.07.2011 року). При обранні ОСОБА_1 адміністративного стягнення суддя районного суду в оскаржуваній постанові в повній мірі врахував характер вчиненого правопорушення, особу порушника, ступінь його вини, та наклав адміністративне стягнення у відповідності до вимог ст. 33 КУпАП в межах безальтернативної санкції ч. 1 ст.130 КУпАП, що є достатнім для виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобіганню вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами. При розгляді справи суддею першої інстанції порушень вимог ст. ст. 279, 280 КУпАП не допущено, докази перевірені на їх допустимість, належність та достатність відповідно до ст. 252 КУпАП. Ураховуючи наведене, порушень норм процесуального або матеріального права не було встановлено під час перегляду, постанова суду є законною та обґрунтованою і такою, що відповідає фактичним обставинам справи. Таким чином, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови судді місцевого суду - без змін. Керуючись ст.294 КУпАП, апеляційний суд п о с т а н о в и в : постанову судді Буського районного суду Львівської області від 06 квітня 2021 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП, залишити без змін, апеляційну скаргу адвоката Малиняка Віктора Андрійовича в його інтересах - без задоволення. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя Львівського апеляційного суду Т.М. Урдюк