Постанова 4811 № 943/1134/22

Справа № 943/1134/22 Головуючий у 1 інстанції: Шендрікова Г.О. Провадження № 33/811/758/23 Доповідач: Романюк М. Ф. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 липня 2023 року Львівський апеляційний суд в складі судді судової палати з розгляду кримінальних справ Романюка М.Ф, з участю секретаря судового засідання Чорненького В.А., особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, ОСОБА_1 та його захисника адвоката Малиняка В.А., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу адвоката Малиняка В.А. в інтересах ОСОБА_1 на постанову судді Буського районного суду Львівської області від 12 травня 2023 року про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, в с т а н о в и в: вищенаведеною постановою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у виді штрафу у розмірі 1000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, що становить 17 000 (сімнадцять тисяч) гривень в дохід держави з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 1(один) рік. Стягнуто з гр. ОСОБА_1 в дохід держави судовий збір в розмірі 536 грн 80 коп. За постановою суду, згідно протоколу про адміністративне правопорушення від 12.09.2022 року серії ОБ № 028678 гр. ОСОБА_1 12.09.2022 року о 17 год. 40 хв. в смт. Красне по вул. Стуса,3 Золочівського району Львівської області, керував транспортним засобом марки Skoda Octavia, д.н.з. НОМЕР_1 , з явними ознаками наркотичного сп`яніння (зіниці ока завужені, нечітка вимова) Від проходження огляду на стан сп`яніння на місці зупинки транспортного засобу та в медичному закладі у встановленому законом порядку водій відмовився під відеозапис, чим порушив вимоги п. 2.9 «а» ПДР України, вчинивши адміністративне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 130 КУпАП. Не погоджуючись з постановою суду адвокат Малиняк В.А. подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову Буського районного суду Львівської області від 12 травня 2023 року, скасувати та прийняти нову, якою провадження по справі закрити на підставі п.1 ч.1 ст.247 КУпАП за відсутністю складу адміністративного правопорушення. В обґрунтування доводів апеляційної скарги зазначає, що поведінка працівників поліції, які не роз`яснили ОСОБА_1 обов`язку пройти огляд та наслідки відмови від проходження огляду, а навпаки ввели його в оману, створивши в нього уявлення, що відмова від огляду не буде мати для нього серйозних наслідків і застосування суворого стягнення, так як він має право відмовитись від огляду свідчить про провокацію з боку працівників поліції, оскільки особа сприймає такий варіант дій, як законну альтернативу, та не усвідомлює протиправність своїх дій. Звертає увагу на те, що відеозапис не містить факту відмови ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, а також на відеозаписі не зафіксовано те, що працівники поліції пропонували йому пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння. Стверджує, що вказані в протоколі про адміністративне правопорушення ознаки не є ознаками наркотичного сп`яніння, які зазначені в інструкції. Вважає, що протокол про адміністративне не підтверджує вини ОСОБА_1 та не узгоджується з відеозаписом події. Зазначає, що посилання в рішенні суду, як на доказ вини особи на показання поліцейського не можуть бути покладені в основу рішення позаяк працівники поліції є заінтересованими особами. Звертає увагу на той факт, що працівники поліції не відсторонили ОСОБА_1 від керування транспортним засобом, що свідчить про те, що в поліцейських не було достатніх підстав вважати, що ОСОБА_1 перебуває в стані сп`яніння. Направлення, що міститься в матеріалах справи складалося працівниками поліції вже після того, як вони відпустили ОСОБА_1 і таке складено в довільній формі, адже не відповідає типовому додатку згідно інструкції. Вислухавши пояснення ОСОБА_1 та його захисника адвоката Малиняка В.А., які просили задоволити апеляційну скаргу, вивчивши матеріали справи вважаю, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно вимог ст.ст.245, 251, 252, 280 КУпАП, суд повинен повно, всебічно та об`єктивно з`ясувати всі обставини справи, дати належну оцінку зібраним доказам. Зокрема, суд повинен з`ясувати чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи є винною особа в його вчиненні. Як вбачається з матеріалів справи, суд першої інстанції дотримався всіх вказаних вимог закону, оскільки встановив обставини, які мають значення для об`єктивного та всебічного розгляду справи. Під час апеляційного перегляду оскаржуваної постанови, апелянтом в його апеляційній скарзі не наведено об`єктивних відомостей, які можуть спростувати висновки суду про доведеність винуватості ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Так, висновок судді про винуватість ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 130 КУпАП, є обґрунтованим, відповідає фактичним обставинам справи та підтверджується сукупністю зібраних і перевірених у судовому засіданні доказів, а саме: - протоколом про адміністративне правопорушення серії ОБ №028678 від 12 вересня 2022 року (а.с.5); - рапортом поліцейського СРПП ВП №2 Золочівського РВП ГУ НП у Львівській області В. Новосада (а.с.8); - направленням в Буську ЦРЛ для встановлення стану наркотичного сп`яніння (а.с.4); - відеозаписом з нагрудних камер поліцейських відповідно до якого на вимогу працівника поліції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі ОСОБА_1 відмовився. Аналізуючи відомості цих доказів у справі, апеляційний суд дійшов висновку, що вони узгоджуються між собою та беззаперечно свідчать про наявність в діях ОСОБА_1 складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. Відповідальність за частиною 1 статті 130 КУпАП настає у разі керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп`яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Пункт 2.5 ПДР України зобов`язує водія на вимогу поліцейського пройти в установленому порядку медичний огляд з метою встановлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції. Відповідальність за порушення вимог пункту 2.5 ПДР України передбачена статтею 130 КУпАП. А тому, відмовляючись від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння, ОСОБА_1 порушив вимоги п.2.5 ПДР України, чим вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст.130 КУпАП. Перевіряючи доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає їх необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами провадження. Так, в протоколі про адміністративне правопорушення працівником поліції зазначено, що ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння у медичному закладі відмовився під відеозапис. З відомостей відеозапису, долученого до матеріалів справи, вбачається, що працівники поліції неодноразово пропонували ОСОБА_1 пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння, на що ОСОБА_1 відповів «я можу проїхати, але для чого», а в подальшому зазначив «я не їду», «я відмовляюся», після чого останньому було роз`яснено наслідки відмови від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння. Будь-яких клопотань або зауважень ОСОБА_1 не заявляв. Поряд з цим, з відеозапису вбачається, що працівники поліції роз`яснили ОСОБА_1 його права, передбачені ст. 63 Конституції України та ст. 268 КУпАП. Посилання апелянта на відсутність пропозиції пройти огляд на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі, так і факту відмови від проведення огляду, спростовуються даними відеозапису на якому зафіксовано відмову ОСОБА_1 від проходження огляду на стан наркотичного сп`яніння в медичному закладі. Матеріали справи не містять доказів того, що до ОСОБА_1 зі сторони працівників поліції було необ`єктивне ставлення. Твердження апелянта, щодо неправомірності дій працівників поліції при складанні протоколу про адміністративне правопорушення не відповідають дійсності та є суб`єктивними, оскільки незаконність їх дій не встановлена будь-якими судовим рішенням або висновком компетентного органу, а відтак, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що відомості, які зафіксовані в письмових доказах та на відеозаписі нагрудних камер, що долучені до матеріалів справи, відповідають дійсності, що вочевидь унеможливлює врахування апеляційним судом доводів апелянта. Між тим, законодавець саме з метою забезпечення безпеки дорожнього руху, життя та здоров`я його учасників, поклав на водіїв транспортних засобів додаткові обов`язки, зокрема пройти на вимогу працівника поліції в установленому порядку медичний огляд для визначення стану наркотичного сп`яніння. Доводи апеляційної скарги захисника про те, що при складенні протоколу про адміністративне правопорушення не було залучено свідків, є необґрунтованими, з огляду на таке. Частиною 2 статті 266 КУпАП визначено, що під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов`язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення. Оскільки відмова ОСОБА_1 від огляду на стан наркотичного сп`яніння зафіксованого на відеозапис, який долучений до протоколу про адміністративне правопорушення, присутність двох свідків при складанні протоколу була не обов`язковою. Твердження сторони захисту про те, що ОСОБА_1 не відсторонили від керування транспортним засобом після складання протоколу, як на підставу скасування оскаржуваної постанови, апеляційний суд оцінює критично, адже вказаний факт жодним чином не впливає на обсяг вини у вчиненні ним адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.130 КУпАП. При цьому, як вбачається з відеозапису працівники поліції попередили ОСОБА_1 , що він не може керувати даним транспортним засобом, а може запросити довірену особу для подальшого переміщення транспортного засобу. У ході апеляційного розгляду апеляційним судом не було встановлено обставин, які б свідчили про наявність в діях працівників поліції порушення приписів «Інструкції про порядок виявлення у водіїв транспортних засобів ознак алкогольного, наркотичного чи іншого сп`яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції» та КУпАП. Наявний у справі протокол про адміністративне правопорушення відповідає вимогам ст. 256 КУпАП, а також вимогам, передбаченим Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, Інструкцією з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі, містить усі необхідні реквізити та є належним і допустимим доказом. Крім того, апеляційний суд відмовляє у задоволенні клопотання адвоката Малиняка В.А. про допит свідка та дослідження матеріалів відеозапису і технічного запису судового засідання, оскільки всі обставини справи знайшли своє підтвердження та не потребують додаткових пояснень. Інші аргументи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції. Ці аргументи не свідчать про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального права або порушення норм процесуального права, які є підставою для скасування постанови суду. На переконання апеляційного суду, вина ОСОБА_1 у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, доведена повністю. З огляду на викладене, постанова суду першої інстанції є законною та обґрунтованою і скасуванню за доводами, викладеними в апеляційній скарзі, не підлягає. Керуючись ст. 294 КУпАП, апеляційний суд, п о с т а н о в и в: постанову судді Буського районного суду Львівської області від 12 травня 2023 року, якою ОСОБА_1 визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст. 130 КУпАП, залишити без змін, а апеляційну скаргу адвоката Малиняка В.А. без задоволення. Постанова набирає законної сили з моменту прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає. Суддя М.Ф.Романюк