Постанова 4857 № 309/1503/19

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 309/1503/19 пров. № А/857/5370/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді Кузьмича С. М., суддів Глушка І.В., Довгої О.І., за участю секретаря Мельничук Б.Б., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові справу за апеляційною скаргою Закарпатської митниці Держмитслужби на рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2020 року (ухвалене головуючим - суддею Савицький С.А. у м. Хуст) у справі № 309/1503/19 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Закарпатської митниці Держмитслужби про скасування постанови у справі про порушення митних правил, ВСТАНОВИВ: Позивач звернувся до суду із адміністративним позовом до відповідача про визнання протиправною і скасування постанови у справі про порушення митних правил. В обґрунтування позовних вимог вказує на те, що 10.05.2019 під час перетину кордону йому було повідомлено, що 20.02.2019 відносно нього винесена постанова в справі про порушення митних правил № 0515/3050/19 від 20.02.2019 року, якою на нього накладено штраф у розмірі 8500 грн за порушення митних правил, передбачене ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України. Оскаржуваною постановою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 470 Митного кодексу України, а саме перевищення встановленого ст. 95 Митного кодексу України строку доставки товарів, транспортних засобів комерційного призначення, митних або інших документів на ці товари більше, ніж на 10 діб, а так само втрата цих товарів, транспортних засобів, документів чи видача їх без дозволу органу доходів і зборів. Вважає винесену постанову неправомірною та такою, що підлягає скасуванню, оскільки він в межах строків, визначених ст. 95 Митного кодексу України, подав заяву до відповідача про те, що у зв`язку з поломкою автомобіля марки SKODA SUPERB реєстраційний номер НОМЕР_1 , ввезеного на митну територію України 29.09.2018, він не має можливості вивезти вказаний транспортний засіб у зв`язку з поломкою і надав підтверджуючі документи. Рішенням Хустського районного суду Закарпатської області від 19.11.2020 позов задоволено. Постанову в справі про порушення митних правил № 0515/30500/19 від 20.02.2019 року - скасовано. Приймаючи оскаржене рішення суд першої інстанції виходив з того, що перебування транспортного засобу позивача на ремонті, на думку суду, було спричинено обставиною непереборної сили, а тому до спірних правовідносин повинні бути застосовані приписи ч.1 ст. 460 Митного кодексу України. Вказане рішення в апеляційному порядку оскаржив відповідач, у апеляційній скарзі покликається на те, що оскаржуване рішення винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, з неповним з`ясуванням обставин справи та є незаконним, просить рішення суду першої інстанції скасувати та прийняти нове, яким відмовити задоволенні позову. Зокрема в апеляційні скарзі зазначає, що позивачем порушений строк звернення до суду. Суд першої інстанції не було прийнято до уваги, що позивач був присутнім при розгляді справи та отримав постанову після розгляду справи 20.02.2019, що підтверджується матеріалами справи. Крім цього вважає, що перебування автомобіля на ремонті у зв`язку з несправністю не можна порівнювати з аварією або непереборною силою. Відзив на апеляційну скаргу поданий не був. Відповідно до ч. 4 ст. 304 КАС України, відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції. Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з`явилися, хоча були належним чином повідомлені про дату, час і місце розгляду справи, а тому колегія суддів, відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України, вважає за можливе провести розгляд справи за відсутності сторін, без здійснення фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу. Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, суд приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід задовольнити частково, а рішення суду першої інстанції - скасувати, з наступних підстав. Відповідно до ч. 1 ст. 319 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 240 КАС України суд своєю ухвалою залишає позов без розгляду з підстав, визначених частинами третьою та четвертою статті 123 цього Кодексу. Частинами 3, 4 ст. 123 КАС України передбачено, що якщо факт пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду буде виявлено судом після відкриття провадження в адміністративній справі і позивач не заявить про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду, або якщо підстави, вказані ним у заяві, будуть визнані судом неповажними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Якщо після відкриття провадження у справі суд дійде висновку, що викладений в ухвалі про відкриття провадження у справі висновок суду про визнання поважними причин пропуску строку звернення до адміністративного суду був передчасним, і суд не знайде інших підстав для визнання причин пропуску строку звернення до адміністративного суду поважними, суд залишає позовну заяву без розгляду. Відповідно до ч. 1, 3 ст. 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Згідно з ч. 1 ст. 529 Митного кодексу України постанова митниці у справі про порушення митних правил може бути оскаржена до центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну податкову і митну політику, або до місцевого загального суду як адміністративного суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України. Відповідно до ч. 2 ст. 286 КАС України позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). Відтак нормами КАС України встановлено десятиденний строк для оскарження постанову по справі про адміністративне правопорушення. Разом з цим, на переконання апеляційного суду, поважними визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. З матеріалів справи встановлено, що позивач 20.05.2019 звернувся до суду з адміністративним позовом про скасування постанови про порушення митних правил № 0515/30500/19 від 20.02.2019 . Як слідує з позовної заяви, позивач просив зокрема поновити строк звернення до суду, оскільки, лише 10.05.2019 під час перетину кордону йому було повідомлено, що 20.02.2019 відносно нього винесена оскаржувана постанова. Інших причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду, які можуть бути віднесені до кола поважних, останнім не зазначено і з матеріалів справи не вбачається. Однак, як зазначає апелянт та підтверджується матеріалами справи, що позивач був присутнім при розгляді справи про порушення митних правил та отримав копію постанови після розгляду справи 20.02.2019, що засвідчено підписом ОСОБА_1 (а.с. 24 - 27) Тобто позивачем пропущений десятиденний строк оскарження постанова про притягнення до адміністративної відповідальності. Таким чином, позивачем пропущений десятиденний строк оскарження постанови про притягнення до адміністративної відповідальності і поважні причини пропуску такого строку відсутні. Зважаючи на обставини цієї справи у співвідношенні з правовим регулюванням спірних відносин, колегія суддів приходить до переконання про необхідність залишення позову без розгляду. У аспекті наведеного слід зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності в публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків. Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними. Пунктом 1 частини третьої статті 2 КАС України визначено, що верховенство права є однією із основних засад (принципів) адміністративного судочинства. Відповідно до частин першої та другої статті 6 КАС України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. З урахуванням положень ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» та частиною другою статті 6 КАС України суд апеляційної інстанції враховує правові позиції Європейського Суду з прав людини, викладені у судових рішеннях у справах «Каменівська проти України», «Стаббігс на інші проти Великобританії», «Девеер проти Бельгії»), відповідно до яких право на звернення до суду не є абсолютним та може бути обмеженим, зокрема, встановленням строків на звернення до суду за захистом порушених прав. Таким чином, практика Європейського Суду з прав людини також свідчить про необхідність врахування законодавчо встановлених національним законодавством обмежень щодо строків звернення до суду. Виходячи із встановлених у ході апеляційного розгляду обставин та матеріалів справи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про помилковість переконання суду першої інстанції про наявність поважних причин пропуску позивачем строку звернення до адміністративного суду. Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і у відповідній частині закрити провадження у справі повністю або частково або залишити позовну заяву без розгляду повністю або частково. Згідно ч. 1 ст. 319 КАС України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню повністю або частково в апеляційному порядку і позовна заява залишається без розгляду або провадження у справі закривається у відповідній частині з підстав, встановлених відповідно статтями 238, 240 цього Кодексу. Підсумовуючи викладене, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції при вирішенні даного адміністративно-правового спору допустив неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи та порушив норми процесуального права. Відтак, рішення суду першої інстанції слід скасувати та залишити позовну заяву без розгляду. Керуючись статтями 241, 242, 308, 310, 315, 319, 321, 322, 325, 328, 329, 370 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу Закарпатської митниці Держмитслужби задовольнити частково. Скасувати рішення Хустського районного суду Закарпатської області від 19 листопада 2020 року у справі № 309/1503/19 та залишити без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 . Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає. Головуючий суддя С. М. Кузьмич судді І. В. Глушко О. І. Довга Повний текст постанови складено у строк встановлений частиною 3 статті 243 КАС України, однак підписаний повним складом суду 11 травня 2021 року у зв`язку із тим, що суддя Довга О.І. з 05 травня 2021 року по 10 травня 2021 року перебувала у відпустці.