Постанова Восьмий апеляційний адміністративний суд № 1.380.2019.006004

ВОСЬМИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 рокуЛьвівСправа № 1.380.2019.006004 пров. № А/857/2732/21 Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого судді Кушнерика М.П. суддів Курильця А.Р., Мікули О.І.; за участю секретаря судового засідання Юник А.А.; розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області на рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року, прийняте суддею Гавдик З.В. в м.Львові, в порядку письмового провадження, у справі № 1.380.2019.006004 за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Львівській області, третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, ПАТ ВіЕс Банк про визнання протиправними і скасування податкових повідомлень-рішень, - В С Т А Н О В И В: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до Головного управління ДПС у Львівській області, за участю третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ПАТ ВіЕс Банк, в якому просить визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення від 01.08.2019 за №№0011331307, 0011351307 та 0011341307. Позовні вимоги мотивує тим, що кредитор не повідомляв його ні направленням рекомендованого листа на адресу, ні укладанням додаткового договору, ні під підпис особисто про прощення боргу, його суму та його складові (тіло, відсотки, штрафні санкції, комісії, тощо) з яких позивач мав би сплачувати податок та відобразити його у своїй декларації, як це передбачено Податковим Кодексом України. В ДПС України позивач надав пояснення, що не отримував та не підписував будь-якого договору про прощення банком частини кредиту, не отримував будь-якого повідомлення банку про прощення частини кредиту та зобов`язання подавати декларацію про отримані доходи і відповідно сплатити податки. Позивачу не було відома сума прощеного кредиту та у зв`язку з не надсиланням акта перевірки, не відомо по якому валютному курсу на момент прощення кредиту податковий орган визначив суму доходу за результатами перевірки. Банківські документи, які б підтверджували про отримання позивачем будь-якого повідомлення отриманого особисто чи поштою, відсутні. Представником Державної податкової служби України було повідомлено, що банк надіслав тільки листа від 26.09.2018 за №03-1/11258 в якому зазначено що позивачу було прощено 324981,58 грн при тому не було представлено будь-які докази про повідомлення про прощення частини кредиту та не зазначено, по якому курсу визначалась сума отриманого доходу на момент прощення кредиту. Рішенням Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року позов задоволено повністю. Не погодившись з рішенням суду, Головне управління ДПС у Львівській області подало апеляційну скаргу, з підстав порушення норм матеріального права. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовує тим, що згідно з відомостями ЦБД ДРФО та листа ПАТ ВіЕс Банк від 26.09.2018 № 03-1/11258, фізичній особі - платнику податків ОСОБА_1 списано прострочену основну суму кредитної заборгованості в 2 кв. 2017 року в сумі 324981,88 грн., що відображено в „Податковому розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб, і сум утриманого з них податку" (форма 1ДФ) за ознакою доходу "126" відповідно до абз. „д" пп. 164.2.17 п. 164.2 ст.164 Податкового кодексу України, який підлягає включенню до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу та відображенню платником податку в річній декларації про майновий стан і доходи (податковій декларації). Однак, фізична особа - платник податку ОСОБА_1 податкову декларацію про майновий стан і доходи за 2017 рік до ГУ ДФС у Львівській області не подав, дохід отриманий у вигляді додаткового блага за ознакою доходу „126" за 2017 рік не декларував, податок на доходи фізичних осіб та військовий збір від отриманого доходу у вигляді додаткового блага за 2017 рік не сплатив. Поряд з цим, зазначає, що на адресу ПАТ ВіЕс Банк контролюючим органом скеровано запит від 15.08.2018 №28571/10/13-01-05-16, на який отримано відповідь, а саме, лист ПАТ ВіЕс Банк від 26.09.2018 № 03-1/11258, яким повідомлено про списання простроченої основної суму кредитної заборгованості в 2 кв. 2017 року в розмірі 324981,88 грн, однак в наданні копій документів, які безпосередньо стосуються анулювання боргу - відмовлено. Також, вказано на те, що фізичною особою - платником податків ОСОБА_1 не надано жодних документів, щодо отриманого доходу у вигляді додаткового блага, відсутні такі документи і в матеріалах справи. Просить скасувати рішення суду та прийняти нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якому апеляційну скаргу просить залишити без задоволення, а рішення суду - без змін. Поряд з цим зазначає, що доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, а судом першої інстанції повно та об`єктивно з`ясовано всі обставини справи. Заслухавши доповідь судді-доповідача, представника відповідача, який просив задоволити апеляційну скаргу, позивача, який просив залишити без змін рішення суду, розглянувши та обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, колегія суддів, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав. Згідно ч.1 та ч. 2 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. Відповідно до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Головним управлінням ДФС у Львівській області проведена документальна позапланова невиїзна перевірка фізичної особи - платника податку ОСОБА_1 за період з 01.01.2017 по 31.12.2017, якою встановлено порушення: абз. д пп. 164.2.17. п.164.2. ст.164, п.167.1. ст. 167 Податкового кодексу України донараховано податок на доходи фізичних осіб за 2017 рік на загальну суму 58496,74 грн.; п. 49.18.4. п. 49.18. ст. 49, п.179.1. ст. 179 ПК України, застосовано штрафну санкцію за неподання декларації майновий стан і доходи за 2017 рік; п.п. 1.2., п.п. 1.3., п.п. 1.5., п.п. 1.6. п. 161 підрозділу 10 розділу ХХ Кодексу, п.п.168.1.1., п.п.168.1.2. п. 168.1. ст. 168 Закону України від 28.12.2014 №71-VIII Про внесення змін до ПК України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи донараховано військовий збір за 2017 рік на загальну суму 4874,73 гривень. 01.08.2019 контролюючим органом були прийняті податкові повідомлення-рішення: №0011331307, в якому встановлено порушення п.п. 164.2.17. п. 164.2. ст. 164, п. 167.2. ст.167, п.п. 174.2.2 п. 174.2 ПК України, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання з податку на доходи фізичних осіб, що сплати фізичними особами за результатами річного декларування в розмірі 58496,74 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 14624,19 грн.; №0011351307, в якому встановлено порушення п.п. 1.2, п.п.1.3, п.п.1.5, п.п. 1.6 п.16 підрозділу 10 розділу ХХ ПК України, п.п.168.1.1. п.п. 168.1.2. п. 168.1. ст. 168 ПК України, позивачу збільшено суму грошового зобов`язання за платежем військовий збір в розмірі 4874,73 грн. та застосовано штрафні санкції на суму 1218,68 грн.; №0011341307, в якому встановлено порушення п.п. 49.18.4. п. 49.18. ст. 49, п.179.1., п.179.9. ст. 179 ПК України, до позивача застосовано штрафні санкції на підставі п.п.54.3.2. п. 54.3. ст. 54, п. 120.1. ст. 120 ПК України на суму 170 грн. Вважаючи прийняті ГУ ДФС у Львівській області податкові повідомлення-рішення від 01.08.2019 за №№0011331307, 0011351307 та 0011341307 протиправним, позивач звернувся з позовом до суду про їх скасування. Суд першої інстанції задовольняючи повністю адміністративний позов виходив з того, що ні відповідач, ні третя особа не довели фактичну наявність укладення з боржником (позивачем) договору про прощення (анулювання) боргу щодо предмету спору, у відповідності до абз. д п.п. 164.2.17. п.164.2. ст. 164 ПК України у разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом, відтак саме у третьої особи - ПАТ ВіЕс Банк виникають обов`язки податкового агента щодо спірних доходів позивача, а тому спірні податкові повідомлення-рішення від 01.08.2019 є протиправними та підлягають скасуванню. Апеляційний суд погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного. Відповідно ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Згідно з п.п. 14.1.47. п.14.1. ст.14 Податкового кодексу України, додаткові блага - кошти, матеріальні чи нематеріальні цінності, послуги, інші види доходу, що виплачуються (надаються) платнику податку податковим агентом, якщо такий дохід не є заробітною платою та не пов`язаний з виконанням обов`язків трудового найму або не є винагородою за цивільно-правовими договорами (угодами), укладеними з таким платником податку (крім випадків, прямо передбачених нормами розділу IV цього Кодексу. Відповідно до п.п. 49.18.4. п.49.18 ст.49 ПК України, податкові декларації, крім випадків, передбачених цим Кодексом, подаються за базовий звітний (податковий) період, що дорівнює календарному року для платників податку на доходи фізичних осіб до 1 травня року, що настає за звітним, крім випадків, передбачених розділом ІV цього Кодексу. При цьому згідно з п.179.7 ст.179 ПК України фізична особа платник податку зобов`язаний самостійно до 1 серпня року, що настає за звітним, сплатити суму податкового зобов`язання, зазначену в поданій ним Податковій декларації. Невиконання обов`язку щодо подання податкової звітності зумовлює настання відповідальності передбаченої законодавством. Відповідно до п.п. 120.1. ст. 120 ПК України неподання або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати та сплачувати податки, збори податкових декларацій (розрахунків) (це є визначення правопорушення), - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 170 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання (юридична відповідальність, яка передбачена за таке правопорушення). Згідно з п.п. 164.1.1. п. 164.1. ст. 164 Податкового кодексу України, загальний оподатковуваний дохід складається з доходів, які остаточно оподатковуються під час їх нарахування (виплати, надання), доходів, які оподатковуються у складі загального річного оподатковуваного доходу, та доходів, які оподатковуються за іншими правилами, визначеними цим Кодексом. Відповідно до п.п. 168.2.1. п. 168.2. ст. 168 Податкового кодексу України, платник податку, що отримує доходи від особи, яка не є податковим агентом, та іноземні доходи, зобов`язаний включити суму таких доходів до загального річного оподатковуваного доходу та подати податкову декларацію за наслідками звітного податкового року, а також сплатити податок з таких доходів. Пунктом 8 підрозділу 1 розділу XX Перехідні положення ПК України визначено, що не вважається додатковим благом платника податку та не включається до розрахунку загального місячного (річного) оподатковуваного доходу сума, прощена (анульована) кредитором у розмірі різниці між основною сумою боргу за фінансовим кредитом в іноземній валюті, визначена за офіційним курсом Національного банку України на дату зміни валюти зобов`язання за таким кредитом з іноземної валюти у гривню, та сумою такого боргу, визначеною за офіційним курсом Національного банку України станом на 1 січня 2014 року, а також сума процентів, комісії та/або штрафних санкцій (пені) за такими кредитами, прощених (анульованих) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним із процедурою його банкрутства, до закінчення строку позовної давності. Норми цього пункту застосовуються до фінансових кредитів в іноземній валюті, не погашених до 1 січня 2014 року. Дія абзацу першого цього пункту поширюється на операції з прощення (анулювання) кредитором боржникові заборгованості за фінансовим кредитом в іноземній валюті, що здійснювалися починаючи з 1 січня 2015 року. Законом України від 28 грудня 2014 року №71-VIII Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких законодавчих актів України щодо податкової реформи, який набрав чинності 01 січня 2015 року, внесені зміни до пункту 16-1 підрозділу 10 розділу XX Перехідні положення ПК України, у відповідності до яких тимчасово, до набрання чинності рішенням Верховної Ради України про завершення реформи Збройних Сил України, встановлюється військовий збір. Платниками збору є особи, визначені п. 162.1. ст. 162 цього Кодексу. Об`єктом оподаткування збором є доходи, визначені статтею 163 цього Кодексу. Ставка збору становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, визначеного підпунктом 1.2 цього пункту. Нарахування, утримання та сплата (перерахування) збору до бюджету здійснюються у порядку, встановленому статтею 168 цього Кодексу, за ставкою, визначеною підпунктом 1.3 цього пункту. Відповідальними за утримання (нарахування) та сплату (перерахування) збору до бюджету є особи, визначені у статті 171 цього Кодексу. Платники збору зобов`язані забезпечувати виконання податкових зобов`язань у формі та спосіб, визначені статтею 176 цього Кодексу. Відповідно до абз. д п.п. 164.2.17. п.164.2. ст. 164 ПК України до загального місячного (річного) оподаткованого доходу платника податку включається дохід, у вигляді основної суми боргу (кредиту) платника податку, прощеного (анульованого) кредитором за його самостійним рішенням, не пов`язаним з процедурою банкрутства, до закінчення строку позовної давності, у разі якщо його сума перевищує 50 відсотків однієї мінімальної заробітної плати (у розрахунку на рік), встановленої на 1 січня звітного податкового року. Кредитор зобов`язаний повідомити платника податку боржника шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або шляхом укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу та включити суму прощеного (анульованого) боргу до податкового розрахунку суми доходу, нарахованого (сплаченого) на користь платників податку за підсумками звітного періоду у якому такий борг було прощено. Боржник самостійно сплачує податок з таких доходів та відображає їх у річній податковій декларації. У разі неповідомлення кредитором боржника про прощення (анулювання) боргу у порядку, визначеному цим підпунктом, такий кредитор зобов`язаний виконати всі обов`язки податкового агента щодо доходів, визначених цим підпунктом. Однак, як встановлено і підтверджується матеріалами справи, на адресу ПАТ ВіЕс Банк контролюючим органом скеровано запит від 15.08.2018 за №28571/10/13-01-05-16, на який отримано відповідь, а саме, лист ПАТ ВіЕс Банк від 26.09.2018 за № 03-1/11258, яким повідомлено про списання простроченої основної суму кредитної заборгованості в 2 кв. 2017 року в розмірі 324981,88 грн., однак в наданні копій документів, які безпосередньо стосуються анулювання боргу відмовлено. Крім цього, жодних документів, які б підтверджували направлення рекомендованого листа з повідомленням про вручення або укладення відповідного договору, або надання повідомлення боржнику під підпис особисто про прощення (анулювання) боргу, жодною зі сторін не надано, а позивач взагалі заперечує наявність таких доказів. Покликання на податкового органу лише на лист ПАТ ВіЕс Банк від 26.09.2018 №03-1/11258, не підтверджує укладення з боржником договору про прощення (анулювання) боргу, щодо предмету спору. Відтак, колегія суддів вважає вірним висновок суду першої інстанції, що оскільки ні відповідачем, ні третьою особою не доведено фактичну наявність укладення з боржником (позивачем) договору про прощення (анулювання) боргу щодо предмету спору, відтак, у відповідності до абз. д п.п. 164.2.17. п.164.2. ст. 164 ПК України саме у ПАТ ВіЕс Банк виникають обов`язки податкового агента щодо спірних доходів позивача, а тому спірні податкові повідомлення-рішення від 01.08.2019 №№0011331307, 0011351307 та 0011341307 є протиправними та підлягають скасуванню. Аналізуючи вищенаведені правові норми та фактичні обставини справи, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову повністю. З огляду на наведене, суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для його скасування колегія суддів не знаходить і вважає, що апеляційну скаргу на неї слід залишити без задоволення. Керуючись ч.3 ст.243, ст.ст. 308, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,- П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Львівській області залишити без задоволення, а рішення Львівського окружного адміністративного суду від 28 грудня 2020 року у справі № 1.380.2019.006004 без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати її прийняття та не підлягає оскарженню в касаційному порядку, крім випадків, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України. Головуючий суддя М. П. Кушнерик судді А. Р. Курилець О. І. Мікула Повне судове рішення складено 11.05.21