Постанова 4818 № 2010/2-550/11

ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД __________________________________________________________________ ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 07 травня 2021 року м. Харків Справа №2010/2-550/11 Провадження №22-ц/818/584/21 Харківський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з рогляду цивільних справ: головуючого Кругової С.С., суддів Пилипчук Н.П., Тичкової О.Ю., за участю секретаря Каплоух Н.Б., Учасники справи: Позивач: ОСОБА_1 Відповідач: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Харкові цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 про стягнення суми боргу, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року ,- в с т а н о в и в: У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звернувся до суду із заявою про заміну сторони у виконавчому провадженні, де в заінтересованих особах є ОСОБА_3 , Міжрайонний відділ ДВС по Дергачівському та Золочівському районах Головного ТУЮ у Харківській області - у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 «про стягнення суми боргу». Заява обґрунтована тим, що 17 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано позику позичальникам у розмірі 360720,00 грн., що в еквіваленті складало 30060,00 євро по курсу 12,00 гривень за 1 євро, а позичальники повинні були повернути надану їм позику частками згідно графіку, встановленого договором. У зв`язку з невиконанням позичальниками умов договору, неповерненням належних йому грошових коштів, ОСОБА_1 звертався до Дергачівського районного суду Харківської області про стягнення заборгованості. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 липня 2012 року у справі № 2-2866/2010 позов ОСОБА_1 задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в рівних частинах на користь позивача 311580,00 грн. - суму боргу за договором позики, 1820,00 грн. - судові витрати, а всього 313400,00 грн. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 липня 2012 року залишено без змін. Рішення суду набуло законної сили. На виконання вищезазначеного рішення суду Дергачівським районним судом Харківської області позивачу видано виконавчий лист по справі № 2010/550/2011, провадження № 2/2010/182/2012, який було направлено до державної виконавчої служби. Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області відкрито виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках на користь позивача грошових коштів в сумі 313400,00 грн. ОСОБА_1 звертався до виконавчої служби з приводу стягнення суми заборгованості з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у примусовому порядку, однак, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 липня 2012 року не виконано, що підтверджується листом державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, копія якого додається. ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується листом Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. Таким чином, частка ОСОБА_2 , яка підлягає стягненню на користь позивача складає - 155 790,00 грн. в якості суми боргу та 910,00 грн. в якості судових витрат. У зв`язку з викладеним, заявник ОСОБА_1 просить суд допустити заміну сторони боржника виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по справі № 2010/550/2011 з ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_3 . Ухвалою Дергачівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року замінено сторону боржника виконавчого провадження з виконання виконавчого листа по справі № 2010/550/2011 з ОСОБА_2 на його правонаступника - ОСОБА_3 . Судове рішення мотивовано тим, що у зв`язку зі смертю боржника зобов`язання з повернення заборгованості за договором позики входять до складу спадщини, а тому підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців, у даному випадку ОСОБА_3 , задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. Саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України кредитор-позивач має можливість заявити вимоги до спадкоємців. Так як правовідносини допускають процесуальне правонаступництво, суд вважає можливим замінити сторону виконавчого провадження. Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду першої інстанції ОСОБА_3 звернулась до суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року та постановити рішення, яким відмовити ОСОБА_1 у задоволенні заяви про заміну сторони у виконавчому провадженні. Основні доводи апеляційної скарги зводяться до того, що судом першої інстанції помилково були застосовані норми матеріального права. Зауважує, що ОСОБА_1 , як кредитор, пред`явив свої вимоги до спадкоємця з порушенням строків встановлених ст. 1281 ЦК України, що згідно ч. 4 цієї статті, позбавляє його права вимоги. В судове засідання до суду апеляційної інстанції сторони не з`явились, судом виконано вимоги процесуального законодавства щодо належного повідомлення учсаників справи про дату, час та місця розгляду справи. На адресу суду повернулись конверти з неврученими судовими повістками на ім`я ОСОБА_1 та ОСОБА_3 з відміткою "адресат відсутній за вказаною адресою". Відповідо до п. 4 ч. 8 ст. 128 ЦПК України днем вручення судової повістки є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи. Згідно з положеннями ст. 131 ЦПК України учасники судвого процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання або місцезнаходження під час провадження справи. Заяв від ОСОБА_1 з цього питання матеріали справи не містять. На підставі викладених норм чинного законодавста, судова колегія вважає учасників справи такими, що належним чином повідомлені про розгляд справи. Частиною другою статті 372 ЦПК України передбачено, що неявка сторін або інших учасників справи, налеежним чином повідомлених про дату, час та місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи. За таких обставин та керуючись положеннями процесуального законодаство, суд апеляційної інстанції вважає можливим розглянути справу за відсутності сторін. Частинами 1, 2 статті 367 ЦПК України передбачено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Апеляційний суд, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, приходить до наступних висновків. По справі встановлено наступні обставини. 17 жовтня 2009 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ОСОБА_2 було укладено договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 було надано позику позичальникам у розмірі 360720,00 грн., що в еквіваленті складало 30060,00 євро по курсу 12,00 гривень за 1 євро, а позичальники повинні були повернути надану їм позику частками згідно графіку, встановленого договором. У зв`язку з невиконанням позичальниками умов договору, неповернення грошових коштів, ОСОБА_1 звертався до Дергачівського районного суду Харківської області про стягнення заборгованості. Рішенням Дергачівського районного суду Харківської області від 10 липня 2012 року у справі № 2-2866/2010 подану позовну заяву задоволено частково, стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в рівних частинах на користь позивача 311580,00 грн. - суму боргу за договором позики, 1820,00 грн. - судові витрати, а всього 313400,00 грн. Ухвалою апеляційного суду Харківської області від 16 жовтня 2012 року апеляційна скарга ОСОБА_3 відхилена, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 липня 2012 року залишено без змін. Рішення суду набуло законної сили. На виконання вищезазначеного рішення суду Дергачівським районним судом Харківської області позивачу 25.02.2020 року видано виконавчий лист по справі № 2010/550/2011, провадження № 2/2010/182/2012, який було направлено до державної виконавчої служби (том 1 а. с. 245). Міжрайонним відділом державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області 26.09.2017 року відкрито виконавче провадження по стягненню з ОСОБА_2 , ОСОБА_3 в рівних частках на користь позивача грошових коштів в сумі 313400,00 грн. (том 2 а. с. 20). У жовтні 2019 року ОСОБА_1 звертався до виконавчої служби з приводу стягнення суми заборгованості з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 у примусовому порядку, однак, рішення Дергачівського районного суду Харківської області від 10 липня 2012 року не виконано, що підтверджується листом державного виконавця Міжрайонного відділу державної виконавчої служби по Дергачівському та Золочівському районах Головного територіального управління юстиції у Харківській області, копія якого додається (том 2 а. с. 34). ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджується листом Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області. Таким чином, частка ОСОБА_2 , яка підлягає стягненню з останнього на користь заявника складає - 155 790,00 грн. в якості суми боргу та 910,00 грн. в якості судових витрат. Внаслідок смерті останнього відкрилась спадщина на його майно, яка складається з 1/2 частини квартири АДРЕСА_1 . Померлим ОСОБА_2 заповіт складено не було, у зв`язку з чим, право на спадкування мають спадкоємці за законом. На момент смерті ОСОБА_2 , його мати, ОСОБА_3 прийняла спадщину, оскільки була зареєстрована та проживала за однією адресою: АДРЕСА_2 , що підтверджується копією паспорту громадянина України ОСОБА_2 , відомостями з виконавчого провадження із зазначенням місця реєстрації, а також довідкою Солоницівської селищної ради Дергачівського району Харківської області про те, що на момент смерті божника ОСОБА_2 - з ним проживала і була зареєстрована його мати ОСОБА_3 , таким чином фактично прийняла спадщину, від прийняття спадщини не відмовилась. Між сторонами ОСОБА_1 та ОСОБА_3 склалися правовідносини з приводу виконання спадкоємцями зобов`язань спадкодавця. Згідно з нормою статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав і обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). До складу спадщини входять усі права й обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті, за винятком прав і обов`язків, зазначених у статті 1219 ЦК України (статті 1218, 1231 цього Кодексу). Часом відкриття спадщини є день смерті особи, або день, з якого вона оголошується померлою (частина друга статті 1220 ЦК України). Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (частина перша статті 1268 ЦК України). Дії, які свідчать про прийняття спадщини спадкоємцем, визначені у частинах третій, четвертій статті 1268, статті 1269 ЦК України. Так, згідно із частиною третьою статті 1268 ЦК України спадкоємець, який постійно проживав разом зі спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно зі спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Чинне законодавство розмежовує поняття прийняття спадщини (глава 87 ЦК України «Здійснення права на спадкування») та оформлення спадщини (глава 89 цього Кодексу «Оформлення права на спадщину»). Відповідно до частини першої статті 1296 ЦК України спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину. Разом з тим незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини (частина п`ята статті 1268 ЦК України). Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Однак відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України). Якщо спадкоємець прийняв спадщину стосовно нерухомого майна, але зволікає з виконанням обов`язку, передбаченого статтею 1297 ЦК України, зокрема, з метою ухилення від погашення боргів спадкодавця, кредитор має право звернутися до нього з вимогою про погашення заборгованості спадкодавця. Оскільки зі смертю боржника зобов`язання з повернення позики входять до складу спадщини, то умови кредитного договору щодо строків повернення кредиту чи сплати його частинами не застосовуються, а підлягають застосуванню норми статті 1282 ЦК України щодо обов`язку спадкоємців задовольнити вимоги кредитора у порядку, передбаченому частиною другою цієї норми. В справі що розглядається позивач заявив вимоги до спадкоємців саме на підставі норм статей 1281, 1282 ЦК України, як кредитор. Так, згідно зі статтею 1282 ЦК України спадкоємці зобов`язані задовольнити вимоги кредитора повністю, але в межах вартості майна, одержаного у спадщину. Кожен зі спадкоємців зобов`язаний задовольнити вимоги кредитора особисто, у розмірі, який відповідає його частці у спадщині. Вимоги кредитора вони зобов`язані задовольнити шляхом одноразового платежу, якщо домовленістю між спадкоємцями і кредитором не встановлено інше. У разі відмови від одноразового платежу суд за позовом кредитора накладає стягнення на майно, яке було передано спадкоємцям у натурі. Разом з тим положення зазначеної норми застосовуються у випадку дотримання кредитором норм статті 1281 ЦК України щодо строків пред`явлення ним вимог до спадкоємців. У відповідності до положень частин 2 та 3 статті 1281 ЦК України (в редакції на день смерті боржника) кредиторові спадкодавця належить протягом шести місяців від дня, коли він дізнався або міг дізнатися про відкриття спадщини, пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, незалежно від настання строку вимоги. Якщо кредитор спадкодавця не знав і не міг знати про відкриття спадщини, він має право пред`явити свої вимоги до спадкоємців, які прийняли спадщину, протягом одного року від настання строку вимоги. Кредитор спадкодавця, який не пред`явив вимоги до спадкоємців, що прийняли спадщину, у строки, встановлені частинами другою і третьою цієї статті, позбавляється права вимоги. (частина 4 статті 1281 ЦК України). Недотримання кредитором строків, передбачених статті 1281 ЦК України, які є присічними (преклюзивними), позбавляє кредитора права вимоги до спадкоємців. ОСОБА_1 , звернувся до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження 08 жовтня 2019 року, що підтверджується штампом реєстрації вхідної кореспонденції суду (а.с. 1, т. 1), тобто через 2 роки 3 місяці після смерті боржника. Отже, заявником пропущено процесуальний строк, встановлений ст. 1281 ЦК України, а саме від дня настання строку вимоги (ч. 3 ст. 1281 ЦК України). У зв`язку з цим заява про заміну сторони у виконавчому проваджені не підлягає, оскільки строк вимоги настав ще у 2012 році. Відтак, в задоволенні заяви ОСОБА_1 слід відмовити у зв`язку з пропуском кредитором строку пред`явлення вимоги до спадкоємців, закріплених у статті 1281 ЦК України. Суд першої інстанції, ухвалюючи рішення у справі, не застосував положення статті 1281 ЦК України, які підлягали застосуванню і на застосуванні яких наголошувала ОСОБА_3 , що призвело до постановлення помилкового рішення по справі. Відтак з урахуванням обґрунтованих доводів апеляційної скарги, оскаржуване судове рішення підлягає скасуванню як таке, що постановлене без повного з`ясування обставин справи та незастосуванням норм матеріального права, які підлягали застосуванню. Враховуючи вимоги зазначені в ст. 141 ЦПК України, з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги в розмірі 420 грн. 40 коп. На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 367, 374, 376, 381 - 384, 389, 390 ЦПК України, апеляційний суд, - п о с т а н о в и в: Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - задовольнити Ухвалу Дергачівського районного суду Харківської області від 23 грудня 2019 року - скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про заміну сторони у виконавчому провадженні - відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 судовий збір в сумі 420 (чотириста двадцять) грн. 40 коп. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту в порядку ст. 389 ЦПК України. Головуючий С.С. Кругова Судді Н.П. Пилипчук О.Ю. Тичкова Повний текст постанови складено 11 травня 2021 року