Постанова Львівський апеляційний суд № 465/6555/16-ц

Справа № 465/6555/16-ц Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я. Провадження № 22-ц/811/3713/20 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:39 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2021 року м.Львів Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Львівського апеляційного суду в складі: головуючого - судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря - Жукровської Х.І., з участю: представника позивача - ОСОБА_1 , представника відповідача - Копистинського Т.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на ухвалу Франківського районного суду м.Львова від 30 листопада 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до публічного акціонерного товариства «Кредобанк» про визнання недійсним кредитного договору, в с т а н о в и л а: Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2020 року позовну заяву ОСОБА_2 залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. Ухвалу суду оскаржила позивач ОСОБА_2 , просить її скасувати з підстав порушення норм процесуального права і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що суд не мав правових підстав для залишення позовної заяви без розгляду, оскільки не було відомостей про вручення їй судової повістки. Наголошує, що в судове засідання вона не прибула з поважних причин, про які повідомила суд у клопотанні про відкладення розгляду справи, зокрема, зазначивши про встановлення в Україні карантину з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2. Крім того, вважає, що її неявка жодним чином не перешкоджала вирішенню питань на даній стадії цивільного процесу. Також зазначає, що на стадії підготовчого провадження процесуальним законом не передбачено повноваження суду вирішувати питання про залишення позовної заяви без розгляду. Відповідач подав відзив на апеляційну скаргу, в якому заперечує доводи та вимоги апелянта. Зазначає, що державна комісія з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій 15.10.2020 року на позачерговому засіданні прийняла рішення про встановлення з 00 год. 00 хв. 19 жовтня 2020 року «помаранчевого» рівня епідемічної небезпеки поширення COVID-19 у м.Львові, а тому у позивача не було перешкод з`явитись в судове засідання або забезпечити явку свого представника, або ж подати клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи «EasyCon». Окрім того, звертає увагу, що для залишення позовної заяви без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання не мають правового значення причини такої неявки. Відповідач погоджується з висновками суду про зловживання позивачем своїми процесуальними правами і вчинення дій на затягування розгляду даної справи, оскільки до вирішення цієї справи зупинено провадження в іншій справі за позовом банку до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором. Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, заперечення сторони відповідача, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Згідно з вимогами процесуального закону, повторною визнається неявка позивача в судове засідання два рази поспіль. Статтею 128 ЦПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Відповідно до вимог ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення - завчасно. Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України, судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Частиною сьомою статті 128 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, - за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Статтею 130 (ч.ч.1,2) ЦПК України передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Відповідно до ч.3 ст.130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч.4 ст.130 ЦПК). Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч.5 ст.130 ЦПК). За вимогами частини першої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. З матеріалів справи встановлено, що провадження в даній справі відкрито ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 05 грудня 2016 року. Ухвалою Франківського районного суду м.Львова від 16 січня 2017 року закінчено підготовче провадження і справу призначено до судового розгляду, а тому доводи апелянта про те, що оскаржувану ухвалу постановлено на стадії підготовчого провадження, є безпідставними. Розгляд справи неодноразово відкладався. Два останні судові засідання у даній справі були призначені на 25.03.2020 року та 30.11.2020 року. В судове засідання, призначене на 25.03.2020 року, позивач не з`явилась, про причини неявки суд не повідомила. В наступне судове засідання, призначене на 30.11.2020 року, позивач повторно не з`явилась, подала клопотання про відкладення розгляду справи, посилаючись на запровадження карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2, а також на погане самопочуття. Про ці судові засідання позивач повідомлялась судом шляхом надіслання судових повісток рекомендованими листами з повідомленням про вручення на відомі суду і вказані самою позивачкою у її заявах адреси місця проживання, однак, адресовані позивачу поштові відправлення повертались з відміткою: «відсутність адресата за вказаною адресою». Заяви з повідомленням про іншу (нову) адресу місця свого проживання (перебування) позивач до суду першої інстанції не подавала та про наявність у неї засобів зв`язку суд не повідомляла. Крім того, обізнаність позивача про дату, час та місце розгляду даної справи, зокрема, про останнє судове засідання, призначене на 30.11.2020 року, підтверджується клопотанням позивача від 29.11.2020 року про відкладення розгляду справи. За таких обставин, з урахуванням наведених вище норм процесуального закону, вважається, що позивач була належним чином повідомлена про два останні судові засідання, однак, до суду не з`явилась і заяви про розгляд справи у її відсутності не подавала. Також необхідно зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк. Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №461/3580/15-ц (провадження №61-20847св19), який викладений у постанові від 02 вересня 2020 року. З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що, залишаючи позовну заяву ОСОБА_2 без розгляду, суд першої інстанції правильно виходив із того, що справа неодноразово призначалася до судового розгляду, про дату, час та місце розгляду справи у двох останніх судових засіданнях позивач належно повідомлялась судом у порядку, передбаченому ЦПК України, і заяви про розгляд справи у її відсутності не подавала. Окрім того, матеріалами справи підтверджено, що у Шевченківському районному суді м. Львова перебуває на розгляді справа за позовом ПАТ «Кредобанк» до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за кредитним договором, провадження у якій зупинено до набрання законної сили рішенням суду у даній справі, власне, чим і пояснюються дії позивача щодо небажання скористатись належними їй процесуальними правами та виконати встановлені процесуальним законом обов`язки для забезпечення якнайшвидшого розгляду даної справи, провадження в якій відкрите ще у грудні 2016 року. Таким чином, постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції дотримався наведених вище норм процесуального закону, які регулюють вирішення даного питання, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті його вирішення, а тому апеляційну скаргу позивача необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, колегія суддів п о с т а н о в и л а: апеляційну скаргу ОСОБА_2 залишити без задоволення. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 30 листопада 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 05 травня 2021 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Копняк С.М. Ніткевич А.В.