Постанова 4811 № 465/4258/17

Справа № 465/4258/17 Головуючий у 1 інстанції: Кузь В.Я. Провадження № 22-ц/811/635/21 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М. Категорія:84 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 10 серпня 2021 року м.Львів Львівський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді Бойко С.М., суддів: Копняк С.М., Ніткевича А.В., секретаря Жукровської Х.І., з участю: представника позивача ОСОБА_1 ОСОБА_2 , розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 на ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Франківської районної адміністрації Львівської міської ради, Львівської міської ради про визнання недійсним та скасування рішення органу місцевого самоврядування та скасування свідоцтва про право власності на нежитлові приміщення, в с т а н о в и в: Ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 рокупозовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду у зв`язку з повторною неявкою позивача в судове засідання. Ухвалу суду оскаржив позивач ОСОБА_1 в особі свого представника адвоката Жидачівської Т.М., просить ухвалу скасувати з підстав порушення норм процесуального права і направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції. Апелянт зазначає, що в судове засідання, призначене на 09.07.2020 року, позивач не з`явився, оскільки 17.06.2020 року Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №500, якою внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України №211 «Про запобігання поширенню на території України коронавірусу COVID-19» від 11.03.2020 року в частині продовження дії карантину з 12 березня до 31 липня 2020 року, а 17.03.2020 року рішенням №19 затверджено рекомендації Ради суддів України, згідно з якими громадянам та сторонам, які є учасниками судових процесів, рекомендовано утриматися від участі в судових засіданнях, про що було повідомлено суд у клопотанні представника позивача від 08.07.2020 року про відкладення розгляду справи, яке судом безпідставно не враховано. Окрім того, апелянт зазначає, що неявка позивача в судове засідання 09.07.2020 року була зумовлена виключно дією прямої заборони, встановленої нормативно-правовим актом, а тому об`єктивність такої неявки не потребує додаткового встановлення судовим рішенням Звертає увагу, що в наступне судове засідання, призначене на 23.12.2020 року, представником позивача було подано клопотання про долучення доказів та про відкладення розгляду справи у зв`язку з її хворобою, що є поважною причиною неявки. На переконання апелянта, за відсутності ознак повторності неявки позивача або представника позивача в судове засідання, суд першої інстанції не вправі був залишати позовну заяву без розгляду на підставі п.3 ч.1 ст.257 ЦПК України. Також наголошує, що на стадії підготовчого провадження процесуальним законом не передбачено повноваження суду вирішувати питання про залишення позовної заяви без розгляду. В судове засідання апеляційного суду інші учасники справи, окрім представника позивача, не з`явились, про дату, час і місце розгляду справи всі повідомлялись у встановленому процесуальним законом порядку, клопотань про відкладення розгляду справи від них не надходило, тому справу розглянуто апеляційним судом відповідно до вимог ч.2 ст.372 ЦПК України у їхній відсутності. Заслухавши пояснення сторони позивача в підтримання апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного судового рішення відповідно до вимог статті 367 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення з наступних підстав. Пунктом 3 частини першої статті 257 ЦПК України визначено, що суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи. Згідно з вимогами процесуального закону, повторною визнається неявка позивача в судове засідання два рази поспіль. Статтею 128 ЦПК України визначено, що суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов`язковою. Суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка не є обов`язковою. Судові виклики здійснюються судовими повістками про виклик. Судові повідомлення здійснюються судовими повістками-повідомленнями. Відповідно до вимог ч.5 ст.128 ЦПК України, судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше, ніж за п`ять днів до судового засідання, а судова повістка-повідомлення завчасно. Відповідно до ч.6 ст.128 ЦПК України, судова повістка надсилається разом із розпискою рекомендованим листом з повідомленням про вручення за адресою, зазначеною стороною чи іншим учасником справи. Частиною сьомою статті 128 ЦПК України передбачено, що у разі ненадання учасниками справи інформації щодо їх адреси судова повістка надсилається фізичним особам, які не мають статусу підприємців, за адресою їх місця проживання чи перебування, зареєстрованою у встановленому законом порядку. Відповідно до ч.8 ст.128 ЦПК України, днем вручення судової повістки є, зокрема: день вручення судової повістки під розписку; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати судову повістку чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси. Статтею 130 (ч.ч.1,2) ЦПК України передбачено, що судові повістки, адресовані фізичним особам, вручаються їм під розписку. Розписка про одержання судової повістки з поміткою про дату вручення в той самий день особами, які її вручали, повертається до суду. Відповідно до ч.3 ст.130 ЦПК України, якщо особу, якій адресовано судову повістку, не виявлено в місці проживання, повістку під розписку вручають будь-кому з повнолітніх членів сім`ї, які проживають разом з нею. У такому випадку особа, якій адресовано повістку, вважається належним чином повідомленою про час, дату і місце судового засідання. У разі відсутності адресата (будь-кого з повнолітніх членів його сім`ї) особа, яка доставляє судову повістку, негайно повертає її до суду з поміткою про причини невручення (ч.4 ст.130 ЦПК). Вручення судової повістки представникові учасника справи вважається врученням повістки і цій особі (ч.5 ст.130 ЦПК). За вимогами частини першої статті 131 ЦПК України, учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, судова повістка надсилається учасникам справи на останню відому судові адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає або не знаходиться. З матеріалів справи встановлено, що провадження в даній справі відкрито ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 01 серпня 2017 року, якою справу призначено до розгляду у судовому засіданні на 09 серпня 2017 року. Розгляд справи неодноразово відкладався. Два останні судові засідання у даній справі були призначені на 09.07.2020 року та 23.12.2020 року, про які позивач був повідомлений належним чином, що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення йому судових повісток (а.с.192, 206 т.1). В судове засідання, призначене на 09.07.2020 року, позивач не з`явився, 08.07.2020 року представник позивача подала клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.195-198 т.1), посилаючись на продовження дії карантинних обмежень з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19. В наступне судове засідання, призначене на 23.12.2020 року, позивач повторно не з`явився, 23.12.2020 року представник позивача повторно подала клопотання про відкладення розгляду справи (а.с.211-212 т.1), посилаючись на свою хворобу (без підтвердження зазначеної причини неявки доказами), та про долучення доказів, які додала до свого клопотання. Необхідно зазначити, що праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року). У пункті 3 частини першої статті 43 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають право подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб. При цьому, учасники справи зобов`язані, зокрема, виявляти повагу до суду та до інших учасників судового процесу; та виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строк. Законодавець диференціює необхідність врахування судом поважності/неповажності причин неявки позивача до суду залежно від того, яке це судове засідання: перше чи повторне. Тобто процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані із принципом диспозитивності цивільного судочинства, у відповідності до змісту якого особа, яка бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами. Зазначені наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути поважними. Таким чином, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд залишає позовну заяву без розгляду. Зазначена норма дисциплінує позивача, як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він може подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи. Таким чином, згідно з вимогами ЦПК України суд не зобов`язаний з`ясовувати причини повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача і у випадку повторної неявки позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає позовну заяву без розгляду. Отже, правове значення у цьому випадку має належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача. Такого висновку дійшов Верховний Суд у справі №461/3580/15-ц (провадження №61-20847св19), який викладений у постанові від 02 вересня 2020 року. З урахуванням викладеного, залишаючи позовну заяву ОСОБА_1 без розгляду, суд першої інстанції правильно виходив із того, що належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у судове засідання, призначене на 23.12.2020 року, і заяви про розгляд справи у його відсутності не подавав. При цьому, необхідно зазначити, що відповідно до пункту 3 частини першої статті 257 ЦПК України, лише у випадку, коли від позивача надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд вирішує питання, чи нез`явлення позивача не перешкоджає розгляду справи. Безпідставними є доводи апелянта про залишення позовної заяви без розгляду на стадії підготовчого провадження, оскільки провадження в справі відкрите до введення в дію ЦПК України в редакції Закону №2147-VІІІ від 03.10.2017 року, який набрав чинності з 15.12.2017 року, і матеріали справи не містять процесуального рішення суду про призначення в даній справі підготовчого засідання. Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильних висновків суду по суті вирішення даного питання, а тому апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції залишити без змін. Керуючись ст.ст. 367, 374 ч.1 п.1, 375, 381, 382, 384, 389 ЦПК України, суд п о с т а н о в и в: апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_3 залишити без задоволення. Ухвалу Франківського районного суду м. Львова від 23 грудня 2020 року залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, може бути оскаржена в касаційному порядку шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту постанови. Повний текст постанови складений 11 серпня 2021 року. Головуючий: Бойко С.М. Судді: Копняк С.М. Ніткевич А.В.