Постанова Третій апеляційний адміністративний суд № 333/6101/20(2-а/333/26/21)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 06 травня 2021 року м. Дніпросправа № 333/6101/20(2-а/333/26/21) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача: Шальєвої В.А. суддів: Білак С.В., Олефіренко Н.А., розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду у м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2021 р. (суддя Ярошенко А.Г.) в справі № 333/6101/20 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради «Служба інспекторів з паркування», третя особа інспектор з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради «Служба інспекторів з паркування» Хижняк Віталій Геннадійович, про скасування постанови в справі про адміністративне правопорушення, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 звернулась до Комунарського районного суду м. Запоріжжя з адміністративним позовом до «Запорізької міської ради Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради «Служба інспекторів з паркування», третя особа інспектор з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради «Служба інспекторів з паркування» Хижняк Віталій Геннадійович», про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. по справі про притягнення до адміністративної відповідальності за порушення правил зупинки, стоянки, паркування, яке зафіксоване в режимі фотозйомки (відеозапису) від 13.10.2020 р., закриття справи про адміністративне правопорушення за відсутністю складу правопорушення. Рішенням Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2021 р. в задоволенні позову відмовлено. В апеляційній скарзі позивач просить скасувати рішення з підстав неправильного застосування судом першої інстанції норм матеріального права, порушення норм процесуального права, ухвалити нове рішення про задоволення позову. Апелянт вказує, що нею не скоювалось адміністративне правопорушення. 03.09.2020 р. приблизно о 12 годині транспортним засобом, який належить позивачу, керував її чоловік ОСОБА_2 . На вулиці Троїцька у м. Запоріжжя автомобіль з незрозумілих причин «заглох». ОСОБА_2 прийняв усі можливі заходи з мінімізації перешкод руху транспорту, ввімкнув аварійну сигналізацію, виставив знак аварійної зупинки позаду автомобілю, відійшов від автомобілю у пошуках допомоги. Проте, повернувшись, побачив повідомлення про штраф. Вважає, що матеріали справи не містять відомостей, що не місці вчинення правопорушення відсутній дорожній знак 30.6 (знак аварійної зупинки), який був встановлений водієм на місці зупинки. З фотознімків, які наявні в матеріалах справи, неможливо встановити відсутність включеної аварійної сигналізації. Також вважає, що відсутні докази, що зупинка створювала загрозу безпеці руху. На цей час існує два документи про притягнення її до адміністративної відповідальності за одне і те саме правопорушення повідомлення від 03.09.2020 р. та постанова від 13.10.2020 р. У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить залишити рішення суду першої інстанції без змін, відмовивши у задоволенні апеляційної скарги. Справа судом розглянута без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження) за наявними у справі матеріалами на підставі п. 1 ч. 1 ст. 311 КАС України у зв`язку з відсутністю клопотань від усіх учасників справи про розгляд справи за їх участю. Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд доходить до висновку, що апеляційна скарга не може бути задоволена з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що за змістом повідомлення про притягнення до адміністративної відповідальності серії ZP №2004804 від 03.09.2020 року в цей день о 12-24 годині, за адресою: м. Запоріжжя, вул. Троїцька, 20, водієм транспортного засобу Honda Accord, державний реєстраційний номер НОМЕР_1 , здійснено невимушену зупинку ближче 10 метрів від краю перехрещуваної проїзної частини та створено перешкоду дорожньому руху, чим порушено вимоги п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху України. Після винесення повідомлення про адміністративне правопорушення серії ZP №2004804 від 03.09.2020 року інспектором з паркування Хижняком В.Г. після встановлення відповідальної особи 13.10.2020 року складено постанову про адміністративне правопорушення серії ZP №2004804 від 13.10.2020 року, яку направлено на адресу позивача та вручено останній 19.10.2020 року. Інспектором з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради «Служба інспекторів з паркування» Хижняком В.Г. у постанові зазначено, що водієм порушено п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху, яким зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розподілювальна смуга, що є беззаперечною загрозою безпеці руху. При винесені постанови інспектором відповідно до ст. 14-2 КУпАП в режимі фотозйомки здійснено фіксацію порушень правил зупинки автомобілем «Honda Accord», державний реєстраційний номер НОМЕР_1 . Згідно з фото, зробленого інспектором, відстань припаркованого авто до перехрещувальної зони проїзної частини складає 1,285 м. Зроблені фотографії правопорушення відповідають обставинам порушення правил зупинки, згідно вимог, вказаних в примітці до ст. 14-2 КУпАП. Відмовляючи у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з доведеності вчинення позивачем правопорушення та правомірності накладення адміністративного стягнення. Суд визнає приведений висновок обґрунтованим, з огляду на наступне. Судом встановлено, що 13.10.2020 р. інспектором з паркування Хижняк В.Г. прийнято постанову серії ZР № 2004804, якою на ОСОБА_1 накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 510 грн. за скоєння адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 122 КУпАП, яке полягає у тому, що 03.09.2020 р. о 12 годині 24 хв. в м. Запоріжжя, по вул. Троїцька, 20 особа, яка керувала автомобілем (водій) марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , порушила правила зупинки, а саме здійснила зупинку транспортного засобу ближче 10 метрів від краю перехрещувальної проїзної частини та створила перешкоду дорожньому руху, чим порушила п. 15.9 «ґ» Правил дорожнього руху та скоїла адміністративне правопорушення, передбачене частиною третьою статті 122 КУпАП. Дослідженням фотознімків, поданих відповідачем на обґрунтування правомірності рішення, встановлено, що автомобіль марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , 03.09.2020 р. о 12 годині 22 хвилині 12 годині 24 хвилині, розташований ближче ніж 10 метрів від перехрущувальної проїзної частини, на автомобілі не включена аварійна сигналізація, позаду транспортного засобу відсутній знак аварійної зупинки. При цьому позаду автомобіля розташовані інші транспортні засоби. Вирішуючи спірні правовідносини, суд виходить з наступного. Абзацом «ґ» пункту 15.9 Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 р. № 1306, встановлено, що зупинка забороняється на перехрестях та ближче 10 м від краю перехрещуваної проїзної частини за відсутності на них пішохідного переходу, за винятком зупинки для надання переваги в русі та зупинки проти бокового проїзду на Т-подібних перехрестях, де є суцільна лінія розмітки або розділювальна смуга. Частиною третьою статті 122 КУпАП встановлена відповідальність за порушення правил зупинки, стоянки, що створюють перешкоди дорожньому руху або загрозу безпеці руху, у вигляді накладення штрафу в розмірі тридцяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Факт порушення позивачем п. 15.9 ґ) Правил дорожнього руху в частині здійснення зупинки транспортного засобу ближче 10 метрів від краю перехрещувальної проїзної частини та створення перешкод дорожньому руху доведений фотознімками, які є належними, достовірними та достатніми доказами правомірності оскарженої постанови у розумінні ст. ст. 73, 75-76 КАС України. Як зазначено вище, фотознімками доводиться, що автомобіль марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , 03.09.2020 р. о 12 годині 22 хвилині 12 годині 24 хвилині був розташований ближче ніж 10 метрів від перехрущувальної проїзної частини, на автомобілі не включена аварійна сигналізація, позаду транспортного засобу відсутній знак аварійної зупинки, позаду автомобіля розташовані інші транспортні засоби. При цьому, відстань від автомобілю до перехрещувальної зони проїзної частини складає 1,285 м. Таким чином, суд визнає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про доведеність порушення водієм автомобілю Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , 03.09.2020 р. пункту 15.9 ґ) Правил дорожнього руху та, відповідно, обґрунтованість накладення на позивача як власника транспортного засобу адміністративного стягнення за частиною третьою статті 122 КУпАП у вигляді штрафу в розмір 510 грн. Статтею 14-1 КУпАП встановлено, що до адміністративної відповідальності за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху у разі їх фіксації працюючими в автоматичному режимі спеціальними технічними засобами, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису, чи засобами фото- і кінозйомки, відеозапису притягаються власники (співвласники) транспортних засобів. За наявності обставин, які свідчать про вчинення порушення, передбаченого частиною першою цієї статті, іншою особою, власник (співвласник) транспортного засобу може протягом десяти днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу повідомити про відповідні обставини (транспортний засіб знаходився у володінні чи користуванні іншої особи, вибув з його володіння внаслідок протиправних дій інших осіб тощо) орган (посадову особу), що виніс постанову про накладення адміністративного стягнення. На період з`ясування та перевірки цих обставин виконання постанови про накладення адміністративного стягнення зупиняється до моменту встановлення особи, яка вчинила це правопорушення. За приписами статті 14-2 КУпАП адміністративну відповідальність за правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису) (за допомогою технічних засобів, що дають змогу здійснювати фотозйомку або відеозапис та функціонують згідно із законодавством про захист інформації в інформаційно-телекомунікаційних системах), несе відповідальна особа - фізична особа або керівник юридичної особи, за якою зареєстровано транспортний засіб, а в разі якщо до Єдиного державного реєстру транспортних засобів внесено відомості про належного користувача відповідного транспортного засобу, - належний користувач транспортного засобу, а якщо в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань відсутні на момент запиту відомості про керівника юридичної особи, за якою зареєстрований транспортний засіб, - особа, яка виконує повноваження керівника такої юридичної особи. Відповідальна особа, зазначена у частині першій цієї статті, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України, звільняється від відповідальності за адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, або за порушення правил зупинки, стоянки, паркування транспортних засобів, зафіксовані в режимі фотозйомки (відеозапису), у випадках, передбачених статтею 279-3 цього Кодексу. Крім того, приміткою до статті 122 КУпАП визначено, що суб`єктом правопорушення в цій статті є особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, а в разі вчинення передбачених частинами першою - третьою цієї статті правопорушень у виді перевищення обмеження швидкості руху транспортних засобів, проїзду на заборонний сигнал регулювання дорожнього руху, порушення правил зупинки, стоянки, а також установленої для транспортних засобів заборони рухатися смугою для маршрутних транспортних засобів, тротуарами чи пішохідними доріжками, виїзду на смугу зустрічного руху, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в автоматичному режимі, а також у разі порушення правил зупинки, стоянки транспортних засобів, якщо зазначене правопорушення зафіксовано в режимі фотозйомки (відеозапису), - відповідальна особа, зазначена у частині першій статті 14-2 цього Кодексу, або особа, яка ввезла транспортний засіб на територію України. У разі внесення змін до постанови про накладення адміністративного стягнення з підстав, встановлених абзацом третім частини першої статті 279-3 цього Кодексу, суб`єктом цього правопорушення може бути особа, яка керувала транспортним засобом у момент вчинення правопорушення, зафіксованого в автоматичному режимі або в режимі фотозйомки (відеозапису). Оскільки саме позивач є власником транспортного засобу марки Honda Accord, номерний знак НОМЕР_1 , то саме позивач, враховуючи приведені правові норми, є суб`єктом цього правопорушення. Доводи апелянта, що особа, що керувала транспортним засобом 03.09.2020 р. ( ОСОБА_2 чоловік позивача) прийняв усі можливі заходи з мінімізації перешкод руху транспорту, ввімкнув аварійну сигналізацію, виставив знак аварійної зупинки позаду автомобілю, відійшов від автомобілю у пошуках допомоги, а повернувшись, побачив повідомлення про штраф, як й доводи про відсутність доказів, що на місці вчинення правопорушення відсутній дорожній знак 30.6 (знак аварійної зупинки), який був встановлений водієм на місці зупинки, з фотознімків, які наявні в матеріалах справи, неможливо встановити відсутність включеної аварійної сигналізації, спростовані дослідженими судом фотознімками, описаними вище. Посилання апелянта на відсутність доказів, що зупинка створювала загрозу безпеці руху, також є незмістовними, адже факт зупинки транспортного засобу фактично на перехресті (відстань від автомобілю до перехрещувальної зони проїзної частини складає 1,285 м) свідчить саме про створення транспортним засобом перешкод у русі інших транспортних засобів. Стосовно доводів про існування двох документів про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за одне і те саме правопорушення (повідомлення від 03.09.2020 р. та постанови від 13.10.2020 р.) суд зазначає, що єдиним документом, яким позивача притягнуто до адміністративної відповідальності, є постанова серії ZР № 2004804 від 13.10.2020 р. у справі про адміністративне правопорушення, а повідомлення від 03.09.2020 р. не є постановою в справі про адміністративне правопорушення та накладення адміністративного стягнення, а є документом, яким проінформовано водія про фіксування факту правопорушення та подальше винесення постанови про притягнення до адміністративної відповідальності. З урахуванням викладеного суд дійшов висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому відсутні підстави для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення. Оскільки предметом позову в цій справі є рішення суб`єкта владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності, судове рішення суду апеляційної інстанції згідно з ч. 3 ст. 272 КАС України не підлягає оскарженню в касаційному порядку. Керуючись ст. ст. 6, 7, 8, 9, 242, 243, 268-272, 286, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2021 р. в справі № 333/6101/20 залишити без задоволення. Рішення Комунарського районного суду м. Запоріжжя від 11.03.2021 р. в справі № 333/6101/20 за позовом ОСОБА_1 до Запорізької міської ради Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради «Служба інспекторів з паркування», третя особа інспектор з паркування Департаменту правового забезпечення Запорізької міської ради «Служба інспекторів з паркування» Хижняк Віталій Геннадійович, про скасування постанови про адміністративне правопорушення залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття 06.05.2021 р. та відповідно до ч. 3 ст. 272 КАС України касаційному оскарженню не підлягає. Повне судове рішення складено 06.05.2021 р. Суддя-доповідач В.А. Шальєва суддя С.В. Білак суддя Н.А. Олефіренко