Постанова Запорізький апеляційний суд № 319/1243/16-ц
від 28.04.2021НЕ ВЕРХОВНИЙ СУДДата документу 28.04.2021 Справа № 319/1243/16-ц ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Єдиний унікальний № 319/1243/16 Головуючий у 1 інстанції № провадження 22-ц/807/1545/21 Солодовніков Р.С. Доповідач: Бєлка В.Ю. ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 28 квітня 2021 року м. Запоріжжя Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: Головуючого:Бєлки В.Ю. Суддів:Кухаря С.В. Крилової О.В. За участю секретаря:Книш С.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 адвоката Волощука Володимира Вікторовича на заочне рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2016 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків за кредитним договором в сумі 431 425,76 грн., В С Т А Н О В И В: У вересні 2016 року ТОВ «Порше мобіліті» звернулось до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості та збитків за кредитним договором, посилаючись на те, що 25 вересня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 50009601, відповідно до якого товариство зобов`язалось надати відповідачу ОСОБА_1 кредит у сумі 158 749 грн. 57 коп., що еквівалентно на дату укладання договору 19 373 доларів США 88 центів, строком на 60 місяців, зі змінною процентною ставкою з цільовим призначенням для придбання автомобіля марки Volkswagen модель СС кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3 597 куб.см., 2013 року випуску, а відповідач ОСОБА_1 зобов`язався прийняти, належним чином використовувати і повернути позивачу кредит у повному обсязі, а також сплатити проценти за використання кредитом та інші платежі відповідно до умов договору. При цьому відповідач ОСОБА_2 виступила поручителем ОСОБА_1 згідно умов поруки, які є невід`ємною частиною договору. Згідно умов кредитування, виконання зобов`язання відповідача ОСОБА_1 за цим договором забезпечується заставою майна, відповідно до укладеного сторонами договору застави транспортного засобу № 50009601 від 07 жовтня 2013 року, за яким з метою забезпечення виконання зобов`язання за договором відповідачем було передано у заставу вищевказаний автомобіль, заставною вартістю 529 165 грн. 16 коп. 08 жовтня 2013 року сторони уклали Графік погашення кредиту, відповідно до якого позичальник повинен був з 15 жовтня 2013 року щомісячно сплачувати еквівалент 410 доларів США 69 центів. Зазначає, що з серпня 2014 року відповідач ОСОБА_1 почав систематично порушувати свої зобов`язання за кредитним договором щодо сплати щомісячних платежів, а згодом взагалі припинив їх виконувати. Позивач зазначає, що загальна сума невиконаних грошових зобов`язань відповідача за несплаченими щомісячними платежами за кредитним договором станом на 29 серпня 2016 року складає 56 022 грн. 60 коп. Станом на 29 серпня 2016 року сума кредиту за договором, за виключенням заборгованості за щомісячними платежами, яка підлягала поверненню, становить еквівалент 6 196 доларів США 84 центи, що відповідно до обмінного курсу валют 25,420 грн. за долар США, станом на 26 серпня 2016 року, складає 157 523 грн. 67 коп. Сума процентів за період 01 листопада 2015 року по 29 серпня 2016 року склала 13 082 грн. 34 коп. Загальна сума основного боргу зі сплати кредиту за договором на дату складання позовної заяви становить 226 628 грн. 61 коп. Вказує, що з метою стягнення існуючої заборгованості, враховуючи спеціалізацію на ринку, товариство було змушено звернутися до спеціалізованих організацій, а саме - ТОВ «Юридична компанія «Тріпл Сі» та сплатив останній 7 000 грн. Вважає, що зазначена сума має бути компенсована йому з урахуванням податку на додану вартість, а саме у розмірі 8 400 грн. Окрім цього позивач вважає, що стягненню підлягають збитки на страхування, передбачені п. 5.5.5.6 умов кредитування, які понесені з червня 2014 року по липень 2016 року в розмірі 145 553 грн. 57 коп. без ПДВ., та з урахуванням ПДВ - 181 941 грн. 96 коп. Також зазначає, що загальна сума інфляційних втрат, що підлягають стягненню з відповідача через невиконання ним грошових зобов`язань за кредитним договором складає 14 455 грн. 19 коп. В добровільному порядку відповідачі суму заборгованості за кредитним договором не сплачують. Посилаючись на зазначені обставини ТОВ «Порше Мобіліті» просило суд стягнути солідарно з відповідачів суму заборгованості за кредитним договором від 25 вересня 2013 року в загальному розмірі 431 425 грн. 76 коп., яка складається з основної суми заборгованості за кредитним договором у розмірі 226 628 грн. 61 коп., інфляційних витрат в розмірі 114 455 грн. 19 коп., збитків у розмірі 190 341 грн. 16 коп. Заочним рішенням Куйбишевського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2016 року позов задоволено частково. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором в розмірі 226 628 грн. 61 коп., збитки в розмірі 181 941 грн. 96 коп., інфляційні втрати за період з 16 серпня 2014 року по 29 серпня 2016 року в розмірі 14 455 грн. 19 коп., всього 423 025,76 грн. Стягнуто солідарно з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати в розмірі 3 597 грн. 36 коп. Стягнуто солідарно з ОСОБА_2 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судові витрати в розмірі 3 597 грн. 36 коп. В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 адвокат Волощук В.В. зазначає, що рішення суду постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права. Апеляційну скаргу мотивує тим, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи та наданим доказам. Вважає необґрунтованим та недоведеним розмір основної заборгованості та збитків. Просить скасувати заочне рішення та винести постанову, якою у задоволені позовних вимог відмовити. На зазначену апеляційну скаргу представник ТОВ «Перше Мобіліті» - Мирошниченко І.В. подала відзив у якому зазначає, що позичальник був належним чином проінформований, повністю усвідомлював та погодився з умовою повернення отриманих коштів у гривнях відповідно до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту. Згідно до п. 5.5 Загальних умов кредитування позичальник дав згоду та доручив позивачу здійснювати за свій рахунок сплату страхових платежів, передбачених договором страхування на користь страхової компанії. Висновки суду першої інстанції відповідають обставинам справи та наданим сторонами доказам, судом правильно застосовані норми матеріального права, не допущено порушень норм процесуального права. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін. Вислухавши доповідь судді, пояснення осіб, що з`явилися, вивчивши апеляційну скаргу та матеріали справи, колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Згідно п. 1 ч. 1 ст. 374 ЦПК України за результатами розгляду апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції, апеляційний суд має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення. Відповідно до ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що 25 вересня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті», ОСОБА_1 (позичальник) та ОСОБА_2 (поручитель) укладено кредитний договір, відповідно до умов якого ОСОБА_1 надано кредит в сумі 158 749 грн. 57 коп., що еквівалентно 19 373 доларам США 88 центів, за курсом ПАТ «Креді Агріколь Банк» станом на дату договору, строком на 60 місяців. Процентна ставка становить 9,9%. Цільове призначення кредиту - на придбання автомобілю Volkswagen модель СС кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 3 597 куб.см., 2013 року випуску. Усі платежі за Кредитним договором повинні бути сплачені в гривнях і підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом, що застосовуватиметься до еквіваленту суми кредиту в доларах визначеному до сталі 1.3. загальних умов кредитування. 08 жовтня 2013 року сторонами підписано Графік погашення кредиту, який є складовою кредитного договору, та яким визначено порядок та розмір щомісячних платежів щодо погашення кредиту, а саме: до 15 числа кожного місяця, починаючи з 15 жовтня 2013 року і до 15 вересня 2018 року. Розмір платежів зазначений у доларах США та підлягає сплаті на підставі рахунка Компанії у гривневому еквіваленті, банківським переказом на рахунок кредитора. В забезпечення виконання зобов`язання за вказаним кредитним договором 07 жовтня 2013 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладений договір застави транспортного засобу. У зв`язку з неналежним виконанням відповідачем своїх зобов`язань за зазначеним кредитним договором утворилася заборгованість, яка станом на 29 серпня 2016 року становить 431 425 грн. 76 коп. Задовольняючи часткового позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з доведеності факту порушення відповідачами умов кредитного договору. Колегія суддів погоджується із вказаними висновками суду виходячи з наступного. Згідно з ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Згідно зі ст. 1054 ЦК України за кредитним договором кредитодавець зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. Відповідно до ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання. В обґрунтування апеляційної скарги, представник відповідача адвокат Волощук В.В. вказує, що розмір основної заборгованості за кредитом є необґрунтованим, оскільки позивачем не доведено, що відповідачу було направлено вимогу про дострокове погашення заборгованості, оскільки він її не отримував. Разом з тим, пунктом 3.3 Кредитного договору встановлено, що якщо з будь-яких причин повідомлення про вимогу дострокового повернення кредиту позичальником не буде отримано, перебіг строку для такого повернення починається з дати відправлення цього повідомлення. Отже посилання відповідача на факт неотримання ним повідомлення про необхідність дострокового погашення заборгованості колегія суддів до уваги не бере. Також колегія вважає за необхідне зазначити, що не погоджуючись з розміром заборгованості за кредитними договором, відповідач не надає власного розрахунку заборгованості, а отже висновок суду першої інстанції про необхідність задоволення даної позовної вимоги є законним та обґрунтованим. Також колегія суддів відхиляє довід апеляційної скарги, що кредитний договір не відповідає положенням Цивільного кодексу України та Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку з тим, що кредит було видано в іноземній валюті, що не розумів позичальник. Так, Кредитним договором та Загальними умовами кредитування, що підписані ОСОБА_1 та ОСОБА_2 визначено, що кредитор надає кредит у сумі в українських гривнях, при цьому сторони договору встановлюють еквівалент суми кредиту в доларах США, по курсу ПАТ «Креді Агріколь Банк». Окрім того, відповідач зобов`язався здійснювати всі платежі у гривнях, що підлягають розрахунку за відповідним обмінним курсом станом на робочий день, що передує дню виставлення рахунку про сплату чергового платежу. Кредитний договір підписаний сторонами, недійсним не визнавався, та протягом певного часу виконувався відповідачем. Посилання представника відповідача на положення статей 1046, 1049, 1054 ЦК України є вільним тлумаченням закону відповідачем на власну користь. Так, згідно зі статтею 99 Конституції України грошовою одиницею України є гривня. Частиною 2 статті 192 ЦК України визначено, що іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. За нормами статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Частиною першою статті 1049 ЦК України встановлено обов`язок позичальника повернути позику (грошові кошти) у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Відповідно до частини другої статті 533 ЦК України, якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлено договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Отже, відповідно до положень ч. 1 ст. 1046 і ч. 1 ст. 1049 ЦК України належним виконанням зобов`язання з боку позичальника є повернення коштів у строки, у розмірі й саме в тій валюті, яку визначено договором позики, а не у всіх випадках і безумовно в національній валюті України. Необґрунтованим також є довід скаржника щодо неправомірності стягнення з відповідачів витрат, пов`язаних зі сплатою позивачем страхових платежів. Так, представник ОСОБА_1 адвокат Волощук В.В. зазначає, що надіславши вимогу про дострокове повернення заборгованості за кредитом, позивач втратив право сплачувати страхові платежі. Колегія суддів звертає увагу, що питання сплати страхових внесків, відповідно до умов спірного кредитного договору, відноситься не до прав кредитора, а до обов`язків позичальника. Факт здійснення страхових платежів підтверджується наявними в матеріалах справи доказами та не заперечується відповідачем. Посилання скаржника в апеляційній скарзі на той факт, що дані платежі не є збитками в розумінні статей 614 та 623 ЦК України є безпідставним. Окрім того позивачем доведено розмір фактично понесених витрат на страхування майна, що належить відповідачу та є предметом договору застави, а отже здійсненні на користь відповідачів, у зв`язку з чим підлягають стягненню. Інші докази та обставини, на які посилається скаржник в апеляційній скарзі, були предметом дослідження судом першої інстанції та додаткового правового аналізу не потребують, оскільки при їх дослідженні та встановленні судом були дотримані норми матеріального і процесуального права. Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, обґрунтовано викладених в мотивувальній частині оскаржуваного рішення, а тому не є суттєвими і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи. Керуючись ст. 374, 375, 382, 383 ЦПК України, апеляційний суд П О С Т А Н О В И В: Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 адвоката Волощука Володимира Вікторовича залишити без задоволення. Заочне рішення Куйбишевського районного суду Запорізької області від 15 грудня 2016 року у цій справі залишити без змін. Дата складання повної постанови 30 квітня 2021 року. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення. Головуючий: В.Ю. Бєлка Судді: С.В. Кухар О.В. Крилова