Постанова 4803 № 196/1709/14-ц

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/564/21 Справа № 196/1709/14-ц Суддя у 1-й інстанції - Бойко Ю. О. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 27 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 12 лютого 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» на рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2016 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави, за зустрічним позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання кредитного договору виконаним та повернення безпідставно набутого майна, - В С Т А Н О В И Л А : У грудні 2014 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та збитків за кредитним договором, звернення стягнення на предмет застави. Позовні вимоги Товариства мотивовані тим, що 06 травня 2010 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено кредитний договір № 55000344, відповідно до умов якого позичальник отримав кредит для придбання автомобіля, марки Volkswagen, модель Passat, рік випуску - 2010, у розмірі 180 521,25 грн, що еквівалентно 22 750,00 доларам США, зі сплатою 12,5 процентів річних за користування кредитними коштами, строком на 48 календарних місяців. На забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, 07 травня 2010 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 передала товариству у заставу автомобіль марки Volkswagen, модель Passat, кузов № НОМЕР_1 , об`єм двигуна 1 968 куб.см, рік випуску 2010, сірого кольору, заставною вартістю 277 725,00 грн.. З жовтня 2010 року ОСОБА_1 почала порушувати зобов`язання щодо сплати щомісячних платежів за кредитним договором, а з грудня 2013 року взагалі перестала виконувати умови кредитного договору. Товариство неодноразово направляло листи-нагадування щодо необхідності погашення заборгованості, а 07 березня 2014 року ТОВ «Порше Мобіліті» направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту від 04 березня 2014 року № 50000344, яка не була отримана нею, лист повернувся товариству у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Відповідно до пунктів 3.3, 9.4. кредитного договору від 06 травня 2010 року, останнім днем повернення кредиту та сплати заборгованості було 06 квітня 2014 року, проте ОСОБА_1 заборгованість у повному обсязі не погасила. Посилаючись на те, що останні платежі з погашення тілу кредиту та нарахованих процентів ОСОБА_1 здійснила у жовтні 2014 року та грудні 2014 року у загальному розмірі 24 292,83 грн, що свідчить про неналежне виконання зобов`язання за кредитним договором, внаслідок чого станом на 02 лютого 2016 року у неї виникла заборгованість у розмірі 156 378,12 грн, з яких: заборгованість за тілом кредиту 36 107,85 грн., заборгованість зі сплати процентів за користування кредитом 642,50 грн., штраф 63 573,60 грн., нарахована пеня 4 157,67 грн., три проценти річних - 1 986,97 грн., інфляційні втрати - 26 800,53 грн., збитки у зв`язку з неналежним виконанням умов договору 23 121,00 грн.. Враховуючи викладене, ТОВ «Порше Мобіліті» просило у рахунок зазначеної заборгованості за кредитним договором звернути стягнення на предмет застави автомобіль марки VOLKSWAGEN, згідно договору застави транспортного засобу № 50000344 від 07 травня 2010 року, шляхом його реалізації на публічних торгах, відповідно до положень ЗУ «Про виконавче провадження». Заочним рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року позов ТОВ «Порше Мобіліті» задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором від 06 травня 2010 року № 50000344 у розмірі 51 295,27 грн., з яких: заборгованість зі сплати тіла кредиту та процентів за користування кредитними коштами - 18 736, 16 грн., штраф - 27 469,25 грн., пеня - 768,57 грн., три проценти річних - 475,26 грн. та інфляційні втрати - 3 846,03 грн. Вирішено питання розподілу судових витрат. Ухвалою Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 28 грудня 2015 року заяву ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення задоволено, заочне рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 16 червня 2015 року скасовано, справу призначено до судового розгляду. У березні 2016 року ОСОБА_1 звернулась до суду із зустрічним позовом до ТОВ «Порше Мобіліті» про захист прав споживача, визнання кредитного договору виконаним та повернення безпідставно набутого майна. Зустрічні позовні вимоги ОСОБА_1 мотивовані тим, що станом на 08 жовтня 2014 року вона внесла на рахунок товариства грошові кошти, без урахування сум страхових платежів, у загальному розмірі 256 997,17 грн., що перевищує кінцеву суму, яку вона повинна була сплатити відповідно до графіка погашення кредиту на 26 682,84 грн.. Враховуючи викладене, ОСОБА_1 просила визнати укладений між нею та ТОВ «Порше Мобіліті» 06 травня 2010 року кредитний договір виконаним та у рахунок повернення безпідставно набутого майна стягнути з ТОВ «Порше Мобіліті» на її користь надлишково сплачені грошові кошти у розмірі 26 682,84 грн.. Рішенням Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2016 року у задоволенні позову ТОВ «Порше Мобіліті» відмовлено, зустрічний позов ОСОБА_1 задоволено частково. Визнано кредитний договір від 06 травня 2010 року, укладений між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 , виконаним. Вирішено питання розподілу судових витрат. Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що на адресу реєстрації місця постійного проживання ОСОБА_1 (с. Салівка Царичанського району Дніпропетровської області), чи на її адресу проживання в АДРЕСА_1 ), які були зазначені в анкеті фізичної особи та підтверджуються паспортними даними, кредитодавцем не надсилалися рахунки по щомісячним платежам у гривні, не надсилалися рахунки про сплату різниці, яка виникала внаслідок збільшення обмінного курсу більше ніж на 2 проценти, так само як не надсилалися повідомлення кредитодавця про свій намір щодо зміни курсу за сім робочих днів до дати здійснення відповідних платежів. А тому суд дійшов висновку, що відповідно до вимог ст. 612 ЦК України прострочення боржника (позичальника) ОСОБА_1 за кредитним договором не настало внаслідок прострочення кредитора (ТОВ «Порше Мобіліті»), який не направив позичальнику відповідні рахунки по щомісячним платежам. Надаючи оцінку вимозі ТОВ «Порше Мобіліті» від 04 березня 2014 року щодо дострокового повернення кредиту, суд зазначив, що вона була направлена засобами поштового зв`язку на адресу: АДРЕСА_2 , до якої ОСОБА_1 не має жодного відношення, а тому кредитор не вчинив дій, необхідних для виконання боржником свого обов`язку, а отже виконання зобов`язання, пов`язаного з такою вимогою, слід вважати відстроченим на час прострочення кредитора. Встановивши факт прострочення кредитора, суд дійшов висновку, що всі грошові зобов`язання ОСОБА_1 слід вважати припиненими належним виконанням, оскільки станом на 09 грудня 2014 року ТОВ «Порше Мобіліті» прийняв від боржника ОСОБА_1 запропоновані нею грошові платежі як належне виконання зобов`язань за кредитним договором, не відмовився прийняти таке виконання і не застосував правові наслідки, передбачені ст.ст. 611, 651 ЦК України. З огляду на наведене, суд дійшов висновку, що ТОВ «Порше Мобіліті», як заставодержатель, не набуло права звернення стягнення на предмет застави, оскільки грошові зобов`язання виконані позичальником належним чином в межах часу прострочення кредитора, що є підставою для відмови у задоволенні позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті». Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про стягнення з ТОВ «Порше Мобіліті» на її користь у рахунок повернення безпідставно набутого майна надлишково сплачених нею грошових коштів у розмірі 26 682,84 грн., суд виходив з того, що правовідносини сторін регулюються нормами зобов`язального права, а не статтею 1212 ЦК України, на яку як підставу обґрунтування позовних вимог посилалася ОСОБА_1 , а тому договірний характер спірних правовідносин між сторонами виключає можливість застосування до них положень ч. 1 ст. 1212 ЦК України. В апеляційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права просило рішення суду скасувати та ухвалити нове судове рішення, яким його позовні вимоги задовольнити в повному обсязі та відмовити у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що пунктам 1.1., 1.3., 1.3.1., за змістом яких ОСОБА_1 зобов`язалась повернути кредит у гривні у розмірі, що є еквівалентним 22 750,00 доларів США на дату сплати нею грошових коштів, усі платежі за кредитним договором повинні бути сплачені у гривні із застосування еквівалента платежів до доларах США, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку. Апелянт вказує, що суд першої інстанції не врахував, що згідно з пунктом 1.4.3. кредитного договору, саме на позичальника покладено обов`язок отримання у кредитора рахунку, в якому визначається щомісячний розмір платежів, а тому дійшов помилкового висновку про прострочення кредитора внаслідок не надання ОСОБА_1 рахунків по сплаті платежів, та необґрунтовано застосував до спірних правовідносин положення ч. 4 ст. 612 ЦК України та ч. 2 ст. 613 ЦК України. Крім того, апелянт вказав, що суд залишив поза увагою доводи позивача, що ОСОБА_1 не в повному обсязі виконала зобов`язання за кредитним договором, не повернула кредит у повному обсязі, не надали належної оцінки наданому ТОВ «Порше Мобіліті» розрахунку заборгованості та доказам, що підтверджують її розмір, зокрема зведеній виписці з рахунка клієнта станом на 09 грудня 2014 року, та не розглянув вимоги позивача про стягнення збитків, пені, трьох процентів річних та інфляційних втрат у зв`язку з неналежним виконанням відповідачем умов кредитного договору. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити частково, а рішення суду скасувати, так як судом були порушені вимоги матеріального та процесуального закону. Задовольняючи частково позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та відмовляючи у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 , колегія суддів виходить з наступного. Так, матеріалами справи та судом першої інстанції встановлено, що 06 травня 2010 року ОСОБА_1 відповідно до договору купівлі-продажу № 309391 придбала у продавця (дилера) - ТОВ «Автоцентр-Україна», автомобіль марки Volkswagen, за ціною, яка є еквівалентною 35 000,00 доларів США, сплативши за придбаний автомобіль власні грошові кошти в національній валюті у розмірі, який є еквівалентним 12 500,00 доларів США, що становить 35 % від вартості автомобіля, а також за рахунок кредитних коштів від ТОВ «Порше Мобіліті» у розмірі 180 521,25 грн., що еквівалентно 22 750,00 доларів США відповідно до курсу національної грошової одиниці до долара США, встановленого у ПАТ «КІБ Креді Агріколь» - 7,9350 грн./дол. США. Укладенню зазначеного вище договору купівлі-продажу автомобіля передувало укладення 06 травня 2010 року між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 кредитного договору № 55000344, за яким остання отримала кредит для придбання автомобіля, марки Volkswagen, модель Passat, рік випуску - 2010, у розмірі 180 521,25 грн., що еквівалентно 22 750,00 доларам США, зі сплатою 12,5 процентів річних за користування кредитними коштами, строком на 48 календарних місяців. Згідно з графіком погашення кредиту, перший платіж підлягав сплаті позичальником до 15 червня 2010 року (4 798,22 грн., що є еквівалентним 604,69 доларів США - 7,9350 грн./дол. США, в тому числі: погашення суми кредиту - 2 917,78 грн. та проценти за користування кредитом - 1 880,44 грн.), а останній платіж - до 15 травня 2014 року (4 798,22 грн., що є еквівалентом 604,69 доларів США відповідно до курсу в ПАТ «КІБ Креді Агріколь» - 7,9350 грн/дол. США, в тому числі: погашення суми кредиту 4 751,24 грн. та проценти за користування кредитом 46,98 грн.). Загальна сума платежів за розрахунковий період, що підлягала сплаті позичальником на користь ТОВ «Порше Мобіліті», склала 230 314,33 грн.. Відповідно до пункту 1.3.1 статті 1.3 Загальних умов кредитування розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником у повернення кредиту, визначено у гривні на день укладення кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі. Позитивне або від`ємне значення різниці, яка виникла внаслідок обмінного курсу іноземної валюти на момент виставлення рахунку та обмінного курсу, який діяв на день укладення кредитного договору, по відношенню до основної суми боргу та суми процентів, вказаних у графіку погашення кредиту, враховується як коригування суми процентів, що підлягає сплаті відповідно до умов цього договору. Якщо в період між датою виставлення рахунку та датою отримання суми, еквівалентної тій, що зазначена в такому рахунку, обмінний курс, який був використаний компанією, збільшиться більше, ніж на 2 проценти, різниця, що виникла внаслідок такого збільшення, виплачується позичальником. Пунктом 1.3.2 статті 1.3 Загальних умов кредитування сторони погодили, що у часткову зміну зазначених вище положень цього пункту компанія матиме право вимагати, щоб платежі на погашення кредиту були розраховані за обмінним курсом (про який було повідомлено банком за 2 (два) дні до дати виставлення рахунку) іншого банку (НБУ або іншого українського комерційного банку) замість обмінного курсу банку, вказаного вище. Сторони погоджуються, що така вимога може бути поставлена на власний розсуд компанією і без обмежень щодо кількості таких вимог протягом дії кредитного договору, для цього не вимагається згода позичальника. Компанія повинна повідомити позичальника про свій намір щодо зміни обмінного курсу за 7 (сім) робочих днів до дати відповідного платежу, який має бути сплачений позичальником. Новий обмінний курс, про який повідомить компанія, в подальшому буде застосовуватися до усіх наступних платежів, які підлягають сплаті позичальником до того моменту, коли компанія повідомить про інше у такому порядку. У випадку зміни обмінного курсу згідно з цим пунктом, усі інші умови загальних умов кредитування повинні у рівній мірі застосовуватись до нового обмінного курсу. Відповідно до пункту 1.3.3 статті 1.3 Загальних умов кредитування у разі несплати позичальником платежів за новим обмінним курсом компанія матиме право застосувати положення статті 3 цих Загальних умов кредитування. Згідно з пунктом 1.4.3. статті 1.4 Загальних умов кредитування позичальник не пізніше ніж за три робочих дні до настання відповідного строку сплати платежу на повернення кредиту звертається до компанії за рахунком, в якому визначається розмір платежів. Компанія має право надсилати рахунки за адресою позичальника. Відповідно до пункту 3.2.1 Загальних умов кредитування у випадку порушення позичальником терміну сплати будь-якого чергового платежу (його частини) з повернення кредиту та/або сплати плати за користування кредитом на строк більше ніж 30 (тридцять) календарних днів компанія має право визнати термін повернення кредиту таким, що настав та/або вимагати дострокового розірвання кредитного договору. Згідно із пунктом 3.3. Загальних умов кредитування, термін дострокового повернення кредиту вважатиметься таким, що настав, а кредит - таким, що підлягає поверненню, на п`ятий календарний день з дня направлення позивачем відповідної письмової вимоги відповідачу. У цей термін (якщо інший термін не буде вказано у письмовій вимозі позивача) відповідач зобов`язаний повернути позивачу у повному обсязі суму кредиту, плату за кредит та штрафні санкції, якщо такі підлягають застосуванню (сума, що підлягає поверненню відповідачем розраховується позивачем і вказується у його повідомленні). Пунктом 8.3 Загальних умов кредитування передбачено, що за кожен випадок порушення позичальником умов статей 5.2, 5.3, 5.4, 8.2 він сплачує компанії штраф у еквіваленті 15 євро чи 20 доларів США відповідно до еквіваленту суми кредиту у кредитному договорі на момент направлення першої вимоги компанією, та відповідно еквівалент 20 євро чи 25 доларів США за направлення другої вимоги, та еквівалент 25 євро чи 30 доларів США за направлення третьої вимоги. Встановлено, що 07 травня 2010 року на забезпечення виконання позичальником зобов`язань за кредитним договором, між ТОВ «Порше Мобіліті» та ОСОБА_1 укладено договір застави транспортного засобу, відповідно до якого ОСОБА_1 передала товариству у заставу автомобіль марки Volkswagen, модель Passat, кузов № НОМЕР_1 , заставною вартістю 277 725,00 грн.. Сторонами визнано, що ТОВ «Порше Мобіліті» отримано від ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 травня 2010 року 279 572,12 грн., з них у рахунок відшкодування страхових платежів 27 744,20 грн.. 07 березня 2014 року ТОВ «Порше Мобіліті» направило ОСОБА_1 вимогу про дострокове повернення кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 130 140,66 грн. протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дати одержання цієї вимоги, а якщо з будь-яких причин вимогу не буде отримано, перебіг вказаного строку починається з дати його відправлення. Вимогу відповідачем не було отримано, зазначене повідомлення повернулося товариству у зв`язку із закінченням терміну зберігання. Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України). За змістом ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання повинно виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України). Частиною 1 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема: зміна умов зобов`язання; сплата неустойки; відшкодування збитків та моральної шкоди. Виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком (ч. 1 ст. 546 ЦК України). Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про заставу» застава - це спосіб забезпечення зобов`язань, якщо інше не встановлено законом. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право в разі невиконання боржником (заставодавцем) забезпеченого заставою зобов`язання одержати задоволення з вартості заставленого майна переважно перед іншими кредиторами. Застава виникає на підставі договору, закону або рішення суду. Згідно з ч. 4 ст. 612 ЦК України прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора. Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку. Кредитор також вважається таким, що прострочив, у випадках, встановлених ч. 4 ст. 545 цього Кодексу. Якщо кредитор не вчинив дії, до вчинення яких боржник не міг виконати свій обов`язок, виконання зобов`язання може бути відстрочене на час прострочення кредитора. Відмовляючи у задоволенні позовних вимог ТОВ «Порше Мобіліті», суд першої інстанції, виходив з того, що кредитодавцем не надсилалися на адресу ОСОБА_1 рахунки на сплату щомісячних платежів у гривні, рахунки про сплату різниці, яка виникала внаслідок збільшення обмінного курсу більше ніж на 2 проценти, так само як і повідомлення кредитодавця про свій намір щодо зміни курсу за сім робочих днів до дати здійснення відповідних платежів, як це передбачено умовами договору, а тому відповідно до вимог частини четвертої статті 612 ЦК України прострочення боржника (позичальника) ОСОБА_1 за кредитним договором від 06 травня 2010 року не настало, оскільки зобов`язання за рахунками по сплаті кредиту не могли бути виконані боржником внаслідок прострочення кредитора (ТОВ «Порше Мобіліті»). Однак, колегія суддів не може погодитись з такими висновками суду першої інстанції та вважає його помилковим, з огляду на те, що умовами кредитного договору передбачено, саме обов`язок ОСОБА_1 не пізніше ніж за три робочих дні до настання строку сплати відповідного щомісячного платежу звернутися до ТОВ «Порше Мобіліті» за рахунком, тоді як направлення Товариством відповідних рахунків позичальнику є правом кредитора, а не його обов`язком. Крім того, згідно пункту 1.3.1 статті 1.3 Загальних умов кредитування розмір платежів, що підлягають сплаті позичальником, визначено у гривні на день укладення кредитного договору у графіку погашення кредиту, який є невід`ємною частиною кредитного договору. В подальшому позичальник сплачує платежі відповідно до виставлених компанією рахунків у гривні; при цьому розмір платежів розраховується шляхом застосування до еквівалентів платежів у іноземній валюті, вказаних у графіку погашення кредиту, чинного на момент виставлення рахунку обмінного курсу банку, зазначеного у кредитному договорі. Зазначене вказує на те, що ОСОБА_1 укладаючи кредитний договір та виконуючи його тривалий час, достовірно знала про те, що щомісячні платежі за кредитним договором підлягають сплаті у гривні відповідно до еквіваленту, визначеного у іноземній валюті (долар США), за обмінним курсом на день виставлення рахунку, а тому доводи відповідачки про те, що кредитним договором визначено фіксовану суму щомісячних платежів у розмірі 4 798,22 грн. (еквівалент 604,69 доларів США) є безпідставними. Більш того, ОСОБА_1 здійснювала періодичну сплату щомісячних платежів з урахуванням зміни курсу валют, визначеного позивачем, що свідчить про її обізнаність щодо розміру таких платежів. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що висновок суду інстанції про задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 про визнання зобов`язань за кредитним договором від 06 травня 2010 року виконаним є передчасним. Встановлено, що направляючи на виконання вимог пункту 3.3. Загальних умов кредитування 07 березня 2014 року ТОВ «Порше Мобіліті» вимогу про дострокове повернення позичальником кредиту та сплату заборгованості за кредитним договором у розмірі 130 140,66 грн., з вказівкою про те, що у разі не отримання ОСОБА_1 зазначеної вимоги, тридцятиденний строк для погашення заборгованості починається з дати відправлення такої вимоги, товариство змінило строк повного виконання зобов`язання за кредитним договором, який настав зі спливом тридцяти днів з 07 березня 2014 року. Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 20 листопада 2020 року витребувані від Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» деталізований розрахунок заборгованості за кредитним договором із зазначенням усіх сплачених ОСОБА_1 платежів на час подання позову 11 грудня 2014 року. 16 грудня 2020 року на адресу апеляційного суду надійшов деталізований розрахунок заборгованості ОСОБА_1 .. Так, згідно Розрахунку, станом на 01 лютого 2016 року (день, що передує дню підготовки уточненої позовної заяви) заборгованість ОСОБА_1 складає 30 334,61 грн. - заборгованість за кредитом та 36 104,25 грн. штраф. Встановивши, вказані обставини справи, колегія суддів вважає за необхідне частково задовольнити позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та стягнути на його користь з відповідачки заборгованість за кредитним договором № 50000344 від 06 травня 2010 року у сумі 66 438,86 грн., з яких: 30 334,61 грн. - заборгованість за кредитом, 36 104,25 грн. штраф (20% - п. 8.2 договору). При цьому, колегія суддів вважає за необхідне відмовити у стягненні з відповідачки штрафу у розмірі 27078,19 грн. (15% п. 8.4 договору) так як не допускається подвійне притягнення особи за одне й теж правопорушення. Крім того, колегія суддів не знаходить правих підстав для задоволення іншої частини позовних вимог, з підстав їх необґрунтованості. Відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Згідно зі ст. 81 ЦПК кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях (ч. 6 ст. 81 ЦПК України). За приписами ст. 77 ЦПК України належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Неподання ОСОБА_1 належних і допустимих доказів на підтвердження своїх позовних вимог є підставою для висновку колегії суддів про недоведеність та необґрунтованість зустрічних позовних вимог, оскільки вони ґрунтуються лише на припущеннях. На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов передчасного висновку про відсутність правових підстав для задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та задоволення зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 .. Такими чином, оскаржуване рішення як таке, що суперечить нормам матеріального та процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про часткове задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» та відмову у задоволенні зустрічних позовних вимог ОСОБА_1 . Що стосується позовної вимоги про звернення стягнення на заставний автомобіль, колегія суддів вважає необгрунтованим, оскільки сума боргу є незначна та не є пропорційною до вартості заставного автомобіля та інших доказів на підтвердження цих вимог у відповідності до ст. 81 ЦПК України позивачем суду не надано, у зв`язку з чим ці позовні вимоги не підлягають задоволенню. Відповідно до ст. 141 ЦПК України з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» підлягає стягненню судовий збір в сумі 6365,00 грн.. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» задовольнити частково. Рішення Царичанського районного суду Дніпропетровської області від 11 липня 2016 року - скасувати. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та звернення стягнення на предмет застави задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» заборгованість за кредитним договором № 50000344 від 06 травня 2010 року у сумі 66 438,86 грн., яка складається з 30 334,61 грн. - заборгованість за кредитом, 36 104,25 грн. штраф. В задоволенні решти позову Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» - відмовити. В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» про визнання кредитного договору виконаним та повернення безпідставно набутого майна відмовити. Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Порше Мобіліті» судовий збір в сумі 6365 грн. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко