Постанова 4803 № 199/7995/20

ДНІПРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД Провадження № 22-ц/803/4083/21 Справа № 199/7995/20 Суддя у 1-й інстанції - Богун О.О. Доповідач - Макаров М. О. Категорія 27 ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 27 квітня 2021 року м. Дніпро Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Дніпровського апеляційного суду в складі: головуючого судді Макарова М.О. суддів Демченко Е.Л., Куценко Т.Р. при секретарі Керімовій-Бандюковій Л.К. розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпро цивільну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» на ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року по справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни, про визнання недійсними договорів, скасування рішення про проведення державної реєстрації, - В С Т А Н О В И Л А: У листопаді 2020 до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс», Товариства з обмеженою відповідальністю «ОТП Факторинг Україна» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни, про визнання недійсними договорів, скасування рішення про проведення державної реєстрації. Одночасно з пред`явленням позову ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, яка вмотивована тим, що предметом позову є наступні вимоги: визнання недійсними «Договору факторингу б/н» від «28» жовтня 2020 року, укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ Діджи Фінанс»; «Договору про відступлення права вимоги за Договором іпотеки № PCL-302/142/2006 (другої черги), посвідченого 09 червня 2006 року приватним нотаріусом Дніпропетровського міського нотаріального округу Тараненко Л.О. за реєстровим № 2031», укладеного між ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та ТОВ «Діджи Фінанс» та посвідченого «29» жовтня 2020 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Івановою Оленою Павлівною за реєстровим №376; а також скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54838647 від 29 жовтня 2020 року 10:37:45 (номер запису про іпотеку: 38903468 (спеціальний розділ)) згідно з яким в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано ТОВ Діджи Фінанс (ідентифікаційний код юридичної особи 42649746) як іпотекодержателя об`єкта нерухомості: частини адміністративної будівлі цеху №3 з побутовими приміщеннями, загальною площею 703,1 кв.м, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 . Заявник зазначає, що Договір факторингу та Договір про відступлення права вимоги за договором іпотеки є недійсними. Відповідно, оскільки рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер: 54838647 від 29 жовтня 2020 року 10:37:45 (номер запису про іпотеку: 38903468 (спеціальний розділ)) згідно з яким в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано права ТОВ Діджи Фінанс, було прийняте на підставі недійсних договорів, підлягає скасуванню на підставі ст. 216 ЦК України. Враховуючи, що прийняття рішення про державну реєстрацію ТОВ Діджи Фінанс як іпотекодержателя проведено на підставі недійсних Договору факторингу та Договору про відступлення права вимоги за договором іпотеки, є реальна загроза, що доки буде розглядатися ця справа ТОВ Діджи Фінанс вживатиме заходи щодо звернення стягнення на предмет іпотеки у позасудовому порядку, що призведе до неправомірного втручання у право власності позивача на предмет іпотеки. Більше того, після вибуття із власності позивача, предмет іпотеки може піддаватися подальшому відчуженню третім особам. У випадку настання вказаних обставин, предмет іпотеки фактично буде вилучено із власності позивача, внаслідок чого виконання судового рішення, у випадку задоволення позовних вимог, буде взагалі неможливим. Враховуючи вказане, з метою недопущення реальної загрози неможливості виконання судового рішення, у випадку задоволення позовних вимог, заявник просить суд вжити заходи забезпечення позову ОСОБА_1 до ТОВ ОТП Факторинг Україна, ТОВ Діджи Фінанс та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової Олени Павлівни про визнання недійсними договорів, скасування рішення про проведення державної реєстрації в державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, а саме: заборонити всім державним реєстраторам, зокрема, але не виключно, державним та приватним нотаріусам, вчинення реєстраційних дій (прийняття будь-яких рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та/або внесення будь-яких записів (змін) до державного реєстру речових прав на нерухоме майно) стосовно об`єкту нерухомого майна: частина адміністративної будівлі цеху № 3 з побутовими приміщеннями загальною площею 703,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі щодо зміни власника такого об`єкту нерухомого майна. Ухвалою Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року заяву задоволено та постановлено забезпечити позов ОСОБА_1 до ТОВ «Діджи Фінанс», ТОВ «ОТП Факторинг Україна» та приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової О.П., про визнання недійсними договорів, скасування рішення про проведення державної реєстрації, та заборонити всім державним реєстраторам, зокрема, але не виключно, державним та приватним нотаріусам, вчинення реєстраційних дій (прийняття будь-яких рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень та/або внесення будь-яких записів (змін) до державного реєстру речових прав на нерухоме майно) стосовно об`єкту нерухомого майна: частина адміністративної будівлі цеху № 3 з побутовими приміщеннями загальною площею 703,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , у тому числі щодо зміни власника такого об`єкту нерухомого майна, право власності на яке зареєстровано за ОСОБА_1 , до розгляду справи по суті. Ухвала суду мотивована тим, що між сторонами дійсно виник спір з приводу реєстрації прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна: частина адміністративної будівлі цеху № 3 з побутовими приміщеннями загальною площею 703,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . В апеляційній скарзі ТОВ «Діджи Фінанс» просить ухвалу суду скасувати, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права. Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції не враховано, що заходи забезпечення позову не відповідають заявленим позовним вимогам. Крім того, оскаржувана ухвала перешкоджає товариству здійснювати його господарську діяльність. Перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно задовольнити, з наступних підстав. Задовольняючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції виходив з того, що між сторонами дійсно виник спір з приводу реєстрації прав та їх обтяжень стосовно об`єкту нерухомого майна: частина адміністративної будівлі цеху № 3 з побутовими приміщеннями загальною площею 703,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 . З таким висновком суду першої інстанції не можна погодитися. Виходячи з наступного. Згідно з ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Відповідно до ч.2 ст.149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Згідно з ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Відповідно до п.4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 22.12.2006 року № 9 «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову», розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи або фізичної особи, яка здійснює таку діяльність і зареєстрована відповідно до закону як підприємець. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Одним із критеріїв обґрунтованості заяви є наявність причинного зв`язку між конкретним видом забезпечення позову, про який йдеться у відповідній заяві, та наслідком у формі потенційної загрози виконанню рішення суду. Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має врахувати наскільки конкретний захід, який пропонується вжити, пов`язаний з предметом позову, наскільки він співрозмірний позовній вимозі, і яким чином цей захід фактично реалізує мету його вжиття. Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. Зважаючи на це, суд при задоволенні позову не вправі скасовувати вжиті заходи до виконання рішення або зміни його виконання, за винятком випадків, коли потреба в забезпечення позову з тих чи інших причин відпала або змінились обставини, що зумовили його застосування. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд першої інстанції у повному обсязі не пересвідчився в тому, що існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову, не з`ясував обсяг позовних вимог, відповідність виду забезпечення позову, який просив застосувати позивач, позовним вимогам. При цьому, врахувавши інтереси лише позивача, суд першої інстанції залишив поза увагою, що даний вид забезпечення позбавляє можливості користування майном, обмеження можливості господарюючого суб`єкта у його господарській діяльності, що може призвести до незворотних наслідків, чим порушив конституційні права відповідачів. Колегією суддів встановлено, що предметом даного спору є визнання недійсним договору факторингу б/н від 28 жовтня 2020 року, укладений між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ТОВ «Діджи Фінанс»; визнання недійсним Договору про відступлення права вимоги за Договором іпотеки №PCL-302/142/2006 (другої черги), укладеного між ТОВ ОТП Факторинг Україна та ТОВ «Діджи Фінанс»; скасування рішення приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Іванової О.П. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень згідно з якими в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано за ТОВ «Діджи Фінанс» як іпотекодержателя об`єкта нерухомості частини адміністративної будівлі цеху № 3 з побутовими приміщеннями загальною площею 703,1 кв.м. за адресою: АДРЕСА_1 , тобто позовні вимоги є немайновими, а тому саме таке забезпечення є безпідставним. Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Наприклад, обмеження можливості господарюючого суб`єкта користуватися та розпоряджатися власним майном іноді призводить до незворотних наслідків. Забезпечуючи вказаний позов, суд у порушення вказаних вище норм права, врахувавши лише інтереси позивача, не врахував інтереси апелянта щодо неможливості здійснення останнім своєю господарською діяльності, в частині вирішення питання за іпотечним договором. Судом першої інстанції залишено поза увагою, що заява про забезпечення позову є недостатньо обґрунтованою та її доводи не свідчать про те, що невжиття відповідних заходів може утруднити чи унеможливити виконання рішення суду у майбутньому. На вказане суд першої інстанції уваги не звернув, в зв`язку із чим дійшов помилкового висновку про задоволення заяви про забезпечення позову. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що оскаржувана ухвала як така, що суперечить нормам процесуального права підлягає скасуванню з ухваленням нового судового рішення про відмову у задоволенні заяви про забезпечення позову. Керуючись ст.ст. 259, 367, 374, 376 ЦПК України, колегія суддів, - П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Діджи Фінанс» задовольнити. Ухвалу Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 27 листопада 2020 року скасувати. В задоволенні заяви ОСОБА_1 про забезпечення позову відмовити. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя М.О. Макаров Судді Е.Л. Демченко Т.Р. Куценко