Постанова 4852 № 160/12488/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 25 березня 2021 року м. Дніпросправа № 160/12488/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Божко Л.А. (доповідач), суддів: Дурасової Ю.В., Лукманової О.М., розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2020(суддя Черниш О.А.) у справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа:Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" про визнання протиправною та скасування постанови,- в с т а н о в и В: У жовтні 2020 ОСОБА_1 звернулась до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа Товариство з обмеженою відповідальністю Фінфорс, в якому просила визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження № 61613341 від 23.03.2020. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 06.11.2020 адміністративний позов задоволено. Рішення суду мотивовано тим, що приватний виконавець прийняв до виконання виконавчий документ, місце виконання якого знаходиться поза межами його виконавчого округу. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції відповідач, зазначаючи про порушення судом першої інстанції норм матеріального права, оскаржив його до апеляційного суду. Просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити повністю. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що 20.03.2020 року стягувач ТОВ "Фінфорс" пред`явив йому до примусового виконання виконавчий напис нотаріуса №3794 від 14.03.2020 року про стягнення з боржника ОСОБА_1 заборгованості в сумі 8853 грн. У вказаному виконавчому написі та у заяві стягувача ТОВ "Фінфорс" про примусове його виконання зазначене місце проживання боржника ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 . Тож відповідач прийняв виконавчий документ до виконання та 23.03.2020 року відкрив виконавче провадження №61613341 за місцем проживання боржника - фізичної особи, що відповідає вимогам статті 24 Закону України "Про виконавче провадження". Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено та матеріалами справи підтверджено, що 13.02.2017 між ТОВ СС Лоун та ОСОБА_1 укладено договір позики № 11013-А. 14.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. видано виконавчий напис № 3794 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ Фінфорс заборгованості у розмірі 8 853,00 грн. 20.03.2020 до приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни від представника ТОВ Фінфорс надійшла заява про примусове виконання рішення, а саме, виконавчого напису № 3794 від 14.03.2020. 23.03.2020 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження ВП № 61613341 з виконання виконавчого напису № 3794, виданого 14.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. Колегія суддів, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскарженого рішення, виходить з наступного. Згідно п.3 ч.1 ст.3 Закону України "Про виконавче провадження", відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню рішення на підставі таких виконавчих документів: виконавчих написів нотаріусів. Згідно п.1 ч.1 ст.26 Закону України "Про виконавче провадження", виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення. Відповідно до ч.3 ст.26 вказаного Закону, у заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати. Згідно ч.1 ст.5 Закону України "Про виконавче провадження", примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів". Відповідно до ч.ч.1, 2 ст.22 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів" про початок діяльності приватний виконавець повідомляє Міністерство юстиції України. У повідомленні про початок діяльності обов`язково зазначаються зокрема: виконавчий округ, на території якого приватний виконавець має намір здійснювати діяльність. Згідно п.4 ч.2 ст.23 вказаного Закону, у Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Відомості з Єдиного реєстру приватних виконавців України свідчать про те, що виконавчим округом приватного виконавця Клименка Р.В. визначено місто Київ. Згідно ч.2 ст.25 Закону України "Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів", приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Відповідно до ч.2 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження", приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Згідноо пункту 10 частини 4 статті 4 вказаного Закону, виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо: виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Як свідчать встановлені обставини справи, згідно з паспортними даними позивача ОСОБА_1 (паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Індустріальним РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 19.05.2003) з 22.10.2013 її місце реєстрації : АДРЕСА_2 . Крім того, у договорі позики № 11013-А від 13.02.2017 також зазначено, що зареєстрованим місцем проживання ОСОБА_1 є адреса: АДРЕСА_3 . Будь-якої іншої адреси у договорі не вказано. Згідно з даними Єдиного реєстру приватних виконавців України приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна має посвідчення приватного виконавця № 0365 від 10.06.2019 та здійснює діяльність в межах виконавчого округу м. Київ. Постанову про відкриття виконавчого провадження від 23.03.2020 № 61613341 приватним виконавцем виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Вірою Леонідівною прийнято на підставі заяви представника ТОВ Фінфорс, в якій вказано адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_2 та адресу її проживання: АДРЕСА_4 . Також, до заяви про примусове виконання рішення додано виконавчий напис № 3794, виданий 14.03.2020 приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В., в якому зазначено адресу місця реєстрації позивача: АДРЕСА_5 та адресу її проживання: АДРЕСА_4 . Відповідно до частини 1 статті 29 Цивільного кодексу України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Відносини, пов`язані зі свободою пересування та вільним вибором місця проживання в Україні, визначає Закон України "Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні" від 11.12.2003р. № 1382-IV (далі - Закон № 1382-IV), відповідно до статті 3 якого місце проживання - житло, розташоване на території адміністративно-територіальної одиниці, в якому особа проживає, а також спеціалізовані соціальні установи, заклади соціального обслуговування та соціального захисту, військові частини; документи, до яких вносяться відомості про місце проживання, - паспорт громадянина України, тимчасове посвідчення громадянина України, посвідка на постійне проживання, посвідка на тимчасове проживання, посвідчення біженця, посвідчення особи, яка потребує додаткового захисту, посвідчення особи, якій надано тимчасовий захист. Статтею 6 Закону № 1382-IV встановлено, що громадянин України, а також іноземець чи особа без громадянства, які постійно або тимчасово проживають в Україні, зобов`язані протягом тридцяти календарних днів після зняття з реєстрації місця проживання та прибуття до нового місця проживання зареєструвати своє місце проживання. Батьки або інші законні представники зобов`язані зареєструвати місце проживання новонародженої дитини протягом трьох місяців з дня державної реєстрації її народження. Реєстрація місця проживання особи здійснюється в день подання особою документів. Реєстрація місця проживання за заявою особи може бути здійснена органом реєстрації з одночасним зняттям з попереднього місця проживання. Реєстрація місця проживання здійснюється тільки за однією адресою. У разі якщо особа проживає у двох і більше місцях, вона здійснює реєстрацію місця проживання за однією з цих адрес за власним вибором. За адресою зареєстрованого місця проживання з особою ведеться офіційне листування та вручення офіційної кореспонденції. Особи, які не проживають за адресою, що зареєстрована як місце їх проживання, більше одного місяця і які мають невиконані майнові зобов`язання, накладені в адміністративному порядку чи за судовим рішенням, або призиваються на строкову військову службу і не мають відстрочки, або беруть участь у судовому процесі в будь-якій якості, зобов`язані письмово повідомити орган реєстрації про своє місце перебування. Тобто, саме зареєстроване місце проживання фізичної особи повинно вважатися місцем проживання для цілей визначення місця виконання рішення. На підставі викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції вірно встановлено обставини справи та правильно застосовано до спірних правовідносин норми матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують. Підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні. Керуючись ст. ст. 242, 243,250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, - ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич Віри Леонідівни -залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.11.2020 - залишити без змін. Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та касаційному оскарженню не підлягає, за винятком наявності підстав передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України. Головуючий - суддя Л.А. Божко суддя Ю. В. Дурасова суддя О.М. Лукманова