Постанова 4852 № 160/2493/20

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 17 червня 2020 року м.Дніпросправа № 160/2493/20 Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого - судді Баранник Н.П. (доповідач), суддів: Малиш Н.І., Щербака А.А., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 160/2493/20 (суддя Віхрова В.С.) за адміністративним позовом ОСОБА_1 до приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни, третя особа: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФІНФОРС" про визнання протиправною та скасування постанови, ВСТАНОВИВ: ОСОБА_1 (далі позивач) звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом, в якому просить визнати протиправною та скасувати постанову приватного виконавця Дорошкевич Віри Леонідівни про відкриття виконавчого провадження ВП №61307408 від 18.02.2020р. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що місце проживання та місце отримання доходів позивача не відноситься до виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України, а виконавчий документ у виконавчому провадженні № 61307408 прийнято до виконання відповідачем не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року позовні вимоги задоволено повністю. Із рішенням суду не погодився відповідач та подав апеляційну скаргу. Посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з`ясування обставин справи, відповідач просить скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення про відмову у задоволенні позовних вимог. Апеляційна скарга обґрунтована тим, що судом першої інстанції не взято до уваги докази, надані відповідачем щодо того, що виконавчим документом виконавчим написом №1607 від 10.02.2020р. виданого приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчиком В.В. встановлено, що місце проживання боржника ОСОБА_1 знаходиться в межах виконавчого округу м.Києва. Така ж сама інформація була вказана і самим стягувачем у заяві про примусове виконання рішення. Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу відповідача. У відзиві позивач стверджує, що суд встановив всі обставини справи, перевірив доводи обох сторін та надані ними докази, в результаті чого прийняв законне і обґрунтоване рішення. Просить залишити рішення суду без змін, а апеляційну скаргу відповідача без задоволення. Вивчивши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, враховуючи наступне. З матеріалів справи встановлено, що ОСОБА_1 (ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта серії НОМЕР_2 . На примусовому виконанні приватного виконавця виконавчого округу міста Києва Дорошкевич В.Л. перебуває виконавче провадження №61307408 у відношенні боржника ОСОБА_1 . Вказане виконавче провадження відкрито на підставі заяви Товариства з обмеженою відповідальністю Фінфорс про примусове виконання виконавчого напису, який в свою чергу було вчинено 10.02.2020р. приватним нотаріусом Броварського районного нотаріального округу Київської області Колейчик Володимиром Вікторовичем за №1607 про стягнення з боржника, яким є ОСОБА_1 , коштів у розмірі 8129,60 грн. 18.02.2020 року приватним виконавцем виконавчого округу Дорошкевич В.Л. у межах виконавчого провадження №61307408 винесена постанова про відкриття виконавчого провадження та накладено арешт на кошти боржника. Правомірність та обґрунтованість постанови про відкриття виконавчого провадження №61307408 є предметом спору, який передано на вирішення суду. Вирішуючи спірні правовідносини між сторонами та задовольняючи позов, суд першої інстанції виходив з того, що спірна постанова прийнята відповідачем не на підставі та не у спосіб, що передбачені чинним законодавством України. Такі висновки суду першої інстанції суд апеляційної інстанції вважає обґрунтованими з наступних підстав. Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016р. №1404-VІІІ (далі - Закон №1404-VІІІ) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню. Згідно частини першої статті 5 Закону №1404-VІІІ примусове виконання рішень покладається на органи державної виконавчої служби (державних виконавців) та у передбачених цим Законом випадках на приватних виконавців, правовий статус та організація діяльності яких встановлюються Законом України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів». Частиною першою статті 18 Закону №1404-VІІІ визначено, що виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії. За змістом приписів пункту 1 частини другої статті 18 Закону №1404-VIII виконавець зобов`язаний здійснювати заходи примусового виконання рішень у спосіб та в порядку, які встановлені виконавчим документом і цим Законом. Пунктом 4 частини другої статті 23 Закону№1403-VІІІ передбачено, що в Єдиному реєстрі приватних виконавців України містяться відомості про виконавчий округ, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність. Відповідно до частин 1, 2, 3, б статті 25 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» від 02.06.2016р. №1403-VІІІ (далі - Закон №1403-VІІІ) виконавчим округом є територія Автономної Республіки Крим, області, міста Києва чи Севастополя. Приватний виконавець має право приймати до виконання виконавчі документи, місце виконання яких відповідно до Закону України «Про виконавче провадження» знаходиться у межах Автономної Республіки Крим, області або міста Києва чи Севастополя, у яких розташований його виконавчий округ. Інформація про приватних виконавців виконавчого округу та реквізити їхніх офісів розміщуються у всіх судах та в органах державної виконавчої служби, розташованих у межах відповідного виконавчого округу. Виконавчі дії у виконавчих провадженнях, відкритих приватним виконавцем у виконавчому окрузі, можуть вчинятися ним на всій території України. Згідно з частиною другою статті 24 Закону №1403-VІІІ, приватний виконавець приймає до виконання виконавчі документи за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, за місцезнаходженням боржника - юридичної особи або за місцезнаходженням майна боржника. Аналіз наведених норм законодавства дає підстави для висновку, що Закон України «Про виконавче провадження» і Закон України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» визначають вимоги (критерії) до місця відкриття приватним виконавцем виконавчого провадження. При цьому згідно з частиною третьою статті 25 Закону№1403-VІІІ право приватного виконавця відкривати виконавче провадження обмежується виконавчим округом, на території якого приватний виконавець здійснює діяльність та відомості щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому, зі змісту наведеної норми частини другої статті 24 Закону №1403-VIII, слідує, що у разі якщо місце проживання, перебування боржника - фізичної особи та місцезнаходження боржника - юридичної особи або місцезнаходження майна боржника розташовано в окрузі, в якому приватний виконавець здійснює діяльність та відповідно на яку розповсюджуються відповідна компетенція цього приватного виконавця, він має право прийняти до виконання відповідні виконавчі документи та відкрити виконавче провадження з їх виконання. Виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону: за заявою стягувача про примусове виконання рішення (пункт 1 частини першої статті 26 Закону №1404-VІІІ). У заяві про примусове виконання рішення стягувач має право зазначити відомості, що ідентифікують боржника чи можуть сприяти примусовому виконанню рішення (рахунок боржника, місце роботи чи отримання ним інших доходів, конкретне майно боржника та його місцезнаходження тощо), рахунки в банківських установах для отримання ним коштів, стягнутих з боржника, а також зазначає суму, яка частково сплачена боржником за виконавчим документом, за наявності часткової сплати (частина третя статті 26 Закону №1404-VІІІ). Виконавець не пізніше наступного робочого дня з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження, в якій зазначає про обов`язок боржника подати декларацію про доходи та майно боржника, попереджає боржника про відповідальність за неподання такої декларації або внесення до неї завідомо неправдивих відомостей (частина п`ята статті 26 Закону №1404). У разі якщо в заяві стягувача зазначено рахунки боржника у банках, інших фінансових установах, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження накладає арешт на кошти боржника (частина сьома статті 26 Закону №1404). Згідно витягу з Єдиного реєстру приватних виконавців, приватний виконавець Дорошкевич Віра Леонідівна здійснює примусове виконання рішень у виконавчому окрузі міста Києва. Таким чином, відповідач має право здійснювати дії, пов`язані з відкриттям виконавчого провадження, у територіальних межах м.Києва. Це можливо у випадку, якщо місце проживання або місцезнаходження боржника зареєстроване у м. Києві або ж майно боржника знаходиться у м. Києві. Колегією суддів встановлено, та матеріалами справи підтверджено, що позивач починаючи з 23.10.2015р. по теперішній час зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 , що підтверджується копією паспорта. Про реєстрацію чи проживання за адресою АДРЕСА_2 , яка зазначена в оскаржуваній постанові в якості адреси боржника точних відомостей відповідачем чи стягувачем не зазначено. Матеріали справи не містять письмових доказів проживання позивача за вказаною адресою. Також судом першої інстанції встановлено, що згідно Договору надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту від 2018-08-14 №244932-А адреса позивача вказана за місцем реєстрації, а саме: АДРЕСА_1 , жодних інших адрес, в тому числі АДРЕСА_2 , не зазначено. Крім того, будь-якого майна (рухомого та / або нерухомого), що належить позивачу у м.Києві стягувачем не зазначено та відповідачем встановлено не було, з чого слідує висновок про відсутність такого майна на вказаній територіальній місцевості. Відповідно до ст.29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому фізична особа проживає постійно, переважно або тимчасово. Доводи апелянта щодо того що місце проживання вказано у виконавчому документі колегією суддів не приймаються до уваги виходячи з положень п.10 ч.4 ст.4 Закону України «Про виконавче провадження», відповідно до яких виконавчий документ повертається стягувачу органом державної виконавчої служби, приватним виконавцем без прийняття до виконання протягом трьох робочих днів з дня його пред`явлення, якщо виконавчий документ пред`явлено не за місцем виконання або не за підвідомчістю. Вказана норма свідчить, що при відкритті виконавчого провадження на виконавця покладено обов`язок перевірити чи такий виконавчий документ пред`явлено до виконання за належним місцем виконання. Натомість такі обставини не були перевірені та враховані приватним виконавцем Дорошкевич В.Л. під час винесення спірної постанови, що підтверджує висновок суду першої інстанції про прийняття постанови про відкриття виконавчого провадження з порушенням норм чинного законодавства. Тобто, відсутнє обґрунтування правомірності винесення постанови про відкриття виконавчого провадження у ВП № 61307408 та прийняття виконавчого документу не за місцем проживання, перебування боржника - фізичної особи, і не за місцезнаходженням його майна - грошових кошів (Дніпропетровська область). Приватним виконавцем, як суб`єктом владних повноважень, не надано доказів того, що кошти боржника, на момент прийняття оскаржуваної постанови, знаходились на території виконавчого округу, на території якого приватний виконавець Дорошкевич В.Л. здійснює свою діяльність та відомості, щодо якого внесені та містяться у Єдиному реєстрі приватних виконавців України. При цьому, в постанові про відкриття виконавчого провадження від 18.02.2020 року відсутні будь-які посилання про наявність у боржника іншого майна, місцезнаходження якого підпадає під виконавчий округ приватного виконавця. З урахуванням наведеного, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що постанова про відкриття виконавчого провадження ВП № 61307408 від 18.02.2020 р., прийнята відповідачем з порушенням приписів Закону №1404-VІІІ, тому є протиправною та підлягає скасуванню. Дослідивши обставини та матеріали справи, аргументи відповідача, наведені в апеляційній скарзі, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, підстави для його скасування відсутні. Керуючись п.1 ч.1 ст.315, ч.1 ст.316, ст.ст.322, 325, 329 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ: Апеляційну скаргу приватного виконавця виконавчого округу м.Києва Дорошкевич Віри Леонідівни - залишити без задоволення. Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 18 березня 2020 року у справі № 160/2493/20 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили з дати прийняття, може бути оскаржена до Верховного Суду у випадках та в строки, визначені статтями 328, 329 КАС України. Головуючий - суддя Н.П. Баранник суддя Н.І. Малиш суддя А.А. Щербак