Постанова Київський апеляційний суд № 369/6019/17

справа № 369/6019/17 головуючий у суді І інстанції Ковальчук Л.М. провадження № 22-ц/824/1309/2021 суддя-доповідач у суді ІІ інстанції Мостова Г.І. ПОСТАНОВА Іменем України 29 березня 2021 року м. Київ Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ: головуючого судді: Мостової Г.І., суддів: Сержанюка А.С., Сушко Л.П., за участю секретаря судового засідання: Сердюк К.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою представника ОСОБА_1 - адвоката Горун Наталі Михайлівни на рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський Квартал», Товариства з обмеженою відповідальністю «Компанія з управління активами «Андере Ріхтінген» про захист прав споживачів, визнання несправедливими умови договору, зміну несправедливих умов договору, за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Петрівський Квартал» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю шляхом виселення з квартири, - в с т а н о в и в : У липні 2017 року ОСОБА_1 звернувся до Києво-Святошинського районного суду Київської області з позовом до ТОВ «Петрівський квартал», ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген», у якому просив визнати несправедливими умови договору № 1029-А купівлі-продажу деривативу від 29 липня 2013 року стосовно встановлення для покупця обов`язку сплатити ціну договору в грошовій одиниці України - гривні з прив`язкою до еквіваленту в доларах США, визначеним за офіційним обмінним курсом (курс купівлі) долара США до української гривні, встановленим ОТП банком на дату укладення договору, за відсутності у договорі умов щодо обов`язку повернення продавцем покупцеві сплачених ним грошових коштів у разі розірвання або невиконання договору, які розраховані в такому ж порядку; змінити несправедливі умови договору № 1029-А купівлі-продажу деривативу від 29 липня 2013 року, доповнивши його новим пунктом 9.3. в наступній редакції «У разі розірвання договору за ініціативою будь-якої із сторін, а також у випадку не набуття покупцем права власності на майнові права на квартиру, що визначена в статтею 1 договору, шляхом розірвання договору купівлі продажу майнових прав з ТОВ «Петрівський Квартал», продавець повертає покупцеві фактично одержані від нього грошові кошти, що були сплачені за цим договором, сума яких розраховується за формулою: Сп = Кп, де: Сп - сума, що підлягає до повернення в гривні; Сс - фактично сплачена сума в гривні; Ко - курс гривні до долара США, встановлений ОТП банком на дату фактичної оплати; Кп - курс гривні до долара США, встановлений ОТП банком на дату повернення грошових коштів. Продавець зобов`язаний повернути покупцеві грошові кошти протягом 10 робочих днів з моменту виникнення відповідних обставин (розірвання договору купівлі-продажу деривативу та/або договору купівлі-продажу майнових прав)»; визнати несправедливими умови договору № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 31 липня 2013 року в редакції додаткової угоди № 1 від 31 липня 2013 року стосовно встановлення для покупця обов`язку сплатити ціну майнових прав на квартиру в грошовій одиниці України - гривні з прив`язкою до еквіваленту в доларах США, визначеним за офіційним обмінним курсом (курс купівлі) долара США до української гривні, встановленим ОТП банком на дату укладення договору, за відсутності в договорі умов щодо обов`язку повернення продавцем покупцеві сплачених ним грошових коштів у разі розірвання договору, які розраховані в такому ж порядку; змінити несправедливі умови договору № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 31 липня 2013 року, доповнивши його новим пунктом 4.7. в наступній редакції «У разі розірвання договору за умовами пунктів 4.4, 4.5 цього договору, продавець повертає покупцеві фактично одержані від нього грошові кошти, що були сплачені ним за цим договором, сума яких розраховується за формулою: Сп = Кп, де: Сп - сума, що підлягає до повернення в гривні; Сс - фактично сплачена сума в гривні; Ко - курс гривні до долара США, встановлений ОТП банком на дату фактичної оплати; Кп - курс гривні до долара США, встановлений ОТП банком на дату повернення грошових коштів». Позовні вимоги мотивовані тим, що в липні 2013 року він вирішив придбати квартиру в житловому будинку по АДРЕСА_1 . 29 липня 2013 року між позивачем та ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» був укладений договір № 1029-А купівлі-продажу деривативу, згідно з пунктом 2.1 статті 2, статті 1 якого, продавець зобов`язався передати покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти й оплатити дериватив, базовим активом якого є майнові права на квартиру АДРЕСА_2 . Згідно з пунктом 3.1 даного договору було встановлено ціну договору у розмірі 206 199 грн 28 коп., що еквівалентно 25 394 доларів США, визначеним на офіційним обмінним курсом (курс купівлі). Договір № 1029-А купівлі-продажу деривативу від 29 липня 2013 року був зареєстрований Товарною біржею «Перспектива коммодіті» 29 липня 2013 року за № 1029-А. Також, 29 липня 2013 року між ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» та ТОВ «Петрівський Квартал» був укладений форвардний контракт № 1023-А, згідно умов пункту 5 продавець зобов`язався передати у власність покупцеві, а покупець зобов`язався прийняти базовий актив відповідно до специфікації форвардного контракту й сплатити за нього ціну на умовах даного форвардного контракту. Базовим активом за цим контрактом, згідно з пунктом 6 є майнові права на одне житлове приміщення, яке стане об`єктом нерухомості після завершення будівництва житлового будинку за будівельним номером АДРЕСА_2 . 31 липня 2013 року між ОСОБА_1 та ТОВ «Петрівський Квартал» був укладений договір № 61/9 купівлі-продажу майнових прав, згідно з умов пункту 1.1, продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти у власність майнові права на квартиру в АДРЕСА_1 , та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором. Ціна майнових прав згідно з пункту 3.1 вказаного договору становить 481 118 грн 12 коп., що на дату укладення договору в еквіваленті становило 59 251 доларів США. За умовами пункту 3.3 договору, в момент укладення даного договору покупець грошові кошти мав вносити частково - 159 200 грн 72 коп., що на дату укладення цього договору еквівалентно 19 696 доларів США. Решта сума майнових прав за цим договором сплачується покупцем в сума та в строки, що встановлені у цьому пункті. До цього договору між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 від 31 липня 2013 року та додаткову угоду № 2 від 31 жовтня 2013 року, за умовами яких була змінена ціна майнових прав на квартиру - встановлена в сумі 444 943 грн 52 коп., що еквівалентно 54 796 доларам США, а також був змінений графік і суми платежів. 31 липня 2013 року між сторонами був підписаний акт № 61/9 прийому - передачі (пред`явлення до виконання) форвардного контракту 1023-А, згідно з яким продавець передав, а покупець прийняв форвардний контракт з поставкою базового активу деривативу - квартиру АДРЕСА_3 . Всього за квартиру позивачем ОСОБА_1 було сплачено 562 036 грн 20 коп., що згідно з офіційним обмінним курсом національної валюти до долара США, встановленим ОТП банком (курс купівлі) на дату внесення коштів складає 62 449,91 доларів США, з яких 206 199 грн 28 коп. - 25 394 доларів США) на користь ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген», 355 836 грн 92 коп. (37 055,91 доларів США) на користь ТОВ «Петрівський Квартал». Позивач посилався на те, що з квітня 2014 року він не в змозі був оплачувати платежі за встановленим договором графіком з причини втрати роботи, знаходження на утриманні малолітньої дочки, стрімким підвищенням курсу долара США, кризи в державі. Він здійснював посильні платежі до березня 2017 року і припинив проплати після звернення ТОВ «Петрівський Квартал» до суду. Позивач вказував, що він намагався врегулювати питання надання йому відстрочення або розстрочки з виплати заборгованості, але ТОВ «Петрівський Квартал» не погодився із запропонованими ним умовами і не запропонував йому інших варіантів вирішення питання. 03 квітня 2017 року ОСОБА_1 отримав від ТОВ «Петрівський Квартал» повідомлення за № 47 про відмову від договору в односторонньому порядку, оскільки було порушено порядок виконання зобов`язання по оплаті повної вартості майнових прав на квартиру, та розірвання договору № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 31 липня 2013 року в односторонньому порядку. Позивач вважає несправедливими умови укладених ним договорів, згідно з умов яких він мав би отримати квартиру, однак втрачає 206 199 грн 28 коп. (25 394 доларів США) оплачених ним за дериватив, а також курсову різницю із оплачених сум за майнові права на квартиру. Він сплатив на користь ТОВ «Петрівський Квартал» 355 836 грн 92 коп., що згідно з офіційним обмінним курсом до національної валюти становить 37 055,91 доларів США. Тобто поверненню підлягає лише 13 463,37 доларів США, а з урахуванням 25 394 доларів США, сплачених ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген», позивач втрачає 38 857,37 доларів США. Умови, на яких були укладені договори стосовно обов`язку для споживача провести оплату у прив`язці до ринкового курсу долара США, встановленого ОТП банком на день оплати і відсутність обов`язку для відповідачів повернути сплачені кошти є несправедливими відповідно до Закону України «Про захист прав споживачів» і створює дисбаланс договірних правд обов`язків на шкоду споживача. Умовами укладених договорів порушується принцип рівності сторін договору, учасником яких є споживач, що відповідно до пункту 4 частини 1 статті 21 Закону України «Про захист прав споживачів» зумовлює визнання прав споживача порушеними. У червні 2017 року до суду звернулося ТОВ «Петрівський Квартал» з позовною заявою до ОСОБА_1 , у якій просило усунути перешкоди у користуванні правом власності, шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 . Позовні вимоги ТОВ «Петрівський Квартал» мотивовані тим, що 31 липня 2013 року ТОВ «Петрівський квартал» та ОСОБА_1 уклали договір № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 31 липня 2013 року. За умовами пункту 1.1. договору продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти у власність майнові права на квартиру в АДРЕСА_4 , та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором. Пунктом 1.4. договору купівлі-продажу передбачено, що майнові права на квартиру за цим договором передаються від ТОВ «Петрівський квартал» покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі квартири. Акт прийому-передачі підписується сторонами після прийняття в експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва, у строк, означений ТОВ «Петрівський квартал», та за умови повної оплати покупцем ціни майнових прав на квартиру. Згідно з договору ОСОБА_1 належним чином не виконав прийняті на себе зобов`язання передбачені пунктом 3.3. договору, щодо повної та своєчасної оплати вартості майнових прав на квартиру, що зумовило ТОВ «Петрівський квартал» вживати заходів, які передбачені умовами договору та чинним законодавством. 03 квітня 2017 року на адресу ОСОБА_1 було надіслане повідомлення про відмову від договору та розірвання договору в односторонньому порядку за вих. № 47. 11 квітня 2017 року ОСОБА_1 надіслав відповідь (вх. 171 від 19 квітня 2017 року) про те, що повідомлення про відмову від договору та розірвання договору в односторонньому порядку за від 03 квітня 2017 року за вих. № 47 ним отримано. 25 квітня 2017 року позивач у встановленому законом порядку здійснив державну реєстрацію права власності на квартиру АДРЕСА_2 (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 1233578632224, номер запису про право власності: 20140973). 25 травня ОСОБА_1 направив пропозиції (вх. 219 від 26 травня 2017 року), щодо врегулювання спірних питань, та умови за яких він звільнить займану квартиру. 27 квітня 2017 року на адресу ОСОБА_1 була надіслана лист-вимога (вих. № 150) про звільнення ОСОБА_1 та членами його родини, приміщення, а також майно, яке там знаходиться у 10-ти денний термін з дати отримання вимоги. За умовами вищевказаного договору № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 31 липня 2013 року ОСОБА_1 не мав жодних прав на фактичне проживання в квартирі, будь-яких дозволів на проживання ТОВ «Петрівський квартал» не надавав, договір найму з ОСОБА_1 не укладався. ОСОБА_1 в будинку не зареєстрований, займає приміщення самоправно. ТОВ «Петрівський квартал» є власником приміщення, ОСОБА_1 порушує права позивача на право володіння, користування, розпорядження майном, а саме вищевказаною квартирою, яка належить йому на праві власності, тому власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що передбачено статтею 391 ЦК України. Як наслідок ОСОБА_1 підлягає виселенню з квартири без надання іншого житла. Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 26 вересня 2017 року об`єднано в одне провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «Петрівський квартал», ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» про захист прав споживачів, з цивільною справою за позовом ТОВ «Петрівський квартал» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні правом власності, шляхом виселення з квартири. Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Петрівський Квартал», ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» про захист прав споживачів, визнання несправедливими умови договору, зміну несправедливих умов договору. Задоволено позов ТОВ «Петрівський Квартал» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення з квартири. Усунуто перешкоди ТОВ «Петрівський Квартал» у користуванні ним власністю шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 . Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Петрівський Квартал» судовий збір у розмірі 1 684 грн. Суд першої інстанції дійшов висновку про відмову у задоволенні позову ОСОБА_1 , оскільки спірний договір № 1029-А купівлі-продажу деривативу від 29 липня 2013 року та договір № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 31 липня 2019 року підписані сторонами, які досягли згоди з усіх істотних умов договору, мали необхідний обсяг цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їхній внутрішній волі. Щодо задоволення позову ТОВ «Петрівський Квартал» суд першої інстанції обґрунтував свої висновки тим, що позивач надав суду належні і допустимі докази в обґрунтування заявлених вимог, тому усунув перешкоди ТОВ «Петрівський Квартал» у користуванні ним власністю шляхом виселення ОСОБА_1 з квартири АДРЕСА_2 . Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, представник ОСОБА_1 - адвокат Горун Н.М. подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позов ОСОБА_1 до ТОВ «Петрівський Квартал», ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» про захист прав споживачів та відмовити у задоволенні позову ТОВ «Петрівський Квартал» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні власністю, шляхом виселення з квартири. Апеляційна скарга мотивована таким. Щодо позову ОСОБА_1 про захист прав споживачів. При вирішенні позову ОСОБА_1 до ТОВ «Петрівський квартал», ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» про захист прав споживачів, судом першої інстанції в рішенні неправильно визначено обставини справи, перекручено обґрунтування позовних вимог і мотив подання цього позову до суду, а також не надано оцінки поданим позивачем доказам. Судом першої інстанції не прийнято до уваги те, що у відзиві на позовну заяву від 30 жовтня 2018 року представником відповідачів зазначається, що немає підстав для визнання несправедливими умов укладених договорів, а також немає підстав для застосування до правовідносин сторін закону України «Про захист прав споживачів». На думку представника відповідачів, позивачем обраний не передбачений законодавством спосіб захисту. При цьому у спростування позиції позивача ним не надано жодного доказу. Також, в позовній заяві, протягом розгляду справи представником позивача, особисто ОСОБА_1 при наданні пояснень в якості свідка, а також його представником під час промови в судових дебатів чітко визначено: Метою укладення зазначених в позові договорів було придбання позивачем для проживання своєї сім`ї квартири АДРЕСА_2 . Окремі умови укладених між позивачем і відповідачами договорів є несправедливими і незаконними на підставі статей 1, 18, 21 Закону України «Про захист прав споживачів», у зв`язку з чим підлягають зміні. Договір № 1029-А купівлі-продажу деривативу від 29 липня 2013 року, укладений між відповідачем ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» і позивачем та договір № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 31 липня 2013 року, укладений між відповідачем ТОВ «Петрівський квартал» і позивачем, є нерозривно пов`язаними і укладені задля досягнення однієї мети, якою є придбання позивачем права власності на обумовлену договорами квартиру. Вартість квартири сплачувалась позивачем частково на рахунок відповідача ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген», частково - на рахунок відповідача ТОВ «Петрівський квартал», у зв`язку з чим у разі неотримання позивачем права власності на квартиру сплачені грошові кошти підлягають до повернення йому з обох відповідачів за умовами, аналогічними тим, за якими він сплачував платежі за договорами - у прив`язці до курсу гривні до долара США, встановленому ОТП банком на дату фактичної оплати. Договірні відносини з купівлі квартири, які зазвичай оформлюються або попереднім договором до договору купівлі продажу, або інвестиційним договором, або договором про участь у фонді фінансування будівництва, відповідач ТОВ «Петрівський квартал» завуалював під продаж майнових прав з укладенням форвардного контракту через купівлю деривативу за участю компанії з управління активами, недиверсифікованого венчурного пайового інвестиційного фонду та товарної біржі, що робить договірні умови неможливими для розуміння і сприйняття споживачем, мають незрозумілу мету, яка явно не відповідає інтересам споживача, і головне - містить умови, за яких споживач поставлений у вкрай несприятливі умови і вимушений приймати на свій рахунок всі ризики, починаючи від коливання ринку валюти в державі, і закінчуючи неможливістю отримати назад сплачені ним грошові кошти у випадку розірвання договорів. При розгляді справи судом не досліджувалась вся сукупність договорів, які укладалися між позивачем і відповідачами задля придбання позивачем квартири. Так, судом в рішенні згадуються тільки два договори: договір № 1029-А купівлі-продажу деривативу від 29 липня 2013 року та договір № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 31 липня 2013 року. В той час, як поза увагою суду залишився форвардний контракт № 1023-А від 29 липня 2013 року, який був зареєстрований Товарною біржею «Перспектива коммодіті» 29 липня 2013 року за № 1023-А. В матеріалах справи міститься лист Головного управління Держспоживслужби в Київській області від 22 червня 2017 року № 10?01?17/3639, який наданий позивачу у відповідь на його звернення про захист його права, ж споживача. В листі позивачу роз`яснюються окремі положення законодавства, що регулюють захист прав споживачів. Зокрема, зазначено, що категорію «істотний дисбаланс договірних прав і обов`язків на шкоду споживача» необхідно розглядати через критерій розумності, передбачений статтею 3 ЦК України, під яким розуміється наявність відповідного досвіду у споживача під час укладення договору. Таким чином, істотний дисбаланс прав та обов`язків означає нерозумне співвідношення прав та обов`язків сторін за договором. Також позивачу повідомлено, що доведення факту порушення його прав здійснюється в судовому порядку. Позивач просив суд визнати несправедливими умови зазначених договорів в частині встановлення для позивача обов`язку сплачувати платежі за договором в гривнях з прив`язкою до еквіваленту до долара США за відсутності такого обов`язку для відповідача в разі повернення сплачених позивачем грошових коштів при розірванні договорів. Ця умова для позивача є надважливою, оскільки постало питання щодо повернення йому відповідачами сплачених грошових коштів, і стало зрозумілим, що в цьому питанні існує істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Визначення в спірних договорах грошового еквіваленту зобов`язання в іноземній валюті не є предметом даного судового спору. Спір стосується несправедливих умов договорів стосовно відсутності обов`язку для застосування такого еквіваленту у випадку повернення споживачу сплачених ним грошових коштів. Судом першої інстанції проігноровані подані позивачем докази, які є підтвердженням проведення ним оплати за квартиру у сумі 562 036 грн 20 коп. Факти отримання грошових коштів від позивача і факт їх не повернення відповідачами в судовому засіданні не оспорювалися. За таких суттєвих фінансових втрат позивача суд дійшов помилкового висновку, про не встановлення обставин, які б свідчили про невідповідність умов договору вимогам законодавства та про несправедливість його умов. Суд обґрунтував своє рішення тим, що доводи позивача ОСОБА_1 ґрунтуються виключно на його поясненнях і спростовуються самим змістом договору, договору, за визнанням умов якого несправедливими і звернувся позивач до суду. Щодо позову ТОВ «Петрівський квартал» про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом виселення з квартири. При вирішенні позову ТОВ «Петрівський квартал» до ОСОБА_1 про усунення перешкод у користуванні правом власності шляхом виселення з квартири судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а також перекручено обставини справи і не надано належної оцінки поданим позивачем доказам. У оскаржуваному рішенні не зазначено, із яких наявних в матеріалах справи доказів судом зроблений висновок про те, що позивач ТОВ «Петрівський квартал» є власником квартири АДРЕСА_2 , в якій проживає відповідач ОСОБА_2 разом із своєю родиною. Також, суд першої інстанції оминає питання самоправності зайняття квартири відповідачем, хоча це питання є вирішальним при розв`язанні спору про виселення позивача із квартири. У відзиві на позов представника відповідача від 29 листопада 2018 року чітко зазначено про те, що твердження позивача про самоправне зайняття відповідачем квартири не відповідає дійсності і спростовується наявними в матеріалами справи доказами: актом обстеження технічного стану квартири від 10 січня 2015 року, підписаним представником генпідрядника ОСОБА_3 за участю відповідача, в якому зазначено, що відсутність на момент передачі квартири відповідачу зауважень по електриці, сантехніці, вікнах, дверях, газових мережах та обладнанню, внутрішньому оздобленню, а також зафіксовано покази лічильників холодного водопостачання, газу та електроенергії; актами, підписаними сусідами відповідача від 01 травня 2017 року та від 01 вересня 2017 року та актом від 01 травня 2017 року, який складений депутатом Святопетрівської сільської ради Києво-Святошинського району, в яких підтверджується фактичне безперервне проживання відповідача та його родини у вказаній квартирі; рахунками та квитанціями про оплату відповідачем протягом проживання в квартирі комунальних та інших послуг: за водопостачання та водовідведення ТОВ «БІГ ЕНЕРГОРЕСУРСИ» (особовий рахунок зареєстрований на ім`я відповідача), за утримання будинку та прибудинкової території, послуги з охорони об`єкту ТОВ «Управляюча компанія «Комфорт Сервіс 2» (аналогічно), за утримання будинку та прибудинкової території та послуг з охорони об`єкту допитаним в судовому засіданні свідком ОСОБА_4 , який повідомив суду, що він проживає в цьому ж житловому комплексі, але в іншому будинку, з відповідачем познайомився в конторі позивача, заселився раніше відповідача, тому допомагав йому своїми порадами, був присутнім при заселенні відповідача до квартири, сам заселявся в такому ж порядку до квартири, де проживає також із своєю родиною. Періодично спілкуючись з відповідачем по-сусідськи, обізнаний з приводу постійного його проживання в квартирі, заселення з передачею ключів з дозволу і в присутності уповноваженої особи допитаним в судовому засіданні відповідачем ОСОБА_1 в якості свідка, який повідомив суду, що безперервно проживає в квартирі разом з дружиною і малолітньою донькою з квітня 2015 року за відсутності будь-яких заперечень з цього приводу з боку позивача до звернення до суду із цим позовом. В квартирі він із своєю родиною проживає і в даний час, продовжує оплачувати комунальні та інші послуги, проводить ремонт квартири. Іншого житла відповідач не має, в даний час зареєстрований за місцем проживання батьків в с. Марківці Бобровицького району Чернігівської області. Задля купівлі спірної квартири у позивача продав свою квартиру по АДРЕСА_1 , сподіваючись на поліпшення житлових умов своєї родини. Зазначені докази судом проігноровано, їх не враховано при ухваленні рішення і в той же час не визнано судом недопустимими, неналежними тощо. Таким чином, на думку апелянта, суд першої інстанції дійшов неправильного висновку про наявність правових підстав для виселення відповідача із займаного ним житлового приміщення за наявності низки доказів, які свідчать про наявність підстав для його заселення до квартири, фактичне проживання в ній з 18 квітня 2015 року і до сьогодні, регулярну оплату ним комунальних послуг протягом всього часу проживання, як власником особових рахунків в комунальних службах. Колегія суддів, вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників справи, вивчивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке. Відповідно до вимог пункту 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставою для виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини. Згідно з вимогами частини 1 статті 14 ЦК України цивільні обов`язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Відповідно до статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. За статтею 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії. а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. З матеріалів справи вбачається, що 29 липня 2013 року між ТОВ «КУА «Андере Ріхтінген» та ОСОБА_1 був укладений договір № 1029-А купівлі-продажу деривативу. Відповідно до умов пункту 2.1 цього договору, продавець зобов`язувався передати покупцеві, а покупець зобов`язувався прийняти й оплатити дериватив за визначеними характеристиками. Відповідно до умов пункту 3.1 договору на дату укладення договору сторони визначили ціну договору у розмірі 206 199 грн 28 коп. без ПДВ відповідно до пункту 197.1.14 статті 197 ПК України, що являється еквівалентом 25 394 доларів США, визначеним за офіційним обмінним курсом (курс купівлі) долара США до української гривні, встановленим ОТП банком на дату укладення цього договору. 31 липня 2013 року між ТОВ «Петрівський квартал» (продавець) та ОСОБА_1 (покупець) був укладений договір № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру. Згідно із пунктом 1.1. цього договору, продавець зобов`язується передати у власність покупця, а покупець зобов`язується прийняти у власність майнові права на квартиру в АДРЕСА_4 , та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим договором. Згідно із пунктом 1.4. цього договору майнові права на квартиру за цим договором передаються від ТОВ «Петрівський квартал» покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі квартири, який є невід`ємною частиною цього договору та зразок якого сторони погодили в додатку № 1 до цього договору. Відповідно до пункту 4.4. у разі несплати ціни майнових прав на квартиру покупцем - щонайменше 2 місяці поспіль, продавець має право відмовитися від цього договору, попередньо повідомивши покупця за 10 календарних днів до дати такого розірвання договору шляхом односторонньої відмови продавця. Таким чином, починаючи з 11 календарного дня з дати відправлення такого повідомлення продавець має право на відчуження квартири третім особам. Згідно із пунктом 4.6. договору сторони розуміють і погоджуються, що у випадку відмови сторони від цього договору він вважається розірваним, починаючи з 11 дня отримання письмового повідомлення про дострокове припинення цього договору від сторони, яка бажає припинити дію договору. До цього договору між сторонами було підписано додаткову угоду № 1 від 31 липня 2013 року та додаткову угоду № 2 від 31 жовтня 2013 року, за умовами яких була змінена ціна майнових прав на квартиру - встановлена в сумі 444 943 грн 52 коп., що еквівалентно 54 796 доларам США, а також був змінений графік і суми платежів. Позивачем не в повному обсязі були виконані умови договору щодо сплати ціни майнових прав, порядку і умови розрахунків по цьому договору. У зв`язку з чим, на адресу ОСОБА_1 відповідачем ТОВ «Петрівський квартал» було направлено вимогу за № 119 від 28 березня 2016 року про необхідність терміново сплатити оплачену ціну майнових прав протягом 10 робочих днів з моменту отримання цієї вимоги. У відповідь на вказану вимогу ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Петрівський квартал» пропозицію провести звірку розрахунків за весь період дії договірних відносин. ТОВ «Петрівський квартал» направив повідомлення 03 квітня 2017 року за вих. № 47 про відмову від договору та розірвання договору в односторонньому порядку У відповідь на це повідомлення ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ «Петрівський квартал» листа про те, що він продовжує регулярно здійснювати оплату за вищевказаним договором, яка не повністю врахована при розрахунку заборгованості. 11 квітня 2017 року позивач надіслав відповідь (вх. 171 від 19 квітня 2017 року) у якій, в тому числі, було вказано що повідомлення про відмову від договору та розірвання договору в односторонньому порядку від 03 квітня 2017 року вих. № 47 ним отримано 08 квітня 2017 року. Згідно з довідки ТОВ «Петрівський квартал» за № 12/17 від 12 грудня 2017 року ОСОБА_1 сплатив за договором купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 61/9 від 31 липня 2013 року грошові кошти у розмірі 355 836 грн 92 коп. Звертаючись з позовом про визнання умов договорів несправедливими, позивач посилався на те, що умови, що полягають в обов`язку для споживача проведення оплати у прив`язці до ринкового курсу долара СІІІА і відсутності обов`язку для відповідачів для повернення грошових коштів, - є несправедливими. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства (частина 1 статті 628 ЦК України). Відповідно до статей 11,18 Закону України «Про захист прав споживачів» до договорів зі споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення цього Закону про несправедливі умови в договорах. Відповідно до вимог статті 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування». Відповідно до вимог частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Несправедливими є, зокрема, умови договору про: 4) надання можливості продавцю (виконавцю, виробнику) не повертати кошти на оплату, здійснену споживачем, у разі відмови споживача укласти або виконати договір, без встановлення права споживача на одержання відповідної компенсації від продавця (виконавця, виробника) у зв`язку з розірванням або невиконанням ним договору; 13) визначення ціни товару на момент його поставки споживачеві або надання продавцю (виконавцю, виробнику) можливості збільшувати ціну без надання споживачеві права розірвати договір у разі збільшення ціни порівняно з тією, що була погоджена на момент укладення договору; Отже, умови договору кваліфікуються як несправедливі, якщо вони, по-перше, порушують принцип добросовісності, по-друге, призводять до істотного дисбалансу договірних прав та обов`язків сторін, по-третє, завдають шкоди споживачеві (правовий висновок, викладений у постанові Верховного Суду України від 08 червня 2016 року у справі № 6-330цс16). Відповідно до статті 192 ЦК України закріплено, що гривня є законним платіжним засобом на території України. Іноземна валюта може використовуватися в Україні у випадках і в порядку, встановлених законом. Відповідно до статті 524 ЦК України зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті. Статтею 533 ЦК України встановлено, що грошове зобов`язання має бути виконане у гривнях. Якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом. Таким чином, гривня як національна валюта є єдиним законним платіжним засобом на території України. Разом з тим, частиною другою статті 533 ЦК України передбачено, що сторони можуть визначити в грошовому зобов`язанні грошовий еквівалент в іноземній валюті. Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що сторони у договорах визначили зобов`язання у національній грошовій одиниці гривні та одночасно визначили грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті, що не суперечить положенням статті 533 ЦК України. Вказані умови, а також, зазначення у договорах про те, що курс для обчислення суми кредиту береться за курсом, який встановлено у ПАТ «ОТП Банк», не є несправедливими умовами в розумінні частин 1, 2, 3 статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів». Колегія апеляційного суду також погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що на момент укладення вищевказаних договорів його сторони не лише не керувалися тим, що курс української гривні до долара США протягом строку дії договору залишатиметься стабільним, а навпаки допускали можливість його падіння, та, включаючи в договір умову, яка передбачає здійснення щомісячних платежів в сумі, визначеній залежно від курсу гривні до долара США на день платежу, відповідач намагався уникнути ризику, пов`язаного з можливим падінням курсу української гривні, а позивач взяв на себе такий ризик. А також, колегія апеляційного суду звертає увагу на те, що з цим позовом позивач звернувся до суду лише після звернення відповідача до нього з вимогою виконати умови договору щодо оплати вартості майнових прав. У справі, що переглядається, колегія апеляційного суду, не встановивши наявності одночасно всіх ознак, які свідчать про те, що умови договору є несправедливими відповідно до приписів статті 18 Закону України «Про захист прав споживачів», погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність підстав для визнання умов договору № 1029-А купівлі-продажу деривативу від 29 липня 2013 року та договору купівлі-продажу майнових прав на квартиру № 61/9 від 31 липня 2013 року несправедливими. Відповідно до статті 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Отже, позивач, який звернувся до суду з цим позовом, не навів істотних порушень договору, а судом не встановлено обставин, передбачених статтею 651 ЦК України які є підставою для зміни умов договору. За вказаних обставин, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що позов ОСОБА_1 до ТОВ «Петрівський Квартал», ТОВ «Компанія з управління активами «АНДЕРЕ РІХТІНГЕН» про зміну несправедливих умов договору не підлягає задоволенню. Щодо задоволення зустрічного позову, то колегія апеляційного суду встановила таке. Вирішуючи справу про наявність правових підстав для виселення особи з житлового приміщення, суд повинен у кожній конкретній справі здійснити оцінку на предмет того, чи є втручання у право особи на повагу до його житла не лише законним, але й «необхідним у демократичному суспільстві». Інакше кажучи, воно має відповідати «нагальній суспільній необхідності», зокрема бути співрозмірним із переслідуваною законною метою (аналогічні підходи до вирішення справ у подібних правовідносинах сформулював Касаційний цивільний суд у складі Верховного Суду у постановах від 21 жовтня 2019 року у справі №452/2387/17, від 23 жовтня 2019 року у справі 757/19753/15- ц, від 06 листопада 2019 року у справі №362/3042/17, від 15 січня 2020 року №754/613/18-ц). За умовами п. 1.1. договору № 61/9 купівлі-продажу майнових прав на квартиру від 31 липня 2013 року продавець зобов`язався передати у власність покупця, а покупець зобов`язався прийняти у власність майнові права на квартиру в АДРЕСА_4 , та оплатити ціну таких прав в порядку та на умовах, визначених цим Договором. Пунктом 1.4. договору купівлі-продажу передбачено, що майнові права на квартиру за цим договором передаються від ТОВ «Петрівський квартал» покупцю шляхом підписання Акту прийому-передачі квартири (як сукупності цинових прав) . Акт прийому-передачі підписується сторонами після прийняття на експлуатацію завершеного будівництвом об`єкта будівництва, у строк, означений ТОВ «Петрівський квартал», та за умови повної оплати покупцем ціни майнових прав на Квартиру. Згідно з договору ОСОБА_1 належним чином не виконав прийняті на себе зобов`язання передбачені п. 3.3. договору, щодо повної та своєчасної оплати вартості майнових прав на квартиру, що зумовило ТОВ «Петрівський квартал» вживати заходи, передбачені умовами договору та чинним законодавством. 03 квітня 2017 року на адресу ОСОБА_1 було надіслане повідомлення про відмову від договору та розірвання договору в односторонньому порядку. У судовому засіданні першої інстанції у якості свідка був допитаний відповідач ОСОБА_1 та свідок ОСОБА_4 , які надали пояснення про те, що ОСОБА_1 разом зі своєю сім`єю проживає за адресою: АДРЕСА_1 . Підсумовуючи викладене, колегія апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про виселення ОСОБА_1 з квартири без надання іншого житла з огляду на те, що ТОВ «Петрівський квартал» є власником приміщення, ОСОБА_1 порушує права ТОВ «Петрівський квартал» на право володіння, користування, розпорядження квартирою, яка належить йому на праві власності, тому власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном, що передбачено статтею 391 ЦК України. Статтею 47 Конституції України закріплено право кожного на житло. Держава гарантує не тільки свободу його придбання, але й можливість стабільного користування житлом, його недоторканість, а також недопущення примусового позбавлення житла, не інакше, як на підставі закону і за рішенням суду. Відповідно до частини 4 статті 9 ЖК України ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом. Згідно зі статтею 1 Першого Протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності інакше як в інтересах суспільства і на умовах, передбачених законом і загальними принципами міжнародного права. Відповідно до практики Європейського суду з прав людини під майном також розуміються майнові права. Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються» Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа: «Серявін проти України» рішення від 10 лютого 2010 року). Відповідно до статті 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Керуючись статтями 367, 369, 374, 375, 381-384 ЦПК України, суд, ­- п о с т а н о в и в : Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Горун Наталі Михайлівни залишити без задоволення. Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області від 08 вересня 2020 року залишити без змін. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом 30 днів. Дата складення повного судового рішення 28 квітня 2021 року. Головуючий Г.І. Мостова Судді А.С. Сержанюк Л.П. Сушко