Постанова 4854 № 400/484/20

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И 28 квітня 2021 р.м. ОдесаСправа № 400/484/20 Головуючий в 1 інстанції: Брагар В.С. рішення суду першої інстанції прийнято у м. Миколаїв 28 липня 2020 року Судова колегія П`ятого апеляційного адміністративного суду у складі: судді-доповідача: Яковлєва О.В., суддів Градовського Ю.М., Крусяна А.В., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, у справі за позовом ОСОБА_1 до Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради про визнання протиправними та скасування рішень,- В С Т А Н О В И Л А : Позивач звернувся до суду з позовом у якому заявлено вимоги Управлінню державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, а саме визнання протиправними та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 67 від 07 листопада 2019 року, припису № 90 від 30 жовтня 2019 року; припису № 90/1 від 30 жовтня 2019 року. Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року задоволено позовні вимоги. Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням відповідачем подано апеляційну скаргу з якої вбачається про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а тому просить скасувати оскаржуване рішення та прийняти нове, яким відмовити у задоволенні позовних вимог. Вимоги апеляційної скарги обґрунтовано тим, що судом першої інстанції порушено правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та розглянуто у межах однієї справи позовні вимоги, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам та окружним адміністративним судам. При цьому, на переконання суб`єкта владних повноважень, позивачем порушено встановленні КАС України строки оскарження спірних рішень. Крім того, апелянт зазначає, що ним не порушено порядку здійснення спірного заходу державного контролю на об`єкту будівництва позивача, а також порядку притягнення позивача до адміністративної відповідальності. В свою чергу, зібраними у ході проведеного заходу контролю доказами підтверджується факт здійснення будівельних робіт без отримання відповідних дозвільних документів. Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду, а також правильність застосування судом норм матеріального і процесуального права та правової оцінки обставин у справі, колегія суддів приходить до висновку, що подана апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, з наступних підстав. Судом першої інстанції встановлено, що 11 липня 2019 року до адміністрації Заводського району Миколаївської міської ради надійшла інформація щодо незаконного будівництва за адресою: м. Миколаїв, вул. Заводська, 13/5. В свою чергу, 11 жовтня 2019 року на підставі наказу Управління ДАБК Миколаївської міської ради від 11 жовтня 2019 року № 437, видано направлення від 11 жовтня 2019 року № 272 на проведення позапланової перевірки, у період з 17 жовтня 2019 року по 30 жовтня 2019 року, з метою перевірки дотримання суб`єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил. У період з 17 жовтня 2019 року по 30 жовтня 2019 року співробітниками Управління ДАБК Миколаївської міської ради проведено перевірку дотримання суб`єктами містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на об`єкті: «Будівництво гаражу за адресою: АДРЕСА_1 ». За результатами проведення позапланового заходу державного нагляду (контролю) щодо дотримання вимог законодавства в сфері містобудівної діяльності, складено: 1) акт № 191/2019 від 30 жовтня 2019 року, яким встановлено, що будівельні робити здійснюються за відсутності належно затвердженої проектної документації; 2) припис № 90 від 30 жовтня 2019 року про зупинення підготовчих та будівельних робіт, яким зобов`язано зупинити виконання будівельних робіт на об`єкті до оформлення відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи; 3) припис № 90/1 від 30 жовтня 2019 року про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, шляхом оформлення відповідних документів, які дають право виконувати такі роботи у порядку, встановленому чинним законодавством; 4) протокол про адміністративне правопорушення у сфері містобудівної діяльності від 30 жовтня 2019 року, яким зафіксовано порушення вимог п. 1 ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», ч. 1 ст. 9 ЗУ «Про архітектурну діяльність», п. 13 Порядку виконання підготовчих та будівельних робіт, затвердженого постановою КМУ від 13 листопада 2011 року №

466. При цьому, за наслідком розгляду зазначеного протоколу, суб`єктом владних повноважень 07 листопада 2019 року винесено постанову № 67 у справі про адміністративне правопорушення, якою позивача визнано винним у вчинені адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 5 ст. 96 КУпАП, а також накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу, на суму 10200,00 грн. Не погоджуючись з вищевказаними рішеннями позивач звернувся до суду з даним адміністративним позовом. За наслідком встановлених обставин судом першої інстанції зроблено висновок про задоволення позовних вимог, так як контролюючим органом порушено порядок проведення спірного заходу архітектурно-будівельного контрою та встановлену процедуру притягнення особи до адміністративної відповідальності, з чим частково погоджується колегія суддів, з огляду на наступне. Так, Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів. Згідно ч. 1 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Відповідно до пп. 3 ч. 3 ст. 41 ЗУ «Про регулювання містобудівної діяльності», посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов`язкові для виконання приписи щодо: усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил; зупинення підготовчих та будівельних робіт. При цьому, Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю затверджено постановою КМУ від 23 травня 2011 року №

553. Згідно п. 9 Порядку, державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб`єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об`єкт будівництва. Згідно п. 12 Порядку, посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема, зобов`язані ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю. Згідно п. 13 Порядку, суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зокрема, має право: бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю; за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю; подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки. Згідно п. 21 Порядку, якщо суб`єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід`ємною частиною такого акта. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис. У разі відмови суб`єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням. Крім того, відповідно до ч. 1 ст. 244-6 КУпАП, органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, державних стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю. Відповідно до ч. 6 ст. 96 КУпАП, виконання будівельних робіт без реєстрації декларації про початок виконання зазначених робіт, а також наведення недостовірних даних у такій декларації, вчинені щодо об`єктів I категорії складності,- тягне за собою накладення штрафу від трьохсот п`ятдесяти до чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Частиною 1 ст. 168 КУпАП, зокрема, передбачено, що справа про адміністративне правопорушення розглядається в присутності особи, яка притягається до адміністративної відповідальності. Під час відсутності цієї особи справу може бути розглянуто лише у випадках, коли є дані про своєчасне її сповіщення про місце і час розгляду справи і якщо від неї не надійшло клопотання про відкладення розгляду справи. Колегією суддів встановлено, що предметом спору у даній справі є перевірка правомірності рішень Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, а саме: постанови у справі про адміністративне правопорушення № 67 від 07 листопада 2019 року, припису № 90 від 30 жовтня 2019 року; припису № 90/1 від 30 жовтня 2019 року. В свою чергу, задовольняючи позовні вимоги судом першої інстанції встановлено, що контролюючим органом проведено перевірку об`єкту нерухомості позивача з порушенням встановленого порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, а також порушено вимоги КУпАП під час розгляду справи про адміністративне правопорушення. Між тим, перевіряючи законність та обґрунтованість рішення суду у межах вимог та доводів апеляційної скарги суб`єкта владних повноважень, колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне. В даному випадку, апелянт вважає, що судом першої інстанції порушено правила розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів та розглянуто у межах однієї справи позовні вимоги, підсудні місцевим загальним судам як адміністративним судам та окружним адміністративним судам. Так, згідно п. 1 ч. 1 ст. 20 КАС України, місцевим загальним судам як адміністративним судам підсудні адміністративні справи з приводу рішень, дій чи бездіяльності суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності. З іншого боку, згідно ч. 2 ст. 20 КАС України, окружним адміністративним судам підсудні всі адміністративні справи, крім визначених частиною першою цієї статті. При цьому, згідно ч. 1 ст. 21 КАС України, позивач може заявити кілька вимог в одній позовній заяві, якщо вони пов`язані між собою. Частиною 3 вказаної статті встановлено, що у випадках, якщо щодо однієї з вимог підсудна окружному адміністративному суду, а щодо іншої вимоги (вимог) - місцевому загальному суду як адміністративному суду, таку справу розглядає окружний адміністративний суд. В даному випадку, позивачем використано своє право на оскарження спірних рішень, прийнятих суб`єктом владних повноважень за наслідком здійснення одного заходу державного контролю, в одній позовній заяві. Тому, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції, керуючись приписами ч. 3 ст. 21 КАС України, не порушив правил розмежування предметної юрисдикції адміністративних судів при розгляді у межах однієї справи відповідних позовних вимог. Крім того, на переконання суб`єкта владних повноважень, позивачем порушено встановленні КАС України строки оскарження спірних рішень. Так, згідно ч. 2 ст. 122 КАС України, для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. В даному випадку, колегія суддів вважає, що при оскарженні 24 січня 2020 року приписів суб`єкта владних повноважень від 30 жовтня 2019 року № 90 та № 90/1, позивачем не порушено встановленого 6-місячного строку звернення до суду. При цьому, колегія суддів зазначає, що встановлений у приписі строк його виконання не є процесуальним строком, встановленим на оскарження відповідного рішення суб`єкта владних повноважень. З іншого боку, згідно ч. 2 ст. 286 КАС України, позовну заяву щодо оскарження рішень суб`єктів владних повноважень у справах про притягнення до адміністративної відповідальності може бути подано протягом десяти днів з дня ухвалення відповідного рішення (постанови), а щодо рішень (постанов) по справі про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі зафіксовані в автоматичному режимі, - протягом десяти днів з дня вручення такого рішення (постанови). В даному випадку, як зазначається самим позивачем, ним отримано копію оскаржуваної постанови у справі про адміністративне правопорушення 17 листопада 2019 року, а дану позовну заяву подано 24 січня 2020 року, тобто з пропуском встановленого 10-денного строку звернення до суду. При цьому, судом першої інстанції не надано належної правової оцінки вказаним обставинам чим допущено порушення норм процесуального права. Враховуючи викладене, колегія суддів вважає за необхідне скасувати оскаржуване рішення суду та залишити вимоги позивача про визнання протиправною та скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення № 67 від 07 листопада 2019 року без розгляду. З іншого боку, колегія суддів зазначає, що згідно ч. 1 ст. 7 КУпАП, ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв`язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом. В даному випадку, позивачем у даній справі є ОСОБА_1 , а оскаржуваною постановою притягнуто до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 . При цьому, зазначена постанова не містить реєстраційного номеру облікової картки платника податків (серії та номеру паспорту для осіб що відмовились від прийняття такого номеру), а тому колегія суддів вважає, що зазначені дефекти оскаржуваної постанови унеможливлюють її виконання, шляхом стягнення відповідних коштів безпосередньо з позивача. Щодо вимог позивача про скасування спірних приписів Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради, колегія суддів зазначає наступне. В даному випадку, в оскаржуваних приписах суб`єктом також зазначено невірне ім`я позивача, що свідчить про дефектність оскаржуваних приписів. Крім того, з аналізу вищевикладених вимог законодавства та підзаконних нормативно-правових актів вбачається, що державний архітектурно-будівельний контроль має здійснюватись у присутності суб`єкта містобудування, або його уповноваженої особи. Також, контролюючий орган зобов`язаний ознайомити суб`єкта містобудування (його уповноважену особу) з результатами проведеної перевірки (актом перевірки). Між тим, із зібраних матеріалів у справі вбачається, що спірний об`єкт нерухомості є гаражем, який на праві приватної власності належить ОСОБА_2 . При цьому, як вірно встановлено судом першої інстанції, суб`єктом владних повноважень, всупереч покладених на нього обов`язків, не доведено того, що будівництво (реконструкція) гаражу здійснювалась безпосередньо позивачем, а не його власником. Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про необхідність скасування оскаржуваних приписів суб`єкта владних повноважень. З іншого боку, беручи до уваги, що судом першої інстанції допущено порушення норм процесуального права, наявні підстави для часткового скасування оскаржуваного судового рішення. Керуючись ст.ст. 20, 21, 123, 286, 308, 311, 315, 317, 321, 322, 325, 329 КАС України, колегія суддів,- П О С Т А Н О В И Л А : Апеляційну скаргу Управління державного архітектурно-будівельного контролю Миколаївської міської ради задовольнити частково. Рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року, в частині висновку про визнання протиправною та скасування постанови по справі про адміністративне правопорушення № 67 від 07 листопада 2019 року скасувати, залишивши позовні вимоги ОСОБА_1 у цій частині без розгляду, згідно ч. 3 ст. 123 КАС України. В решті залишити без змін рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 28 липня 2020 року. Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів. Головуючий суддя Яковлєв О.В. Судді Градовський Ю.М. Крусян А.В.