Постанова 4852 № 185/8530/19 (2-а/185/117/19)

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД П О С Т А Н О В А і м е н е м У к р а ї н и 30 січня 2020 року м. Дніпросправа № 185/8530/19 (2-а/185/117/19) Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Дурасової Ю.В., суддів: Божко Л.А., Лукманової О.М., розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпро апеляційні скарги: ОСОБА_1 та Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Данилів Олександра Федоровича на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 (головуючий суддя Перекопський М.М., повний текст складено 11.11.2019) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до відповідача головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Данилів Олександра Федоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення,- ВСТАНОВИВ: Позивач, ОСОБА_2 , звернувся до суду з адміністративним позовом до відповідача головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Данилів Олександра Федоровича про скасування постанови про адміністративне правопорушення. Позов обґрунтовано тим, що постановою № 10 від 03 вересня 2019 року, що прийнята головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Данилів О.Ф., позивача притягнуто до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн. Позивач зазначає, що його фактично притягнуто до адміністративної відповідальності за виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта. Вважає складену у відношенні нього постанову незаконною та безпідставною, оскільки об`єкт не має фундаменту та не носить постійного капітального характеру, а тому повідомляти про таке будівництво непотрібно. Вказує, що жодного реального дослідження об`єкту за допомогою технічних засобів відповідач не здійснював, прийшовши до висновку про наявність в діях позивача складу адміністративного правопорушення лише візуально оглянувши побудований об`єкт. Також, на думку позивача, відповідачем безпідставно проведено перевірку його домоволодіння. Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 позов задоволено частково. Скасовано постанову №10 від 03 вересня 2019 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за частиною 4 статті 96 Кодексу України про адміністративні правопорушення і закрито справу про адміністративне правопорушення. В іншій частині позову відмовлено. Рішення суду першої інстанції в частині задоволених вимог обґрунтовано тим, що зведені позивачем господарські будівлі без влаштування фундаменту на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , не потребують подання документів про початок їх будування. Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, ОСОБА_1 та головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Данилів Олександром Федоровичем подані апеляційні скарги, просять (кожен окремо) скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог в повному обсязі. Вважають, що оскаржувані рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права (а.с. 103-105, 127-130). В апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що вона звернулася 01.08.2019 року до Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області з заявою про притягнення до адміністративної відповідальності гр-на ОСОБА_2 , оскільки він виконував будівельні роботи без реєстрації декларації про будівництво (здійснено самовільне будівництво двоповерхневої будівлі свинарника та курятника). Зазначає, що вона є власницею сусідньої суміжної земельної ділянки, а будівництво свинарника порушує її права (а.с. 103-105). Також апелянтом ОСОБА_1 подано уточнення апеляційної скарги, згідно яких зазначає, що ОСОБА_4 в самовільно збудованому приміщенні утримує свиней та кур. Від цього смердить на її подвір`ї. вказує, що намагається вплинути на цю ситуацію законним способом. Вказує, що через ОСОБА_2 вона та її сім`я дихають забрудненим повітрям. Самочинне будівництво порушує публічний інтерес, про що зазначено в Постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.02.2019 року у справі №810/2763/17. В апеляційній скарзі головний інспектор будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Данилів О.Ф. посилається на те, що 27.08.2019 року проведено перевірку позивача. Під час перевіри встановлено, що позивач виконує будівельні роботи з будівництва господарських будівель без отримання документа, що підтверджує право на власності чи користування земельною ділянкою та подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт. Інспектор має спеціальні знання у сфері містобудівної діяльності, тому встановив, що господарські будівлі є капітальними, а не тимчасовими, та не підпадають під дію постанови КМУ від 07.06.2017 року №406. А тому для отримання права на виконання будівельних робіт позивачу необхідно було подати повідомлення про початок виконання таких будівельних робіт до органу державно-будівельного контролю. Вважає, що судом першої інстанції не досліджено матеріали фотофіксації, згідно яких можна чітко побачити, що дані господарські будівлі побудовано з шлакоблоку та є капітальними (а.с. 127-130). Відзив на апеляційну скаргу не надходив, що не перешкоджає розгляду справи по суті. Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційних скарг, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційних скарг, колегія суддів апеляційної інстанції не вбачає підстав для їх задоволення, внаслідок наступного. Судом першої інстанції встановлено, що постановою № 10 по справі про адміністративне правопорушення від 03 вересня 2019 року, складену головним інспектором будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Данилів Олександром Федоровичем, позивача визнано винним у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ч.4 ст. 96 КУпАП та накладено на нього адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн. За змістом постанови, в ході перевірки встановлено, виконання будівельних робіт з будівництва господарських будівель без отримання документа, що посвідчує право власності чи користування земельною ділянкою та подання повідомлення про початок виконання будівельних робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта за адресою: АДРЕСА_1 . Судом апеляційної інстанції встановлено, що суд першої інстанції правильно застосував до даних правовідносин норми Конституції України, Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», Закону України «Про відповідальність у сфері містобудівної діяльності», норми Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 р. №553, норми Кодексу України про адміністративні правопорушення. Досліджуючи правильність прийняття судом першої інстанції рішення, колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне дослідити ряд норм законодавства, що регулюють дані правовідносини та обставини справи. Так, Статтею 41 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності» встановлено, що державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками та експертними організаціями вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час перевірки мають право складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону. Процедура здійснення заходів, спрямованих на дотримання вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності визначена Порядком здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2011 року № 553 (Порядок № 553). Згідно пункту 1 Порядку № 553 Державний архітектурно-будівельний контроль відповідно до повноважень, визначених статтею 7 Закону України «Про регулювання містобудівної діяльності», здійснюється такими органами державного архітектурно-будівельного контролю: виконавчими органами з питань державного архітектурно-будівельного контролю сільських, селищних, міських рад; структурними підрозділами з питань державного архітектурно-будівельного контролю Київської та Севастопольської міських держадміністрацій; Держархбудінспекцією. Відповідно до п.5 Порядку №533 державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом. Матеріали справи підтверджують, що згідно Направлення для проведення планового (позапланового) заходу від 13.08.2019 року № 83, відповідачем здійснено позапланову перевірку по АДРЕСА_1 щодо дотримання суб`єктом містобудування - ОСОБА_2 вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил на підставі наказу Державної архітектурно-будівельної інспекції України № 976 від 08 вересня 2015 року про удосконалення роботи зі здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю. Копію зазначеного направлення отримано позивачем 27.08.2019 року (а.с. 45). Відповідно до п. 12 Порядку № 533 посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов`язані: - у повному обсязі, об`єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством; - дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб`єктами господарювання та фізичними особами; - ознайомлювати суб`єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю у строки, передбачені законодавством; - за письмовим зверненням суб`єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю; - надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб`єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв`язку або вручати особисто під розписку керівнику суб`єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених пунктами 16-20 Порядку №

533. Також матеріалами справи підтверджується, що відповідачем у відношенні позивача ОСОБА_2 27 серпня 2019 року складено протокол про адміністративне правопорушення (а.с. 64-66) та припис про зупинення підготовчих та будівельних робіт від 27 серпня 2019 року (а.с. 67). Положеннями ч.1 ст.256 КУпАП передбачено, що у протоколі про адміністративне правопорушення зазначаються: - дата і місце його складення, посада, прізвище, ім`я, по батькові особи, яка склала протокол; - відомості про особу, яка притягається до адміністративної відповідальності (у разі її виявлення); - місце, час вчинення і суть адміністративного правопорушення; - нормативний акт, який передбачає відповідальність за дане правопорушення; - прізвища, адреси свідків і потерпілих, якщо вони є; - пояснення особи, яка притягається до адміністративної відповідальності; - інші відомості, необхідні для вирішення справи. Нормами ст. 244-6 КУпАП передбачено, що органи державного архітектурно-будівельного контролю розглядають справи про адміністративні правопорушення, пов`язані з порушенням вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил під час будівництва, порушенням законодавства під час планування та забудови територій та невиконанням законних вимог (приписів) посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю (статті 96, 96-1 (крім частин третьої - п`ятої), частини перша та друга статті 188- 42). З огляду на вищенаведені норми, відповідачем розглянуто справу щодо порушень громадянином ОСОБА_2 архітектурно-будівельних норм та прийнято 03 вересня 2019 року постанову № 10 якою притягнуто ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.4 ст. 96 КУпАП та накладено адміністративне стягнення у вигляді штрафу в розмірі 5950 грн. Водночас, колегія суддів апеляційної інстанції бере до уваги, що притягнення особи до адміністративної відповідальності має в собі каральну функцію, тому факт вчинення особою адміністративного проступку має бути доведений відповідними доказами. Так, згідно ст.251 КУпАП доказами в справі про адміністративні правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, які використовуються при нагляді за виконанням правил, що мають функції фото- і кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, а також іншими документами. Слід взяти до уваги, що частиною 4 ст.96 КУпАП встановлено, що виконання будівельних робіт без подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт щодо об`єктів, будівництво яких здійснюється на підставі будівельного паспорта, а також наведення недостовірних даних у такому повідомлені - тягнуть за собою накладення штрафу від двохсот п`ятдесяти до трьохсот п`ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. До Переліку будівельних робіт, які не потребують документів, що дають право на їх виконання, та після закінчення яких об`єкт не підлягає прийняттю в експлуатацію, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 07.06.2017 №406, включено: - зведення на земельній ділянці тимчасових будівель та споруд без влаштування фундаментів, зокрема навісів, альтанок, наметів, накриття, сходів, естакад, літніх душових, теплиць, гаражів, а також свердловин, криниць, люфт-клозетів, вбиралень, вигрібних ям, замощень, парканів, відкритих басейнів та басейнів із накриттям, погребів, входів до погребів, воріт, хвірток, приямків, терас, ґанків - щодо індивідуальних (садибних) житлових будинків, садових, дачних будинків. Зокрема, матеріалами справи підтверджується, що господарські будівлі щодо яких позивача притягнуто до адміністративної відповідальності зведені без влаштування фундаменту на земельній ділянці по АДРЕСА_1 , а тому не потребують подання документів про початок їх будування. Так, згідно інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкт нерухомого майна, ОСОБА_2 на підставі договору дарування від 25.01.2006р. належить житловий будинок АДРЕСА_1 (а.с. 38-70, 87). На підставі договору дарування земельної ділянки від 25.01.2006, зареєстрованому в Державному реєстрі правочинів 25.01.2006р., ОСОБА_2 належить земельна ділянка площею 0,135га, розташована на території с. Межеріч Межеріцької сільської ради Павлоградського району Дніпропетровської області, з витягу з Державного реєстру правочинів вбачається, що предметом правочину є земельна ділянка за адресою: АДРЕСА_1 (а.с. 87). Таким чином, у позивача наявні документи, які посвідчують право власності або користування земельною ділянкою. Відповідач зазначає, що судом першої інстанції не досліджено матеріали фотофіксації, згідно яких можна чітко побачити, що дані господарські будівлі побудовано з шлакоблоку та є капітальними. З цього приводу колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне зазначити, що матеріали справи містять ксерокопії фото чорно-білого кольору (а.с. 77-80) на яких зображені такі об`єкти: - ворота та частина будинку за ними (а.с. 77); - земельна ділянка з будинком та неохайність частини двору (а.с. 78): - колода, сітка, сарай, частина автомобілю, частина двору, з перевернутим відром та колесами від автомобілю (а.с. 79); - дах будинку та невисокий сарай (висотою до 2-х метрів) вкритий горизонтально шифером (а.с. 80). Зазначені копії фотознімків не дозволяють встановити, що об`єкт, за який позивача притягнуто до адміністративної відповідальності є капітальним та має фундамент. Отже, матеріалами справи спростовані доводи відповідача щодо позивач виконує будівельні роботи з будівництва господарських будівель без отримання документа, що підтверджує право на власності чи користування земельною ділянкою та подання повідомлення про початок виконання зазначених робіт. При цьому, відповідач, як суб`єкт владних повноважень, помилково встановив, що господарські будівлі (сарай) є капітальними, та помилково не застосував дію постанови КМУ від 07.06.2017 року №406, що призвело до безпідставного притягнення позивача до адміністративної відповідальності. Відповідно до ч.2 ст.77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. На думку колегії суддів апеляційної інстанції відповідач як суб`єкт владних повноважень, не довів правомірності своїх дій/рішень. При цьому позивачем доведено в судовому засіданні обставини, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги. Таким чином, колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про часткове задоволення позовних вимог. Вищезазначене є мотивом для відхилення судом апеляційної інстанції аргументів, викладених в апеляційних скаргах, оскільки аргументи відповідача та особи, яка подає апеляційну скаргу спростовуються доводами, викладеними позивачем та нормами законодавства України, що регулює дані правовідносини. Доводи апеляційних скарг не спростовують правового обґрунтування, покладеного в основу рішення суду першої інстанції, тому не можуть бути підставою для його скасування. З огляду на результати апеляційного розгляду справи, судові витрати розподілу не підлягають. Керуючись 241-245, 250, 315, 316, 321, 322, 327, 328, 329 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ: Апеляційні скарги ОСОБА_1 та Головного інспектора будівельного нагляду інспекційного відділу Департаменту Державної архітектурно-будівельної інспекції у Дніпропетровській області Данилів Олександра Федоровича - залишити без задоволення. Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 05.11.2019 - залишити без змін. Постанова набирає законної сили 30.01.2020 та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду в порядку п. 2 ч. 5 ст. 328 КАС України, протягом 30 днів згідно ст. 329 КАС України з дня складання повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції. В повному обсязі постанова виготовлена 06.02.2020. Головуючий суддя Ю. В. Дурасова суддя Л.А. Божко суддя О.М. Лукманова